Постанова

від 08.07.2008 по справі 1/371-пн-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

1/371-пн-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

                                                                                     №   

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Хандуріна М.І., –головуючого,

Мамонтової О.М.,

Удовиченка О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційних скарг

ЗАТ "Агрофірма "Титанік",ТОВ "Правовий центр "Понтифік"

на постановуЗапорізького апеляційного господарського суду   від 17 квітня 2008 року

у справі господарського суду№ 1/371-пн-07Херсонської області

за позовомТОВ "Правовий центр "Понтифік"

доЗАТ "Агрофірма "Колос"

провизнання права власності,

за участю представників сторін:

ЗАТ "Агрофірма "Титанік" –Пилипчук Г.В. (дов. від 30.01.08),

ТОВ "Правовий центр "Понтифік" –Парфенюк О.В. (дов. від 30.01.08);

встановив:

          Рішенням господарського суду Херсонської області від 19.11.2007  (суддя Губіна І.В.) позов задоволено. Визнано  за ТОВ "Понтифік" право власності на перелічене нерухоме та рухоме майно, яке раніше належало ЗАТ "Колос", правонаступником якого під час розгляду справи стало ЗАТ "Титанік".

Ліквідатор ЗАТ "Агрофірма "Радан" (назву неодноразово змінено - ЗАТ "Агрофірма "Колос", ЗАТ "Агрофірма "Титанік")  - арбітражний керуючий Тимофєєва Л.Б. завернулася до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Херсонської області від 19.11.2007.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 01.02.2008 (колегія суддів у складі: Пригуза П.Д. –головуючий, Хом'якова В.В., Задорожна Н.О.) рішення  господарського суду від 19.11.2007 скасовано частково. Змінено відповідача –ЗАТ "Агрофірма "Колос" на ЗАТ "Агрофірма "Титанік". У задоволенні позову відмовлено.

          Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 17.04.2008 (колегія суддів у складі: Антонік С.Г. –головуючий, Кричмаржевський В.А., Яценко О.М.), з урахуванням ухвали від 24.04.2008 про виправлення описки), рішення господарського суду Херсонської області від 01.02.2008 змінено, резолютивну частину  викладено в наступній редакції: Заяву ЗАТ "Агрофірма "Радан" (ЗАТ "Агрофірма "Колос", ЗАТ "Агрофірма "Титанік") в особі ліквідатора –Тимофєєвої Л.Б. задоволено. Рішення господарського суду Херсонської області від 19.11.2007 скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

          До Вищого господарського суду України з касаційними скаргами на судові рішення звернулися ЗАТ "Агрофірма "Титанік" та ТОВ "Правовий центр "Понтифік", які просять рішення господарського суду від 01.02.2008 та постанову апеляційного суду від 17.04.2008 скасувати  в повному обсязі, рішення господарського суду від 19.11.2007 –залишити без змін. В обґрунтування посилаються на грубе порушення судами норм як процесуального, так і матеріального права.

Судова колегія, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального, права дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Звернувшись із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами ліквідатор ЗАТ "Агрофірма "Радан"  - арбітражний керуючий Тимофєєва Л.Б. як на нововиявлені обставини посилається на  наявність правовстановлюючих документів на нерухоме майно у третіх осіб, про наявність державної реєстрації Херсонським ДБТІ третіх осіб –власників в реєстрі прав.

Відповідно до статті 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 1981 року з наступними змінами "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" визначено, що не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону.

До нововиявлених обставин можуть бути віднесені матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду справи та те, що ці обставини не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду Херсонської області від 03.07.2006 у справі № 14/173-06 затверджено мирову угоду сторін від 03.07.2006, за умовами якої ЗАТ "Агрофірма "Колос" в особі в.о. директора Соломкіна В.І. передає, а ТОВ "Правовий центр "Понтифік" в особі директора Величко М.М. приймає в рахунок компенсації збитків у розмірі 79975,50 грн.  у власність об'єкти нерухомого майна та рухоме майно за перелік, вказаним у тексті мирової угоди (а.с. 9-17 т.1). При цьому, вартість зазначеного у переліку майна, яке передається в рахунок компенсації збитків, у мировій угоді не вказано. П. 3 мирової угоди встановлено, що зазначене майно буде передаватися за актами за відповідними актами приймання-передачі у місці знаходження майна. В п. 4 мирової угоди закріплено, що право власності на зазначене у мировій угоді майно переходить з моменту її підписання сторонами, затвердження господарським судом та складання акту прийняття передачі.

Натомість, в порушення положень мирової угоди сторони склали акт приймання-передачі 14.07.2007 у м. Херсоні, хоча майно знаходиться у с.Рівному Генічеського району. Крім того, матеріали справи містять два примірники акту приймання передавання, один з яких додано до позовної  заяви  - 09.10.2007 (а.с. 18 т.1), а другий надано суду у день прийняття рішення по справі - 19.11.2007(а.с. 74-78 т.1). Надані акти різні за своїм змістом.

Місцевий господарський суд, скасовуючи рішення суду від 19.11.2007 та відмовляючи  у задоволенні позовних вимог про визнання за ТОВ "Понтифік" права власності на нерухоме та рухоме майно, повно та всебічно дослідив обставини справи, правильно встановив та виходив з того, що позивачем не було доведено права власності на нерухоме майно, що зазначено ним у позові, і яке відчужувалось за мировою угодою, так як правовстановлюючих документів на вказане майно суду надано не було.

За приписами ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; одним із способів захисту права є його визнання.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Судами встановлено, що наданими повноважним представником ЗАТ "Агрофірма "Радан" ліквідатором  Тимофеєвою Л.Б. доказами підтверджено наявність правовстановлюючих документів на нерухоме майно у третіх осіб та про наявність державної реєстрації Херсонським ДБТІ  третіх осіб –власників у реєстрі спав, а саме: нежитлові приміщення адміністративного корпусу належали ТОВ "МПК "Альянс", що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 07.09.2007; нежитлові приміщення в с. Рівному Генічеського району: будинок правління, що знаходиться по вул. Леніна, 30, будівля готелю по вул. Леніна, 35, будівля пекарні по вул. Східній, 8 –є власністю територіальної громади с. Рівного, що підтверджується  витягом з реєстру про право власності на нерухоме майно від 20.10.2006 (а.с. 05 -101 т. 1). Індивідуально-визначене майно (автомашини, сільськогосподарська техніка та інвентар) належать ТОВ "Агрофірма "Агро-Люкс". Право власності на автомобіль "Фольксваген-Пасат", 1988 року випуску належить гр. Кравченко С.А. згідно з рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона (а.с. 102-104 т.1).

Ухвала господарського суду Херсонської області від 03.07.2006 у справі № 14/173-06 та складені представником ТОВ "Правовий центр "Понтифік" Величком М.М. та представником ЗАТ "Агрофірма "Колос" Соломкіним В.І. акти приймання-передачі нерухомого майна від 09.10.2006 та від 19.11.2007 про передачу нежилих приміщень, обладнання та іншого індивідуально визначеного майна, обґрунтовано не визнані судами попередніх інстанцій належними і допустимими доказами, які б підтверджували право власності позивача і відповідача у даній справі на нерухоме майно.

До то ж, судами встановлено,  що вказані акти від імені ЗАТ "Агрофірма "Колос" підписані в.о. директора Соломкіним В.І., у той час як за даними Єдиного державного реєстру підприємств і організацій (запис № 11) з 12.05.2005 юридична особа з кодом ЄДРПОУ № 30557043 мала назву ЗАТ "Агрофірма "Радан", відносно якої 11.10.2006 внесено запис № 14 про порушення справи про порушення провадження у справі про банкрутство. Постановою від 18.07.2006 ЗАТ "Агрофірма "Радан" визнано банкрутом, ліквідатором призначено Тимофеєву Л.Б., яка і є повноважним представником ЗАТ.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи,  Величко М.М. у даній справі виступав як представник позивача –директор ТОВ "Правовий центр "Понтифік", підписував від його імені позовну заяву (а.с. 2-4 т.1) та акт приймання-передачі майнових активів (а.с. 18-19, 74-79 т.1). Разом з тим, при розгляді заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами Величко М.М. здійснював представництво вже самого відповідача –ЗАТ "Агрофірма "Колос". Тобто, Величко М.М. звернувшись з позовом на момент перегляду розгляду справи, діючи як представник відповідача, визнає позовні вимоги.

Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що одночасне представництво  Величком М.М. інтересів як позивача, так і відповідача, свідчить про зловживання ним  процесуальними правами, неповагу до прав і законних інтересів юридичної особи ЗАТ "Агрофірма "Радан" (ЗАТ "Агрофірма "Колос", ЗАТ "Агрофірма "Титанік"), інтересів кредиторів у справі про банкрутство, що направлено на перешкоджання всебічному, повному і об'єктивному дослідженню всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 317 ЦК України право володіння, користування та розпорядження своїм майном належить лише власникові майна. Право власності згідно з ст. 328 ЦК України набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Таким чином, оскільки позивач не довів свого права власності на будь-який об'єкт, що зазначені ним в позовній заяві, не довів, що відповідний правовстановлюючий документ ним втрачено, не надав доказів оспорювання його права власності на майно іншою особою, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли законного та обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову про визнання права власності на майно.

Враховуючи, що у відповідності зі ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, доводи касаційної скарги, які стосуються оцінки доказів. слід залишити поза увагою.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова апеляційної інстанції є обґрунтованою, відповідає нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст.  1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ЗАТ "Агрофірма "Титанік" та ТОВ "Правовий центр "Понтифік"  залишити без задоволення.

Постанову Запорізького апеляційного господарського суду  від 17.04.2008 у справі № 1/371-ПН-07 залишити без змін.

   Головуючий                                                                     М.І. Хандурін

  Судді                                                                                  О.М. Мамонтова

                                                                                               О.С. Удовиченко