9453-2008
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 303
РІШЕННЯ
Іменем України
19.09.2011Справа №5002-17/9453-2008
За позовом Кримського республіканського професійно-технічного навчального закладу «Євпаторійське професійно-технічне училище промисловості і сільського господарства»
До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Амфібія»
Треті особи без самостійних вимог на предмет спору:
1. Фонд майна АР Крим
2. Міністерство освіти та науки АР Крим
про стягнення 5850,69 грн. заборгованості по орендній платі, та зобов'язання повернути передане в оренду майно – нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Євпаторія, вул. Революції, 1 (приміщення складу літер «Ж», приміщення складу літер «К», огорожа)
За зустрічним позовом ТОВ «Амфібія»
До Кримського республіканського професійно-технічного навчального закладу «Євпаторійське професійно-технічне училище промисловості і сільського господарства»
За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору
1. Фонду майна АР Крим
2. Міністерства освіти та науки АР Крим
про визнання відсутності у Кримського республіканського професійно-технічного учбового закладу «Євпаторійське ПТУ промисловості і сільського господарства» права оперативного управління у відношенні цілісного майнового комплексу – літнього кафе-бару, розташованого за адресою: АР Крим, м. Євпаторія, вул. Революції 1, що складається з кухні, будівля літер «Ж» - 41,8 кв.м., продовольчий склад, будівля літер «К» - 29,7 кв.м., санвузол, будівля літер «Л» - 45,5 кв.м., бар, будівля літер «М» -17,9 кв.м., огорожа – 87 м., ворота, мощення.; визнання відсутності у Кримського республіканського професійно-технічного учбового закладу «Євпаторійське ПТУ промисловості і сільського господарства» права оперативного управління на нежитлове приміщення паливного складу літер «Ж», площею 43,2 кв.м., приміщення складу літер «К», площею 34,7 кв.м., та огорожі 24 м., які раніше розташовувались за адресою: АР Крим, м. Євпаторія, вул. Революції 1
Суддя Гайворонський В.І.
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від Кримського республіканського професійно-технічного навчального закладу «Євпаторійське професійно-технічне училище промисловості і сільського господарства» – Угліцкий Ю.С., представник
Від Фонду майна АР Крим – Аметов С.Д., представник
Сутність спору: Позивач згідно з позовом та уточненням від 29.01.2010р. просить стягнути з відповідача 5850,69 грн. заборгованості по орендній платі, та зобов'язати відповідача повернути передане в оренду майно – нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Євпаторія, вул. Революції 1 (приміщення складу літер «Ж», приміщення складу літер «К», огорожа), у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору оперативної оренди нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим, щодо сплати орендної плати, проведення відповідачем самочинного будівництва на об'єкті оренди та небажанням позивача продовжувати орендні відносини.
Таким чином, позовні вимоги вважаються заявленими згідно уточнення від 29.01.2010р., що також відповідає практики розгляду вказаних питань Севастопольським апеляційним господарським судом (Постанова від 06.04.2004 р. по справі № 2-17/896-2002).
Відповідач щодо позову заперечує, у відзиві вказує, що склади палива літер «Ж» та «К», що були передані в оренду ТОВ «Амфібія», були реконструйовані відповідачем з погодження позивача, внаслідок чого ці об'єкти змінили як технічні характеристики так і цільове призначення та стали складовою частиною цілісного майнового комплексу «кафе-бар з літнім майданчиком», який в свою чергу ніколи не передавався в оренду у відповідності з спірним договором, як цілісний майновий комплекс. Отже, склади палива літер «Ж» та «К» будучи невід'ємною частиною цілісного майнового комплексу «кафе-бар з літнім майданчиком», припинили своє існування як відокремлені об'єкти оренди, у зв'язку з чим не можуть бути виділені в натурі та повернуті позивачу, з огляду на що відповідач вважає, що позовні вимоги в частині зобов'язання повернути орендовані об'єкти, задоволенню не підлягають.
Відповідач також заявив про застосування позовної давнини щодо вимог в частині стягнення 729,25грн.
Відповідачем ТОВ «Амфібія» наданий зустрічний позов, згідно якого просить визнати відсутність у Кримського республіканського професійно-технічного учбового закладу «Євпаторійське ПТУ промисловості і сільського господарства» права оперативного управління у відношенні цілісного майнового комплексу – літнього кафе-бару, розташованого за адресою: АР Крим, м. Євпаторія, вул. Революції 1, що складається з кухні, будівля літер «Ж» - 41,8 кв.м., продовольчий склад, будівля літер «К» - 29,7 кв.м., санвузол, будівля літер «Л» - 45,5 кв.м., бар, будівля літер «М» -17,9 кв.м., огорожа – 87 м., ворота, мощення.; визнати відсутність у Кримського республіканського професійно-технічного учбового закладу «Євпаторійське ПТУ промисловості і сільського господарства» права оперативного управління на нежитлове приміщення паливного складу літер «Ж», площею 43,2 кв.м., приміщення складу літер «К», площею 34,7 кв.м., та огорожі 24 м., які раніше розташовувались за адресою: АР Крим, м. Євпаторія, вул. Революції 1, у зв'язку з тим, що ТОВ «Амфібія» відповідно до умов договору, з дозволу орендодавця в результаті реконструкції об'єкту оренди - будівлі літери «Ж» та «К», було утворено нове майно – цілісний майновий комплекс (літнє кафе-бар), який відноситься до неподільної речі. Приміщення паливного складу літер «Ж» площею 43,2кв.м., приміщення паливного складу літер «К», площею 34,7кв.м., огорожа, довжиною 24м. в наслідок реконструкції повністю видозмінилася , втратило своє функціональне (цільове) призначення, втратило своє індивідуально встановлені ознаки як окремої речі, та й стало невід'ємною частиною нової речі – цілісного майнового комплексу – літнє кафе-бар. З огляду на викладене, позивач за зустрічним позовом вважає, що право власності на індивідуально встановлену річ, яка підвергалась реконструкції (поліпшенню) припиняється та виникає право власності на нову річ, а у даному випадку виникає право загальної часткової власності на цілісний майновий комплекс – літнє кафе-бар, тому у орендаря відсутнє не тільки право оперативного управління на спірне майно – літнє кафе, а й право на його витребування у ТОВ «Амфібія».
Позивач з первісного позову у відзиві проти зустрічного позову заперечує, та вказує, що ТОВ «Амфібія» без узгодження з ним почало самовільне будівництво з використанням державного майна, яке не є предметом договору оперативної оренди.
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору Фонд майна АР Крим у поясненнях вважає позовні вимоги за первісним позовом такими, що підлягають задоволенню, та вказує, що майно було передане позивачу за Актом приймання-передачі від 01.07.2003 року. Відповідно до п.2.2 договору оренди від 01.07.2003 року передача майна не спричиняє виникнення у орендаря прав власності на це майно. Власником майна залишається Автономна Республіка Крим, а Орендар користується ним протягом терміну оренди. Згідно з п. 1 ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з врахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Строк дії договору закінчився 01.07.2008 року, однак, орендоване майно до цього часу орендодавцю не повернуто. Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу. Однак, як зазначено у позові, відповідачем умови договору не виконані.
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору Міністерство освіти та науки АР Крим у відзиві позовні вимоги за первісним позовом вважає такими, що підлягають задоволенню та вказує, що відповідач орендну плату у повному обсязі не вносив, платежі здійснював нерегулярно, із затримкою більш, ніж на шість місяців, при цьому, оплати проводив без врахування індексу інфляції, без нарахування пені за прострочку оплати по договору Позивачем на адресу відповідача було спрямоване попередження у встановлені строки про припинення договору, але відповідач це ігнорував. Окрім цього, відповідачем без узгодження з Міністерством освіти та науки АР Крим було розпочато самовільне будівництво з використанням державного майна, яке не є предметом договору оперативної оренди.
Позивачем за первісним позовом в судовому засіданні, що відбулося 19.09.2011 року надане уточнення позову.
До вказаного уточнення позивачем по первісному позову знову заявлена вимога про стягнення пені
Від ТОВ «Амфібія» надійшла телеграма про відкладення справи слуханням по причині хвороби керівника.
Згідно статті 84 ГПК в описовій частині процесуального документу вказуються заяви та клопотання сторін, в мотивувальній частині вказуються доводи, за якими господарський суд відхилив їх.
Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними у ній матеріалами, при цьому виходить із того, що згідно ст.129 Конституції України надання доказів є правом стороні, а не обов'язком.
По справі оголошену вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд –
ВСТАНОВИВ:
Згідно п. 1.1 Договору оперативної оренди нерухомого майна, яке належить Автономної Республіці Крим, Орендодавець (Професійно-технічне училище № 46) передає, належне Автономній Республіці Крим, що числиться на його балансі на праві повного господарського ведення, нерухоме майно: приміщення складу літер «Ж» площею 43,2 кв. м, приміщення складу літер «К» площею 34,7 кв. м, огорожа довжиною 24 метра, які розташовані за адресою: м. Євпаторія, вул. Революції, 1/3. Орендар приймає його у строкове платне користування за актом прийомки-передачі (додаток № 1) під кафе для здійснення торгівлі продовольчими товарами.
Професійно-технічне училище № 46 перейменовано на Кримський республіканський професійно-технічний навчальний заклад «Євпаторійське професійно-технічне училище промисловості і сільського господарства», м. Євпаторія, на підставі Постанови Ради міністрів АР Крим № 42 від 15.02.2005 р. «Про зміни найменувань професійно-технічних учбових закладів» та наказу Міністерства освіти і науки № 84 від 18.02.2005 р.
Правонаступництво позивача підтверджується його Статутом, та Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (серії А00 № 442725).
Суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню, при цьому виходить з наступних обставин:
Згідно п. 3.1 договору розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку і порядку користування плати за оренду майна, яке належить Автономної Республіці Крим, утверджується Верховною Радою АР Крим. Базова ставка для розрахунку орендної плати (без ПДВ) за травень 2003 р. (перший місяць) складає 217,36 грн.
Згідно п. 3.2 договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць встановлений Мінстатом України.
Згідно п. 10.1 договору строк дії договору з 01.07.2003р. по 01.08.2008р.
Згідно п. 3.3 договору встановлено, що орендна плата провадиться в розмірі 100 % щомісяця до 10 числа наступного місяця на розрахунковий рахунок орендодавця.
Сторонами укладений договір, і відповідно, відносини між ними регулюються цим договором і нормами, що відносяться до договорів.
У встановленому Законом порядку даний договір з будь-яких підставам недійсним не визнаний та згідно ст. 204 ЦК України є дійсним.
При цьому необхідно відмітити, що виходячи із закріпленого статтею 129 Конституції України принципу диспозитивності сторін суд не вправі давати оцінку договору на предмет його невідповідності законодавству, про що також указується в постанові Верховного суду України від 20.05.2002 року № 02/132 (справа № Д 12/2) по аналогічному випадку.
Так, статтею 129 Конституції України закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед законом та судом, свободи в наданні суду доказів та в доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.
В постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя” вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.
Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Таким чином, якщо зацікавлена особа вважає що договір, чи окремі його пункти не відповідають законодавству, така особа вправі звернутися з відповідним позовом до суду.
Зацікавленою особою не надано доказів того, що договір чи окремі його пункти визнані судом недійсними.
При цьому необхідно відмітить, що згідно ст. 129 Конституції України передбачено, що сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості.
Таким чином, суд вправі розглядати справу по тім матеріалам, яки надані зацікавленими особами.
Оскільки відповідні докази відсутні у справі до прийняття рішення, немає підстав їх залучати до справи після винесення рішення по справі.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватись.
В порушення умов договору ТОВ «Амфібія» неналежним чином виконував свої обов'язки за договором по сплаті орендної плати, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість по орендній платі в сумі 5850,69 грн.
У всякому разі ТОВ «Амфібія» не надало доказів повної сплати за час користування майном.
Оскільки відповідні докази відсутні у справі до прийняття рішення, немає підстав їх залучати до справи після винесення рішення по справі.
Таким чином, згідно розрахунку щодо орендної плати за час користування майном та заявленим позовним вимогам стягненню підлягає 5850,69грн.
Задовольняючи позов щодо стягнення вказаної суми суд також виходить із основних принципів цивільного права, закріплених в ст. 3 ЦК України справедливості, добросовісності та розумності, та вважає, що безоплатне користування майном може бути тільки тоді, коли сторони домовились про це, або коли це прямо передбачено законом.
Якщо заборгованість сплачена в період розгляду справи чи буде сплачена в добровільному порядку, зацікавлена особа вправі звернутися із заявою в порядку ст. 117 ГПК України про визнання наказу не підлягаючим виконанню повністю або частково.
Щодо вказаної обставини (відомостей щодо наявності суми боргу) суд на час прийняття рішення ні матеріального, ні процесуального законодавства не порушує, у зв'язку з чим не існує підстав для зміни чи скасування рішення із вказаної обставини.
П. 10.1 договору передбачений строк дії договору – п'ять років, тобто з 01.07.2003 р. по 01.07.2008 р.
Згідно п. 10.8 договору дія даного договору припиняється після закінчення строку на який він був укладений.
Відповідно до заяв від 23.05.2008 р. та 02.07.2008 р. позивач заявив про небажання продовжувати орендні відносини.
Таким чином, підстав для знаходження у відповідача спірного майна не існує.
Згідно ч. 1 статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Майно відповідач отримав від позивача, та, відповідно, повинен його повернути повивачу.
Також необхідно відмітить що щодо нерухомості самовільне будівництво не може прийматись до уваги.
Так, відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на нерухоме майно виникає з моменту його державної реєстрації та прийняття до експлуатації.
Проте, ТОВ «Амфібія» не надало доказів законного прийняття спірного майна до експлуатації, та згідно відомостей із Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії» реєстрація, що була проведена на підставі постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.03.2009р. скасована.
Тобто, юридично існує саме те майно, яке позивач бажає повернути.
У сякому разі ч. 1 ст. 785 ЦК України передбачає зобов'язаність орендаря повернути майно у стані, яке було обумовлено в договорі.
Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 317 ЦК України користування майном є складовою права власності.
При викладених обставинах суд вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Заяву про застосування позовної давнини щодо позовних вимог в части ні стягнення 729,25грн. суд відхиляє, оскільки борг тільки за 2007 та 2008 роки складає більш ніж 6000,00грн.
Суд вважає, що зустрічна заява задоволенню не підлягає, при цьому суд виходить з наступних обставин:
Так, ТОВ «Амфібія» просить визнати відсутність у Кримського республіканського професійно-технічного учбового закладу «Євпаторійське ПТУ промисловості і сільського господарства» права оперативного управління у відношенні цілісного майнового комплексу – літнього кафе-бару, розташованого за адресою: АР Крим, м. Євпаторія, вул. Революції 1, що складається з кухні, будівля літер «Ж» - 41,8 кв.м., продовольчий склад, будівля літер «К» - 29,7 кв.м., санвузол, будівля літер «Л» - 45,5 кв.м., бар, будівля літер «М» -17,9 кв.м., огорожа – 87 м., ворота, мощення.; визнати відсутність у Кримського республіканського професійно-технічного учбового закладу «Євпаторійське ПТУ промисловості і сільського господарства» права оперативного управління на нежитлове приміщення паливного складу літер «Ж», площею 43,2 кв.м., приміщення складу літер «К», площею 34,7 кв.м., та огорожі 24 м., які раніше розташовувались за адресою: АР Крим, м. Євпаторія, вул. Революції 1.
Способи захисту цивільних прав встановлено ст. 16 ЦК України, зокрема: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Однак, ст. 16 ЦК України вищезазначений спосіб захисту цивільних прав та інтересів не передбачений.
Вказаний спосіб не передбачений також договором.
Отже, обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом зобов'язання укласти договір суперечить вказаним нормам законодавства, що також відповідає практиці розгляду аналогічних питань Вищім Господарським Судом України (постанова Вищого Господарського Суду України від 01 вересня 2009 року № 13/31-09).
При цьому також необхідно відмітити, що неуважність сторони, незнання законодавства чи його неправильне тлумачення поважними причинами не є, про що також прямо вказується в постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними». (п.19).
Згідно інформаційного листа Вищого Господарського Суду України від 13.08.2008 року за № 01-8/482 у випадку захисту права та інтересу способом, не передбаченим ні законом, ні договором, необхідно відмовляти у позові, що також відповідає практиці розгляду аналогічних питань Верховним Судом України (постанова Верховного Суду України від 13.07.2004 року за № 10/732).
Згідно статті 16 ЦК України способом захисту прав та інтересів може бути не будь-який спосіб, а тільки той, який передбачений законом чи договором.
Однак, у даному випадку вибраний позивачем спосіб захисту права та інтересу не відповідає Закону, а також договору.
Також необхідно відмітити, що згідно статті 22 ГПК України позивач вправі змінити предмет позову лише до початку розгляду справи по суті.
Необхідно також відмітити, що згідно закріпленого ст. 129 Конституції України – основного Закону Держави, принципу диспозитивності сторін, суд не вправі з власної ініціативи змінювати позовні вимоги, а також розглядати інші позовні вимоги ніж ті, що заявлені позивачем, що також відповідає практиці розгляду аналогічних питань Верховним Судом України (постанова від 20.05.2002 року № 02/132 по справі № Д 12/12).
Крім того, наявність чи відсутність права оперативної оренди у Кримського республіканського професійно-технічного навчального закладу «Євпаторійське професійно-технічне училище промисловості і сільського господарства» прав чи законного інтересу Товариство з обмеженою відповідальністю «Амфібія» порушувати не може, оскільки це його не стосується. Більш того, договір будь з яких підстав не визнаний недійним та, відповідно, вказана обставина не може впливати на права та обов'язки сторін, що виникли з цього договору. Якщо права та інтерес не порушується, це є підставою для відмови у позові, що також відповідає практиці розгляду аналогічних питань Вищим господарським судом України (постанова від 15.11.2007р. по справі №2-29/7035-2007).
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України суд може захищати лише порушене право чи законний інтерес.
Крім того, позивачем за зустрічним позовом не надано доказів узгодження суттєвих умов щодо поліпшення (доказів узгодження проектно-кошторисної документації), а згідно рішення господарського суду АР Крим від 20.02.2008р. по справі №2-8/1599.1-2007 за позовом ТОВ «Амфібія» про визнання права власності на об'єкт оренди – відмовлено.
Необхідно також відмітити, що позивачем за первісним позовом в судовому засіданні, що відбулося 19.09.2011 року було заявлено про зміну позовних вимог, однак судом розглядаються вимоги відповідно до уточнення від 29 січня 2010 року (л.с. 38, том № 3), оскільки позивач відправив уточнені позовні вимоги від 19.09.2011р. на адресу відповідача лише 19.09.2011 року, і, відповідно, відсутній час для отримання відповідачем останнього уточнення позову та розгляд такого уточнення буде в порушення його прав.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що вимога про стягнення пені щодо стягнення грошових коштів при подачі позову не заявлялись, та згідно інформаційного листа Вищого господарського суду України від 08.04.2008р. №01-8/218, така вимога не може заявлятись як додаткова вимога про збільшення розміру позовних вимог, оскільки у даному випадку мова йде не про збільшення розміру позовних вимог, а про збільшення кількості позовних вимог, та, відповідно, повинна заявлятись окремим позовом.
При цьому також необхідно відмітить, що Господарський процесуальний кодекс України не передбачає прийняття окремих ухвал з цього питання.
Згідно ст. 84 ГПК України про відхилення заяв судом вказується в мотивувальній частині рішення.
Від ТОВ «Амфібія» надійшла телеграма про відкладення справи слуханням по причині хвороби керівника.
Однак, суд відхиляє вказане клопотання, оскільки діючим законодавством не передбачено, що відсутність керівника повинна впливати на роботу юридичної особи. Керівник ТОВ «Амфібія» вправі був призначити виконуючого його обов'язки особу на час своєї хвороби.
Раніше від ТОВ «Амфібія» також надходили неоднократні заяви про відкладення справи слуханням, що свідчить про зловживання їм своїми процесуальними правами.
При цьому також необхідно відмітити, що судові засідання проходили без керівника ТОВ «Амфібія», та, відповідно, брати участь у розгляді справи у нього бажання не було.
Необхідно також відмітити, що справа розглядається тривалий час, та, відповідно, ТОВ «Амфібія» мало достатньо часу для висловлення своєї правової позиції та надання доказів.
При викладених обставинах суд вважає вказане клопотання надуманим, безпідставним, спрямованим на затягування строків розгляду справи, та наданим в порушення ч. 3 ст. 22 ГПК України щодо добросовісності використання процесуальних прав.
Судові витрати підтверджені квитанціями: № 029N103011 від 23.09.2008 р. – держмито в сумі 187,00 грн. (102,00 грн. – за позовні вимоги майнового характеру + 85,00 грн. за позовні вимоги немайнового характеру), № 029N103012 від 23.09.2008 р. – інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
Судові витрати згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України підлягають відшкодуванню позивачу відповідачем.
Судові витрати по зустрічному позову відшкодуванню не підлягають.
На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд –
В И Р І Ш И В :
Первісний позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Амфібія», м. Євпаторія (97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Токарева, 122, р/р 26005409101001 в Банку «Київська Русь», МФО 384663, ЗКПО 19003219) на користь Кримського республіканського професійно-технічного навчального закладу «Євпаторійське професійно-технічне училище промисловості і сільського господарства» (АР Крим, 97401, м. Євпаторія, Роздольненське шосе 13; р/р 25402142232001 в УСБ м. Євпаторії, МФО 324076, ЗКПО 02545235) 5850,69 грн. заборгованості, судові витрати з державного мита в сумі 187,00 грн., 118,00 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Амфібія» (97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Токарева, 122, р/р 26005409101001 в Банку «Київська Русь», МФО 384663, ЗКПО 19003219) повернути Кримському республіканському професійно-технічному навчальному закладу «Євпаторійське професійно-технічне училище промисловості і сільського господарства» (АР Крим, 97401, м. Євпаторія, Роздольненське шосе 13; р/р 25402142232001 в УСБ м. Євпаторії, МФО 324076, ЗКПО 02545235) нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Євпаторія, вул. Революції, 1, (приміщення складу літер «Ж», приміщення складу літер «К», огорожа).
Видати накази.
В задоволенні зустрічного позові – відмовити повністю.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Гайворонський В.І.
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 19.09.2011 |
Оприлюднено | 24.10.2011 |
Номер документу | 18690807 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
Гайворонський В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні