Постанова

від 06.05.2008 по справі 13/89а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/89А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.08                                                                                           Справа№ 13/89А

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л.,   при секретарі Малюшевському А.П., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: спільного українсько-польсько-датського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Орто - Лайн», м. Львів

До відповідача: державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова, м.Львів

Про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 12.06.07 року №0002701510/0/11539, від 31.08.07 року №0002701510/1 та від 26.11.2007 року №0002701510/2

Представники сторін:

від позивача: Дубас В.М. –представник, Стефаненко О.І. –фінансовий директор

від відповідача: Томашівський О.Г. – гол.держ.под.інсп.юр.від.

Адміністративний позов заявлено спільним українсько-польсько-датським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Орто - Лайн»(надалі - позивач) до Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова (надалі - відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень –рішень від 12.06.07 року №0002701510/0/11539, від 31.08.07 року №0002701510/1 та від 26.11.2007 року №0002701510/2.

Ухвалою від 04.04.2008 року в даній справі відкрито провадження та призначено її розгляд на 06.05.2008 року. За згодою сторін в судовому засіданні 06.05.2008 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, мотивуючи їх тим, що висновки відповідача щодо несвоєчасної сплати позивачем податку на прибуток та застосування штрафної санкції за таку несплату суперечать Закону України «Про податок на прибуток підприємств»та спростовуються документальними доказами.

Представник відповідача позов не визнав з підстав, наведених у запереченні на позовну заяву, де зазначив про те, що застосування штрафної санкції за несвоєчасну сплату позивачем податку на прибуток є правомірним.

З”ясовано:

відповідачем складено акт про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на прибуток від 04.06.2007 року №142/15-0/211, в якому зазначалось, що позивачем порушено на один календарний день строк сплати узгодженого податкового зобов'язання із податку на прибуток за 1-й квартал 2007 року.

В цьому акті відповідачем зазначено, що у відповідності до поданої декларації з податку на прибуток за 1-й квартал 2007 року №27273 від 10.05.2007 року позивачем задекларовано рядок 14 (податкове зобов'язання звітного періоду) у сумі 38175,00 грн. та рядок 20 декларації (авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів) в сумі 126000,00 грн. Там же зазначено, що позивачем не заповнено рядок 13 декларації (зменшення нарахованої суми податку) та додаток К6 на суму 126000,00 грн. із посиланням на пункти 7.8.2 та 7.8.3 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в зв'язку із чим станом на 21.05.2007 року виникає заборгованість в сумі 34271,00 грн., яка погашена платіжним дорученням №10 від 22.05.2007 року.      

На підставі вказаного акту, відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 12.06.2007 року №0002701510/0/11539, в якому визначено суму штрафу в розмірі 10%, що склало 3427,10 грн.

Після одержання зазначеного вище податкового повідомлення –рішення, позивачем подані первинна скарга відповідачу та повторні скарги до ДПІ у місті Львові, ДПА у Львівській області та ДПА України, за наслідками розгляду яких були прийняті рішення про залишення їх без змін. Тому, відповідачем виписано повторні податкові повідомлення –рішення від 31.08.07 року №0002701510/1 та від 26.11.2007 року №0002701510/2, які за своїм змістом є ідентичними зазначеному вище податковому повідомленню - рішенню від 12.06.07 року.

Заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов до висновку про задоволення позову, виходячи із наступного:

за підпунктом 4.1.4 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом «г»підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

За підпунктом 5.3.1 статті 5 цього ж Закону України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Також пунктом 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зокрема визначено, що податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому, за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

10.05.2007 року позивачем була подана відповідачу податкова декларація за 1 й квартал 2007 року, в якій були зазначені нарахована сума податку (рядки 12 і 12.1), сума податкового зобов'язання звітного періоду (рядок 14) та сума податку до сплати (рядок 17) в розмірі 38175,00 грн. В даному випадку граничний термін сплати цієї  суми податку на прибуток за 1-й квартал 2007 року закінчувався 21.05.2007 року.

В акті відповідача від 04.06.07 року зазначено про те, що сума податку на прибуток за 1-й квартал 2007 року була сплачена позивачем 22.05.07 року за платіжним дорученням №10 на суму 36490,00 грн. Однак фактично в цьому платіжному дорученні зазначено призначення платежу «Авансовий внесок податку на прибуток при виплаті дивідендів за 2006 рік», тоді як сума податку на прибуток за 1-й квартал 2007 року була сплачена позивачем 18.05.2007 року за іншим платіжним дорученням №6 на суму 38175,00 грн., в графі «Призначення платежу»якого є прямо зазначено «Податок на прибуток за 1 квартал 2007 року».

Отже, податкове зобов'язання з податку на прибуток за 1 квартал 2007 року було погашено позивачем в межах граничного строку сплати суми податку на прибуток за цей звітний період, а тому висновки відповідача щодо несвоєчасної сплати позивачем такої суми є помилковими.

При цьому суд визнав необґрунтованими посилання відповідача на заповнення позивачем рядка 20 та не заповнення рядку 13 декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2007 року на суму 126000,00 грн. як авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів, оскільки такі твердження спростовуються показниками податкової декларації позивача та нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також ґрунтуються на неправомірному ототожненні двох різних об'єктів оподаткування –суми оподатковуваного прибутку та суми дивідендів, фактично виплачених платником податку.

За підпунктом 7.8.2 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», авансовий внесок з податку на прибуток вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів. За підпунктом 7.8.3 статті 7 того ж Закону України платник податку - емітент корпоративних прав, державне некорпоратизоване, казенне чи комунальне підприємство зменшує суму нарахованого податку на прибуток звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку із нарахуванням дивідендів згідно з підпунктом 7.8.2 цього пункту, а за підпунктом 7.8.4 статті 7 того ж Закону, у разі коли за наслідками звітного періоду сума податкових зобов'язань платника податку має від'ємне значення, сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку із нарахуванням дивідендів, додається у збільшення такого від'ємного значення. У разі коли сума такого авансового внеску перевищує суму податкових зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, різниця переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення податкового зобов'язання такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.

Як пояснили представники позивача, якщо б рядок 13 декларації про податок на прибуток позивача та додаток К6 до неї було заповнено, то сума податкового зобов'язання звітного періоду у рядку 14 цієї ж декларації мала би від'ємне значення в розмірі -87825,00 грн. (38175,00 грн. –126000,00 грн.), як це передбачено зазначеними вище нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а відтак позивач взагалі не повинен був би сплачувати будь-яку суму податку на прибуток за 1-й квартал 2007 року, тобто рядок 17 декларації не було б заповнено взагалі.

Також, сума 126000,00 грн. в рядку 20 податкової декларації за 1-й квартал 2007 року була вказана помилково, оскільки в 1 кварталі 2007 року позивачем не виплачувались жодні дивіденди, а лише було здійснено нарахування їх до виплати (яка фактично відбулась вже у 2-ому кварталі 2007 року), а тому у цей звітний період не повинна була здійснюватись й сплата будь-яких авансових внесків. Ця помилка була виправлена позивачем 23.05.07 року шляхом подання у ДПІ уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Крім того, суд врахував, що в листі ДПА України від 08.06.2006 року №10867/7/15-0317 «Щодо застосування штрафних санкцій у зв'язку із нарахуванням і виплатою дивідендів», який має силу податкового роз'яснення згідно пункту 4.4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», є зокрема зазначено, що нарахування та сплата авансового внеску відбуваються відповідно до положень Закону та здійснюються до подання декларації з податку на прибуток підприємства - і заповнення рядка 20 декларації не є підставою для нарахування та сплати цього авансового внеску. Тобто авансовий внесок є складовою частиною зобов'язання з податку на прибуток у розумінні пункту 1.2 ст. 1 Закону №2181, але заповнення рядка 20 декларації з податку на прибуток підприємства не може вважатися узгодженням суми цього внеску, що також свідчить про необґрунтованість посилань відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.122-124,127,130,135,143,151-154,160,161,163,167 КАС України, суд, -

                                                          постановив:

1.Позов задоволити повністю.

2.Визнати нечинними податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова від 12.06.2007 року №0002701510/0/11539, від 31.08.2007 року №0002701510/1 та від 26.11.2007 року №0002701510/2.

3.Строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження здійснюються згідно вимог ст.ст.186 та 254 КАСУ.

Суддя