Рішення

від 08.07.2008 по справі 02/16/23-49/89-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02/16/23-49/89-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2008 р.                                                            Справа № 02/16/23-49/89-08

вх. № 2783/3-49

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився  відповідача - Скобелко М.А., дор. від 27.02.2008 р.

розглянувши справу за позовом Комунального підприємства "Господарник", м. Світловодськ  

до  АТЗТ "Спецхімзахист", м. Харків  

про стягнення 11332,72 грн.

та зустрічним позовом АТЗТ "Спецхімзахист" ,м. Харків

до Комунального підприємства "Господарник", м. Світловодськ

про визнання недійсним правочину.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в який просить суд стягнути з відповідача заборгованість за користування приміщенням згідно договору найму житлового приміщення № 07/06 від 01.11.2006 року. Відповідно вимог позовної заяви заявлена до стягнення сума становить 11332,72 грн., з яких 8784,36 грн. - сума основного боргу, 1168,99 грн. інфляційних витрат, 258,33 грн. - три відсотки річних та 1120,04 грн. - пеня.

Відповідач в судовому засіданні 03.06.2008 року надав суду зустрічний позов для розгляду разом з первісним позовом. В зустрічній позовній заяві позивач просить суд визнати недійсним правочин - договір від 01.11.2006 року, укладений між АТЗТ "Спецхімзахист" та КП "Господарник" та стягнути з АТЗТ "Спецхімзахист" помилково перераховану йому платіжним дорученням від 15.12.2006 року № 1127 передплату в сумі 2442,23 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.06.2008 року зустрічний позов був прийнятий до розгляду разом із первісним позовом.

В судовому засіданні 18.06.2008 року оголошувалась перерва до 08.07.2008 року до 11:00 години.

В судовому засіданні представник позивача по первісному позову підтримав свої позовні вимоги та прохав суд їх задовольнити, проти зустрічного позову заперечував.

Представник відповідача по первісному позову в судовому засіданні проти позову заперечував в повному обсязі, наполягав на задоволенні зустрічних позовних вимог, надав суду додаткові документи, які також були залучені судом до матеріалів справи.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

01.11.2006 року АТЗТ „Спецхімзахист” (відповідач по первісному позову) в особі  в.о. президента  АТЗТ «Спецхімзахист” Тимченко В.П. звернувся з листом за №34/1246 на ім'я  заступника Світловодського міського голови, в якому просив дозволу на тимчасове поселення без реєстрації в гуртожиток по вул. Приморська, 74 працівників цього підприємства, відряджених в м. Світловодськ для виконання робіт по укріпленню греблі Кременчуцької ГЕС терміном на 6 місяців. Копія листа додана до матеріалів справи. На підставі цього листа згідно резолюції заступника Світловодського міського голови, між КП «Господарник» (позивач по первісному позову) та АТЗТ «Спецхімзахист» 01.11.2006 року був укладено договір за №07/06 найму житлового приміщення площею 180.2 кв.м. у гуртожитку за адресою: м. Світловодськ вул. Приморська, 74.

Згідно з п. 1.1. договору позивач по первісному позову (Власник будинку) передав, а відповідач по первісному позову  (Наймач) прийняв в строкове платне користування 8 житловий поверх гуртожитку загальною площею180.2 кв.м.. Відповідно п. 1.2. договору позивач по первісному позову прийняв на себе обов'язки по обслуговуванню, експлуатації, ремонту приміщення та утримання прибудинкової території будинку, а відповідач зобов'язався брати участь у витратах на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі у цьому будинку. Відповідно п. 6.1. договору він був укладений строком на 6 місяців з терміном дії з 01.11.2006 року по 30.04.2007 року.

Згідно п. 2.2.4. договору відповідач по первісному позову зобов'язався не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітнім, вносити плату на рахунок позивача по первісному позову за користування житловою площею, санітарне обслуговування при будинкової території та допоміжних приміщень будинку, технічне обслуговування будинку відповідно до загальної площі приміщення. Пунктом 4.2. договору сторони передбачили порядок оплати за користування спірним приміщенням, а саме АТЗТ «Спецхімзахист» повинен був сплачувати кошти на підставі наданого КП «Господарник» рахунку, який  відповідач по первісному позову зобов'язаний оплатити в 10 денний термін.

Позивач по первісному позову вказує, що КП «Господарник» у повному обсязі виконало  свої договірні зобов'язання, але відповідач по первісному позову заперечує, зазначає, що не займав спірні приміщення та не зобов'язаний сплачувати будь які кошти згідно укладеного договору найму житлового приміщення №07/06 від 01.11.2006 року.

Суд відхиляє такі твердженні відповідача по первісному позову виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 810 ЦК України, за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Статтею 811 ЦК України передбачено, що договір найму житла укладається у письмовій формі.

Відповідно ч. 3 ст. 815 ЦК України, Наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за житло. Наймач зобов'язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.

Позивач по первісному позову надав суду копії рахунків, що направлялись АТЗТ «Спецхімзахист» кожного місяця для проведення оплати. Як свідчать матеріали справи, 08.12.2006 року позивач по первісному позову супроводжувальним листом направив відповідачеві по первісному позову рахунок № 477 від 08.12.2006 року за проживання працівників в спірному приміщенні в листопаді 2006 року на суму 2442,23 грн. Рахунок отримав представник АТЗТ «Спецхімзахист» Матюшенко, про що стоїть його підпис на копії рахунка, доданого до матеріалів справи. Відповідач по первісному позову платіжним дорученням № 1127 від 15.12.2006 року сплатив 2442,23 грн. як передплату за проживання за 11.2006 року згідно рахунку №Ж-0000477 від 08.12.2006 року. Тобто, фактичною проведеною оплатою за проживання у гуртожитку за листопад 2006 року відповідач підтвердив наявність між сторонами договірних зобов'язань, визнав договір та не заперечував проти порядку нарахування плати за надані послуги. Посилання відповідача по первісному позову що вказана сума є передплатою за можливе проживання працівників АТЗТ «Спецхімзахист» у майбутньому, суд не приймає як належне зауваження, оскільки в платіжному дорученні, відповідно якого платіж був здійснений в грудні 2006 року, чітко зазначено відповідачем, що сума вноситься за проживання в листопаді 2006 року.

Згідно з положеннями статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно ч. 1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд, дослідивши надані сторонами докази, дійшов висновку, що фактично, працівники АТЗТ «Спецхімзахист» займали 8 житловий поверх гуртожитку за адресою: м. Світловодськ вул. Приморська, 74, тобто, позивач по первісному позову належним чином виконав передбачені умовами договору зобов'язання надав відповідачеві в користування приміщення, та направив відповідачу по первісному позову рахунки на оплату. Але відповідач по первісному позову не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання, відмовився від виконання  обов'язків, покладених на нього умовами договору, не сплатив у визначені договором строки кошти за користування приміщеннями та послуги, передбачені умовами договору, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 8785,36 грн.

Загальні умови виконання зобов'язання встановлені ст. 526 ЦК України згідно якої зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За таких підстав суд вважає вимогу позивача по первісному позову про стягнення  з відповідача по первісному позову 8785,36 грн. заборгованості обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Згідно п. 4.3. договору № 07/06 від 01.11.2006 року, відповідач по первісному позову зобов'язався сплачувати пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає  вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача по первісному позову 1120,04 грн. пені також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

У відповідності із  ст. 625  ЦК  України, боржник який прострочив виконання зобов'язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням  встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми боргу.

Оскільки матеріалами справи підтверджено прострочення виконання відповідачем по первісному позову взятих  на  себе зобов'язань щодо оплати вартості проживання, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача по первісному позову про стягнення інфляційних в розмірі 1168,99 грн. та 3% річних в розмірі 258,33 грн. обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.   

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне  забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Таким чином суд вважає необхідним  витрати по сплаті державного мита у сумі 113,33 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. покласти на відповідача по первісному позову, оскільки з його вини спір було доведено до суду.

Щодо зустрічного позову АТЗТ «Спецхімзахист» про визнання недійсним правочину - договору від 01.11.2006 року, укладеного між АТЗТ "Спецхімзахист" та КП "Господарник" та стягнення з АТЗТ "Спецхімзахист" помилково перерахованих 2442,23 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Дослідивши спірний договір, суд дійшов висновку, що він укладений між двома юридичними особами у відповідності до вимог ст. 180, 181 ГК України  і повністю відповідає вимогам діючого законодавства, зокрема ст. 203 Цивільного кодексу України та його зміст не суперечить нормам  діючого ЦК та іншим актам  цивільного законодавства.

Позивач по зустрічному позову в позовній заяві в обґрунтування своїх вимог вказує, що згідно ст. 129 Житлового кодексу України єдиною підставою для вселення на надану житлову площу в гуртожитках є ордер. На підставі викладеного позивач по зустрічному позову вважає, що АТЗТ „Спецхімзахист” міг заселитися в гуртожиток КП «Господарник» тільки на підставі виданого йому ордера на мешкання в гуртожитку, а не на підставі укладеного договору оренди і проводити оплату за мешкання згідно умов діючого Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою СМ УРСР від 03.06.86р. №208, але ніяким чином ні тим умовам, які передбачені п.1.2 Договору. Суд не може погодитись з такою позицією позивача по зустрічному позову,

Відповідно до ст. 813 Цивільного кодексу України, сторонами  у  договорі  найму житла можуть бути фізичні та юридичні особи. Якщо наймачем є юридична особа, вона може використовувати житло лише для проживання у ньому фізичних осіб.  Так, згідно п. 10 Примірного положення про гуртожитки, на підставі рішення про надання жилої площі в  гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер (додаток), який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу. Оскільки як вже було зазначено судом, спірний договір   укладено на підставі та з урахуванням  листа АТЗТ „Спецхімзахист” (його керівника) за №34/1246 від 01.11.2006 року, доданого до справи, в якому викладено прохання відповідача про укладення договору на тимчасове поселення його працівників у гуртожиток без реєстрації, між двома юридичними особами, житло повинно використовуватись АТЗТ „Спецхімзахист” лише для проживання в ньому фізичних осіб та надаватись в користування робітникам відповідно до порядку встановленого Примірним положенням про гуртожитки та вимог ст. 129 ЖК України, на які посилається позивач по зустрічному позову.

Згідно з положеннями статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Позивач, в позовній заяві та своїх поясненнях не довів наявності тих обставин, з якими закон пов'язує визнання недійсними правочинів.

Крім того, позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача помилково перераховану йому платіжним дорученням від 15.12.2006 р. №1127 передплату в розмірі 2442, 23 грн.  Як вже зазначалось, відповідно до платіжного доручення від 15.12.2006 р. №1127  АТЗТ „Спецхімзахист” сплатив за проживання у гуртожитку своїх працівників в листопаді 2006 року згідно рахунку №Ж-0000477 від 08.12.2006 року та на виконання зобов'язань за договором найму житлового приміщення №07/06 від 01.11.2006 року. Підстав для стягнення цієї суми з відповідача за зустрічним позовом позивачем взагалі в позові не наведено та судом не вбачається.

Зазначені обставини справи дають підстави суду дійти висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача по зустрічному позову, оскільки вони позбавлені фактичного та правового обґрунтування, в зв'язку з чим в задоволенні зустрічного позову суд відмовляє.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -   

ВИРІШИВ:

Первісні позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу „Спецхімзахист” (адреса: 61057, м. Харків, вул.. Сумська, 1, кімн. 204, р/р 26033301865672 у філії Дзержинського відділення ПІБ м. Харків, МФО 351395, код 30751392) на користь Комунального підприємства „Господарник” (адреса: 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул.. Приморська, 74, р/р 26006331403084 у ФАХБ „Східно - Європейський банк”, 331650, код 31460549) – 8785,36 грн. основного боргу, 1120,04 грн. пені, 1168,99 грн. інфляційних витрат, 258,33 грн. трьох відсотків річних, 113,33 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної чинності.

Відмовити в задоволенні зустрічного позову.

Повний текст рішення підписаний 11.07.2008 року.

Суддя