Постанова

від 02.07.2008 по справі 5/534-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

5/534-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 02 липня 2008 р.                                                                                    № 5/534-07  

Вищий  господарський  суд  України  у  складі  колегії  суддів:

головуючого      Подоляк О.А.

суддів :Грека Б.М., Дерепи В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Науково-виробничої дослідної агрофірми "Наукова"

на  постановувід 01.04.2008 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у справі№ 5/534-07

за позовомВАТ "ЕК "Дніпрообленерго"(надалі –Компанія)

доНауково-виробничої дослідної Агрофірми "Наукова"(надалі –Агрофірма)

простягнення 81745,76 грн.

за участю представників:

від позивача-  не з'явились

від відповідача-  Дорошенко С.О.

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2007 р. Компанія звернулась до суду з позовом до Агрофірми про стягнення 81745,76 грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електроенергії, згідно договору № 125 від 03.01.2003 р.

Відповідач проти позову заперечував посилаючись на те, що 07.04.2004 р. відносно нього порушено справу про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а відповідно до п. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Рішенням господарського суду Дніпровської області від 13.12.2007 р. (суддя Шевченко С.Л.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.04.2008 р. (судді: Прокопенко А.Є., Крутовських В.І., Дмитренко А.К.), позов задоволено: стягнуто з Агрофірми на користь Компанії 81745,76 грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електроенергії.

Не погоджуючись із постановою, Компанія звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позову, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 03.01.2003 р. між Компанією (енергопостачальник) та Агрофірмою (споживач) укладено договір на постачання електричної енергії № 125 (надалі –Договір). Згідно умов Договору обсяги постачання електричної енергії та їх вартість визначаються відповідно до додатка №1 до Договору, за тарифами на електроенергію, які визначаються у порядку, затвердженому НКРЕ України. Договором та додатковою угодою № 1 до нього передбачено, що споживач у разі перевищення договірної величини споживання та потужності несе відповідальність згідно ст. 26 Закону України "Про електроенергетику"

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Судами встановлено, що в червні 2007 р. відповідачем було допущено перевищення договірних величин споживання електроенергії на суму 81745,76 грн.

Згідно з п. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Як вбачається зі змісту ст.ст. 26, 27 Закону України "Про електроенергетику" двократна вартість різниці фактично спожитої електроенергії та договірної величини є видом відповідальності (санкцій), але цей вид відповідальності застосовується за понаддоговірне споживання електричної енергії,  а  п. 4 с. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлює мораторій на стягнення  неустойки та  інших санкцій за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів.

Враховуючи викладене, суди дійшли мотивованих висновків щодо обґрунтованость позовних вимог та правомірно задовольнили позов.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суди в порядку ст. ст. 43, 47, 33, 34, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін.

На підставі встановлених фактичних обставин місцевим господарським судом з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, обґрунтовано задоволено позов.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України, повторно розглядаючи справу, повно з'ясував обставини, які мали значення для правильного розгляду поданої апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду, якими спростовано обставини, на які посилався відповідач в обґрунтування своїх вимог і заперечень, ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" зі змінами та доповненнями.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та частин 1, 2 статті 1117 ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Науково-виробничої дослідної агрофірми "Наукова" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.04.2008 р. у справі № 5/534-07 залишити без змін.

Головуючий, суддя                                                                      О. Подоляк

С у д д і                                                                                           Б. Грек

                                                                                                        В. Дерепа