Постанова

від 12.03.2008 по справі 4/480-07

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/480-07

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

12.03.08                                                                                       Справа №4/480-07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Федоров І.О. судді  Федоров І.О.    , Кагітіна Л.П.  , Кричмаржевський В.А.

при секретарі: Соколові А.А.

за участю представників сторін:

від позивача – Мітькова І.В.(довіреність від 14.01.2008 р. № 09-5/53-400/08,

                                                головний спеціаліст юрисконсульт);

від відповідача – Іванюта О.Д. (довіреність від 02.02.2007 р. без номеру, адвокат);

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та  апеляційної скарги

Приватного підприємства “Агро-Хліб”, с. Красне Скадовського району Херсонської області,

на рішення господарського суду Херсонської області від 13.12.2007 р. у справі № 4/480-07

за позовом Державної екологічної інспекції в Херсонській області, м. Херсон,

до відповідача: Приватного підприємства “Агро-Хліб”, с. Красне Скадовського району Херсонської області,

про стягнення 3095 грн. 00 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду від 11.03.2008 р. № 430 справу № 4/480-07 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Федоров І.О. (доповідач), судді Кагітіна Л.П., Кричмаржевський В.А.

Колегія суддів прийняла справу до провадження.

За клопотанням представників сторін судовий процес вівся без фіксації технічними засобами, за їх згодою по закінченні судового засідання 12.03.2008 р. судом оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 13.12.2007 р. у справі № 4/480-07 (суддя Ємленінова З.І.) позов Державної екологічної інспекції в Херсонській області задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ПП «Агро-Хліб» на користь Красненської сільської ради Скадовського району Херсонської області до фонду охорони навколишнього природного середовища 3095,00 грн. збитків; в дохід державного бюджету - 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивовано п. п. 1, 9 ст. 44, 49 Водного кодексу України, згідно з якими  спеціальне водокористування здійснюється лише за наявності відповідного дозволу, який оформлюється державними органами навколишнього середовища. Відповідач без зазначеного дозволу використав в 2006 році на зрошення сільськогосподарських угідь 64,62 куб.м. поверхневої води, чим заподіяв державі збитки в розмірі 3095,00 грн. Доказів існування дозволу на спеціальне водокористування або перерахування суми збитків відповідач суду не надав, тому суд задовольнив позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач (ПП «Агро-Хліб») з даним рішенням суду не погодився та звернувся до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення  господарського суду Херсонської області від 13.12.2007 р. у справі № 4/480-07 скасувати та припинити провадження у справі.

В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вважає, що в даному випадку відповідач не зобов'язаний отримувати спеціальний дозвіл на користування водними ресурсами, оскільки забір води здійснювався ним на підставі договору зі Скадовським управлінням водного господарства, яке має право розпоряджатися водними ресурсами Краснознамянського каналу. Крім того вважає, що правовідносини між сторонами носять публічно-правовий характер, оскільки фактично позивачем стягуються штрафні санкції за порушення природоохоронного законодавства, виявлені ним при реалізації своїх владних управлінських функцій, а тому дана справа має вирішуватися за нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні зауважили, що відповідно до абз. 4 ст. 65 Водного кодексу України зрошення сільськогосподарських угідь здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування. Дозволу на здійснення спеціального водокористування відповідач не отримував. Згідно Договору зі Скадовським управлінням водного господарства йому надавалися лише послуги з подачі води на зрошення. Тобто відповідач самовільно використав води  Краснознаменського каналу для здійснення поливу сільськогосподарських угідь. А тому на підставі ст. 111 Водного кодексу України зобов'язаний  відшкодувати завдані ним збитки. Вказав, що право позивача на звернення до господарського суду з таким позовом ґрунтується на нормах ч. 2 ст. 1 ГПК України, пп. 9 п. 5 Положення про Державну екологічну інспекцію і областях, містах Києві та Севастополі, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.2006 р. № 548, та підтверджується роз'ясненнями Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001 р. № 02-5/744 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища». У зв'язку з цим просять оскаржуване рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів встановила наступне.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 38 Закону України від 25.06.1991 р. N 1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В  порядку  спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і  організаціям  надаються  у володіння, користування або оренду природні  ресурси  на  підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Частиною 9 ст. 44 Водного кодексу України від 06.06.1995 р. № 213/95-ВР встановлено обов'язок водокористувачів здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Згідно з ч. ч. 3, 5 ст. 49 Водного кодексу України видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням  водокористувача  з  обґрунтуванням  потреби  у  воді, погодженим з державними органами водного господарства, - в разі використання поверхневих вод. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору   води,   ліміт   використання   води   та  ліміт  скидання забруднюючих  речовин.

Відповідно до ст. 30 Водного кодексу України за спеціальне водокористування справляється збір, який визначається на основі нормативів збору, фактичних обсягів   використаної  води  та встановлених лімітів використання води.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Агро-Хліб» в 2006 році на орендованих землях в межах Красненської сільської ради здійснював водоспоживання поверхневих вод із Краснознаменського каналу для зрошення сільськогосподарських угідь без дозволу на спеціальне водокористування.

Цей факт підтверджується Актом перевірки виконання природоохоронного законодавства від 12.04.2007 р. № 0364, який складено представником позивача в присутності відповідача           (а.с. 4).

Використання води для зрошення відповідач здійснював відповідно до договору зі Скадовським управлінням водного господарства від 01.06.2006 р. № 75 про надання послуг з подачі води на зрошення сільськогосподарських культур (а.с. 6-7).

Згідно з Актом № 3 про надання послуг з подачі води на зрошення за даними обліку обсяг подачі води, спожитої ПП «Агро-Хліб» для зрошення з початку року до 01.09.2006 р. склав 64,62 тис. куб.м. (а.с. 8).

Пунктом 2 приписів Акту перевірки від 12.04.2007 р. № 0364 зобов'язано відповідача до 15.05.2007 р. оформити дозвіл на спеціальне водокористування поверхневими водами. Однак приписи позивача відповідач не виконав. Не надано ним дозволу на спецводокористування ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції.

Таким чином, за період з 01.06.2006 р. до 01.09.2006 р. відповідач  самовільно спожив 64,62 тис. куб.м. без дозволу на спеціальне водокористування. Відповідно збір за спеціальне водокористування ним не сплачувався.

Своїми діями відповідач порушив вимоги ч. 3 ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та п. 9 ст. 44, ч. 4 ст. 65 Водного кодексу України, чим заподіяв державі збитки.                                     

         Згідно ст. 69  Закону  України  "Про  охорону  навколишнього  природного середовища" шкода,  заподіяна  внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації юридичними та фізичними  особами, в тому числі іноземними,  як правило, в повному обсязі, без застосування норм зниження розміру стягнення  і  незалежно  від плати за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості  природних  ресурсів.

Розмір збитків, що підлягає відшкодуванню, визначається Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та  ядерної   безпеки України від 18.05.1995 р. N 37.

Згідно з розділом 6.1 Методики при самовільному водокористуванні збитки  розраховуються за формулою:

    Зс.б. = W x Тар.,  

де:

    W - об'єми води при самовільному водокористуванні, куб.м;

    Тар. - діючі  на  час  порушення  тарифи  на  воду в одиницях національної валюти за                1 куб.м;

Відповідно до наданого відповідачем розрахунку, виконаного на підставі вищезазначеної Методики, сума спричинених відповідачем збитків за 2006 рік складає 3095,00 грн. (а.с. 5, 8).

Відповідач доказів перерахування суми збитків суду не надав.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків в сумі 3095,00 грн. є законними та обґрунтованими.

Згідно з ч. 3 ст. 32 Водного кодексу України збори за використання води з водних  об'єктів  місцевого значення  надходять до республіканського  бюджету  Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів.

З урахуванням зазначеного збитки підлягають стягненню на користь місцевого бюджету Красненської сільської ради Скадовського району Херсонської області.

Доводи відповідача щодо відсутності в нього обов'язку отримувати дозвіл на спеціальне водокористування спростовуються положеннями ч. 7 ст. 30, 42 Водного кодексу України, згідно з якими платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів є як первинні водокористувачі, які використовують воду, отриману шляхом забору води через власні водозабірні споруди, так і вторинні водокористувачі, які отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів на умовах, що встановлюються за домовленістю між ними. Такою домовленістю, зокрема, є договір зі Скадовським управлінням водного господарства, на підставі якого відповідач оплачував послуги з подачі води. У той же час спожита на зрошення вода залишалась неоплаченою, оскільки збору за спеціальне використання відповідач не сплачував.

Щодо доводів апеляційної скарги про підсудність даної справи адміністративному суду колегія суддів зазначає, що обов'язковою ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору між сторонами, який зумовлений наявністю в однієї із сторін спору владних повноважень по відношенню до іншої.

В даних правовідносинах Державна екологічна інспекція в Херсонській області, хоча і є органом державної виконавчої влади, однак вона не виконує владних управлінських функцій по відношенню до відповідача. Позовні вимоги Державної екологічної інспекції в Херсонській області ґрунтуються на загальних положеннях цивільного законодавства щодо обов'язку особи, яка спричинила збитки, відшкодувати їх. Збитки в даному випадку складаються з  вартості самовільно спожитої води для зрошення.

Адміністративні стягнення за порушення вимог природоохоронного законодавства у вигляді штрафу в розмірі 102,00 грн. були застосовані до відповідача окремо – на підставі постанови від 17.04.2007 р. № 894-07 державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища (а.с.10).   

Таким чином, правовідносини між позивачем та відповідачем не є адміністративними.

Повноваження Державної екологічної інспекції в Херсонській області на звернення до суду з господарським позовом ґрунтуються на ч. 2 ст. 1 ГПК України, пп. 9 п. 5 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.2006 р. № 548.

Таким чином, за характером правовідносин та суб'єктним складом учасників даний спір відповідає визначеній ГПК України підвідомчості.

Враховуючі наведені обставини, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів, про законність та обґрунтованість вимог позивача.

Дані висновки господарського суду Запорізької області відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням процесуальних норм, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення господарського суду першої інстанції – без змін.

Витрати за апеляційною скаргою відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на заявника апеляційної скарги – відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Агро-Хліб”, с. Красне Скадовського району Херсонської області, залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 13.12.2007 р. у справі № 4/480-07  залишити без змін.

Головуючий суддя Федоров І.О.

 судді  Федоров І.О.  

 Кагітіна Л.П.  Кричмаржевський В.А.