Постанова

від 03.07.2008 по справі 4/480-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

4/480-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

                                                                                     №   

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГлос О.І.,

суддів:Бакуліної С.В.,

Рогач Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиПриватного підприємства “Агро-Хліб”

на постанову від 12.03.2008 року Запорізького апеляційного господарського суду

у справі господарського суду№ 4/480-07Херсонської області

за позовомДержавної екологічної інспекції в Херсонській області

доПриватного підприємства “Агро-Хліб”

простягнення 3095,00 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники :

від позивача:Мітькова І.В. (довіреність №09-5/879-400/08 від 26.06.2008р.)

від відповідача:не з'явились

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Херсонської області (суддя Ємленінова З.І.) від 13.12.2007 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду (головуючий суддя – Федоров І.О., судді –Кагітіна Л.П., Кричмаржевський В.А.) від 12.03.2008 року, у справі № 4/480-07 позовні вимоги задоволено в повному обсязі; стягнуто з відповідача: на користь Красненської сільської ради Скадовського району Херсонської області до фонду охорони навколишнього природного середовища 3095,00 грн. збитків; в доход державного бюджету 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені по справі судові акти та припинити провадження по справі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ч.3 ст.38 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, п.1 ст.3 КАС України, приписів Положення “Про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі”, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.2006 року №548.

Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.

Відповідач не скористався наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши заперечення на касаційну скаргу представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частинами 1, 3 ст.38 Закону України від 25.06.1991 року №1264-ХІІ “Про охорону навколишнього природного середовища”, використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Частиною 9 ст.44 Водного кодексу України від 06.06.1995 року №213/95-ВР встановлено обов'язок водокористувачів здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Згідно з частинами 3, 5 ст.49 Водного кодексу України, видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства, - в разі використання поверхневих вод. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору воли, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин.

Відповідно до ст.30 Водного кодексу України, за спеціальне водокористування справляється збір, який визначається на основі нормативів збору, фактичних обсягів використаної води та встановлених лімітів використання води.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП “Агро-Хліб” в 2006 році на орендованих землях в межах Красненської сільської ради здійснював водоспоживання поверхневих вод із Краснознаменського каналу для зрошення сільськогосподарських угідь без дозволу на спеціальне водокористування.

Цей факт підтверджується Актом перевірки виконання природоохоронного законодавства від 12.04.2007 року №0364, який складено представником позивача в присутності відповідача (а.с.4).

Використання води для зрошення відповідач здійснював відповідно до договору зі Скадовським управлінням водного господарства від 01.06.2006 року №75 про надання послуг з подачі води на зрошення сільськогосподарських культур (а.с.6-7).

Згідно з Актом № 3 про надання послуг з подачі води на зрошення за даними обліку обсяг подачі води, спожитої ПП “Агро-Хліб” для зрошення з початку року до 01.09.2006 року склав 64,62 тис. куб.м. (а.с.8).

Пунктом 2 приписів Акта перевірки від 12.04.2007 року №0364 зобов'язано відповідача до 15.05.2007 року оформити дозвіл на спеціальне водокористування поверхневими водами. Однак приписи позивача відповідач не виконав. Не надано ним дозволу на спецводокористування ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції.

Таким чином, за період з 01.06.2006 року до 01.09.2006 року відповідач самовільно спожив 64.62 тис. куб.м. без дозволу на спеціальне водокористування. Відповідно збір за спеціальне водокористування ним не сплачувався.

Колегія суддів погоджується з тим, що своїми діями відповідач порушив вимоги ч.3 ст.38 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” та п.9 ст.44, ч.4 ст.65 Водного кодексу України, чим заподіяв державі збитки.

Згідно ст.69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації юридичними та фізичними особами, в тому числі іноземними, як правило, в повному обсязі, без застосування норм зниження розміру стягнення і незалежно від плати за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Розмір збитків, що підлягає відшкодуванню, визначається Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995 року №37.

Згідно з розділом 6.1 Методики при самовільному водокористуванні збитки розраховуються за формулою:

Зс.б. = W х Тар.,

де:

W –об'єми води при самовільному водокористуванні, куб.м;

Тар. - діючі на час порушення тарифи на воду в одиницях національної валюти за 1 куб.м:

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, виконаного на підставі вищезазначеної Методики, сума спричинених відповідачем збитків за 2006 рік складає 3095,00 грн. (а.с.5, 8).

З урахуванням встановленого, та оскільки відповідач доказів перерахування суми збитків суду не надав, суди дійшли правомірного висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків в сумі 3095,00 грн. є законними та обґрунтованими.

Згідно з ч.3 ст.32 Водного кодексу України, збори за використання води з водних об'єктів місцевого значення надходять до республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів.

З урахуванням зазначеного збитки підлягають стягненню на користь місцевого бюджету Красненської сільської ради Скадовського району Херсонської області.

Доводи відповідача щодо відсутності в нього обов'язку отримувати дозвіл на спеціальне водокористування спростовуються положеннями ч.7 ст.30, ст.42 Водного кодексу України, згідно з якими платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів є як первинні водокористувачі, які використовують воду, отриману шляхом забору води через власні водозабірні споруди, так і вторинні водокористувачі, які отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів на умовах, що встановлюються за домовленістю між ними. Такою домовленістю, зокрема, є договір зі Скадовським управлінням водного господарства, на підставі якого відповідач оплачував послуги з подачі води. У той же час спожита на зрошення вода залишалась неоплаченою, оскільки збору за спеціальне використання відповідач не сплачував.

Щодо доводів касаційної скарги про підсудність даної справи адміністративному суду колегія суддів зазначає, що обов'язковою ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору між сторонами, який зумовлений наявністю в однієї із сторін спору владних повноважень по відношенню до іншої.

В даних правовідносинах Державна екологічна інспекція в Херсонській області, хоча і є органом державної виконавчої влади, однак вона не виконує владних управлінських функцій по відношенню до відповідача. Позовні вимоги Державної екологічної інспекції в Херсонській області ґрунтуються на загальних положеннях цивільного законодавства щодо обов'язку особи, яка спричинила збитки, відшкодувати їх. Збитки в даному випадку складаються з вартості самовільно спожитої води для зрошення.

Адміністративні стягнення за порушення вимог природоохоронного законодавства у вигляді штрафу в розмірі 102,00 грн. були застосовані до відповідача окремо - на підставі постанови від 17.04.2007 року №894-07 державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища (а.с.10).

Таким чином, правовідносини між позивачем та відповідачем не є адміністративними.

Повноваження Державної екологічної інспекції в Херсонській області на звернення до суду з господарським позовом ґрунтуються на ч.2 ст.1 ГПК України, пп.9 п.5 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.2006 року №548.

Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Запорізького апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства “Агро-Хліб” на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 12.03.2008 року у справі № 4/480-07 залишити без задоволення, а постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 12.03.2008 року у справі № 4/480-07 –без змін.

Головуючий-суддя                                          О.Глос

С у д д і

С.Бакуліна

Л.Рогач