Ухвала

від 15.11.2012 по справі 6/59-2а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2012 року м. Київ К-12064/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Ковельський ЖБК" на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2010

у справі № 6/59-2а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Ковельський ЖБК"

до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватне підприємство „Локо"

про визнання нечинним податкових повідомлень -рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Ковельський ЖБК" звернулось до господарського суду Волинської області з позовом до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції про нечинними податкових повідомлень -рішень №№ 00019123/0, 00077317/0, 00019023/0, 00018923/0 від 29.12.2007, податкові повідомлення - рішення №№ 00019123/1, 00077317/1, 00019023/1, 00018923/1 від 11.02.2008.

Постановою господарського суду Волинської області від 24.07.2008 позовні вимоги задоволено частково, визнано нечинними податкові повідомлення-рішення: №00019123/1 від 11.02.2008, №00077317/1 від 11.02.2008, № 00019023/1 від 11.02.2008, податкове повідомлення-рішення № 00018923/1 від 11.02.2008 визнано нечинним в частині визначення податку із прибутку на суму 577862 грн., в частині позовних вимог щодо визнання нечинним податкового повідомлення - рішення №00018923/1 від 11.02.2008 в сумі 143252,85 грн. провадження у справі закрито.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2010 постанову господарського суду Волинської області від 24.07.2008 скасовано, прийняте нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції товариство з обмеженою відповідальністю „Ковельський ЖБК" оскаржило її в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивовані тим, що судом апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, відповідачем проведена виїзна планова документальна перевірка позивача з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 19.05.2005 по 30.06.2007 та складено акт від 21.12.2007.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: №00019123/0, яким донараховано 2864, 39 земельного податку, 1432, 2 штрафні санкції; №00077317/0, яким донараховано позивачу 111035 грн. податку із доходів фізичних осіб, 222070 грн. штрафні санкції; №00019023/0, яким донараховано 71500 грн. податку на додану вартість, 35750 штрафні санкції; №00018923/0, яким донараховано 508291 грн. та застосовано 185731,6 штрафних санкцій.

В порядку адміністративного оскарження скарга позивача залишена без задоволення та прийнято податкові повідомлення-рішення: №00019123/1, №00077317/1, №00019023/1, №00018923/1 від 11.02.2008.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до договору про намір купівлі-продажу нерухомого майна № 2006 від 20.06.2005, ТОВ „Ковельський ЖБК" - Покупець, в особі директора ОСОБА_3 та Продавець - ОСОБА_3, мають намір здійснити купівлю - продаж житлового будинку за адресою: м. Ковель, вул. С.Бандери, 8, що є власністю Продавця, на загальну суму 2800000 грн.

Згідно п.3.1. вказаного договору покупець сплачує аванс в розмірі 10000 грн. протягом 10 банківських днів, після підписання договору. Кінцевий розрахунок проводиться Продавцем не пізніше, ніж за три дні до нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу об'єктів нерухомості, яке буде здійснено за додатковою домовленістю між Сторонами по готовності всіх необхідних документів по земельній ділянці та об'єктів нерухомості (п.3.2). Відповідно до п.4 вказаного договору на купівлю-продаж нерухомості та земельної ділянки сторони домовляються заключити окремі договори і нотаріально їх посвідчити.

Продавець згідно п.5 зобов'язується передати майно Покупцеві після виконання останнім всіх умов цього договору. Покупець зобов'язується прийняти продане йому майно у власність, оформити акт прийому майна та затвердити його Продавцем. Згідно п.7 договір діє з моменту підписання до повного виконання всіх його пунктів.

Тобто, виходячи із обставин зазначених в умовах договору купівлі-продажу № 2006 року від 20.06.2005 випливає висновок, що даний договір є попереднім договором.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 1 Закону України „Про оподаткування доходів фізичних осіб" згідно якого об'єктом оподаткування є дохід з джерелом його походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.

Відповідно до пп. 4.2.1. п.4.2. ст. 4 зазначеного Закону до оподатковуваного місячного доходу відносяться доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Згідно пп. 8.1.1. п.8.1 ст. 8 даного Закону податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Відповідно до п. 1.15. ст. 1 Закону, податковий агент - юридична особа, яка зобов'язана нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції стосовно того, що позивачем занижено об'єкт оподаткування та неутриманні і неперерахуванні до бюджету податку з доходів фізичних осіб по проведених розрахунках із фізичною особою ОСОБА_3

Стосовно закупівлі позивачем будівельних матеріалів та товарів для використання в господарській діяльності у підприємця ОСОБА_4

Відповідно до ст. 6 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на доходи фізичних осіб.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції стосовно того, що підприємець одержав інші доходи, які не зазначено у Свідоцтві платника єдиного податку, а тому вони підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб на загальних підставах.

Стосовно податкового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб в сумі 111035 грн. та застосованих штрафних санкцій в сумі 222070 грн.

Відповідно до пп. 20.3.2 ст. 20 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції стосовно того, що відповідальність за нарахування, утримання та сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб є позивач.

Стосовно валових витрат та валових доходів по фінансово-господарських операціях з ТОВ „НВП Центр передових технологій".

Позивачем з ТОВ „НВП Центр передових технологій" укладено договори про розробку проектів житлових будинків.

На виконання даних договорів ТОВ „Ковельський житлово-будівельний комбінат" проведені в обліку документи на придбання від ТОВ „НВП Центр передових технологій" проектних робіт, що складаються з шести частин загальною вартістю 1839000 грн., в тому числі податок на додану вартість 306500 грн.

В актах прийому-передачі виконаних робіт зазначено, що документація оформлена належним чином та передана Замовнику, а роботи виконані та прийняті в повному обсязі.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем витрати з придбання проектних робіт від ТОВ „НВП Центр передових технологій" не підтверджено документами, які б свідчили проте що отримані роботи пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва та продажем продукції та відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Стосовно заниження валових доходів за 1 півріччя 2007 року на суму приросту балансової вартості запасів додатку К1/1 „Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів" декларації з податку на прибуток підприємства в розмірі 83579 грн., в результаті списання матеріалів на будівництво житлового комплексу по вул. Підколодного, 3 без підтвердження даних проектною (кошторисною) документацією.

Відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що списання позивачем матеріалів на будівництво житлового комплексу по вул. Підколодного, 3 не підтверджені проектною (кошторисною) документацією.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що підтвердженням використання матеріальних-цінностей у власній господарській діяльності підприємство повинно було внести додаткові зміни у проектну (кошторисну) документацію, а кінцевим результатом є дозвіл на експлуатацію даного житлового комплексу.

Стосовно вартості запасів по даних податкового обліку які товариством не відображалось у відповідних звітних періодах в гр. 4 Розрахунку приросту (убутку) балансової вартості (додаток К1/1 до Декларації про прибуток) як запаси використані не в господарській діяльності, в результаті чого занижено приріст балансової вартості запасів.

Відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації) сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що вартість запасів по даних податкового обліку товариством не відображалась у відповідних звітних періодах в гр. 4 Розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів (додаток К1/1 до Декларацій з податку на прибуток) як запаси, використані не в господарській діяльності, в результаті чого занижено приріст балансової вартості запасів.

Таким чином, позивачем не включено до складу валових доходів приріст балансової вартості запасів на загальну суму 329941, 20 грн.

Стосовно віднесення до валових витрат за 2005-2006 роки витрати з придбання послуг по ремонту автомобіля та по виготовленню необхідної документації по придбаних основних засобах, на вартість яких, в подальшому, нараховувались амортизаційні відрахування, в результаті чого завищено валові витрати на загальну суму 18040,67 грн.

Відповідно до пп. 5.3.2 п.5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" зазначеного вище Закону визначено, що не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із ст.ст. 8 і 9 та п.7.9.4 цього Закону.

Відповідно до пп. 8.2.1 п.8.2 ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" основні фонди - це матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання в господарській діяльності платника протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що витрати на ремонт автомобіля відносяться до валових витрат, оскільки згідно пп. 5.3.2 п.5.3 ст. 5 вказаного Закону не включаються до складу валових витрат витрати на ремонт та інші поліпшення основних фондів, які підлягають амортизації.

Стосовно порушень позивачем п.5 ст. 7 Закону України „Про плату за землю", що податок за земельні ділянки, які зайняті житловим фондом, сплачується в розмірі трьох відсотків від суми земельного податку, обчисленого відповідно до частини першої та другої цієї статті.

В Державних актах на право власності ТОВ „Ковельський житлово-будівельний комбінат" на земельні ділянки визначено цільове призначення земельних ділянок "для будівництва та обслуговування житлового будинку".

Відповідно до ст. 13 Закону України „Про плату за землю" підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, що містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну й якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів і ведеться землевпорядними органами, підпорядкованими Держкомзему України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що земельні ділянки позивача обліковуються в даних державного земельного кадастру у рядках 65 та 59, тобто ці земельні ділянки віднесені до земель відведених під будівництво (будівництво на яких не розпочато).

По даних технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки встановлений у розмірі 0,5, що підтверджується копією витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку Ковельського міськрайонного відділу земельних ресурсів №113 від 29.01.2007.

ТОВ „Ковельський ЖБК" в 2008 році в поданому до Ковельської МДПІ розрахунку суми земельного податку на 2008 рік визначив земельний податок за землі, які відповідно до Державних актів на право власності належать ТОВ „Ковельський ЖБК" в розмірі одного відсотка від грошової оцінки землі.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Ковельський ЖБК" на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2010 у справі № 6/59-2а слід відхилити, а судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220 1 , 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Ковельський ЖБК" відхилити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2010 у справі № 6/59-2а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-239 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров Судді С.Е. Острович О.І. Степашко