Постанова

від 18.10.2011 по справі 5/17-1930-2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГО СПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2011 р. Справа № 5/17-1930-2011

Одеський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого судді: Жура вльова О.О.

суддів Савицького Я.Ф., Я рош А.І.

(відповідно до розпорядже ння голови суду від 12.10.2011р. №602 ро згляд апеляційної скарги зді йснюється даною судовою коле гією)

при секретарі судового за сідання Скоробагатько О.В .

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1., д овіреність від 25.03.2011р.

від відповідача: не з' явив ся

від третьої особи: не з' яви вся

розглянувши у відкритом у судовому засіданні апеляці йну скаргу Дочірнього під приємства „Пансіонат „Зеніт ”

на рішення господарськ ого суду Одеської області ві д 27 липня 2011 року

у справі №5/17-1930-2011

за позовом Дочірнього п ідприємства „Пансіонат „Зен іт”

до відповідача Товарис тва з обмеженою відпові дальністю „Радиатор-Н”

за участю третьої особи, як а не заявляє самостійних вим ог на предмет спору, на сторон і відповідача: Приватне пі дприємство „Індустрія цифро вих ілюзій”

про визнання недійсним д оговору, -

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство „П ансіонат „Зеніт” звернулось до господарського суду Одес ької області з позовною заяв ою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Рад иатор-Н” про визнання недійс ним договору поставки продук тів харчування б/н від 02.03.2009р.

Ухвалою господарського су ду Одеської області від 20.05.2011р. позовну заяву Дочірнього під приємства „Пансіонат „Зеніт ” було прийнято до розгляду т а порушено провадження у спр аві №5/17-1930-2011.

Ухвалою господарського су ду Одеської області від 20.06.2011р. до участі у справі №5/17-1930-2011 в яко сті третьої особи, яка не заяв ляє самостійних вимог на пре дмет спору, на стороні відпов ідача залучено Приватне підп риємство „Індустрія цифрови х ілюзій”.

Рішенням господарського с уду Одеської області від 27 лип ня 2011 року у справі №5/17-1930-2011 (суддя Погребна К.Ф.) у задоволенні п озовних вимог Дочірнього під приємства „Пансіонат „Зеніт ” відмовлено.

Приймаючи рішення, суд перш ої інстанції виходив з того, щ о обставини, на які посилаєть ся позивач, звертаючись до го сподарського суду з позовом про визнання договору недійс ним, не свідчать про наявніст ь підстав та умов для визнанн я укладеного між сторонами д оговору поставки недійсним. Так, на думку суду першої інст анції, позивачем не надано до суду першої інстанції доказ ів недійсності Статуту Дочір нього підприємства „Пансіон ат „Зеніт” на момент укладен ня спірного договору. Окрім т ого, в матеріалах справи відс утні докази не відповідності спірного договору вимогам з акону та докази порушення ст оронами при укладенні спірно го договору господарської ко мпетенції. Що стосується пос илань позивача на відсутніст ь суттєвих умов договору, міс цевим господарським судом вс тановлено, що такі посилання не є підставою для визнання д оговору поставки від 02.03.2009р. нед ійсним.

Не погоджуючись з ухвалени м рішенням суду першої інста нції, позивач (Дочірнє підпри ємство „Пансіонат „Зеніт”) з вернувся до Одеського апеляц ійного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій п росить його скасувати та при йняти нове рішення, яким задо вольнити позов Дочірнього пі дприємства „Пансіонат „Зені т” та визнати недійсним дого вір поставки продуктів харчу вання б/н від 02.03.2009р., з посилання м при цьому на порушення судо м першої інстанції норм мате ріального та процесуального права, неповне з' ясування с удом обставин, що мають значе ння для справи. За доводами ск аржника місцевим господарсь ким судом не враховано, що дир ектор ДДУП „Пансіонат „Зеніт ” (правонаступником якого є Д П „Пансіонат „Зеніт”) Бабій С .О. при укладенні договору пор ушив п.3.4 Статуту ДДУП „Пансіо нат „Зеніт” у редакції 1998р., оск ільки не погодив постачальни ка з власником підприємства - ДУП „МАВО „МІГ”, а отже не мав відповідних повноважень на укладення договору поставки б/н від 02.04.2007р. з ТОВ „Радиатор-Н” . Окрім того, на думку скаржник а, спірний договір не відпові дає вимогам закону, враховую чи неузгодженість сторонами умов щодо предмету, ціни та як ості договору.

Апеляційна скарга ДП „Панс іонат „Зеніт” прийнята до пр овадження та призначена до р озгляду колегією суддів у ск ладі: головуючий суддя Журав льов О.О., судді Михайлов М.В., Яр ош А.І., про що 09.09.2011р. винесено ві дповідну ухвалу.

Відповідно до розпоряджен ня голови суду від 12.10.2011р. №602 спр ава №5/17-1930-2011 передана на розгляд колегії суддів у складі: голо вуючий суддя Журавльов О.О., су дді Савицький Я.Ф., Ярош А.І.

У судовому засіданні 18.10.2011р. п редставник скаржника підтри мав вимоги, викладені в апеля ційній скарзі і наполягав на їх задоволенні з підстав, вик ладених в апеляційній скарзі та письмових поясненнях по с праві, наданих до апеляційно го господарського суду 18.10.2011р. з а вх.№3205/11/Д3.

Представник відповідача (Т ОВ „Радиатор-Н”) у судовому за сіданні 27.09.2011р. надав пояснення , згідно з якими відповідач не погоджується з апеляційною скаргою ДП „Пансіонат „Зеніт ”, просить залишити її без зад оволення, а оскаржуване судо ве рішення - без змін. Окрім то го, 14.10.2011р. за вх.№3205/11/Д2 відповідач ем надано до апеляційного го сподарського суду пояснення , в яких відповідач також прос ить залишити оскаржуване ріш ення суду без змін.

Представник третьої особи (ПП „Індустрія цифрових ілюз ій”) у судовому засіданні 27.09.2011р . надав пояснення, згідно з яки ми третя особа не погоджуєть ся з апеляційною скаргою ДП „ Пансіонат „Зеніт”, просить з алишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін з підстав, викладени х у відзиві на апеляційну ска ргу, наданому до апеляційног о господарського суду 27.09.2011р. за вх.№3205/11/Д1.

У судове засідання 18.10.2011р. пре дставники відповідача та тре тьої особи не з' явились, про час і місце судового засідан ня повідомлені господарськи м судом апеляційної інстанці ї належним чином, про що свідч ать повідомлення про врученн я поштового відправлення від 29.09.2011р., а тому апеляційний госп одарський суд визнав за можл иве розглянути апеляційну ск аргу ДП „Пансіонат „Зеніт” з а відсутністю представників відповідача та третьої особ и в судовому засіданні 18.10.2011р.

Відповідно до ст. 85 ГПК Украї ни у судовому засіданні огол ошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали спр ави, правильність застосуван ня місцевим господарським су дом норм матеріального та пр оцесуального права, заслухав ши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відс утність підстав для задоволе ння апеляційної скарги ДП „П ансіонат „Зеніт”, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачає ться, що 02.03.2009р. між Дочірнім дер жавним унітарним підприємст вом „Пансіонат „Зеніт” (прав онаступником якого є Дочірнє підприємство „Пансіонат „Зе ніт”) в особі директора Бабія С.О., що діяв на підставі Стату ту (Замовник, позивач) та Товар иством з обмеженою відп овідальністю „Радиатор-Н” в особі директора Чебаник М.Д., щ о діяв на підставі Статуту (По стачальник, відповідач) був п ідписаний договір поставки, згідно з яким Постачальник з обов' язується поставляти З амовнику продукти харчуванн я в терміни та асортименті, вк азані в заявках Замовника, а З амовник зобов' язується опл атити Постачальнику ціну пос тавленого товару.

Відповідно до п.2.1 договору ц іни на продукцію, що поставля ється, встановлюються у відп овідності з додатковими домо вленостями сторін.

За п.2.2 договору оплата поста вленого товару здійснюється на підставі рахунку Постача льника.

Згідно з п.2.3 договору оплата здійснюється шляхом перерах ування безготівкових грошов их засобів на рахунок Постач альника.

Пунктом 2.4 договору передба чено, що сума договору склада є відповідно до видаткових н акладних.

Розділом 3 договору передба чені права та обов' язки сто рін, зокрема: Замовник зобов' язаний: не пізніше ніж за три к алендарних дні до терміну по ставки надавати Постачальни ку заявку із вказанням асорт именту, обсягу та термінів по ставки; Замовник має право: ви магати від Постачальника сво єчасної, в необхідних асорти менті і обсягах поставки тов ару (у відповідності з заявко ю); вимагати від Постачальник а заміни неякісного товару; П остачальник зобов' язаний: з дійснювати поставку товару в асортименті, обсягах та в тер міни, вказані в заявці; своєча сно виставити рахунок Замовн ику на оплату поставленого т овару; при поставці неякісно го товару замінити його на ан алогічний якісний.

Відповідно до п.5.1 договору о станній вступає в силу з моме нту його підписання сторонам и та діє до 31.12.2009р.

Матеріали справи свідчать про те, що за період з 16.03.2009р. по 15. 05.2009р. згідно з видатковими нак ладними №Р-00000402 від 16.03.2009р., №Р-00000406 ві д 16.03.2009р., №Р-00000404 від 17.03.2009р., №Р-00000752 від 21.04.2009р., №Р-00000751 від 22.04.2009р., №Р-00000795 від 24. 04.2009р., №Р-00000857 від 30.04.2009р., №Р-00001208 від 01.05.2 009р. та №Р-00000982 від 15.05.2009р. (а.с. 92-104, т.І) в ідповідач поставив позивачу товар на загальну суму 345322,48 грн .

Разом з тим, у всіх вищевказ аних видаткових накладних ві дсутнє будь-яке посилання на договір поставки від 02.03.2009р.

Відсутнє таке посилання і в підписаному представниками обох сторін акті звірки взає морозрахунків між ТОВ „Радиа тор-Н” і ДП „Пансіонат „Зеніт ” станом на 31.05.2009р. (а.с. 105, т.І).

Апеляційним господарським судом було витребувано у сто рін: позивача (ДП „Пансіонат „ Зеніт”) та відповідача (ТОВ „Р адиатор-Н”):

- заявки за договором постав ки б/н від 02.03.2009р., передбачені вк азаним договором;

- докази наявності додатков их домовленостей сторін щодо ціни товару у відповідності до п.2.1 договору поставки б/н ві д 02.03.2009р.;

- рахунки ТОВ „Радиатор-Н”, в иставлені за договором поста вки б/н від 02.03.2009р. та докази їх от римання;

- докази узгодження сторона ми договору поставки б/н від 02 .03.2009р. характеристик товару по якості.

Між тим, ані позивачем, ані в ідповідачем витребуваних су дом документів не надано.

При цьому відповідачем 14.10.2011р . за вх.№3205/11/Д2 надано до апеляці йного господарського суду по яснення, в яких вказано, що: - пи сьмові замовлення за договор ом поставки б/н від 02.03.2009р. не офо рмлялись, перелік конкретних товарів, які підлягали поста вці відповідачем позивачу, о говорювались телефоном між п рацівниками підприємств; - до даткових угод або листування з приводу ціни та якості това ру також не проводилось, при ц ьому ціна товару попередньо узгоджувалась співробітник ами підприємств на стадії пе редачі замовлення, а якість т оварів забезпечувалась на рі вні санітарно-епідеміологіч них вимог до продуктів харчу вання, встановлених законода вством; - факт здійснення пост авки за договором постачання продуктів харчування б/н від 02.03.2009р. було підтверджено судов о-бухгалтерською експертизо ю, яку проведено по справі гос подарського суду Автономної Республіки Крим №2-18/1615-2010 за позо вом ТОВ „Радіатор-Н” до ДП „Па нсіонат „Зеніт” про стягненн я заборгованості.

Водночас позивачем 18.10.2011р. за вх.№3205/11/Д2 надано до апеляційно го господарського суду письм ові пояснення по справі, в яки х зазначено про нескладення між сторонами по справі жодн ого витребуваного апеляційн им господарським судом докум енту, в т.ч. заявок за договоро м поставки б/н від 02.03.2009р., передб ачених вказаним договором, д одаткових домовленостей сто рін щодо ціни товару у відпов ідності до п.2.1 договору поста вки б/н від 02.03.2009р., рахунків ТОВ „ Радиатор-Н”, виставлених за д оговором поставки б/н від 02.03.2009р ., узгодження сторонами догов ору поставки б/н від 02.03.2009р. хара ктеристик товару по якості. П ри цьому позивачем знову зве рнено увагу суду на непогодж ення сторонами договору пост авки б/н від 02.03.2009р. суттєвих умо в договору - предмету, ціни, я кості, що є недодержанням сто ронами в момент вчинення пра вочину вимог, встановлених д ля змісту правочину.

Звертаючись до господарсь кого суду з позовом про визна ння договору поставки б/н від 02.03.2009р. недійсним, позивач вказ ав дві підстави для визнання його недійсним: по-перше, відс утність у директора ДП „Панс іонат „Зеніт” Бабія С.О. при ук ладенні договору відповідни х повноважень на укладення д оговору поставки б/н від 02.04.2007р. з ТОВ „Радиатор-Н” у зв' язку з порушенням ним п.3.4 Статуту Д ДУП „Пансіонат „Зеніт” у ред акції 1998р. в частині не погодже ння постачальника з власнико м підприємства - ДУП „МАВО „МІ Г”; по-друге, не відповідність спірного договору вимогам з акону, враховуючи неузгоджен ість сторонами умов щодо пре дмету, ціни та якості договор у.

Розглянувши матеріали спр ави, апеляційний господарськ ий суд дійшов наступних висн овків.

Договір поставки б/н від 02.03.200 9р. з боку позивача - Дочірньог о державного унітарного підп риємства „Пансіонат „Зеніт” (правонаступником якого є До чірнє підприємство „Пансіон ат „Зеніт”) був підписаний ди ректором Бабієм Сергієм Олег овичем, що діяв на підставі Ст атуту ДДУП „Пансіонат „Зеніт ” у редакції 2006р.

З матеріалів справи вбачає ться, що рішенням господарсь кого суду Автономної Республ іки Крим від 04.03.2010р. по справі №2-1 0/820.1-2010 Статут Дочірнього держав ного підприємства „Пансіона т „Зеніт” у редакції, яка заре єстрована державним реєстра тором при виконавчому коміте ті Судакської міської ради С мольчук О.В. від 23.05.2006р. за №11441050001000381, був визнаний недійсним.

Разом з тим, докази недійсно сті вказаного Статуту ДДУП „ Пансіонат „Зеніт” в редакції 2006р. на момент укладання договору поставки б/н від 02.03.2009 р. в матеріалах справи відсут ні та позивачем до суду не над ані.

Посилання позивача на те, що оскільки рішенням господарс ького суду Автономної Респуб ліки Крим від 04.03.2010р. по справі № 2-10/820.1-2010 Статут ДДУП „Пансіонат „ Зеніт” в редакції 2006р. було виз нано недійсним, недійсним ві н був і на моменту підписання договору поставки б/н від 02.03.2009 р., а тому на момент підписання вказаного договору директор ДДУП „Пансіонат „Зеніт” (пра вонаступником якого є ДП „Па нсіонат „Зеніт”) Бабій С.О. пов инен був керуватись Статутом ДДУП „Пансіонат „Зеніт” у ре дакції 1998р., п.3.4 якого передбача в обов' язкове погодження по стачальника з власником підп риємства - ДУП „МАВО „МІГ”, не приймаються до уваги апеляці йного господарського суду, о скільки є безпідставними.

Таким чином, апеляційний го сподарський суд погоджуєтьс я з висновком суду першої інс танції про те, що на момент укл адення договору поставки б/н від 02.03.2009р. директор ДДУП „Панс іонат „Зеніт” (правонаступни ком якого є ДП „Пансіонат „Зе ніт”) Бабій С.О. мав відповідні повноваження на укладення т акого договору.

За ч.ч. 1 і 3 ст. 215 ЦК України підс тавою недійсності правочину є недодержання в момент вчин ення правочину стороною (сто ронами) вимог, які встановлен і частинами першою - третьою, п ' ятою та шостою статті 203 цьо го Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановл ена законом, але одна із сторі н або інша заінтересована ос оба заперечує його дійсність на підставах, встановлених з аконом, такий правочин може б ути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 ЦК України передб ачено, що зміст правочину не м оже суперечити цьому Кодексу , іншим актам цивільного зако нодавства, а також інтересам держави і суспільства, його м оральним засадам. Особа, яка в чиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його в нутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановле ній законом. Правочин має бут и спрямований на реальне нас тання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що в чиняється батьками (усиновлю вачами), не може суперечити пр авам та інтересам їхніх мало літніх, неповнолітніх чи неп рацездатних дітей.

Отже, вирішуючи спори про ви знання угод недійсними, госп одарський суд повинен встано вити наявність тих обставин, з якими закон пов' язує визн ання угод недійсними і наста ння відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту у год вимогам закону; додержан ня встановленої форми угоди; правоздатність сторін за уг одою; у чому конкретно поляга є неправомірність дій сторон и та інші обставини, що мають з начення для правильного вирі шення спору.

Така ж правова позиція викл адена і у п.1 Роз' яснень Вищог о арбітражного суду України від 12.03.1999р. №02-5/111 „Про деякі питан ня практики вирішення спорів , пов' язаних з визнанням уго д недійсними”, з наступними з мінами і доповненнями.

Згідно з ст. 32 ГПК України док азами у справі є будь-які факт ичні дані, на підставі яких го сподарський суд у визначеном у законом порядку встановлює наявність чи відсутність об ставин, на яких ґрунтуються в имоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які маю ть значення для правильного вирішення господарського сп ору.

Статтею 33 ГПК України перед бачено, що кожна сторона пови нна довести ті обставини, на я кі вона посилається як на під ставу своїх вимог і заперече нь.

Відповідно до ст. 43 ГПК Украї ни господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім п ереконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єк тивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись за коном.

Як правильно встановлено с удом першої інстанції, позив ачем факту невідповідності о спорюваного правочину - дого вору поставки б/н від 02.03.2009р., укл аденого між ДДДУП „Пансіонат „Зеніт” (правонаступником я кого є ДП „Пансіонат „Зеніт” ) та ТОВ „Радиатор-Н”, вимогам ст. 203 ЦК України не доведено.

Водночас слід зазначити, що згідно з вимогами ч.1 ст. 628 ЦК Ук раїни зміст договору становл ять умови (пункти), визначені н а розсуд сторін і погоджені н ими, та умови, які є обов' язко вими відповідно до актів цив ільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 180 ГК України зміст господарськог о договору становлять умови договору, визначені угодою й ого сторін, спрямованою на вс тановлення, зміну або припин ення господарських зобов' я зань, як погоджені сторонами , так і ті, що приймаються ними як обов' язкові умови догов ору відповідно до законодавс тва. Господарський догові р вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачени х законом порядку та формі до сягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за зак оном чи необхідні для догово рів даного виду, а також умови , щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягну та згода. При укладенні гос подарського договору сторон и зобов' язані у будь-якому р азі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарськом у договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість про дукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги що до якості предмета договору визначаються відповідно до о бов' язкових для сторін норм ативних документів, зазначен их у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в догові рному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживач ів товарів і послуг. Ціна у гос подарському договорі визнач ається в порядку, встановлен ому цим Кодексом, іншими зако нами, актами Кабінету Мініст рів України. За згодою сторін у господарському договорі м оже бути передбачено доплати до встановленої ціни за прод укцію (роботи, послуги) вищої я кості або виконання робіт у с корочені строки порівняно з нормативними.

За вимогами ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюєть ся за домовленістю сторін. У в ипадках, встановлених законо м, застосовуються ціни (тариф и, ставки тощо), які встановлюю ться або регулюються уповнов аженими органами державної в лади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни п ісля укладення договору допу скається лише у випадках і на умовах, встановлених догово ром або законом.

При цьому слід зазначити, що відповідно до частини першо ї статті 215 ЦК України підстав ою недійсності правочину є н едодержання стороною (сторон ами) вимог, які встановлені ст аттею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. Н е може бути визнаний недійсн им правочин, який не вчинено .

У зв' язку з цим судам необх ідно правильно визначати мом ент вчинення правочину (стат ті 205 - 210, 640 ЦК України тощо).

Зокрема, не є укладеними пр авочини (договори), у яких відс утні встановлені законодавс твом умови, необхідні для їх у кладення (відсутня згода за в сіма істотними умовами догов ору; не отримано акцепт ст ороною, що направила оферту; н е передано майно, якщо відпов ідно до законодавства для вч инення правочину потрібна йо го передача тощо). Згідно із ст аттями 210 та 640 ЦК України не є вч иненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин пі длягає такій реєстрації.

Встановивши ці обставини, с уд відмовляє в задоволенні п озову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсн ості правочину не застосовую ться до правочину, який не вчи нено.

Така ж правова позиція викл адена і у п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 „Про судову практику р озгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсн ими”.

Як вже було зазначено вище, умовами договору поставки б/ н від 02.03.2009р. було встановлено, щ о Постачальник зобов' язуєт ься поставляти Замовнику про дукти харчування в терміни т а асортименті, вказані в за явках Замовника, а Замовни к зобов' язується оплатити П остачальнику ціну пост авленого товару.

Відповідно до розділу 2 дого вору ціни на продукцію, що пос тавляється, встановлюються у відповідності з додатко вими домовленостями сторін ; оплата поставленого товар у здійснюється на підставі рахунку Постачальника; с ума договору складає відпові дно до видаткових накладн их.

Розділом 3 договору передба чені права та обов' язки сто рін, зокрема: Замовник зобов' язаний: не пізніше ніж за три к алендарних дні до терміну по ставки надавати Постачальни ку заявку із вказанням асо ртименту, обсягу та термінів поставки. Замовник має пр аво: вимагати від Постачальн ика своєчасної, в необхідних асортименті і обсягах поста вки товару (у відповідност і з заявкою); вимагати від П остачальника заміни неякісн ого товару. Постачальник зоб ов' язаний: здійснювати пост авку товару в асортименті, об сягах та в терміни, вказані в заявці; своєчасно виста вити рахунок Замовнику на оплату поставленого това ру; при поставці неякісного т овару замінити його на анало гічний якісний.

З огляду на відсутність в ма теріалах справи відповідних документів, апеляційним гос подарським судом було витреб увано у сторін: заявки за дого вором поставки б/н від 02.03.2009р., пе редбачені вказаним договоро м; докази наявності додатков их домовленостей сторін щодо ціни товару у відповідності до п.2.1 договору поставки б/н ві д 02.03.2009р.; рахунки ТОВ „Радиатор -Н”, виставлені за договором п оставки б/н від 02.03.2009р. та докази їх отримання; докази узгодже ння сторонами договору поста вки б/н від 02.03.2009р. характеристи к товару по якості.

Між тим, ані позивачем, ані в ідповідачем витребуваних су дом документів не надано.

При цьому і позивач, і відпо відач у відповідних письмови х поясненнях повідомили апел яційний господарський суд, щ о заявки за договором постав ки б/н від 02.03.2009р., передбачені вк азаним договором, не оформля лись, додаткових письмових д омовленостей сторін щодо цін и товару у відповідності до п .2.1 договору поставки б/н від 02.03. 2009р. не проводилось, рахунки за договором поставки б/н від 02.03. 2009р. не виставлялись, характер истики товару по якості стор онами договору поставки б/н в ід 02.03.2009р. письмово не узгоджува лись.

При цьому в якості документ ів, які підтверджують факт зд ійснення поставки за договор ом поставки б/н від 02.03.2009р., відпо відач посилається на наявні в матеріалах справи видатков і накладні та на висновок суд ово-бухгалтерської експерти зи, яку проведено по справі го сподарського суду Автономно ї Республіки Крим №2-18/1615-2010 за поз овом ТОВ „Радіатор-Н” до ДП „П ансіонат „Зеніт” про стягнен ня заборгованості.

Разом з тим, апеляційний гос подарський суд вважає за нео бхідне зазначити, що видатко ві накладні не можуть підтве рджувати факт укладення та в иконання договору поставки б /н від 02.03.2009р., оскільки в жодній з наявних в матеріалах справи видаткових накладних відсут нє посилання на договір пост авки б/н від 02.03.2009р., що не дає суд у підстав стверджувати, що по ставка за вкаханими видатков ими накладеними відбувала на виконання спірного договору .

Так само апеляційним госпо дарським судом не приймаєтьс я до уваги і висновки експерт а щодо здійснення ТОВ „Радіа тор-Н” на адресу ДП „Пансіона т „Зеніт” поставки товарів н а загальну суму 345322,48 грн. на вик онання двох договорів постав ки від 02.03.2009р., викладені в наявн ому в матеріалах справи Висн овку №174/10 судово-економічної е кспертизи у справі №2-18/1615-2010 (а.с. 2- 8), оскільки при проведенні еко номічної експертизи експерт надав правову оцінку взаємо відносинам сторін по справі.

Судовим експертами взагал і неприпустимо розглядати пр авові питання, вирішення яки х чинним законодавством відн есено до компетенції суду, зо крема, про відповідність окр емих нормативних актів вимог ам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Така ж правова позиція викл адена і у п.2 Роз' яснень Вищог о арбітражного суду України від 11.11.1998р. №02-5/424 „Про деякі питан ня практики призначення судо вої експертизи”.

За вимогами ч.5 ст. 42 ГПК Украї ни висновок судового експерт а для господарського суду не є обов' язковим і оцінюєтьс я господарським судом за пра вилами, встановленими статте ю 43 цього Кодексу, тобто при вс ебічному, повному і об' єкти вному розгляді в судовому пр оцесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись зак оном. Відхилення господарськ им судом висновку судового е ксперта повинно бути мотивов аним у рішенні.

За змістом цієї статті вста новлено додаткове до ст. 43 ГПК України правило оцінки дока зів. Висновок експерта є рівн оцінним з іншими видами дока зів. Висновок експерта не є об ов' язковим для суду, оскіль ки жодних доказ не має заздал егідь установленої сили. Екс пертний висновок оцінюється судом сукупно з іншими доказ ами. У результаті дослідженн я та оцінки експертного висн овку суд може, зокрема, не пого джуючись з ним, не враховуват и його у винесенні рішення, по становити рішення на підстав і інших доказів.

Якщо суд не погоджується з в исновком експерта, він відпо відно до ч.6 ст. 42 ГПК України ма є право відхилити висновок с удового експерта. Мотиви так ого відхилення суд повинен в икласти в судовому рішенні.

Таким чином, апеляційний го сподарський суд вважає за не обхідне відхилити висновок е ксперта з підстав, викладени х вище.

Враховуючи вищенаведене, р озглянувши та проаналізував ши матеріали справи, апеляці йний господарський суд доход ить до висновку про те, що стор онами договору поставки б/н в ід 02.03.2009р. - ДДУП „Пансіонат „Зен іт” (правонаступником якого є ДП „Пансіонат „Зеніт”) та ТО В „Радіатор-Н” при укладенні договору не були погоджені і стотні умови договору - предм ет та ціну, з огляду на що відп овідно до ст. 180 ГК України дого вір поставки б/н від 02.03.2009р. є неу кладеним.

Із врахуванням того, що не м оже бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено, слі д відмовити у задоволенні по зовних вимог ДП „Пансіонат „ Зеніт” про визнання недійсни м договору поставки б/н від 02.03. 2009р., укладеного між ДДУП „Панс іонат „Зеніт” (правонаступни ком якого є ДП „Пансіонат „Зе ніт”) та ТОВ „Радиатор-Н”.

Таким чином, апеляційний го сподарський суд по суті пого джується з висновком суду пе ршої інстанції про необхідні сть відмови у задоволенні по зовних вимог ДП „Пансіонат „ Зеніт”, разом з тим, вважає, що місцевим господарським судо м при винесенні оскаржуваног о рішення не було враховано в имог ст. 180 ГК України.

При цьому слід зазначити, що якщо помилка місцевого госп одарського суду у застосуван ні норм матеріального права не вплинула на загальну прав ову оцінку обставин справи т а на правильність судового в исновку по вирішенню спору, т о у суду апеляційної інстанц ії немає підстав для скасува ння відповідного судового рі шення. Водночас апеляційний господарський суд у мотивува льній частині своєї постанов и не лише вправі, а й повинен з азначити власну правову квал іфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин спр ави.

Така ж правова позиція викл адена і у п.32 Інформаційного л иста Вищого господарського с уду України від 13.08.2008р. №01-8/482 „Про деякі питання застосування норм Господарського процесу ального кодексу України, пор ушені у доповідних записках про роботу господарських суд ів у першому півріччі 2008 року” .

За таких обставин апеляцій ний господарський суд приход ить до висновку про відсутні сть підстав для задоволення апеляційної скарги ДП „Пансі онат „Зеніт”, а отже оскаржув ане рішення місцевого господ арського суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господа рського процесуального коде ксу України, апеляційний гос подарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Одеської області від 27 ли пня 2011 року у справі №5/17-1930-2011 зали шити без змін, а апеляційну ск аргу Дочірнього підприємств а „Пансіонат „Зеніт” - без зад оволення.

Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття і мож е бути оскаржена у касаційно му порядку.

Повний текст постанови під писаний 20 жовтня 2011 року.

Головуючий суддя

Судді О.О. Журавльов

Я.Ф. Савицький

А.І. Ярош