Постанова

від 29.09.2011 по справі 5008/901/2011

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5008/901/2011

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                            ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.11                                                                       Справа  № 5008/901/2011

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий-суддя                                                            Давид Л.Л.

Суддів                                                                      Кордюк Г.Т.

          Мурської Х.В.

при секретарі судового засідання                              Кіт М.С.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укрбудінвест», б/н від 07.09.2011 р.

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 30.08.2011 р.

у справі №5008/901/2011 (суддя –Васьковський О.В.)

за позовом Приватного підприємства «ДЦ Арт-Салон», м. Кіровоград

до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Укрбудінвест», м. Мукачево, Закарпатська область

про стягнення 229 699,27 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з»явились;

від відповідача: не з»явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 30.08.11 р. задоволено позовні вимоги Приватного підприємства «ДЦ Арт-Салон», м. Кіровоград (надалі –Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Укрбудінвест», м. Мукачево, Закарпатська область (надалі –Відповідач) про стягнення 229 699,27 грн. Стягнуто з Відповідача на користь Приватного підприємства «ДЦ Арт-Салон»229 699,27 грн., в тому числі 184 155,90 грн. основної заборгованості, 34 989,62 грн. інфляційних нарахувань та 10 553,75 грн. три проценти річних, 2 296,99 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що Відповідачем не обґрунтовано належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 ГПК України, відсутності заборгованості в сумі 184 155,90 грн. яка підтверджена актом прийому-передачі виконаних робіт № 1 від 30.09.2011 р., а відтак позовні вимоги про стягнення такої, та відповідно інфляційних втрат в сумі 34 989,62 грн. та трьох процентів річних в сумі 10 553,75 грн. визнано обґрунтованими.

Відповідач –ТзОВ «Компанія Укрбудінвест», не погодившись з винесеним рішенням, подав апеляційну скаргу б/н від 07.09.2011 р., в якій посилається на те, що останнє в частині стягнення заборгованості в розмірі 19 292,85 грн. прийнято з порушенням норм матеріального права, а саме. ч.1 ст. 843, ст. 844 ЦК України та ч.1-3 ст. 321 ГК України.

Скаржник вказує, що висновок суду про те, що нібито сторонами договору було погоджено зміну договірної ціни є помилковим, оскільки дана обставина не відповідає дійсності. Згідно п.2.3. Договору обов»язковою умовою зміни ціни договірної ціни є укладення додатку у письмовій формі, проте вказує, що сторонами договору додаток про зміну договірної ціни не укладався, Позивачем такий додаток наданий не був , а відтак сума в розмірі 11 030,50 грн. з підстав, викладених у позовній заяві стягненню не підлягає. Судом не взято до уваги приписи ч. 3 ст. 321 ГК України та ч. 3 ст. 844 ЦК України , якими встановлено , що у разі перевищення твердого кошторису усі пов»язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Дані обставини, на думку Скаржника, є безумовною підставою для часткового скасування рішення в частині стягнення заборгованості в розмірі 19 292,85 грн. (в тому числі 11 030,50 грн. основної заборгованості, 7 228,13 грн. інфляційних втрат, 1 034,22 грн. трьох відсотків річних), просить в цій частині прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

Позивач –ПП «ДЦ «Арт-Салон»- у відзиві за вих. №657 від 20.09.2011 р. заперечує доводи апеляційної скарги, посилаючись на те, що сторони домовились, що вартість договору буде складати 223 125,40 грн., про що свідчать підписи сторін в кошторисі, який є додатком до договору №430/09 від 17.08.2009 р., але п.2.2. Договору сторони передбачили уточнення договірної ціни у випадках: зміни об»ємів виконаних робіт; змінення замовником у процесі будівництва проектних рішень, що викликає зміну обсягів робіт і вартість показників. Такі зміни відбулися і збільшені обсягти робіт були погоджені сторонами, про що свідчать підписи сторін, скріплені відтисками печаток в акті об»ємів робіт і акті прийому-передачі виконаних робіт на суму 234 155,90 грн. , що є доказом волевиявлення сторін і не суперечать вимогам п. 5 ст. 844 ЦК України. Замовник погодився з підрядником у задоволенні вимог збільшення обсягів будівельних робіт, а відповідно не відмовився від договору підряду, як це передбачено п. 4 ст. 844 ЦК України. Рішення місцевого господарського суду просить залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення, як безпідставну і необґрунтовану.

27.09.2011 р. в канцелярію суду від представника Відповідача поступило клопотання, б/н від 26.09.2011 р., в якому останній просить відкласти розгляд справи у зв»язку з тим, що уповноважений представник захворів і немає змоги з»явитись в судове засідання 29.09.2011 р. з поважних причин.

Дане клопотання, судовою колегією Львівського апеляційного господарського суду відхиляється з огляду на його документальну необґрунтованість.

Відповідач –ПП «ДЦ Арт-Салон»участі уповноваженого представника в судове засідання 29.09.2011 р. не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалою суду від 13.09.2011 р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а.с.84).

Крім цього, станом на 29.09.2011 р. додаткових доказів по справі не поступало, участь представників сторін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.2011 р. обов»язковою не визнавалась, а відтак судова колегія ухвалила розглядати справу по наявних у ній матеріалах.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, оцінивши зібрані докази, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення Господарського суду Закарпатської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

17.08.2009 р. ПП «ДЦ Арт-Салон»(надалі –«Підрядник») та ТзОВ «Компанія Укрбудінвест»(надалі –«Замовник») уклали договір №430/09 (а.с.11-13), згідно п. 1.1. якого Замовник доручає, а Підрядник зобов»язується своїми силами і/або засобами організувати на умовах цього Договору будівельні роботи з реконструкції з розширення пішохідного переходу міжнародного автомобільного пункту «Шегині».

Згідно п. 2.1. Договору вартість робіт за цим Договором визначена згідно із затвердженим сторонами протоколом погодження договірної ціни згідно Додатку №1 до даного Договору, який є невід»ємною його частиною.

Сторонами у відповідності до п. 1 Договору визначено та погоджено вартість робіт у сумі 223 125,40 грн., що відображено в кошторисі –додатку №1 до Договору (а.с.14).

Згідно п.п. 3.1, 3.3. Договору передбачено, що до початку робіт замовник перераховує підряднику аванс в розмірі 60% від договірної ціни, вказаної у додатку№1 до даного Договору. Оплата замовником робіт проводиться шляхом перерахування авансової суми до початку робіт і кінцевого розрахунку не пізніше 10-ти днів після підписання «Акту виконаних робіт».

Платіжним дорученням №22 від 17.09.2011 р. підтверджується, що Відповідачем на виконання Договору перераховано аванс у сумі 50 000,00 грн. (а.с.16).

На виконання умов договору Позивач виконав підрядні роботи на суму 234 155,90 грн., а Відповідач прийняв роботи, що підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт №1 від 30.09.2009 р. по додатку №1 до Договору №430 від 17.08.2009 р. (а.с.15).

Однак, Відповідач всю суму в строки, передбачені Договором не сплатив, а відтак заборгованість за підрядні роботи становить 184 155,90 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач звертався до Відповідача з претензією за вих. №553 від 15.02.2011 р. (а.с.17-18) сплатити заборгованість за виконанні підрядні роботи у сумі 184 155,90 грн., однак Відповідач залишив вимогу Позивача без відповіді та задоволення.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов‘язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов‘язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов‘язку в натурі.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов»язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов»язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності до положень ст. 526 Цивільного кодексу України та ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов»язання строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Скаржник, як і в суді першої інстанції так і в апеляційній скарзі, вказує на те, що між сторонами не було погоджено зміну договірної ціни, а відтак відсутні підстави для стягнення частини заборгованості у сумі 11 030,50 грн.

У відповідності до вимог ч. 1 вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається з матеріалів справи, акт прийому-передачі виконаних робіт №1 від 30.09.2009 р. (а.с.15) підписаний Відповідачем без застережень, таким чином, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що Відповідачем погоджено вартість робіт у сумі 234 155,90 грн. та прийнято роботи за такою вартістю, а відтак доводи Скаржника, що між сторонами не було погоджено зміну договірної ціни є безпідставними.

Докази, що підтверджують виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати 184 155,90 грн. і відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, у матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає доводи Позивача про порушення його майнових прав на заявлену суму основної заборгованості по Договору правомірними, документально підтвердженими та не спростованими Відповідачем в установленому законом порядку, а тому, згідно ст. 15 Цивільного кодексу України, порушене право Позивача підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з Відповідача 184 155,90 грн. основної заборгованості.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошового зобов»язання по оплаті за підрядні роботи Позивач за період з 01.10.2009 р. по 01.08.2011 р. нарахував Відповідачу інфляційні втрати, які згідно розрахунку становлять 34 989,62 грн. (а.с.21, 48) а також за період з 01.10.2009 р. по 30.08.2011 р. нарахував три проценти річних, що згідно розрахунку становлять 10 553,75 грн. (а.с.22, 49), які правомірно задоволенні до стягнення місцевим господарським судом.

Як вбачається, з матеріалів справи Позивачем заявлено клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову (а.с.28), яке правомірно відхилено у зв»язку із недоведеністю необхідності вжиття таких заходів.

В свою чергу Відповідачем було подано на розгляд місцевого господарського суду клопотання про надання відстрочки виконання рішення (а.с.55-56).

Частиною 1 ст. 121 ГПК України встановлено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Клопотання Відповідача мотивоване тим, що товариство перебуває у складному фінансово-економічному стані, у зв»язку з економічною кризою в країні, її негативними наслідками та неможливістю дебіторами своєчасно та в повному обсязі погасити свою дебіторську заборгованість, а тому стягнення повної суми заборгованості з Відповідача призведе до неможливості підприємством здійснювати господарську діяльність та, як наслідок, блокування рахунків, неможливості виплатити заробітну плату працівникам підприємства та неможливості виконати взятих на себе зобов»язань.

Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З аналізу клопотання Відповідача про відстрочку виконання рішення вбачається, що останнім не надано доказів у підтвердження обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, як це передбачено ст. 121 ГПК України.

Враховуючи наведене, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість та законність позовних вимог, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, вважає, що всі обставини, які мають значення для справи, були з'ясовані повністю і у відповідності із вимогами закону.

Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги та відповідність рішення Господарського суду Закарпатської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1.   Рішення Господарського суду Закарпатської області від 30.08.2011 р. у справі №5008/901/2011 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укрбудінвест», б/н від 07.09.2011 р. - без задоволення.

2.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3.     Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Справу № 5008/901/2011 повернути Господарському суду Закарпатської області.

Головуючий-суддя                                                                      Давид Л.Л.

Суддя                                                                                          Кордюк Г.Т.

Суддя                                                                                          Мурська Х.В.

повний текст постанови складено та підписано 30.09.2011 р.