Постанова

від 13.10.2011 по справі 18/5009/4093/11

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

18/5009/4093/11

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

12.10.2011 р.           справа №18/5009/4093/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Бойченка К.І.

Суддів: Діброва Г.І., Шевкова Т.А.

Розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Приватмедсервіс" м.Бердянськ Запорізької області

на рішення господарського суду Запорізької області від 18.08.2011року

по справі №18/5009/4093/11 /суддя  Носівець В.В./

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж"  м. Бердянськ Запорізької області

до відповідача: Приватного підприємства "Приватмедсервіс" м.Бердянськ Запорізької області

про стягнення 9239грн. 97коп.

За участю представників сторін:

від позивача –не з»явився

від відповідача –не з»явився

В С Т А Н О В И В:

    Публічне акціонерне товариство "Бердянське підприємство теплових мереж" м.Бердянськ звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Приватмедсервіс" м.Бердянськ 9239грн.97коп. заборгованості за спожиту теплову енергію, на підставі договору № 331 купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води від 15.12.2008року.

       Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.08.2011року по справі № 18/5009/4093/11 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж" м.Бердянськ до Приватного підприємства "Приватмедсервіс" м.Бердянськ про стягнення 9239грн. 97коп., задоволено. Стягнуто з Державного Приватного підприємства "Приватмедсервіс" м.Бердянськ на користь Публічного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж" м.Бердянськ основний борг у сумі 9239грн.97коп., витрати по оплаті державного мита в сумі 102грн.00коп та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн. 00коп.

   Дане рішення мотивовано наступним:

- умовами договору №331 від 15.12.2008року; підписаними обома сторонами рахунками-актами виконаних робіт № 331 від 30.11.2010року, від 31.12.2010року, від 31.01.2011року, від 28.02.2011року, від 31.03.2011року, від 30.04.2011року, від 31.05.2011року, від 30.06.2011року на загальну суму 16170,37грн;

- рішенням від 29.09.2009року № 494 виконавчого комітету Бердянської міської ради "Про погодження двоставкових тарифів на послуги ЗАТ "Бердянське підприємство теплових мереж" та рішенням від 23.12.2009року  № 670 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 29.09.2009року №494»

- п.2 ч.1статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст..20 Закону України "Про теплопостачання",

- положеннями ст.ст.11, 526, 530,610,629, 714  Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 276 Господарського кодексу України;

- обґрунтованістю позовних вимог.

   Не погоджуючись з рішенням господарського суду Запорізької області від 18.08.2011року у справі №18/5009/4093/11, відповідач подав до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове рішення, яким визнати позовні вимоги позивача у сумі 2185грн.27коп.

   В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на те, що:

- рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права;

- на період з 01.12.2009року по 30.11.2010року діяли тарифи, зазначені у пункті 4.3 договору №331 від 15.12.2008року, оскільки інших пропозицій на укладання договору або внесення змін до нього від позивача в зазначений строк не надходило, відповідно до ч.3 ст.632 ЦК України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається;

- рішення про зміну умов договору №331 на час звернення з апеляційною скаргою не існує;

- п.8.3 договору №331 суперечить інтересам сторони та тягне шкоду для відповідача, перевищує затрати необхідні для виконання договору;

- визнає частково суму боргу у розмірі 2185грн.27коп.

    Позивача надав відзив на апеляційну скаргу, яким проти  апеляційної скарги заперечує, вважає  рішення господарського суду Запорізької області від 18.08.2011року по справі №18/5009/4093/11 законним та обґрунтованим та просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення, оскільки матеріалами справи доведено факт надання послуг, зміна таріфу не передбачає зміну або укладання нового договору, розрахунки за договором здійснювались на підставі цін (тарифів) встановлених законом .

   Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

    Відповідно до ч.1 ст.67 ГК України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

    Згідно ст.3 Закону України "Про теплопостачання", відносини між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

    Основним обов'язком споживача теплової енергії є своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії (ст.24 Закону України "Про теплопостачання").

   Як встановлено судом першої інстанції, 15.12.2008року між Публічним акціонерним товариством "Бердянське підприємство теплових мереж" (постачальник) та Приватним підприємством "Приватмедсервіс" (споживач) укладено договір № 331 купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення про постачання, споживання та оплату теплової енергії у вигляді гарячої води (пари) на потреби опалення приміщень, розташованих за адресою: м.Бердянськ, вул. Коцюбинського, 57.

    Відповідно до п.1.1. договору, постачальник (позивач) відпускає теплову енергію на потреби опалення об'єктів споживача, а споживач (відповідач) одержує теплову енергію та оплачує Гі вартість відповідно до умов даного договору.

    Пункт 2.1. договору передбачає обов`язок постачальника забезпечити безперебійну відпустку теплової енергії споживачеві з дотриманням нормативних температур усередині приміщення, що відповідає діючим будівельним нормам і правилам ДБН 2.08. 01-89 "Житлові будинки" і нормам РТМ 204 України 244-94.

    Відповідно до п. 1. ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час,  протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Згідно п.п 8.1., 8.2. договору встановлено, що він укладений строком з 01.12.2008 р. по 30.11.2009 р. і вважається пролонгованим на той же строк та на тих же умовах, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодною із сторін не буде заявлено про припинення цього договору або перегляд його умов. Розірвання цього договору не звільняє споживача від обов'язків повної оплати за спожиту теплову енергію.

    Матеріали справи не містять доказів у підтвердження звернення будь-якої сторони договору до іншої сторони з заявою про припинення цього договору або перегляд його умов.

    Відповідно у спірний період /листопад 2010року - червень 2011року/ сторони знаходились у договірних відносинах, що підтверджується рахунками-актами виконаних робіт №331 від 30.11.2010р., від 31.12.2010р., від 31.01.2011р., від 28.02.2011р., від, 31.03.2011р., від 30.04.2011р., від 31.05.2011р., від 30.06.2011р., на загальну суму 16170,37 грн., які містяться в матеріалах справи. /арк.справи 8-11/

    Матеріали справи не містять будь-яких претензій з приводу не якості наданих послуг.

    Тому судова колегія вважає, що належними доказами у справі підтверджено факт надання позивачем послуг відповідачу у спірний період.

    Предмет позовних вимог –стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 9239грн.97коп. /арк. справи 3,4/.

    Підставою для заявлення позовних вимог є невиконання відповідачем умов договору №331 купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води від 15.12.2008року в частині оплати отриманих послуг.

    Згідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

    Одностороння відмова від зобов'язання не допускається (ст.525 ЦК України).

    Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

    Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

    Згідно з п. 4.6 договору, оплата за послуги проводиться споживачем не пізніше 20 числа наступного за звітним місяцем.

    Пунктом 4.2. зазначено вище договору визначено, що розрахунки за теплову енергію проводяться по тарифах на підставі рішення виконкому Бердянської міської ради від 02.10.2008 № 486 "Про узгодження тарифу на послуги ЗАТ "Бердянське підприємство теплових мереж" по теплопостачанню для бюджетних організацій, промислових споживачів і інших суб'єктів господарювання" з 04.11.2008 та становить: 226,58 грн. за 1 Гкал. спожитої теплової енергії, що сплачується в опалювальний період та 41,45 коп. за 1000 ккал/годин на місяць за приєднане теплове навантаження (абонплата), що сплачується щомісяця, протягом року.

    За приписами абз.2 п.1 ст.7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, відповідно до закону.

    Згідно ст.28 Закону України "Про місцеве самоврядування" до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад віднесено повноваження на встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

    Стаття 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачає, що виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

    Як вбачається з матеріалів справи, рішення   виконавчого   комітенту   Бердянської   міської   ради   від 23.12.2009 р. № 670 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 29.09.2009 р. № 494"   було  встановлено   плату  за  спожиту  теплову   енергію,   що   сплачується  в опалювальний період у розмірі 384,65 коп. за 1 Гкал. для бюджетних організації та інших споживачів (окрім населення). Дане рішення опубліковано 26.12.2009 р. в офіційному місцевому засобі масової інформації газета "Південна зоря" та введено в дію з 01.02.2010 р.

    Відповідно до п. 8.3. договору, зміна в установленому порядку тарифів на теплову енергію не зобов'язує сторони переглядати умови договору або укладати новий договір.

    Тобто, позивачем правомірно застосовані тарифи, які встановлені рішеннями Бердянської міської ради у межах своїх повноважень з дотриманням вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Закону України "Про місцеве самоврядування".

    Матеріалами справи не підтверджується факт оплати відповідачем суми 9239грн.97коп.

    Оскільки за договором № 331  від 15.12.2008року відповідач взяв на себе зобов'язання щодо здійснення повної та своєчасної оплати отриманих послуг, які надані позивачем, на момент звернення до суду строк оплати отриманих послуг настав, але матеріалами справи не підтверджується факт виконання відповідачем своїх зобов'язань,  суд першої інстанції, на думку судової колегії, прийшов до вірного висновку щодо задоволення позовних вимог в сумі 9239грн.97коп.

   На думку суду апеляційної інстанції, висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог є правомірним та обґрунтованим.

   З урахуванням викладеного, доводи апелянта судова колегія залишає поза увагою.

   Таким чином, рішення господарського суду відповідає матеріалам справи, вимогам діючого законодавства та не підлягає скасуванню.

   Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.

   Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів,-

П О  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

           1) Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Приватмедсервіс" м.Бердянськ Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 18.08.2011року

по справі №18/5009/4093/11 залишити без задоволення.

           2) Рішення господарського суду Запорізької області від 18.08.2011року по справі №18/5009/4093/11  залишити без змін.

               Дана постанова набирає законної сили з дня  її прийняття.

               Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом  двадцяти днів.                              

Головуючий суддя                                                                                          К.І. Бойченко

Судді                               

                              Г.І. Діброва

                              Т.А. Шевкова          

Надруковано: 5 прим.

                              1-позивачу,

1-відповідачу

                              1-у справу,

1-ГСЗО

                              1-ДАГС