Постанова

від 06.10.2011 по справі а18/46-07

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

  

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"06" жовтня 2011 р.                               м. Київ                                        К-3774/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

  Васильченко Н.В.

 Калашнікової О.В.

 Леонтович К.Г.

 Чалого С. Я.

 Черпіцької Л.Т.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Дніпропетровській області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2008 року у справі за позовом Криворізької міської санітарно-епідеміологічної станції до Державної інспекції з контролю за цінами в Дніпропетровській області про визнання недійсним рішення, -

                                                  в с т а н о в и л а :                                        

В січні 2007 року Криворізька міська санітарно-епідеміологічна станція звернулася до суду з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Дніпропетровській області про визнання недійсним рішення від 05.12.2006 року №416 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2007 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2008 року позов задоволено з посиланням на обґрунтованість позовних вимог.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм  матеріального права, просить їх скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга  підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною інспекцією з контролю за цінами у Дніпропетровській області проведено перевірку щодо формування та застосування порядку встановлення та застосування тарифів на роботи і послуги Криворізькою міською санітарно-епідеміологічною станцією за період з 01 січня 2005 року по 31 жовтня 2006 року, про що складено акт перевірки від 22.11.2006 року з відображенням висновків про суму необґрунтовано одержаної виручки позивачем за період з 01 січня 2005 року по 30 вересня 2006 року у розмірі 32 225, 57 грн., яка підлягає вилученню до бюджету.

Рішенням Державної інспекції з контролю за цінами в Дніпропетровській області № 416 від 05.12.2006 року «Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін»за порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 11.05.2006 року  «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України №1544 від 15.10.2002 року та №1351 від 27.08.2003 року» за завищення тарифів на платні послуги, у позивача було вилучено на користь держбюджету 32 225, 57 грн. та 64 451, 14 грн. штрафу.

Суди попередніх інстанції приймаючи рішення про задоволення позову виходили з того, що відповідач під час перевірки помилково визначив строки застосування постанови КМ України № 662 від 11.05.2006 року, а тому рішення про нарахування відповідачем санкцій за порушення вимог постанови КМ України у період до дня її офіційного опублікування є неправомірним.

Колегія суддів не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, оскільки відповідно до ст. 13 Закону України "Про ціни і ціноутворення" та "Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 р. №1819 на відповідача покладені контрольно-наглядові  функції з  питань додержання  центральними  та  місцевими  органами виконавчої   влади,   підприємствами,   установами   та   організаціями   вимог   щодо формування,   встановлення   та   застосування   цін   і   тарифів.   У   зв'язку   з   чим Держінспекції   надано   право   проводити    перевірки   документів,    пов'язаних   з формуванням, встановленням і застосуванням цін і тарифів, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм  власності,  а також одержувати необхідні довідки, приймати рішення про застосування до суб'єктів підприємницької діяльності передбачених чинним законодавством економічних санкцій за порушення порядку встановлення і застосування цін.

    До повноважень Кабінету Міністрів України згідно п. З ст.  116 Конституції України віднесено проведення цінової політики, тобто, уряд здійснює реалізацію значених законами України підстав встановлення і застосування цін і тарифів. Це повноваження реалізоване    Верховною    Радою    України,    зокрема,    в    Законі України    "Про    ціни    і ціноутворення", згідно  з  яким    Кабінет  Міністрів    України забезпечує  здійснення державної політики цін, визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та врегульовані ціни і тарифи на які затверджуються повідними органами державного управління.

   Законом України "Про забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя населення" Кабінету Міністрів України надано право визначати перелік та тарифи на платні послуги, які надаються закладами санітарно-епідеміологічної служби.

   Постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2002 р. №1544 затверджений Перелік робіт і послуг у сфері забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя населення, які виконуються і надаються за плату, а постановою КМУ від 27.08.2003 р. 1351 затверджено Тарифи (прейскуранти) на роботи і послуги, що виконуються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби.

Відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України тарифів на послуги, що надаються за плату закладами санітарно-епідеміологічної служби, податок на додану вартість в розмірі 20% окремим рядком понад тариф не виділено. Таким чином, вказаний податок було включено до складу тарифів. Тобто тариф визначався з урахуванням податку на додану вартість. Кабінет Міністрів України змін до діючих тарифів не вносив та не затверджував регульованих тарифів на платні послуги в інших розмірах, ніж ті, що передбачені в постанові КМУ від 27.08.2003 № 1351 «Про затвердження  тарифів  (прейскурантів)  на  роботи   і  послуги,   що  виконуються  і надаються    за    плату    установами    та    організаціями    державної    санітарно-епідеміологічної служби».

 Міністерство економіки з питань європейської інтеграції України, керуючись своїми повноваженнями в галузі ціноутворення та контролю за цінами, наданими Указом Президента України під 23.10.2000р. №1159/2000 „Про Міністерство економіки України», своїм листом від 17.12.2004 р. № 32/6-6/5549-10 повідомило наступне:

З матеріалів, які надавались Мінекономіки для погодження постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2003р. №1351, а також із Пояснювальної записки до проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби»вбачається, що при визначенні тарифів враховані витрати на розвиток закладів та органів державної санітарно-епідеміологічної служби в розмірі 10 відсотків та податок на додану вартість –20 відсотків згідно чинного законодавства.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З огляду на викладене рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, оскільки  висновок судів про задоволення позовних вимог є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Керуючись ст.ст. 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України ,-

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Дніпропетровській області задовольнити.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2008 року скасувати.

У позові Криворізької міської санітарно-епідеміологічної станції до Державної інспекції з контролю за цінами в Дніпропетровській області про визнання недійсним рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.