Постанова

від 17.07.2008 по справі 9/79-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/79-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2008                                                                                   Справа № 9/79-08  

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецової І.Л. (доповідача)          

суддів:Тищик І.В., Чимбар Л.О.

при секретарі Гайдук Ю.А.

за участю:

прокурора: Кузьменко С.В., посвідчення №57 від 10.05.07, Зіма В.Б. посвідчення №117 від 13.08.07р;

від позивача: Мірошниченко Л.В., довіреність №7/26-302  від 26.12.07          

від  відповідача : Бутенко О.О. представник, довіреність №1-Д/08  від 18.09.08; Баннов Є.Г. представник, довіреність №09-Д/07  від 10.09.07;

    розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Южремстрой” на рішення господарського  суду Дніпропетровської області від  13.03.08р.   у справі № 9/79-08

за позовом  Криворізького міжрайонного природоохоронного прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької міської ради Дніпропетровської області, м.Кривий Ріг

до товариства з обмеженою відповідальністю “Южремстрой”, м.Кривий Ріг

про стягнення 9 860грн.

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2008р. у справі №9/79-08 (суддя Подобєд І.М) позов міжрайонного природоохоронного прокурора Дніпропетровської області, пред'явлений в інтересах держави в особі Криворізької міської ради задоволено, з товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) “Южремстрой” стягнуто в доход Державного бюджету України 9 860грн. збитків, що заподіяні державі самовільним знесенням 14-ти дерев породи берест та акація без дозволу (ордеру) на знесення зелених насаджень;

- не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ”Южремстрой” подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального і процесуального права просить це рішення скасувати та відмовити в задоволенні позову;

- у поданій скарзі йдеться про  необґрунтовані висновки господарського суду щодо порушення товариством порядку знесення зелених насаджень, зроблені з посиланням на норми Законів України “Про рослинний світ” та “Про охорону навколишнього природного середовища”,  оскільки зелені насадження, які начебто знесені товариством не віднесені до сфери регулювання цими Законами, про те, що Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006р. №104, на який посилався суд, виданий на виконання ст.28 Закону України “Про благоустрій населених пунктів” і саме цей законодавчий акт мав бути застосований у спірних правовідносинах, про прийняття судом позову прокурора до розгляду в порушення ст.29 Господарського процесуального кодексу України, оскільки міська рада є представницьким органом територіальної громади міста, якій не належить здійснення функцій держави, про безпідставність посилань господарського суду на те, що товариство не зверталося до виконкому Тернівської районної ради у місті за отриманням дозволу, а також про те, що зелені насадження розташовані на земельній ділянці, яка надана в оренду замовнику будівництва –ТОВ”Фактор Капітал”;

- у доповненнях до апеляційної скарги вказується на те, що спірні зелені насадження відносяться до іншої категорії, ніж насадження у межах міст та інших населених пунктів і при вирішенні спору не було визначено правового статусу насаджень та законодавство, яке регулює відносини у сфері поводження з ними;

- в порядку, встановленому ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошувалася перерва до 17.07.2008р.;

- 17.07.2008р. представник скаржника в судове засідання не з'явився; на адресу апеляційного суду скаржником направлено клопотання про проведення судового засідання за відсутністю представника товариства;

- прокурор та позивач вважають рішення господарського суду обґрунтованим, просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

     Як вбачається з матеріалів справи, 27.07.2007р. ТОВ „Южремстрой”  звернулося до Тернівської районної у місті ради з заявою про надання дозволу на знесення зелених насаджень, розташованих по вул.23 Лютого у м. Кривому Розі із посиланням на будівництво автомобільної газонаповнюючої компресорної станції.

      Розпорядженням Тернівської районної ради від 11.07.07р. № 148-р була створена комісія щодо обстеження земельних насаджень, які розташовані на території забудови по вказаній вище адресі зі складанням відповідного акту комісії № 12 від 12.07.07р., яким було визначено перелік дерев та відновлювана вартість зелених насаджень, що підлягають видаленню.

     За наслідками розгляду поданої заяви та акту обстеження зелених насаджень виконавчим комітетом Тернівської районної у місті ради 18.07.2007р. прийнято рішення №538.

    Згідно з вказаним рішенням ТОВ”Южремстрой” запропоновано сплатити відновлювальну вартість зелених насаджень в сумі 27 661грн.28коп. та при наявності документа про сплату і ордера виконати знесення зелених насаджень у кількості 14 штук.

    На виконання рішення виконавчого комітету товариство сплатило відновлювальну вартість зелених насаджень платіжним дорученням №386 від 09.11.2007р.

      Між тим,  14.11.07р. державною екологічною інспекцією в Дніпропетровській області був виявлений факт знесення працівниками ТОВ „Южремстрой” по завданню його керівника  Веселова Ю.Ю. на будівельному майданчику по вул. 23 Лютого у Тернівському районі м.Кривого Рогу 8 дерев породи берест діаметрами 45 см (3 одиниці), 30 см (4 одиниці) і 25 см, а також 6 дерев породи акація діаметром 45 см –4 одиниці, 50 см, 30 см  без належного дозволу (ордера) на знесення зелених насаджень, що підтверджується відповідним актом перевірки виконання природоохоронного законодавства України (а.с.8-9).

    Згідно з розрахунком державної екологічної інспекції, виконаним на основі такс,  вказаних в додатку №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.01р. № 1789 „Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.99р. № 559 „Про такси для обчислення розміру шкоди заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів” розмір спричиненої шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок знищення товариством вищевказаних зелених насаджень становить 9 860 грн.

Факт відсутності дозволу на знесення зелених насаджень в установленому порядку товариством не спростовано.

Одночасно слід зазначити, що відповідно до ст.27 Закону України “Про рослинний світ” підприємства, установи, організації та громадяни, діяльність яких пов'язана з розміщенням, проектуванням, реконструкцією, забудовою населених пунктів, підприємств, споруд та інших об'єктів, а також введенням їх в експлуатацію, повинні передбачати і здійснювати заходи щодо збереження умов місцезростання об'єктів рослинного світу.

П.3 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006р. №1045 встановлено, що видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу міської, селищної, сільської ради на підставі ордера.

     Згідно ст. 49 Господарського кодексу України, підприємці зобов'язані не завдавати шкоди довкіллю, не порушувати права та законні інтереси громадян і їх об'єднань, інших суб'єктів господарювання, установ, організацій, права місцевого самоврядування і держави, а за завдані шкоду і збитки підприємець несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

       Відповідно до положень ст.ст.174 і 175 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання і ці зобов'язання регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до положень ч.4 ст.22 і ст.1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням вищезазначених фактичних обставин та положень наведених норм господарським судом цілком вірно встановлено, що товариством порушено передбачений чинним законодавством порядок і не був отриманий спеціальний дозвіл (ордер) на знищення земельних насаджень у зв”язку з чим останнє, відповідно до приписів ст.40 Закону України “Про рослинний світ” та ст.69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, повинно відшкодувати збитки, спричинені рослинному світу внаслідок знищення зелених насаджень.

Таким чином, позовні вимоги правильно визначені господарським судом такими, що підлягають задоволенню.

У цьому зв”язку рішення господарського суду слід залишити без змін.

Доводи скаржника про те, що знесені зелені насадження не віднесені до сфери регулювання Законом України “Про рослинний світ” колегією суддів визнані необґрунтованими, оскільки відповідно до ст.3 цього Закону під терміном “рослинний світ” слід розуміти сукупність усіх видів рослин, а також грибів та утворених ними угрупувань на певній території. Враховуючи визначене актом перевірки від 14.11.2007р. місцезнаходження зелених насаджень, господарським судом при вирішенні спору правильно застосовані норми названого Закону та Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах.

Посилання скаржника на те, що до компетенції міських рад не віднесено виконання функцій держави колегією суддів не прийняті до уваги, оскільки наявність права на звернення до суду з позовами про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону довкілля, у органів місцевого самоврядування встановлена пунктом “б” ст.47 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”. Згідно цієї норми фонди охорони навколишнього природного середовища у складі місцевого бюджету за місцем заподіяної екологічної шкоди утворюються за рахунок частини таких грошових стягнень.

Повноваження виконавчих органів місцевих рад встановлені ст.33 Закону України “Про місцеве самоврядування в України”. Ч.1 цієї статті визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження та делеговані повноваження, серед яких, зокрема, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною  земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів тощо. Так, згідно з п.п.1 п.”а” ч.1 ст.33 названого Закону, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад віднесено визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань за забруднення довкілля та інші екологічні збитки, а п.п.1 п.”б” ч.2 цієї статті передбачено, що вони здійснюють контроль за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення.

Окрім цього, повноваження місцевих рад у галузі охорони навколишнього природного середовища також зазначені в ст.ст.15, 19 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, до компетенції яких поряд з іншими функціями віднесено здійснення контролю за додержанням вимог природоохоронного законодавства, координації діяльності відповідних спеціально уповноважених державних органів управління в галузі охорони навколишнього природного середовища на її території. Місцеві ради можуть здійснювати й інші повноваження відповідно до законодавства України.

Стосовно інших доводів скаржника слід зазначити, що звернення за отриманням дозволу, складення акту обстеження зелених насаджень та сплата відновлюваної вартості цих насаджень не є достатніми підставами для їх знесення тому, що відповідно до названого вище Порядку таке знесення може здійснюватися виключно на підставі ордеру. Зазначена підстава знайшла своє відображення в рішенні виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради від 18.07.2007р. №538, згідно з яким виконання знесення товариству належало провести при наявності документа про сплату відновлювальної вартості та ордера.

Щодо надання земельної ділянки в оренду замовнику будівництва, то заява про надання дозволу на знесення  подана до Тернівської районної у місті ради безпосередньо ТОВ”Южремстрой”, акт обстеження складався за наслідками розгляду цієї заяви.

   Керуючись ст.ст.101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд , -

ПОСТАНОВИВ :

     - рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.08р.   у справі № 9/79-08 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

      Головуючий                                                                                            І.Л.Кузнецова                                                                                                                                               

 Суддя                                                                                                        І.В.Тищик

      Суддя                                                                                                       Л.О.Чимбар