Рішення

від 22.09.2011 по справі 6/64/5022-1014/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/64/5022-1014/2011

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" вересня 2011 р.Справа № 6/64/5022-1014/2011

Господарський суд Тернопільської області

у складі < Список >  судді Шумського І.П.  , судді < заповнити при колегіальному розгляді >           

Розглянув справу

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "АМВ-Хмельницький" (вул. Трудова, 9/1, м. Хмельницький, Хмельницька область,29000           

до  відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Нечипорук Транспорт Сервіс" (вул. Гайова, 44, м. Тернопіль, 46008            

про  стягнення 10252 грн. основного боргу, 400,78 грн. пені, 4718,76 грн. штрафних санкцій, 209,80 грн. втрат від інфляції..

За участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АМВ-Хмельницький" звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нечипорук Транспорт Сервіс" про стягнення 10252 грн. основного боргу, 400,78 грн. пені, 4718,76 грн. штрафних санкцій, 209,80 грн. втрат від інфляції.

Судове засідання, призначене вперше на 15 вересня 2011 року було відкладено на 22 вересня 2011 року.

Уповноважені представники сторін, в судове засідання жодного разу не з'явились, відповідач відзив на позов не представив, хоча про час та місце слухання справи сторони були повідомлені належним чином, в порядку, передбаченому ст.64,87 ГПК  України, пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75, пунктом 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. N 01-8/482 та пунктом 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009р. №01-08/530.

Зважаючи на неодноразову неявку в судове засідання представників сторін, не зазначення причин та доказів, що вказують на причини такої неявки, а також неподання відповідачем заперечень проти позову, недотримання приписів ст.22 ГПК України щодо зобов'язання осіб, які беруть   участь у справі добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за правилами, встановленими ст.75 ГПК України, за наявними у ній документами.

За відсутності відповідного клопотання аудіозапис судового засідання не здійснювався.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:

21 березня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АМВ-Хмельницький" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нечипорук Транспорт Сервіс" було укладено договір купівлі-продажу (поставки продукції) №57/11.

За змістом договору постачальник (позивач)  зобов'язувався поставити а покупець (відповідач) прийняти і оплатити товари для обслуговування та ремонту автомобілів.

У пункті 3.3 сторони передбачили порядок проведення оплати, згідно з яким розрахунки за отриману продукцію здійснюються протягом 30 банківських днів з моменту відвантаження товару по накладній, але не пізніше 25 числа календарного місяця.

На виконання умов договору, по видаткових накладних №№РН-0000158 від 21 березня 2011 року, РН-0000182 від 28 березня 2011 року, РН-0000225 від 27 квітня 2011 року, представник відповідача отримав від ТОВ "АМВ-Хмельницький" товарно-матеріальні цінності на загальну суму 17179,78 грн.

Зауважень щодо кількості та якості поставлених товарно-матеріальних цінностей від покупця не надходило.

Згідно з представленими виписками з банківського рахунку, 04 травня, 20 травня та 06 червня 2011 року покупець перерахував на користь постачальника 6927,78 грн.

Решта зобов'язання в сумі (17179,78-6927,78)10252 грн. залишилось не виконаним.

Направлену на адресу відповідача претензію про здійснення розрахунку, ТОВ "Нечипорук Транспорт Сервіс" залишило без відповіді та задоволення.

Не виконання відповідачем свого обов'язку по оплаті отриманих товарно-матеріальних цінностей, стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про відновлення його порушеного права.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Поданими позивачем доказами, не запереченими відповідачем, частково доведено обґрунтованість заявлених вимог.

Так, за змістом  ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку .

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 712 ЦК України).

Частина друга вказаної статті визначає, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 694 ЦК України передбачає можливість продажу товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Судом з'ясовано, що в порушення умов договору, приписів перелічених норм, а також ст. ст. 11, 14, 629, 692 ЦК України, ст.ст.173, 174, 193  ГК України, відповідач за отримані товарно-матеріальні цінності розрахувався лише частково, заборгувавши станом на час розгляду справи в суді 10252 грн.

Доказів на підтвердження іншого, у т.ч. погашення заборгованості в добровільному порядку станом на час розгляду справи в суді, відповідачем не представлено.

За таких обставин, вимоги про примусове стягнення 10252 грн. заборгованості за отриманий товар підлягають задоволенню як обґрунтовані і неоспорені відповідачем.

У разі несвоєчасного проведення оплати отриманих товарно-матеріальних цінностей, п.7.2 договору №57/11 передбачено нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ  від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Враховуючи положення договору, приписи ст.ст.546-549 ЦК України, ст. ст.231,232 ГК України, ст.ст.1,3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, суму заборгованості та період нарахування, вимоги про стягнення 400,20 грн. пені підлягають задоволенню.

В задоволенні вимог про стягнення 0,58 грн. пені слід відмовити.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом Рекомендацій щодо порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України №62-97 від 03 квітня 1997 року, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Згідно з п.7.5 договору, сторони погодили відсоткову ставку для річних у розмірі 0,5%.

Зважаючи на зазначені рекомендації, суму боргу, розрахунок позивача, період нарахування, встановлений індекс інфляції, передбачену договором відсоткову ставку, інші обставини справи, вимоги про стягнення 15,75 грн. 0,5% річних, 185,91 грн. втрат від інфляції слід задовольнити.

На підлягають задоволенню заявлені до стягнення 4703,03 грн. 0,5 % річних та 23,89 грн. втрат від інфляції, оскільки річні позивачем обраховано за формулою, що застосовується для нарахування пені, в той час, як для обрахунку річних застосовується інша формула, а інфляційні втрати нараховано на кожну дату, що не відповідає приписам згаданих вище рекомендацій.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок відповідача, пропорційно до задоволених вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 4-3, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково

1. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Нечипорук Транспорт Сервіс" (вул. Гайова, 44, м. Тернопіль, код 32386922) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АМВ-Хмельницький" (вул. Трудова, 9/1, м. Хмельницький, код 34708513) 10252 грн. боргу, 400,20 грн. пені, 185,91 грн. втрат від інфляції, 15,75 грн. 0,5% річних,  108,54грн. сплаченого держмита, 164,40 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ.

          2. В задоволенні вимог про стягнення 0,58 грн. пені, 23,89 грн. втрат від інфляції, 4703,03 грн. 0,5% річних відмовити.  

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки  мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 29 вересня 2011р., через місцевий господарський суд.

 Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -8076

Суддя                                                                                          І.П. Шумський