ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ВИЩИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 травня 2008 р.
№
20-5/477
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Глос
О.І.,
суддів
:
Бакуліної
С.В., Коробенка Г.П.
розглянувши
у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги
Приватного
підприємця ОСОБА_1
на
постанову
від
21.02.2008 року Севастопольського
апеляційного господарського суду
у
справі
№
20-5/477
господарського
суду
міста
Севастополя
за
позовом
Приватного
підприємства “Чорноморська рать”
до
Фізичної
особи -підприємця ОСОБА_1
про
стягнення
заборгованості в розмірі 12996,00 грн.
в
судовому засіданні взяли участь представники :
від
позивача:
не
з'явились
від
відповідача:
ОСОБА_2(довіреність
№2-2574 від 12.04.2008р.)
В С Т А Н О В И В:
Рішенням
Господарського суду міста Севастополя (суддя Євдокимов І.В.) від 04.12.2007
року, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного
господарського суду (головуючий суддя -Горошко Н.П., судді -Черткова І.В., Плут
В.М.) від 21.02.2008 року, у справі № 20-5/477 позов задоволено повністю;
стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 12996,00 грн.,
витрати по сплаті державного мита в сумі 129,96 грн., а також витрати на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.;
стягнуто з позивача в доход Державного бюджету України державне мито в розмірі
44,96 грн.
В
касаційній скарзі та уточненні касаційної скарги відповідач просить скасувати
ухвалені по справі судові акти повністю та направити справу на новий розгляд,
посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме:
ст.ст.629, 631 ГК України, ст.ст.43, 85 ГПК України.
Відзиву
на касаційну скаргу позивач не надіслав.
Позивач
не скористався наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду
касаційної інстанції.
Заслухавши
пояснення по касаційній скарзі представника відповідача, який підтримав викладені
в ній доводи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність
їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія
суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами
встановлено, що 22.05.2007 року між позивачем (виконавець) та відповідачем
(замовник) був укладений договір на охорону об'єктів Приватного підприємця
ОСОБА_1.
Відповідно
до п.1 договору, замовник передає, а виконавець приймає під охорону об'єкти
цілодобово. Система охорони об'єктів та розташування постів визначається
виконавцем та узгоджується з замовником.
Відповідно
до п.2.1 договору, сума договору на підставі розрахунку вартості послуг, що є
невідокремленою частиною договору, складає 9 грн. за 1 годину на 1 чоловіка в
зміну.
З
22.05.2007 року позивач прийняв під охорону об'єкти ВАТ
“Кримспецсільгоспмонтаж”, які належать відповідачу, та розташовані за адресою:
м. Сімферополь, 11 км Московського шосе.
08.07.2007
року відповідач без попереднього повідомлення, в односторонньому порядку
зупинив дію договору, що є порушенням п.5.2.2 договору.
09.07.2007
року позивачем був виставлений рахунок-фактура № СФ-000004 від на суму 12996,00
грн., який був отриманий представником відповідача 28.08.2007 року.
17.08.2007
року позивач направив відповідачу претензію № 36 з пропозицією погасити виниклу
заборгованість.
Вказану
претензію відповідач відхилив, мотивуючі свої заперечення тим, що під час
охорони підприємства було вкрадено майно, для охорони залучалась менша
кількість охоронників ніж передбачена договором, та керівництво забороняє йому
здійснювати розрахунок.
Позивач
звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в
розмірі 12996,00 грн., яка утворилась за період з 01.07.2007 року по 08.07.2007
року.
Касаційна
інстанція вважає, що суди правомірно задовольнили позовні вимоги, виходячи із
наступного.
Відповідно
до п.4.2.2 договору замовник зобов'язався своєчасно здійснювати розрахунки з
виконавцем за надані послуги по охороні.
Згідно
положень статті 193 ГК України та ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов'язання
повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього
Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог
- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно
ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його
умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судами
обґрунтовано задоволено позовні вимоги, а доводи відповідача про те, що позивач
неналежним чином виконував свої обов'язки по договору, правомірно не прийняті
судами до уваги виходячи з наступного.
Як
вбачається із матеріалів справи, ніяких зауважень згідно з пп.4.2.5 п. 4
договору під час роботи з 24.05.2007 року до 08.07.2007 року позивач не
отримував.
Згідно
з пп.3.4 договору кількісний склад охорони був визначений та узгоджений з
замовником, акт виконаних робіт для оплати послуг охорони надавався виходячи з
реально відпрацьованих чоловікогодин, що підтверджується журналом прийому-здачі
чергування.
Під
охорону матеріальні засоби не передавались, позивач згідно з пп.3.1 договору
охорону організовував шляхом здійснення перепускного режиму при вході на об'єкт
та патрулювання у нічний час.
Доводи
відповідача про те, що під час здійснення охорони було викрадено майно, що
належить йому на праві власності, не підтверджені матеріалами справи та судами
до уваги вірно не прийняті з тих підстав, що відповідно до пп. 6.3 договору,
факти крадіжки, грабежу, розбою, а також знищення або пошкодження майна
замовника сторонніми особами, або у наслідок пожежі, або з інших обставин, які
допущені з вини виконавця, встановлюються органами дізнання, слідства або
судом, іншим способом, передбаченим діючим законодавством.
Доводи
касаційної скарги стосовно того, що судами не перевірений розрахунок вартості
послуг охорони колегія суддів не бере до уваги з тих підстав, що відповідачем
не надано власного розрахунку, тобто не доведено того, що зроблений позивачем розрахунок
є помилковим.
Враховуючи
наведене постанова Севастопольського апеляційного господарського суду є
законною і обґрунтованою, а касаційна скарга такою, що ґрунтується на
помилковому тлумаченні положень чинного законодавства України.
Керуючись
ст.ст. 1115, 1117, 1118, п.1 ч. 1 ст. 1119,
ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий
господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну
скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 на постанову Севастопольського
апеляційного господарського суду від 21.02.2008 року у справі № 20-5/477
залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 21.02.2008 року у справі № 20-5/477 -без змін.
Головуючий-суддя
О.Глос
С у д д і
С.Бакуліна
Г.Коробенко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 08.05.2008 |
Оприлюднено | 07.08.2008 |
Номер документу | 1869696 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Бакуліна С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні