5015/2454/11
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.08.11 Справа № 5015/2454/11
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого-судді Р. Марко
суддів С. Бойко
Т. Бонк
При секретарі Сидорак Г.
За участю представників сторін:
Від позивача - не з”явився
Від відповідача - не з”явився
розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ «БК Комфортбуд-1»
на рішення господарського суду Львівської області від 05.07.11 (Суддя М.Синчук)
у справі № 5015/2454/11
за позовом –ТзОВ «Стальконструкція ІФ»
до відповідача – ТзОВ «БК Комфортбуд-1»
про стягнення боргу
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Львівської області від 05.07.11 у справі №5015/2454/11, позов ТзОВ «Стальконструкція ІФ»задоволено повністю. Стягнуто з ТзОВ «БК Комфортбуд – 1»на користь ТзОВ «Стальконструкція ІФ»271 610,00 грн. –основного боргу, 11 315,00 грн. –інфляційних, 3 259,00 грн. –3% річних, 3 024,13 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають обставинам справи.
В судовому засіданні, представник позивача заперечив проти доводів апелянта, просив рішення суду залишити без змін, як таке, що прийнято з дотриманням норм чинного законодавства та на підставі досліджених усіх обставин справи.
Апелянт не забезпечив в судове засідання явки повноважного представника, поважності причини неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення вимог апелянта.
При цьому колегія виходила з наступного.
Предметом даного спору є вимога ТзОВ «Стальконструкція ІФ» про стягнення з ТзОВ «БК Комфортбуд - 1»заборгованості у розмірі 303025,00 грн.
Як встановлено судом, 23.03.2010 між сторонами у справі укладено договір про надання послуг (надалі –Договір), за умовами якого виконавець (позивач у справі) зобов'язується надавати послуги гусеничними кранами МКГ–25БР (2 шт.). Замовник зобов'язується використовувати об'єкт надання послуг для проведення будівельно–монтажних робіт на об'єкті “Зірка Буковелю” Івано–Франківської області.
Згідно з п. 2.1. Договору, вартість послуг складає 25 000,00 грн. в місяць (в т.ч. ПДВ) за один кран з розрахунку роботи крана 250 годин в місяць.
Замовник проводить щомісячні розрахунки з виконавцем, згідно підписання актів виконаних робіт, не пізніше 18-го числа наступного за звітним місяцем (п. 2.2. Договору).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем надавались послуги по роботі крана на загальну суму –916 610,00 грн., що підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт в період з квітня 2010 р. по січень 2011 р. та двосторонньо підписаними актами приймання виконаних робіт за вказаний період.
В судовому засіданні позивач зазначив, що відповідачем частково проведено оплату за надані послуги в сумі 645 000,00 грн.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
відповідності до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 ЦК України).
Відповідач основний борг визнав повністю, жодних доказів, які б спростовували позовні вимоги в сумі 271 610,00 грн. не подав, а тому вимога позивача щодо стягнення з відповідача 271 610,00 грн. правомірно задоволена судом першої інстанції.
Згідно зі ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення, а також три 3% річних від простроченої суми.
З огляду на встановлений факт наявності основного боргу, судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги ТзОВ «БК Комфортбуд-1»щодо стягнення 11 315,00 грн. –інфляційних втрат, 3259,00 грн. –3% річних.
Крім того, пунктом 5.1. Договору встановлено, що за прострочення в сплаті оренди, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за день прострочення.
Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку та скористався наданим йому ст. 83 ГПК України правом зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. При цьому позивач не заперечував щодо зменшення суми пені повністю, що вбачається з заяви представника позивача від 05.07.2011.
З огляду на встановлені обставини справи та досліджені у справі докази, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом за наявних у справі доказів в цілому зроблено правильні висновки щодо обставин справи та не вбачає правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –
Постановив:
Рішення господарського суду Львівської області від 05.07.11 у справі № 5015/2454/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.
Матеріали справи скерувати до господарського суду Львівської області.
Головуючий Р. Марко
Суддя С. Бойко
Суддя Т. Бонк
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 22.08.2011 |
Оприлюднено | 24.10.2011 |
Номер документу | 18684488 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Марко Р.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні