Постанова

від 16.11.2011 по справі 5015/3991/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.11 Справа № 5015/3991/11

Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддя Бонк Т. Б.

судді Бойко С. М.

ОСОБА_1 Б,

при секретарі судового засідання Н. Чорній

за участю представників сторін:

від позивача (апелянта) -не з'явився

від відповідача -не з'явився

розглянув апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Управління будівництва Хмельницької АЕС», м. Нетішин, Хмельницька область № 102/726 від 30.09.2011 р.

на рішення господарського суду Львівської області від 15.09.2011 р. (суддя Ділай У. І.)

у справі № 5015/3991/11

за позовом Публічного акціонерного товариства «Управління будівництва Хмельницької АЕС», м. Нетішин, Хмельницька область

до відповідача ВК «Крок», м. Дрогобич, Львівська область

про стягнення збитків в розмірі 24 561, 29 грн.

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 15.09.2011 р. у справі № 5015/3991/11 відмовлено у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Управління будівництва Хмельницької АЕС», м. Нетішин, Хмельницька область до ВК «Крок», м. Дрогобич, Львівська область про стягнення 24 561, 29 грн. збитків у вигляді витрат, що виникли внаслідок неповернення матеріалів поставки замовника.

Рішення суду мотивоване тим, що вартість неповернутих відповідачем матеріалів за договором субпідряду, на думку суду, не підпадає під визначення збитків.

У своїй апеляційній скарзі та поясненнях до неї позивач просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги, посилаючись на те, що роботи згідно договору виконані, сторонами підписані форми довідок виконаних робіт, розрахунок проведений повністю, претензій щодо оплати виконаних робіт до позивача від відповідача не надходило. Відповідно до п.п. 3.2, 4.4 договору, субпідрядник (відповідач) зобов'язаний надати генпідряднику (позивачу) звіт про використання матеріальних ресурсів поставки генпідрядника (позивача) та повернути йому їх залишок. На даний час як виконання договору, так і отримання матеріалів від відповідача для позивача втратило інтерес, оскільки позивач з 27.02.2009 р. не є генпідрядником у зв'язку із розірванням договору із замовником. Згідно п. 17.3.2 договору, відповідач компенсує позивачу збитки, зумовлені невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов'язань за договором.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення господарського суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу -без задоволення, мотивуючи тим, що позивач передав відповідачу матеріали, частина яких була вкладена у виконання робіт і списана (акт виконаних робіт за вересень 2007 р., січень 2008 р.), інша частина була повернута (видаткова накладна № РН-0000003 від 17.01.2008 р. на суму 19 966, 90 грн.). Залишки будівельних матеріалів ВК «Крок»по корпусу 536 А були передані організації ТОВ БК «Комфортбуд-2», яка продовжила будівельні роботи на даному об'єкті. При цьому, ВК «Крок»визнає суму боргу в розмірі 9 127, 16 грн.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, поясненнях до неї та у відзиві на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід скасувати, а апеляційну скаргу задоволити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.05.2007 р. між ТОВ «Карпатнафтохім»(замовник) та ВАТ «УБ ХАЕС»(генпідрядник) укладено договір ген підряду № 14-415/07 від 25.05.2007 р. на будівництво «Установки мембранного електролізу потужністю 200 тисяч тонн в рік соди каустичної»в м. Калуш, Івано-Франківська область.

Відповідно до ст. 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником -як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

20.09.2007 р. між ПАТ «УБ ХАЕС»(генеральний підрядник) та ВК «Крок»(субпідрядник) укладено договір субпідряду № 58-ДВ/07-СП на виконання будівельно-монтажних робіт при будівництві «Установки мембранного електролізу потужністю 200 тисяч тонн в рік соди каустичної»на ТОВ «Карпатнафтохім»в м. Калуш Івано-Франківської області, відповідно до п.1.1 якого генпідрядник доручає, а субпідрядник своїми силами та засобами згідно затвердженою замовником проектно-кошторисною документацією та умовами даного договору субпідряду забезпечує на свій ризик виконання у встановлений строк та належної якості БМР Корпус 536 А, склад хімікатів.

Замовником в даному випадку є ТОВ «Карпатнафтохім», від якого позивач прийняв і передав відповідачу матеріали замовника згідно номенклатури, що підтверджується накладними, копії яких містяться у матеріалах справи. Факт прийняття матеріалів від позивача відповідачем не заперечується.

Судом встановлено, що роботи, зазначені у формах (довідках) виконаних робіт, сторонами договору виконані, розрахунок проведений.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 840 ЦК України, якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків.

Згідно п.п. 3.2, 4.4 договору субпідряду, відповідач зобов'язаний подати позивачу звіт про використання матеріальних ресурсів поставки позивача та повернути йому їхні залишки.

Частину матеріалів відповідач повернув позивачу по накладній № РН 000003 від 17.01.2008 р. на суму 19 966, 90 грн., частина була використана для виконання робіт по договору субпідряду і списані по акту № 70 за січень 2008 року, інша частина, як зазначає апелянт (позивач), не була повернута. Вартість неповернутих матеріалів, за даними розрахунку позивача, становить 24 561, 29 грн., що він вважає збитками. При цьому, відповідач не заперечує таку суму заборгованості перед позивачем, що підтверджується ним у відзиві на позовну заяву (а. с. 74).

Із матеріалів справи вбачається, що позивач направляв на адресу відповідача листи № 1203/1151 від 08.07.2008 р., № 1203/1346 від 14.08.2008 р. та № 1202/700 від 29.04.2009 р. з вимогою повернути невикористані матеріали замовника.

На лист № 1203/1151 від 08.07.2008 р. відповідач надав відповідь № 87 від 01.08.2008 р. про те, що визнає суму боргу в розмірі 19 033, 64 грн. Проте, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що позивач не оплатив відповідачу за виконані роботи суму 14 747, 60 грн., в результаті чого ВК «Крок»визнає борг в сумі 9 127, 16 грн. (а. с. 74).

Однак, спір щодо наявної заборгованості позивача перед відповідачем за виконані роботи може бути предметом розгляду в іншому провадженні.

У своїй апеляційній скарзі позивач вказує, що на даний час як виконання договору, так і отримання матеріалів від відповідача для позивача втратило інтерес, оскільки позивач з 27.02.2009 р. розірвав договір підряду з замовником (ТОВ «Карпатнафтохім») згідно угоди № 01/1 і не є більше генпідрядником.

Листом від 29.04.2009 р. № 1202/700 ВАТ «УБ ХАЕС»повідомило ВК «Крок»про те, що субпідрядник не відзвітувався за залишки товарно-матеріальних цінностей, отриманих від замовника по корпусу 536А. Підрядник наполягав, щоб ВК «Крок»з'явився в штаб товариства для передачі залишків товарно-матеріальних цінностей.

Враховуючи наведені обставини, відповідач повинен був повернути залишки будматеріалів в травні 2009 року, тобто в 7-денний строк після отримання вимоги № 1202/700 від 29.04.2009 р., оскільки договором субпідряду строк повернення залишків матеріальних ресурсів не передбачені. Однак, залишки будівельних матеріалів у встановлений строк не були повернуті позивачу, доказів такого суду не надані.

Судом встановлено, що між замовником і генпідрядником проведені всі зарахування по договору, в тому числі і щодо неповернутих субпідрядником будівельних матеріалів.

Враховуючи наведене, позивач поніс збитки в розмірі суми вартості неповернутих будівельних матеріалів.

Відповідно до п. 17.3.2 договору, відповідач компенсує позивачу збитки, зумовлені невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов'язань за договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків (п.п. 1, 3 ст. 612 ЦК України).

Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Беручи до уваги факт неповернення відповідачем переданих йому позивачем матеріалів, в результаті чого позивач зазнав збитків на суму 24 561, 29 грн., оскільки на момент розгляду справ у суді розрахунки позивача із замовником по договору генерального підряду були проведені повністю, апеляційна інстанція вважає, що сума збитків в розмірі вартості неповернутих матеріалів, заявлена позивачем до стягнення, підлягає відшкодуванню.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно норм ст. 49, п. 10 ч. 2 ст. 105 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з неповним врахування всіх обставин справи та з невірним застосуванням норм чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Управління будівництва Хмельницької АЕС», м. Нетішин, Хмельницька область задоволити.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 15.09.2011 р. у справі № 5015/3991/11 скасувати. Прийняти нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства «Управління будівництва Хмельницької АЕС», м. Нетішин, Хмельницька область до ВК «Крок», м. Дрогобич, Львівська область задоволити.

Стягнути з ВК «Крок», м. Дрогобич, Львівська область (вул. Репіна, 18, м. Дрогобич, Львівська область, код ЄДРПОУ 23798236) на користь Публічного акціонерного товариства «Управління будівництва Хмельницької АЕС», м. Нетішин, Хмельницька область (вул. Ринкова, м. Нетішин, Хмельницька область, код ЄДРПОУ 213396688) 24 561, 29 грн. збитків, 122, 80 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита.

3. Господарському суду Львівської області -видати наказ в порядку ст. 116 ГПК України.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Бонк Т. Б.

Суддя Бойко С. М.

Суддя Желік М. Б.

Повний текст постанови виготовлений 24.11.2011 р.