Рішення

від 15.09.2011 по справі 5015/3991/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5015/3991/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.11                                                                                           Справа№ 5015/3991/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Хрунь І.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ПАТ «Управління будівництва Хмельницької АЕС», м.Нетішин

до відповідача: ВК «Крок», м.Дрогобич

про: стягнення збитків на суму 24 561,29 грн.   

Представники :

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Куца Л.П. –заступник голови (Доручення б/н від 12.09.2011р.)

Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява                      ПАТ «Управління будівництва Хмельницької АЕС», м.Нетішин до відповідача –ВК «Крок», м.Дрогобич про стягнення збитків на суму 24 561,29 грн.   

Ухвалою суду від 18.07.2011р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 01.09.2011р.

З підстав, викладених в Ухвалі суду від 01.09.2011р. розгляд справи відкладався.

25.08.2011р. відповідачем в кацелярію суду подано Відзив, в якому зазначається, що між ВК “Крок” та ПАТ “УБ ХАЕС” був укладений договір субпідряду №58-ДВ\07-сп від 20.09.2007р., згідно якого відповідач викокує роботи (БМР. корпус 53 ба Склад хімікатів) на об'єкті Замовника ТОВ “Карпатнафтохім”. Позивач передав Відповідачу матеріали, частина яких була вкладена у виконання робіт і списана (акт виконання робіт за вересень 2007р.; січень 2008р.) інша частина була повернута (видаткова накладна №РН-0000003 від 17.01.2008р, на суму 19 966,90грн.).

Згідно доданих до відзиву карток рахунка: 631, позивач неоплатив відповідачу за виконані роботи 14 747,60грн., а Відповідач заборгував Позивачу за матеріали 23 874,76грн.

Як вказано у відзиві Актом № 1 від 05.03.2008р. сторонами проведено залік взаємних вимог (23 874,76грн. –14 747,60грн. = 9 127,16грн.). Таким чином, ВК «Крок»визнає заборгованість в сумі  9 127,16грн.

14.09.2011р. в канцелярію суду від позивача поступила Телеграма № 784, відповідно до якої позивач просить суд розглядати справу без участі його представника. У телеграмі позивач зазначає, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Акт № 1 від 05.03.2008р. позивачем не підписувався і не визнається, взаємозалік не проводився.

Також позивач вказав, що на адресу суду надіслано пояснення до відзиву. Однак, станом на 15.09.2011р. пояснення позивача в канцелярію суду не поступали.

Враховуючи те, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

20.09.2007р. між сторонами у справі укладено Договір субпідряду № 58-ДВ/07-СП на виконання будівельно-монтажних робіт при будівництві “Установки мембранного електролізу потужністю 200 тисяч тонн в рік соди каустичної” на ТОВ “КАРПАТНАФТОХІМ” в м. Калуш Івано-Франківської області, умовами якого передбачено, що позивач доручає, а відповідач своїми силами та засобами, згідно із затвердженою Замовником проектно-кошторисною документацією та умовами даного Договору субпідряду, забезпечує виконання на свій ризик, у встановлений строк та належної якості робіт (БМР Корпус 536а Склад хімікатів).

Як зазначається у позовній заяві, замовником визначених Договором робіт було ТОВ “Карпатнафтохім”, від якого позивач прийняв та передав відповідачу матеріали поставки Замовника згідно номенклатури. Відповідач частину матеріалів повернув позивачу, частина була вкладена у виконання робіт, інша частина не повернута. Вартість неповернутих матеріалів дорівнює 24 561,29 грн.

У п. 4.4. Договору передбачено, що відповідач зобов'язаний подати позивачу звіт про використання матеріальних ресурсів та повернути йому їх залишок.

Як вбачається із матеріалів справи на адресу відповідача позивачем направлялись листи № 1203/1151 від 08.07.2008р., № 1203/1346 від 14.08.2008 р. та № 1202/700 від 29.04.2009р. з вимогою повернути невикористані матеріали.

У відповідь на лист № 1203/1151 від 08.07.2008 р. відповідачем  надано позивачу лист № 87 від 01.08.2008р., згідно якого ВК “Крок” погоджується із претензіями по поверненню залишків матеріалів, що залишились під час виконання Договору № 58-Д/07-сп від 20.09.2007р. на суму 19 033,64 грн.

Листом № 1203/1346 від 14.08.2008 р. позивач заперечив мотиви відповідача щодо суми заборгованості за матеріали та наполягав на сплаті боргу за невикористані матеріали в сумі 24 561,29 грн.

Однак, як встановлено в судовому засіданні, вказана вимога залишена відповідачем без задоволення та реагування, що стало підставою для звернення  позивача до суду про стягнення суми боргу в примусовому порядку.

Як зазначається у позовній заяві на даний час виконання Договору та отримання матеріалів від відповідача для позивача втартило інтерес, оскільки з 27.02.2009р. позивач не є генпідрядником у зв'язку з розірванням договору із замовником. У зв'язку з наведеним позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 24 561,29 грн. збитків у вигляді витрат, що виникли внаслідок неповернення матеріалів поставки замовника.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановлено в процесі розгляду справи спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору субпідряду № 58-ДВ/07-СП на виконання будівельно-монтажних робіт при будівництві “Установки мембранного електролізу потужністю 200 тисяч тонн в рік соди каустичної” на ТОВ “КАРПАТНАФТОХІМ” в м. Калуш Івано-Франківської області від 20.09.2007р.

При виконанні договору позивачем було передано відповідачу матеріали поставки Замовника згідно номенклатури, що підтверджується представленими суду накладними на відпуск матеріалів на сторону. Відповідач частину матеріалів повернув позивачу, частина була вкладена у виконання робіт, інша частина не повернута. Вартість неповернутих матеріалів за твердженням позивача дорівнює 24 561,29 грн.

Вказану вартість матеріалів позивач трактує як збитки у вигляді витрат, що виникли внаслідок неповернення матеріалів поставки замовника.

Відповідно до положень ст. 224 ГК України учасник господарських відносин,  який порушив господарське зобов'язання  або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності,  повинен відшкодувати  завдані  цим  збитки  суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під  збитками  розуміються  витрати,  зроблені  управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи,   які  управнена  сторона  одержала  б  у  разі  належного виконання   зобов'язання   або   додержання   правил    здійснення господарської діяльності другою стороною.

Аналогічне положення наведено і у ст. 22 ЦК України, згідно якої особа,  якій завдано збитків  у  результаті  порушення  її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:  1) втрати,  яких  особа  зазнала  у  зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі,  а також витрати,  які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи,  які  особа  могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Із аналізу вищенаведених правивох норм можна зробити висновок, що заявлені позивачем до стягнення 24 561,29 грн. вартості неповернутих матеріалів під визначення збитків не підпадають.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем передано відповідачу матеріали, які ПАТ «Управління будівництва Хмельницької АЕС» отримало від замовника. Доказів відшкодування замовнику вартості матеріалів позивач суду не надав.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення 24 561,29 грн. збитків безпідставними та необгрунтованими, а відтак в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

У відповідності  з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України  та ст. 33 ГПК України  кожна сторона  повинна  довести  ті  обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст..ст. 224, 225 ГК України, ст.ст. 22 ЦК України, ст.ст.4-3, 33, 34, 43, 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Суддя                                                                                             Ділай У.І.        

            Повний текст рішення виготовлено та підписано 20.09.2011р.