Постанова

від 31.07.2008 по справі 28/29-08-604

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

28/29-08-604

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"31" липня 2008 р. Справа № 28/29-08-604

 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.І. Бандури

суддів Л.І. Бойко, Л.В. Поліщук

при секретарі судового засідання: О.О. Соломахіній

за участю представників сторін:

від позивача –Гудіна О.В.

від відповідача –не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Зовнішньоторгове підприємство “Інтерметал”

на рішення господарського суду Одеської області від 19 травня 2008 року

по справі № 28/29-08-604

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Епіцентр К”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Зовнішньоторгове підприємство “Інтерметал”

про стягнення 167292,49 грн.

ВСТАНОВИВ:

          ТОВ “Епіцентр К” звернулось до господарського суду з позовом про стягнення на підставі ст. ст. 226, 258, 530, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 229, 230, 343 Господарського кодексу України заборгованості в сумі 167292,49 грн., яка складається із основного боргу, штрафу, збитків від інфляції, річних. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на підставі договору поставки № 1175/70 від 04.08.2007 р. сплатив відповідачу вартість опалювальних радіаторів в сумі 337500 грн., а останній в порушення умов договору здійснив поставку на загальну суму 193500 грн.

          Рішенням господарського суду Одеської області від 19.05.2008 р. (суддя Г.І. Гуляк) позов задоволено частково, стягнуто з відповідача 144000 грн. заборгованості, 1440 грн. держмита, 101,48 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. Судове рішення обґрунтоване наявністю заборгованості, яка не спростована відповідачем.

          ТОВ “Зовнішньоторгове підприємство “Інтерметал”, не погодившись з прийнятим рішенням, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом не враховано протокол від 03.04.2008 р., за яким сторони домовились про механізм погашення заборгованості шляхом додаткової поставки продукції в рахунок існуючої заборгованості. Крім того, відповідач посилається на розгляд справи без його участі.

          Одночасно скаржник заявив клопотання про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги з посиланням на несвоєчасне отримання судового рішення, яке було задоволено ухвалою апеляційної інстанції від 19.06.2008 р.

          ТОВ “Епіцентр К” надало заперечення на апеляційну скаргу, в якому вказало, що вона не підлягає задоволенню. Крім того, позивач зауважив на тому, що суд необґрунтовано відмовив у задоволенні позову в частині стягнення штрафу, збитків від інфляції та 3% річних.

          Заслухавши доводи представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши надані докази та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила:

          ТОВ “Епіцентр К” (покупець) та ТОВ “Зовнішньоторгове підприємство “Інтерметал” (постачальник) уклали договір поставки товару № 1175/70 від 04.08.2007 р., відповідно до умов якого постачальник зобов'язувався поставити покупцю товар (радіатори опалювальні біметалеві типу РБС-500) у встановлені строки, а покупець зобов'язувався прийняти його та оплатити на умовах цього договору. Термін дії договору - до 31.12.2007 р.

          Відповідно до п. 3.3 договору поставка товару по кількості, якості, асортименту і ціні повинна відповідати заявкам покупця та супровідним документам постачальника. На кожну заявку покупця поставка здійснюється по окремому супровідному документу постачальника.

          Пунктами 4.1, 4.3 передбачено, що поставка товару здійснюється на підставі попередньої письмової заявки покупця. Постачальник повинен не пізніше двох робочих днів з дня отримання заявки покупця надіслати останньому підтвердження заявки (у вигляді рахунок-фактури або листа за підписом уповноваженої особи постачальника) засобами факсимільного зв'язку на телефон/факс покупця, в якому постачальник вказує реквізити підтвердженої заявки покупця, дату поставки та вартість партії товару.

          Оплата покупцем за товар, що поставляється, згідно п. 8.2 договору здійснюється на спеціальних умовах: 50% під час палетування, 50% перед відвантаженням.

          17.09.2007 р. ТОВ “Епіцентр К” замовило у ТОВ “Зовнішньоторгове підприємство “Інтерметал” товар у кількості 3200 секцій на суму 337500,00грн. На підтвердження заявки 27.09.2007 р. постачальник надіслав рахунок-фактуру № 197 на суму 337500,00 грн., який покупець сплатив платіжними дорученнями № 57149 від 01.10.2007 р. та № 58674 від 08.10.2007 р., що свідчить про виконання ним своїх зобов'язань в повному обсязі.

          В свою чергу, відповідач поставив товар лише на 193500 грн., тобто виконав зобов'язання не в повному обсязі. Позивач звернувся до нього з вимогою здійснити поставку товару на суму 144000 грн. у термін до 30.11.2007р. або перерахувати на розрахунковий рахунок покупця цю суму. У відповідь постачальник просив надати відстрочку у здійснені поставки частини товару до 29.02.2008 р. в зв'язку з тимчасовим зупиненням виробничого процесу з випуску біметалевих радіаторів.

          Відповідно до п. п. 1-3 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

          Згідно ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника, виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

          Таким чином, висновок суду першої інстанції про задоволення позову в частині стягнення основного боргу обґрунтований та відповідає чинному законодавству.

          Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          Пунктом 9.6 договору поставки передбачена відповідальність постачальника за недопоставку товару покупцю —штраф у розмірі 10% від вартості недопоставленого товару. Тобто вимоги позивача про стягнення 14400грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

          Пунктом 4.4 передбачено, що постачальник поставляє товар не пізніше п'яти календарних днів з моменту отримання заявки покупця, або в інший термін, визначений в заявці покупця.

          Матеріали справи свідчать, що заявка направлена відповідачу 17.09.2008р., тобто останнім днем поставки є 22.09.2007 р., а датою порушення постачальником зобов'язання - 23.09.2007 р., а ні 22.02.2008 р., як стверджує місцевий суд.

          Відповідно до п. 1 ст. 623, 625 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Таким чином, вимоги позивача про стягнення 7200 грн. інфляційних та 1692 грн. 3% річних обґрунтовані та підлягають задоволенню. Крім того, вони не спростовані відповідачем.

          Посилання скаржника на протокол від 03.04.2008 р. як на домовленість про погашення заборгованості, не приймаються судовою колегією до уваги, т.я. названий протокол не є відмовою ТОВ “Епіцентр К” від позовних вимог.

          Доводи скаржника про порушення судом норм процесуального права, а саме неповідомлення його про дату та місце проведення судового засідання, спростовуються наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення ухвал господарського суду Одеської області представникам відповідача (а. с. 35, 41, 43, 46, 70).

          З урахуванням вищезазначеного, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позов - задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 99, 103 - 105 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

          Рішення господарського суду Одеської області від 19.05.2008 р. у справі № 28/29-08-604 скасувати, позов задовольнити в повному обсязі.

          Стягнути з ТОВ “Зовнішньоторгове підприємство “Інтерметал” ЄДРПОУ 30562552 на користь ТОВ “Епіцентр К” ЄДРПОУ 32490244 144000 грн. основного боргу, 14400 грн. штрафу, 7200 грн. інфляційних, 1692,49 грн. 3% річних, 1673 грн. держмита, 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

          Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

          Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.

          Головуючий суддя                                                            Л.І. Бандура

          Суддя                                                                                Л.І. Бойко

          Суддя                                                                                Л.В. Поліщук