Постанова

від 24.07.2008 по справі 6/59-2а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/59-2А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"24" липня 2008 р. Справа № 6/59-2А.

Господарський суд Волинської області у складі заступника голови суду, судді Пахолюк В.А., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковельський

житлово-будівельний комбінат»

до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

за участю представників:

від позивача: Таран О.П., дов. від 04.02.08 р.

від відповідача:

1)          Кухарчук М.П., дов. № 19/01-139 від 20.03.08 р.,

2)          Виш А.А., дов. № 14/01-139 від 29.02.08 р.,

3)          Кузьменко О.О., дов. № 10/01-139 від 06.02.08 р.,

4)          Волчук О.М., дов. № 17/01-139 від 20.03.08 р.,

Взяли участь прокурор: Рибак А.І., Шевчук В.В. –представник ПФ «Локко»

          В судовому засіданні з 21.07.2008 р. по 24.07.2008 р. була оголошена перерва у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів сторонами.

Відповідно до ст.127 КАС України представникам сторін було роз'яснено право відводу судді та секретаря судового засідання. Відводу судді та секретарю судового засідання заявлено не було. В судовому засіданні учасникам судового процесу на підставі ст.ст.49, 51 КАС України було роз'яснено процесуальні права та обов'язки. Заяв і клопотань від останніх на розгляд господарського суду не поступило.

Строк вирішення спору було продовжено  за згодою сторін.

СУТЬ СПОРУ:

        У відповідності до заяви прокурора Волинської області за № 05-198 від 05.07.2008 р. на підставі ч.2 ст.60 КАС України останнім було здійснено представництво економічних інтересів держави в особі Ковельської ОДПІ.

          Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковельський житлово-будівельний комбінат»звернувся з позовом до відповідача Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції та просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акту №1487/23-30739485 від 21.12.07 р., складеного Ковельською міжрайонною державною податковою інспекцією за результатами виїзної планової документальної перевірки ТзОВ «Ковельський житлово-будівельний комбінат»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства (за період з 19.05.05 р. по 30.06.07 р.) за №00019123/0, №00077317/0, №00019023/0, №00018923/0 від 29.12.07 р.

Позивачем в судовому засіданні було подано письмове клопотання про уточнення позовних вимог, у відповідності до якого просить визнати нечинними податкові повідомлення – рішення №№00019123/1, 00077317/1, 00019023/1 від 11.02.08 року в повному об'ємі, податкове повідомлення-рішення за №00018923/1 від 11.02.08 року в частині визначення податку із прибутку на суму 577 862 грн. (в тому числі штрафна санкція в сумі 175171 грн.)

В частині нарахування податку із прибутку по податковому повідомленню-рішенню №00018923/1 від 11.02.08 року в сумі 143252,85 грн. (в тому числі 31206,35 грн. штрафна санкція) відмовляється від позову.

Дані повідомлення-рішення були оскаржені до Ковельської МДПІ. Однак рішенням від 01.02.2008р. №1351/25-004 в задоволенні скарги відмовлено, а податкові-повідомлення рішення залишено без змін.

В позовній заяві, а також в наданих в судовому засіданні представником позивача додаткових поясненнях, позивач вказує на необґрунтованість та безпідставність вищезазначених повідомлень-рішень, що полягають у наступному:

- згідно акту перевірки Ковельською МДПІ було проведено не передбачену чинним законодавством виїзну планову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства;

- вищезазначені повідомлення-рішення прийняті на підставі неіснуючого акту перевірки від 21.12.07 р. № 1487/23/33502868, оскільки підприємству для ознайомлення та підписання він не надавався;

Невідповідність та безпідставність висновків податкового органу позивач обґрунтовує наступним:

- наведений в Акті висновок щодо договору про наміри купівлі-продажу нерухомого майна (а саме, житлового будинку, розташованого за адресою: вул.. Ст. Бандери, 8. що належить Вовк О.М. на праві приватної власності) від 20.06.05 р. між ТзОВ «Ковельський ЖБК»та Вовк О.М. не відповідає дійсності, оскільки, згідно ч.4 ст.635 Цивільного Кодексу України, договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором. В тексті вищезазначеного договору про наміри немає домовленості сторін вважати його попереднім, крім того, чинне законодавство не вимагає нотаріального посвідчення договорів про наміри.

На виконання вищезазначеного договору ТзОВ «Ковельським ЖБК»було перераховано на рахунок Вовка О.М. кошти в сумі 713 300,00 грн. Однак, з певних об'єктивних причин договір укладений не був тому, 11.02.08 р. між Вовком О.М. та ТзОВ «Ковельським ЖБК»укладено додаток до договору про наміри купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до якого сторони домовились розірвати договір про наміри купівлі-продажу нерухомого майна, а кошти, сплачені ТзОВ «Ковельським ЖБК», повернуті на підприємство, що підтверджується прибутковим касовим ордером № 36 від 21.02.08 р.

В зв'язку з цим позивач вважає, що порушення Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»з боку ТзОВ «Ковельський ЖБК»відсутнє, а тому відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій.

- висновки про безпідставне списання на будівництво житлового комплексу по вул. Підколодного,3 дверей металевих, котлів опалення і т.д. вважає необгрунтованими, оскільки робочий проект не є кінцевим документом, який визначає обсяги та порядок списання на будівництво тих чи інших матеріалів. Доказами в підтвердження купівлі та встановлення дверей та інших матеріальних цінностей позивач надає накладну від 27.04.07 р., податкову накладну №14 від 27.04.07 р., акт приймання виконаних підрядних робіт за червень 2007 р., акт списання СпТ-76 від 27.06.07 р., акт списання СпТ-77 від 27.06.07 р., акт списання СпТ-78 від 27.06.07 р.

- твердження про відсутність або не повний обсяг документації технічного характеру на вантажопідйомну та іншу техніку вважає некомпетентними, оскільки такі висновки можуть зробити тільки спеціалісти відповідних установ на які, у встановленому законом порядку, покладено такі функції. Всі документи, необхідні для податкового та бухгалтерського обліку такої техніки, були представлені ними в повному обсязі.

- проектні роботи, придбані у ТзОВ «НВП «Центр передових технологій», які використовуються в господарській діяльності товариства, під час перевірки не були надані у зв'язку із тим, що згідно актів прийому передачі технічної документації дані проекти було передано МП «ЛОКО». На запит ТзОВ «Ковельський житлово-будівельний комбінат»до МП «Локо»про можливість надання для огляду проектів ТзОВ «НВП «Центр передових технологій»МП «Локо»в своїй відповіді підтверджує, що в них, згідно договорів, на опрацюванні дійсно перебувають проекти, зроблені ТзОВ «НВП «Центр передових технологій», проте вони не можуть надати їх в повному об'ємі податковому органу, оскільки МП «Локо»на виконання умов договору працює з ними. Однак, податковий орган не взяв до уваги підтвердження МП «Локо»про наявність проектів, а також акт прийому передачі, договори про передачу на опрацювання проектів, не навів ніяких обгрунтованих доказів та мотивів, з яких можна зробити висновок про наявність проектів. Отже, висновки є суб'єктивними припущеннями перевіряючих, а суми, використані на придбання проектних робіт, віднесені до сум валових витрат без порушень вимог чинного законодавства.

- рішенням міської ради ТзОВ «Ковельський житлово-будівельний комбінат»відведено земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків. Керуючись чинним законодавством, земельний податок за такі землі обчислюється за ставкою 3% від суми земельного податку, обчисленого за повними ставками, оскільки ці землі віднесені до категорії «землі житлової забудови»за їх функціональним та цільовим призначенням. Доказами на підтвердження цільового призначення позивач надає копії Державних актів на право власності на земельні ділянки серії ВЛ №090436, ВЛ №080660, ВЛ №080654, ЯГ № 545816, рішення Ковельської міськради від 09.11.06 р. №480, рішення Ковельської міськради від 28.12.06 р. №569, рішення Ковельської міськради від 12.03.08 р. Вважає помилковим, наведений в акті коефіцієнт для обчислення розміру земельного податку, який характеризує функціональне використання земельної ділянки.

Зважаючи на вищенаведене, вважає, що перевірка носила поверхневий, упереджений характер, а висновки, викладені в Акті за №1487/23/30739485 від 21.12.2007р., такими, що суперечать дійсності та вимогам чинного законодавства України.

Представники відповідача в судовому засіданні та письмових поясненнях заперечують проти заявлених позовних вимог. В обгрунтування заперечень зазначають, що здійснювати документальні планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями згідно Закону України «Про державну податкову службу в Україні»визначено право органів державної податкової служби.

Затверджений план-графік перевірок є конфіденційною інформацією, тобто власністю держави (ДСК), не підлягає розголошенню і може передаватись у визначених чинним законодавством випадках за рішенням ДПА України.

Щодо операцій про проведення розрахунків ТзОВ «Ковельський ЖБК» з фізичною особою Вовком О.М. та СПД Вовком О.М. за нерухомість по договору № 2006 від 20.06.05 р. подано матеріали зустрічної перевірки Луцької ОДПІ (довідка від 03.03.08 р. «Про результати невиїзної документальної позапланової перевірки СПД Вовка О.М. з питань правових відносин з ТзОВ «Ковельський ЖБК», пояснення Вовка О.М. та копії платіжних доручень на перерахування коштів від ТзОВ СПД Вовку О.М. та фізичній особі Вовку О.М.). Дані докази є підтвердженням того, що ТзОВ «Ковельський ЖБК»в 2005 та 2006 роках згідно договору №2006 від 20.06.2005 р. проводило виплати доходів фізичній особі Вовку О.М. та СПД Вовку О.М. без утримання податку з доходів фізичних осіб що є порушенням вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 р. №889-Р/ із наступними змінами та доповненнями.

Водночас, позивач у додаткових поясненнях зазначає, що з об'єктивних причин договір про наміри купівлі-продажу нерухомого майна від 20.06.05р. не був реалізований, тому 02.02.08 року між Вовком О.М. та ТзОВ «Ковельський ЖБК»укладено додаток до договору 2006 року про наміри відповідно до якого , кошти відповідно до прибуткового касового ордера №3 від 21.02.08 року в сумі 713 300 грн. повністю були повернуті Вовком О.М. на підприємство.

В зв'язку з цим вважає, що порушення закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»з боку ТзОЗ відсутні. Відповідно відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій.

Позивач , крім того, зазначає, що облік земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності ведуть органи земельних ресурсів згідно з наказом №377, у якому землі, розташовані під житловою забудовою, відображаються у графах 35,36.

Доказом цільового призначення земельної ділянки є Державний акт на право власності на земельну ділянку, в якому вказано - цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, рішення Ковельської міської ради від 28.12.06р. №569, рішення Ковельської міськради від 12.03.08р. №32/27.

Щодо висновків ОДПІ про безпідставне списання на будівництво житлового комплексу по вул. Підколодного, 3 дверей металевих, котлів опалення і т.д., то робочий проект не є кінцевим документом, який визначає обсяги та порядок списання на будівництво тих чи інших матеріалів. Доказом купівлі дверей та інших матеріальних цінностей є накладна від 27.04.07р., податкова накладна. Доказами встановлення дверей та інших матеріальних цінностей є акти приймання виконаних підрядних робіт за червень 2007 року та акти списання.

Що стосується порушення п.п.8.2.2 п.8.2, п.п.8.6.1, п.8.6 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»стосовно невірного віднесення будівельної техніки згідно розділу до 2 групи основних засобів, то товариство визнає дане порушення.

Відповідач - Ковельська МДПІ не погоджується з позицією позивача щодо списання на будівництво 10 шт. дверей металевих протипожежних на суму 11250 грн. та 10 шт. котлів газових опалювальних на суму 35000 грн., а всього списано на будівництво житлового комплексу по вул. Підколодного, 3 без підтвердження проектною ( кошторисною) документацією матеріали на загальну суму 72 373 грн., чим занижено валові доходи за 1 півріччя 2007 року на суму 83 579 грн.

Ковельська МДПІ вважає необгрунтованою позицію товариства щодо віднесення ним транспортних засобів до 2 групи основних засобів. Посилаючись на вимоги п.п.8.2.2 п.8.2, п.п.8.6.1 від 22.05.97р. №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»( зі змінами та доповненнями) та ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт»вважає, що будівельна техніка згідно розподілу відноситься до 3 групи основних засобів.

Відповідач зазначає, що висновки щодо правильності визначення валових витрат та фінансово-господарських операціях із ТзОВ НВП «Центр передових технологій»є правильними, оскільки при проведенні перевірки ТзОВ «Ковельський ЖБК», проекти, що згідно документів отримали від ТзОВ «НВП «Центр передових технологій»придбані товариством для використання в господарській діяльності, для перевірки не представлені.

Таким чином, в порушення п.п.5.2.1 п.52. п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97-ВР від 22.05.1997 року товариством завищено валові витрати на суму 1532500 грн., а саме витрати з придбання проектних робіт від ТзОВ «НВП «Центр передових технологій»без підтвердження документами, які свідчать, що отримані роботи пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва та продажем продукції та відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами по актах приймання-передачі виконаних робіт.

Щодо правомірності визначення ставок земельного податку відповідач вважає, що товариством в порушення п.5 ст.7 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 р. №2535-х11) зі змінами і доповненнями), в поданих розрахунках при визначенні податку на земельні ділянки, які зайняті поточним будівництвом чи відведені під майбутнє будівництво нарахувало в розмірі 3% від суми земельного податку, як на землі, які зайняті житловим фондом в результаті чого товариством занижено податок на землю в сумі 2864, 39 грн.

В частині визначень при перевірці терміну «оптова та роздрібна торгівля»відповідач вважає, що товариством при фінансово-господарських операціях з приватним підприємцем Бойміструк Л.М. в порушення вимог п.п.3.1.3, п.3.1 ст.3. п.п.4.2.1 п.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.п. 8.1.1. п.8.1 ст.8, п.п.»а»п.19.2 ст.19 Закону України від 22.05.2003 року №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб»в 2005-2007 роках занижено об'єкт оподаткування та неутримано і не перераховано до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 18 306 грн. Водночас, товариством не було враховано, що реалізація товарів даного СПД та ТзОВ «Ковельський житлово-будівельний комбінат»підпадає під визначення оптова торгівля, тому що у платників податку купував не кінцевий споживач, а суб'єкт господарювання (підприємство), і для виробничого призначення. Такий продаж вважається проведеним за договором поставки між двома господарюючими суб'єктами - підприємством і підприємцем. Дані товари придбані ТзОВ для використання в господарській діяльності, про що позивач не заперечує.

Внаслідок зазначеного, підприємець від податкового агента - ТзОВ «Ковельський ЖБК»одержала доходи інші, які не зазначено у Свідоцтві платника єдиного податку, тому такі доходи підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб на загальних підставах за правилами та у порядку , встановленими Законом України від 22.05.03 року №889-1У «Про податок з доходів фізичних осіб». Тобто, при виплаті доходу податок повинен утримати податковий агент- ТОВ «Ковельський житлово-будівельний комбінат»за ставкою, встановленою п.7.1 закону ( 13% та 15% від об'єкта оподаткування).

Відповідач в обгрунтування заперечень на підставі заяви №6043/10/10-05 від 05.05.08р. надано додаткові документи та пояснення щодо : фіктивності здійснення фінансово-господарських операцій ТзОВ «Ковельський ЖБК»із НВП «Центр передових технологій»; щодо операцій при проведенні розрахунків ТзОВ «Ковельський ЖБК»із фізичною особою Вовком О.М. та СПД Вовком О.М. за нерухомість по договору №2006 від 20.06.05р.; щодо правомірності віднесення транспортних засобів до 2 групи основних засобів; щодо правомірності визначення коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки.

В судовому засіданні та у поясненні відповідачем повідомлено, що відносно посадових осіб ТзОВ «Ковельський ЖБК»слідчим СВУПМ у Волинській області постановою від 21.02.08р. порушено кримінальну справу за №55-019-08 за ч.2 ст.212 КК України.

Відповідачем-Ковельською МДПІ було надано в судовому засідання додаткові пояснення за №9402/10-015 щодо правомірності до нарахування земельного податку та прийняття податкового повідомлення-рішення №00019123/1 від 11.02.08 року.

Відповідач зазначає, що в ч.5 ст. 7 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 року визначено, що податок за земельні ділянки, які зайняті житловим фондом, сплачуються в розмірі 3 % від суми земельного податку, обчисленого відповідно до частини 1 та 2 цієї статті. Посилається на ст. 4 Житлового кодексу України відповідно до якої житловий фонд утворюють житлові будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території України. Ковельська МДПІ не погоджується з посиланням позивача лише на державні акти на право власності на земельні ділянки, в яких визначено цільове призначення земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку. Таким чином зазначає, що дані земельні ділянки надані у власність для будівництва та обслуговування житлових будинків, а не для житлового фонду.

Крім того зазначає, що по даних технічної документації про нормативну оцінку земельних ділянок ТзОВ «Ковельський ЖБК», коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки встановлений у розмірі 0,5 %. Згідно ч.1 ст.7  Закону України «Про плату за землю»ставки земельного податку із земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюється в розмір 1% від їх грошової оцінки. Перевіркою встановлено, ТзОВ «Ковельський ЖБК»при визначенні податку за земельні ділянки, які зайняті поточним будівництвом чи відведені під майбутнє будівництво, нарахувало в розмірі 3% від суми земельного податку, в результаті товариством занижено податок на землю на 2006 та 2007 роки на 2864,39 грн. Товариством в 2008 році подано відомості про наявність документів на землю та розрахунок земельного податку на 2008 рік, де визначено земельний податок в розмірі 1% від грошової оцінки землі, що свідчить про неправомірність сплати земельного податку товариством за 2006-2007 роки.

Відповідачем подано до матеріалів справи висновок експерта НДЕКЦ при УМВС України на залізничному транспорті №73 від 25.06.2008 року, в якому зазначається, що підписи  виконані від імені Захаренка А.В., який є директорм ТзОВ, в документах, виписаних від імені ТзОВ «Науковий центр передових технологій», виконані не гр. Захаренком А.В., а іншою особою.              

На вимогу суду до участі у справі було залучено компетентного представника проектної фірми «Локо»для дачі пояснень по факту розробки науково-технічної продукції для ТзОВ «Ковельський житлово-будівельний комбінат»за укладеними договорами №01/22-07,01/21-07, 01/32-07,01/20-05.

Представником ПФ «Локо»в судовому засіданні та у письмовому поясненні повідомлено , що відповідно до зазначених договорів від 08.11.2007 року ТзОВ «Ковельським ЖБК»передано фірмі технічну документацію ( проекти, розроблені ТзОВ «Центр передових технологій»для їх користування та прив'язки, а саме: проект 60-ти квартирного житлового будинку ;

-проект 153-ти квартирного житлового будинку;

-проект 72-квартирнорго житлового будинку з вбудованим готельно-торгівельним комплексом;

-проект 144 - квартирного дев'яти поверхового житлового будинку .

На даний час зазначені проекти перебувають на стадії виконання робіт, передбачених договорами. Представник ПФ «Локо»підтверджує наявність таких проектів та надає витяги з них (в тому числі титульні сторінки скріплені печаткою ТзОВ «Центр передових технологій»).

В судовому засіданні представником позивача підтримано заявлені позовні вимоги. Представники відповідача проти позову заперечують. Прокурор в судовому засіданні вважає, що перевірка, проведена Ковельською ОДПІ, відповідає фактичним обставинам, а прийняті податкові повідомлення-рішення –вимогам чинного законодавства. Посилаючись на факт порушення проти посадових осіб ТзОВ «Ковельський ЖБК»кримінальної справи за ознаками ч.2 ст.212 КК України, яка перебуває на стадії розслідування, зазначає, що остання перебуває на стадії розслідування.    

Розглянувши наявні матеріали справи докази та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

При цьому суд виходив з наступного.

Ковельською ОДПІ була проведена виїзна планова документальна перевірка з питань дотримання податкового законодавства за період з 19.05.2005р. по 30.06.2007р. За результатами перевірки було складено Акт про результати виїзної планової документальної перевірки ТзОВ "Ковельський житлово-будівельний комбінат" (код за ЄДРПОУ-33502868) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 19.05.2005р. по 30.06.2007р. від 21 грудня 2007р.

На основі даного акту перевірки Ковельською МДПІ було винесено податкові повідомлення-рішення

№00019123/0, яким донараховано 2864,39 земельного податку та 1432,2 штрафної санкції

№00077317/0, яким донараховано 111035 грн. податку із доходів фізичних осіб та застосовано 222070 грн. штрафних санкцій.

№00019023/0, яким донараховано 71500 грн. податку на додану вартість та застосовано 35750 штрафних санкцій.

№00018923/0, яким донараховано 508291 грн, та застосовано 185731,6 штрафних санкцій.

Та відповідно за результатами розгляду первинної скарги Ковельською МДПІ прийнято рішення про результати розгляду скарги від 01.02.2008р. №1351/25-004 яким в задоволенні скарги відмовлено, а податкові-повідомлення рішення залишено без змін.

Та відповідно 11.02.08р, були винесено податкові повідомлення-рішення №00019123/1, №00077317/1, №00019023/1, №00018923/1.

Що стосується порушень, виявлених Ковельською ОДПІ в акті перевірки від 21.12.2007р. №1487/23-30739485 суд вважає, що останні не відповідають фактичним обставинам, є безпідставними та необгрунтованими.

Так, в акті перевірки МДПІ зроблено висновок що договір про наміри купівлі-продажу нерухомого майна (а саме, житлового будинку, розташованого за адресою: вул.. Ст. Бандери, 8. що належить Вовк О.М. на праві приватної власності) від 20.06.05 р. між ТзОВ «Ковельський ЖБК»та Вовк О.М. є попереднім договором і потребує нотаріального посвідчення. Оскільки цих дій платниками не вчинено, то даний договір є нікчемним і фізична особа Вовк О.М. отримав дохід від ТзОВ «Ковельський ЖБК»в розмірі 462000,00 грн.

Дане твердження податкового органу є помилковим. При цьому слід врахувати, що згідно чинного законодавства та визначеній компетенції Законом України «Про державну податкову службу в Україні»податковий орган не наділений повноваженнями визнавати договори нікчемними, а також оцінювати чи змінювати предмет договору.

В даному договорі чітко зазначено, що укладено договір про наміри купівлі–продажу, а не попередній договір. В свою чергу податковий орган здійснює підміну понять «договору про наміри»який був укладений на «попередній договір», чим фактично змінює саму суть угоди.

Згідно ч.4 ст.635 Цивільного Кодексу України, договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором.

Зазначена норма ЦК України кореспондується з вимогами з ч.6 ст.182 ГК України у відповідності до якої. угода сторін про наміри (протокол про наміри тощо) не визнається попереднім договором і не породжує юридичних наслідків.

Слід зазначити, що в тексті вищезазначеного договору про наміри немає домовленості сторін вважати його попереднім, отже немає жодних підстав вважати вищевказаний договір попереднім. Крім того, чинне законодавство не вимагає нотаріального посвідчення договорів про наміри.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. В даному впадку дія щодо щодо зміни цивільних прав та обов‘язків (відчуження майна «нерухомості») ще не настала (не відбулась).

Більше того, як зазначено в самому договорі про наміри та і в акті перевірки, відповідно до п.4 даного договору «на купівлю-продаж нерухомості та земельної ділянки сторони домовляються заключити окремі договори і нотаріально посвідчити»

Тобто, фактично на момент проведення перевірки даний договір повністю не виконано. А купівля-продаж ще  не відбувалась.

Судом взято до уваги, що на час розгляду справи між Вовком О.М. та ТзОВ «Ковельським ЖБК»11.02.08 р. укладено додаток до договору про наміри купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до якого сторони домовились розірвати договір про наміри купівлі-продажу нерухомого майна, а кошти сплачені ТзОВ «Ковельським ЖБК», повернуті на підприємство, що підтверджується прибутковим касовим ордером № 36 від 21.02.08 р. (долученим до матеріалів справи).  

Водночас, цивільним законодавством визначено правові наслідки зміни або розірвання договору. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняється з моменту досягнення домовленостей про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни (ст. 653 ЦК України).

В судовому засіданні відповідач не заперечував факт повернення фізичною особою Вовком О.М. на рахунок ТзОВ «Ковельський ЖБК»зазначених коштів.

В зв'язку з цим суд вважає, що порушення Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»з боку ТзОВ «Ковельський ЖБК»відсутнє, а тому відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій.

Що стосується порушення передбаченого п.п.9.12.1 п.9.12 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме стосовно закупівлі ТзОВ «Ковельський ЖБК»будівельних матеріалів та товарів господарського призначення для виробничої діяльності на суму 10450,00 грн. у фізичної особи СПД Бойміструк Л.М. податковим органом зроблено помилковий висновок, що товариством при фінансово-господарських операціях з приватним підприємцем Бойміструк Л.М. в порушення вимог п.п.3.1.3, п.3.1 ст.3. п.п.4.2.1 п.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.п. 8.1.1. п.8.1 ст.8, п.п. «а»п.19.2 ст.19 Закону України від 22.05.2003 року №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб»в 2005-2007 роках занижено об'єкт оподаткування та неутримано і не перераховано до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 18 306 грн. Податковий орган вважає, що товариством не було враховано, що реалізація товарів даного СПД та ТзОВ «Ковельський житлово-будівельний комбінат»підпадає під визначення оптова торгівля, тому що у платників податку купував не кінцевий споживач, а суб'єкт господарювання (підприємство), і для виробничого призначення.

На думку податкового органу внаслідок зазначених дій, підприємець від податкового агента - ТзОВ «Ковельський ЖБК»одержала доходи інші, які не зазначено у Свідоцтві платника єдиного податку, тому такі доходи підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб на загальних підставах за правилами та у порядку , встановленими Законом України від 22.05.03 року №889-1У «Про податок з доходів фізичних осіб». Тобто, при виплаті доходу податок повинен утримати податковий агент - ТОВ «Ковельський житлово-будівельний комбінат»за ставкою, встановленою п.7.1 Закону (13% та 15% від об'єкта оподаткування).

Відповідно до ст. 1.15. ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб»податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Однак, податковим органом не зазначено, яким нормативно-правовим актом встановлено обов'язок позивача, перевіряти види діяльності суб'єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Бойміструк Л.М. В зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що оскільки законом не передбачено такий обов'язок, то підстав вважати, що ТзОВ «Ковельський ЖБК»допущено порушення податкового законодавства немає. Однак, в разі допущення такого порушення СПД Бойміструк Л.М. податковий орган не позбавлений можливості вжити заходів реагування на такі порушення вчиненні підприємцем Бойміструк Л. М.

Ковельською МДПІ встановлено порушення пп. 5.2.1 п.5.2 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме, завищено валові витрати на суму 1532500 грн. витрат з придбання проектних робіт від ТзОВ «Центр передових технологій»без підтвердження документами, які свідчать, що отриманні роботи пов'язані з підготовкою, організацією веденням виробництва та продажем продукції, та відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами по актах приймання-передачі виконаних робіт.

А саме у жовтні-грудні 2006р. ТОВ «Ковельський житлово-будівельний комбінат"- «Замовник», в особі директора Вовка О.М., уклав з ТОВ «НВП «Центр передових технологій" (код ЄДРПОУ 33415655, м. Боярка вул. 40річчя Жовтня, 36, і п.н. 334156510136, свідоцтво ПДВ-13851090), в особі директора Сослюка К.В. - «Виконавець»наступні договори:

-договір від 02.10.2006р. №2/10-2006- «проект 9-ти поверхового житлового будинку на 144 квартири»(повул. 40 років Перемоги);

-договір від 01.11.2006р. №1/11-2006-«проект 9-ти поверхового житлового будинку на 153 квартири»(по вул.Шевченка,26);

-          договір від 02.11.2006р. №2/11-2006 - «проект 72 квартирного житлового будинку з вбудованим готельно-торгівельним комплексом»( по вул.С.Бандери,10);

-          договір від 01.12.2006р. б/н - «проект 60-ти квартирного житлового комплексу»(по вул.Підколодного,3 («Виконавець», в особі директора Захаренко А.В.), згідно умов п.1.1 яких замовник передає, а виконавець приймає та оплачує проектні роботи, що складаються з шести частин, а саме:

-          архітектурно-будівельна частина - «АБ»;

-          водопостачання і каналізація (внутрішні мережі) - «ВК»;

-          опалення і вентиляція- «ОВ»;

-          газопостачання- «ГП»;

-          електропостачання- «Е»;

-          пожежна сигналізація- «ПС». Місце складання - м.Ковель.

На виконання вищевказаних договорів ТОВ «Ковельський житлово-будівельний комбінат"-«Замовник», в особі директора Вовка О.М., проведені в обліку документи на придбання від ТзОВ «НВП «Центр передових технологій", в особі директора Сослюка К.В. - «Виконавець»проектні роботи, що складаються з шести частин загальною вартістю 1839000,0 грн., в т.ч. ПДВ- 306500 грн. по актах приймання-передачі виконаних робіт (місце складання- м.Ковель), в т.ч.:

-          у жовтні 2006р. на суму 249000,0 грн., в т.ч. ПДВ- 41500,0 грн. «проект 9-ти поверхового житлового будинку на 144 квартири»згідно договору від 02.10.2006р. №2/10-2006 по акту приймання-передачі виконаних робіт від 31.10.2006року № 31/10-5;

-          у січні 2007р. на суму 180000,0 грн., в т.ч. ПДВ- 30000,0 грн. «проект 60-ти квартирного житлового комплексу»згідно договору від 01.12.2006р. б/н по акту приймання-передачі виконаних робіт від 31.01.2007року № 31/01-2007( «Виконавець», в особі директора Захаренко А.В.);

-          у березні 2007р. на суму 540000,0 грн., в т.ч. ПДВ- 90000,0 грн. «проект 9-ти поверхового житлового будинку на 153 квартири» згідно договору від 01.11.2006р. №1/11-2006 по акту приймання-передачі виконаних робіт від 28.03.2007року № 28/03,( «Виконавець», в особі директора Захаренко А.В.);

-          у березні 2007р. на суму 870000,0 грн., в т.ч. ПДВ- 145000,0 грн. «проект 72 квартирного житлового будинку з вбудованим готельно-торгівельним комплексом»згідно договору від 02.11.2006р. №2/11-2006 по акту приймання-передачі виконаних робіт від 30.03.2007року № 30/03( «Виконавець», в особі директора Захаренко А.В.).

У актах прийому-передачі виконаних робіт зазначено, що документація, передбачена п.1.1. договорів оформлена належним чином та передана Замовнику. Роботи виконані та прийняті в повному обсязі.

Вказані документи (проекти) для перевірки не надані. Згідно пояснення директора Вовка О.М. ТОВ «Ковельський ЖБК»проекти передані МП фірми «ЛОКО»( код ЄДРПОУ 13353881, мЛуцьк, вул. Винниченка,49/53) по актах прийому-передачі технічної документації.

За період, що перевіряється, згідно договору від 20.07.2005р № 01/20-05 ТОВ «Ковельський ЖБК»доручає, а МП «ЛОКО»- Виконавець, в особі Лобур А.Я., бере на себе розробку науково-технічної продукції: «Робочий проект житлового кварталу на вул.Підколодного у м.Ковелі», вартість послуг становить 38000,0 грн. Термін дії договору кінець 2006р. На виконання п.1. Договору замовник передав виконавцю технічну документацію «проект 60-ти квартирного житлового комплексу», який складається з 6 одиниць по акту прийому-передачі технічної документації від 04.12.2006р. б/н. до договору № 01/20-05 від

20.07.2005р. згідно акту прийому-передачі технічної документації від 29.12.2006р. б/н. до договору № 01/20-05 від 20.07.2005р. виконавець передав, а замовник прийняв майно (технічну документацію), передане ним раніше виконавцю. У акті від 29.12.2006р. б/н зазначено, що майно передане повністю відповідно до умов договору, зауважень до кількості і якості майна немає.

За розробку науково-технічної продукції (проект) товариством перераховані кошти МП «ЛОКО»в З кварталі 2005р. в сумі 18000 грн. Проект на містобудівне обґрунтування розташування багатоквартирних житлових будинків на вул. Підколодного,3 на суму 18000 грн. товариство отримало від МП «ЛОКО»у листопаді 2005р., що відображено в журналах-ордерах, головній книзі по рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»по Д-т рахунку 23 К-т рахунку 631, Д-т рах.631 К-т 311.

Податковим органом зроблено висновок, що придбання проектних робіт, «Документи, які свідчать, що отримані від ТзОВ «НВП «Центр передових технологій»проектні роботи призначаються для їх використання в господарській діяльності товариства, для перевірки не надані, і це не підтверджується ніякими доказами.

Водночас податковий орган в цьому ж акті перевірки вказує, що у актах прийому передачі виконаних робіт зазначено, що документація передбачена п.1.1 договорів оформлена належним чином та передана замовнику. Роботи виконані та прийняті в повному обсязі.

Тобто податковий орган фактично визнає, що оглянув дані акти і в них визначено, що зобов'язання між сторонами виконані в повному обсязі.

Що стосується використання даних проектів в роботі, то даний факт є очевидним, оскільки по даних проектах навіть на час розгляду справи ведеться будівництво, а по деяких будинках будівництво завершено, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами приймання державної комісії на два будинки, а також деякі проекти перебувають в МП «Локо»на опрацюванні відповідно до договорів.

Крім того, представником МП «ЛОКО»Шевчуком В.В. в судовому засіданні надано частини проектів (в тому числі титульні сторінки з мокрими печатками) виготовлених ТзОВ «Центр передових технологій», які перебувають на виконанні відповідно до договорів.

Згідно актів прийому передачі технічної документації дані проекти було передано ВП «ЛОКО», про що також вказано і в листі про розгляд заперечення. Крім того, під час розгляду скарги підприємством було надано запит ТзОВ «Ковельський житлово-будівельний комбінат»до МП «Локо»про можливість надання для огляду проектів ТзОВ «НВП «Центр передових технологій»та відповідь МП «Локо». В даній відповіді МП «Локо»підтверджує, що в них згідно договорів на опрацюванні дійсно перебувають проекти зроблені «НВП «Центр передових технологій", проте вони не можуть надати їх для податковому органу, оскільки МП «Локо»на виконання умов договору працює з ними. Однак податковий орган даний лист безпідставно не взяв до уваги.

В судовому засіданні позивачем було подано копію протоколу виїмки СВПМ ДПА у Волинській області від 8.05.2008 року документів у громадянина Лобура Ігоря Ярославовича з приводу фінансових взаємовідносин ПП «Локо»з ТзОВ «Ковельський ЖБК».

Згідно чинного законодавства, факти порушень законодавства повинні бути викладені в Акті з обов'язковим посиланням на докази.

Доказами є письмові докази (первинні документи, звіти, розрахунки та інші документи, в яких засвідчені факти, що мають значення для правильного ухвалення рішення за результатами перевірки); оформлені в письмовій формі пояснення посадових осіб та інших працівників підприємства, що перевіряється; письмові висновки фахівців, залучених у ході перевірки; речові докази.

Виходячи з зазначеного, в ході розгляду даної справи судом було встановлено передачу товариством малому підприємству «Локо»проектів, акту прийому-передачі, договорів про передачу на опрацювання проектів щодо будівництва багатоквартирних житлових будинків.

Позивачем в судовому засіданні було подано для огляду робочі проекти будівництва п'яти-, дванадцятиквартирних житлових будинків по вул.Підколодного, 3 в місті Ковелі.  

Водночас, податковим органом не наведено ніяких обґрунтованих доказів та мотивів, з яких можна зробити висновок про невиконання умов договору чи не існування договору взагалі.

А відтак, такі висновки податкового органу, щодо фіктивності здійснення фінансово-господарських операцій ТзОВ «Ковельський ЖБК»із «НВП «Центр передових технологій»є необґрунтованими.

Фактично податковий орган в акті перевірки стверджує, що угоди укладені між позивачем та ТзОВ «НВП «Центр передових технологій»є недійсними та безтоварними.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Між тим, питання визнання угод недійсними врегульовуються Цивільним та Господарським Кодексами України, згідно положень яких, норми цих кодексів не розповсюджуються на податкові правовідносини (ст.1 ЦК України, ст.4 ГК України), а отже, невиконання в даному випадку стороною за договором –ТзОВ «НВП «Центр передових технологій»своїх зобов'язань у податкових правовідносинах не є підтвердженням наявному у нього умислу на укладення угод з іншими суб'єктами господарювання з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства і які, згідно цивільного законодавства можуть бути визнані недійсними.

Слід врахувати, що зазначені договори є дійсними, а податковий орган маючи достатні повноваження передбачені Законом України «Про державну податкову службу в Україні»мав право звернутись до суду з позовом про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність, як це визначено ст. 228 Цивільного кодексу України. Однак, на час розгляду справи таких доказів Ковельська МДПІ не подала.

В зв'язку з цим, висновки податкового органу про відсутність проектів чи нікчемність угод укладених між ТзОВ «Ковельський ЖБК» та ТзОВ «НВП «Центр передових технологій» є передчасними та безпідставними.

Тому, суми використані на придбання проектних робіт, були віднесені товариством до валових витрат без порушень вимог чинного законодавства, зокрема ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств».

Що стосується списання на будівництво житлового комплексу по вул.Підколодного,3 дверей металевих, котлів опалення і т.д., то такий висновок податкового органу є необґрунтований, оскільки робочий проект не є кінцевим документом, який визначає обсяги та порядок списання на будівництво тих чи інших матеріалів.

Згідно ч.1, 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Податкові накладні, накладні, договори та рахунки-фактури є первинними обліковими документами.  

Позивачем до матеріалів долучено докази в підтвердження купівлі та встановлення дверей та інших матеріальних цінностей, зокрема накладна від 27.04.07 р., податкова накладна №14 від 27.04.07 р., акт приймання виконаних підрядних робіт за червень 2007 р., акт списання СпТ-76 від 27.06.07 р., акт списання СпТ-77 від 27.06.07 р., акт списання СпТ-78 від 27.06.07 р.

Однак, в акті перевірки не відображено фактичні обставини, а саме, проведеної товариством господарської операції по закупівлі матеріальних цінностей, без дослідження книги обліку, придбання (продажу) товарів, робіт, послуг, та податкових накладних, отриманих позивачем від постачальників товарів (робіт, послуг) за перше півріччя 2007 року, оскільки перевірка охоплювала період з 19.05.2005 р. по 30.06.2007 р.

Відповідно до ст. 5.2.1 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих)протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті..

Оскільки вищевказаними первинними документами, підтверджено факт використання дверей, вікон при будівництві житлового будинку, то суд прийшов до висновку, що товариством кошти сплачені на їх придбання правомірно віднесено до валових витрат відповідно до ст.5.2.1 ЗУ«Про оподаткування прибутку підприємств». В зв'язку з цим висновки податкового органу в цій частині є необґрунтованими.

В акті перевірки податковий орган зазначає, що вартість запасів по даних податкового обліку товариством не відображалась у відповідних звітних періодах в гр.4 Розрахунку приросту (убутку) балансової вартості (додаток К1/1 до Декларації про прибуток) як запаси використані не в господарській діяльності, в результаті чого занижено приріст балансової вартості запасів. На підставі вищевказаного податковий орган приходить до висновку про порушення п.5.9 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств».

Дані висновки є передчасними, оскільки вказана норма зазначає, що платник податку веде податковий облік приросту (убутку)балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). Вартість запасів оплачених, але не отриманих (неоприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається. Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді. Водночас, податковий орган зазначає, що вартість запасів не відображалась в податковому обліку, а тоді робить однозначний висновок про занижений приріст балансової вартості запасів. Однак, в чому конкретно полягає порушення товариством вищевказаної статті в акті перевірки не вказано.

В акті перевірки Ковельська МДПІ зазначає, що позивач в порушення ст.. 5.3.2 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»відносив на валові витрати суми сплачені за ремонт автомобіля.

Відповідно до ст.. 5.3.2 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»не включаються до валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону. Відтак, оскільки автомобіль, який використовується в діяльності підприємства, не є нематеріальним активом, то витрати на його ремонт відносяться до валових на підставі ст.5.2.1 того ж закону, тому суд не вбачає в таких діях позивача порушень зазначеної норми закону.

Необгрунтованим є висновок податкового органу, щодо порушення товариством ст. 6, п.5 ст.7 Закону України «Про плату за землю». При нарахуванні і сплаті податку за землю, керуючись чинним законодавством та відповідними рішеннями міської ради, за якими підприємству відведено земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, товариство обчислювало земельний податок за такі землі за ставкою 3% від суми земельного податку, обчисленого за повними ставками, адже ці землі віднесені до категорії «землі житлової забудови»за їх функціональним та цільовим призначенням.

Рішенням міської ради ТзОВ «Ковельський житлово-будівельний комбінат»відведено земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків.

Керуючись чинним законодавством, земельний податок за такі землі обчислюється за ставкою 3% від суми земельного податку, обчисленого за повними ставками, оскільки ці землі віднесені до категорії «землі житлової забудови»за їх функціональним та цільовим призначенням. Доказами на підтвердження цільового призначення було надано копії Державних актів на право власності на земельні ділянки серії ВЛ №090436, ВЛ №080660, ВЛ №080654, ЯГ № 545816, рішення Ковельської міськради від 09.11.06 р. №480, рішення Ковельської міськради від 28.12.06 р. №569, рішення Ковельської міськради від 12.03.08 р. Наведений в акті коефіцієнт для обчислення розміру земельного податку, який характеризує функціональне використання земельної ділянки є помилковим, оскільки як встановлено матеріалами справи будь-яких рішень про зміну правового режиму зазначених земельних ділянок відповідними органами місцевого самоврядування не приймалось.

Зважаючи на вищевказане, суд приходить до висновку про поверховий характер проведеної перевірки, помилковість висновків, викладених в акті перевірки, яка проводилась на ТзОВ «Ковельський житлово-будівельний комбінат», а тому висновки, викладені в Акті за № №1487/23-30739485 від 21.12.2007р., є такими, що суперечать фактичним обставинам, а прийняті податкові повідомлення-рішення вимогам чинного законодавства України.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України Органи державної влади та  органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти  лише  на  підставі,  в  межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами України.

Окрім того, згідно із положеннями ч.3 ст.2 КАС України у  справах  щодо  оскарження рішень,  дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на   підставі,   у  межах  повноважень  та  у  спосіб,  що передбачені Конституцією та законами України; з  використанням  повноваження  з   метою,   з   якою   це повноваження надано; обґрунтовано,  тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

На підставі зазначеного та керуючись ст. 160, 162, 163, КАС України, господарський суд,-

постановив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення: №00019123/1 від 11.02.2008р., №00077317/1 від 11.02.2008 р., № 00019023/1 від 11.02.2008р.

3.          Податкове повідомлення-рішення № 00018923/1 від 11.02.2008р. визнати нечинним в частині визначення податку із прибутку на суму 577862 грн., в тому числі штрафна санкція в сумі 175171, 00 грн.

4.          В частині позовних вимог щодо визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №00018923/1 від 11.02.2008р. в сумі 143252,85 грн. (в тому числі 31206,35 грн. штрафної санкції) провадження у справі закрити.

Заступник голови

господарського суду, суддя                                                            Пахолюк В.А.

Дата підписання повного тексту постанови – 29.07.2008 р.