Рішення

від 11.10.2011 по справі 5010/1530/2011-28/78

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2011 р.   

Справа № 5010/1530/2011-28/78   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П.

При секретарі судового засідання: Манів-Головецькій О.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:         Публічного акціонерного товариства “Львівобленерго”

                             вул. Козельницька, 3, м. Львів, 79026

до відповідача:   Приватного підприємства “Трансгалбуд”                              

                             вул. В. Стуса, 5/42, м. Бурштин, 77111

про                       стягнення  10750 грн. 27 коп., в тому числі:

                            10000 грн. 00 коп. основний борг,  

                            590 грн. 00 коп. інфляційні втрати,

                            160 грн. 27 коп. 3% річних

за участю представників сторін:

від позивача:      ОСОБА_1 - юрисконсульт юридичного відділу виконавчої дирекції

                            ПАТ "Львівобленерго", довіреність № 112-1912/2 від 26.04.11;

від відповідача: представник не з»явився;

ВСТАНОВИВ:

          Публічнe акціонернe товариство  «Львівобленерго»звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного підприємства «Трансгалбуд»про  стягнення  10750 грн. 27 коп., в тому числі: 10000 грн. 00 коп. основний борг,  590 грн. 00 коп. інфляційні втрати, 160 грн. 27 коп. 3% річних.

          Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання зобов»язань з оплати наданих протягом 2008 року транспортних послуг, згідно доданих до матеріалів справи талонів замовника та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), у зв»язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 10000 грн. 00 коп.

          Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 29.07.11 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 08.08.11.          

                 Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 08.08.11., в зв»язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладено на 22.09.11.

          22.09.11, за участі представників сторін, в судовому засіданні оголошено перерву до 29.09.11.

          Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 29.09.11, за клопотанням відповідача (вх.№ 8080/2011-свх.) в порядку ст. 69 ГПК України, продовжено строк розгляду спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на  11.10.11.          

          11.10.11 відповідач в судове засідання не з"явився, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалою суду від 22.09.11 (вих.№ 17536); отримання вищезазначеної ухвали відповідачем підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 80).

          Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

          Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

         Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

          Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні  11.10.11  не надходило.

          Частиною 3 ст. 22 ГПК України встановлено, що сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

          Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції»визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов»язків цивільного характеру.

          За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України, суд,  враховуючи те, що відповідач належним чином  повідомлений  про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.          

          Відповідач відзиву на позов не подав, але в судовому засіданні - 22.09.11 та 29.09.11, позов не визнав, вважає його безпідставним, оскільки кошти в сумі 10000 грн.  за послуги автомобільного транспорту згідно рахунку №54 від 27.08.08 перераховані замовником перевізнику 16.02.09, що підтверджується платіжним дорученням №2. На думку, представника відповідача, зобов»язання з оплати транспортних послуг ПП «Трансгалбуд»виконало і заборгованості перед ПАТ «Львівобленерго»немає.          

          Представник позивача позовні вимоги підтримує та просить суд позов задовольнити.

          В ході судових засідань судом  досліджені наступні документальні докази:           

          Акт № ОУ-0001069 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за серпень 2008 року

           (а.с. 12);

          Акт № ОУ-0001154 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за вересень 2008 року

           (а.с. 13);

          Акт № ОУ-0001258 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за жовтень 2008 року

            (а.с. 14);

          талони замовника (а.с. 15-34);

          претензію (вих.. № 449 від 21.12.10) та докази її отримання (а.с. 35-36);

          банківські виписки (а.с. 37-43);

          розрахунок позивача (а.с. 44);

          акт звірки взаєморозрахунків станом на 02.08.11 (а.с.51);

          банківська виписка ОД «Райфайзен банк Аваль»за період з 01.02.09 по 28.02.09

           (а.с. 58);

          лист-звернення ПП «Трансгалбуд»до тимчасового адміністратора ВАТ Банку «Біг Енергія»вих.№ 24/04 від 13.04.09 (а.с.59);

          вимога ПП «Трансгалбуд»до тимчасового адміністратора ВАТ Банку «Біг Енергія»вих.№ 64/03 від 09.03.10 (а.с.60);

          відповідь ВАТ Банку «Біг Енергія»на вимогу ПП «Трансгалбуд»№ 11/02 від 20.02.09  

           (а.с. 61);          

          платіжне доручення № 2 від 16 лютого 2009 року (а.с. 62);

          платіжне доручення № 137 від 07 квітня 2009 року (а.с. 63);

          платіжне доручення № 54 від 17 липня 2009 року (а.с. 64);

          платіжне доручення № 162 від 21 травня 2009 року (а.с. 65);

          платіжне доручення № 7 від 07 квітня 2009 року (а.с. 66);

          платіжне доручення № 117 від 10 березня 2009 року (а.с. 67);

          платіжне доручення № 251 від 17 вересня 2008 року (а.с. 68);

          платіжне доручення № 141 від 15 грудня 2008 року (а.с. 69);          

          договір № 51/07 про надання автотранспортних послуг від 13.08.08 (а.с. 70).

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та заперечення представників сторін, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, об»єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

          Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачем - ПАТ «Львівобленерго»протягом 2008 року надавалися транспортні послуги відповідачу - Приватному підприємству «Трансгалбуд». Факт замовлення та надання транспортних послуг позивачем підтверджується, наявними в матеріалах справи талонами замовника та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписаним представниками сторін та скріпленим печатками юридичних осіб (а.с. 12-34). Зазначений вище факт не заперечувався представником відповідача в судовому засіданні.                        

          Замовник прийняті на себе договірні зобов»язання належним чином не виконав, за транспортні послуги  розрахувався частково в сумі 38450 грн., в решті 10000 грн. за надані транспортні послуги у жовтні 2008 року (згідно акту № ОУ-0001258 здачі-прийняття робіт (наданих послуг) за жовтень 2008 р.; а.с. 14) виникла заборгованість.           

          З метою досудового врегулювання спору, 22.12.10 позивачем на адресу відповідача направлено  претензію (вих.. № 449 від 21.12.10) з вимогою перерахувати на рахунок позивача протягом 10-ти банківських днів борг в сумі 10000 грн.; даний факт підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, отриманого відповідачем 24.12.10 (а.с. 35-36). Проте, вимога щодо сплати заборгованості залишена без відповіді та задоволення.          

          Відповідно до ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

          Відповідно до спільного наказу Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29 грудня 1995 р. № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля»такою типовою формою є № 1-ТЗ «Талон замовника». Таким чином, замовлення та фактичне надання транспортних послуг підтверджується талоном замовника та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг).

          Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України,  що визначено ст.175 ГК України.                                                                                                                           

          Частиною 2 ст. 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, для якого законом не встановлена обов»язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

          Згідно до п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.                                                  

          В силу ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до   звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Стаття 599 ЦК України вказує, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.                                                                                                                                           Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).                              За змістом ч.2 ст.530 ЦК України, якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.                                                                                   Твердження відповідача про те, що він повністю розрахувався з позивачем, перерахувавши кошти на його р/р рахунок у ЛФ ВАТ банку "БІГ ЕНЕРГІЯ" м. Львів згідно платіжного доручення №2 від 16 лютого 2009 року,  суд вважає безпідставним, оскільки вказані кошти не були зараховані на р/р рахунок позивача у зв"язку із закриттям рахунку в банку. В акті № ОУ-0001258 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за жовтень 2008 року зазначено банківські реквізити перевізника - р/р 26001060259066 в ЗГРУ КБ «ПРИВАТБАНК»м. Львів (а.с. 14), названий вище акт підписаний представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб. Факт зазначення нових банківських реквізитів позивача в акті № ОУ-0001258 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за жовтень 2008 року не заперечувався представником ПП «Трансгалбуд»у судових засіданнях.                                                     Вказане вище свідчить про те, що на момент перерахування коштів відповідачем в сумі 10000 грн. за послуги автомобільного транспорту згідно рахунку № 54 від 27.08.2008 р. за платіжними дорученнями №2 від 16.02.09р., останній був повідомлений належним чином про зміну рахунку позивача та про необхідність сплати за послуги автомобільного транспорту на розрахунковий рахунок в ЗГРУ КБ «ПРИВАТБАНК»м. Львів.                                                    Як вбачається з відповіді ВАТ Банку «Біг Енергія»на вимогу ПП «Трансгалбуд»        № 11/02 від 20.02.09; (а.с. 61), ПП «Трансгалбуд»помилково перераховані кошти на рахунок у Львівській філії ВАТ Банк «БІГ ЕНЕРГІЯ». Оскільки вищезазначений рахунок закритий, кошти, які поступають на нього не зараховуються, а обліковуються на транзитному рахунку в банку та підлягають поверненню платнику, тобто відповідачу по справі ПП «Трансгалбуд».                                                                                                                        13 квітня 2009 року ПП «Трансгалбуд»звернулося повторно до тимчасового адміністратора ВАТ Банку «Біг Енергія»із листом-зверненням вих. № 24/04 (а.с.59) про повернення коштів, перерахованих згідно платіжного доручення №2 від 16 лютого 2009 року в сумі 10000 грн., на рахунок платника –ПП «Трансгалбуд».                                                                                     09 березня 2010 року ПП «Трансгалбуд»знову звернулося до тимчасового адміністратора ВАТ Банку «Біг Енергія»із вимогою вих. № 64/03 (а.с. 60)  про повернення коштів, перерахованих згідно платіжного доручення №2 від 16 лютого 2009 року в сумі 10000 грн., на рахунок платника –ПП «Трансгалбуд».                                                                                               Слід зазначити, що відповідно до  п.30.1. Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок  отримувача або її видачі йому в готівковій формі.                                                                 Зазначені вище листи є доказом ненадходження коштів в сумі 10000 грн., перерахованих ПП «Трансгалбуд»згідно платіжного доручення №2 від 16 лютого 2009 року, на рахунок позивача - Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго». Крім того, у відповіді ВАТ Банку «Біг Енергія»на вимогу ПП «Трансгалбуд»№ 11/02 від 20.02.09, чітко зазначено, що платіж в сумі 10000 грн. підлягає поверненню платнику  та формується на відправку на рахунок ПП «Трансгалбуд», починаючи з дати його отримання –16.02.09.                            Доказів, витребуваних ухвалою суду від 29.09.11 (а.с. 79), які свідчили б про те, що кошти в сумі 10000 грн. не повернуті ПП "Трансгалбуд" на час прийняття рішення по справі, відповідачем суду не подано.                                                                                                                                         За наведених обставин, грошові кошти відповідача в сумі 10000 грн., сплачені ним на заблокований рахунок позивача у ЛФ ВАТ БАНКУ «БІГ ЕНЕРГІЯ»є власністю відповідача, і підлягають поверненню  ПП «Трансгалбуд», а не позивачу.                                                                                          З огляду на вищевикладене, платіжне доручення №2 від 16 лютого 2009 року не є належним доказом виконання зобов»язання відповідача щодо оплати наданих позивачем послуг.                     

          Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.          

          Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.           

          Приписами ст.33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.                              

          Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 10000 грн. 00 коп. за надані позивачем послуги на підставі акту № ОУ-0001258 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за жовтень 2008 року, на час прийняття рішення не сплачена, заборгованість відповідачем документально не спростована, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Приймаючи до уваги вчинення відповідачем дій, що свідчать про визнання ним боргу, а саме, часткової оплати відповідачем заборгованості за надані позивачем послуги  в сумі 38450 грн., лист-звернення ПП «Трансгалбуд»до тимчасового адміністратора ВАТ Банку «Біг Енергія»вих..№ 24/04 від 13.04.09 та вимогу вих.№ 64/03 від 09.03.10, у суду достатньо підстав вважати, що вимога позивача про стягнення з відповідача 10000 грн. 00 коп. заборгованості обґрунтована та підлягає задоволенню.          

          Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.                                                                                                                                         Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено обов’язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на  вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.                                                                                                               Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов»язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.                                                                                                     Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (ст.ст. 519, 612, 625 ЦК України).                                                                                                                                                            Керуючись нормами ст.625 Цивільного кодексу України, позивач просить  суд стягнути  з відповідача 590 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період: січень 2011р.- липень 2011р.                                                                                                                                                         Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом  перевірено правильність нарахування позивачем інфляційних втрат та встановлено, що розрахунок  проведений невірно.  Згідно з вірним арифметичним розрахунком,  проведеним судом на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 460 грн., розраховані  з додержанням вимог  рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції, викладених у листі Верховного Суду України №62-97р від 03.04.1997р. "Рекомендації стосовно порядку застосування індексів інфляції при розгляді справ", а саме:

Період заборгованості

Сума боргу (грн.)

Середній індекс інфляції за період№

Інфляційне збільшення суми боргуІ

Сума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

06.01.2011 - 19.07.2011

10000

1.046

460.00

10460.00

          Враховуючи  наведене вище, вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 590 грн. підлягають частковому задоволенню.                                                                                            Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом  перевірено правильність нарахування позивачем 3% відсотків річних. Розрахунок є арифметично вірним,  здійснений у відповідності до вимог чинного законодавства (а.с. 44).                    Факт прострочки виконання грошового зобов’язання підтверджується матеріалами справи, відповідачем не спростований, отже вимоги позивача щодо стягнення                               інфляційних втрат в сумі 460 грн. 00 коп. та 160 грн. 27 коп. 3% річних обґрунтовані і підлягають задоволенню.                                                                                                                           Судові витрати за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.                                          На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України,                            ст.ст. 175, 181, 193 ГК України,  ст.ст. 205, 526, 530, 599, 610, 625 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-3, 22, 33, 49, 55,   ст. 82,   ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

          позов  Публічного акціонерного товариства “Львівобленерго” до Приватного підприємства “Трансгалбуд”  про  стягнення  10750 грн. 27 коп., в тому числі: 10000 грн. 00 коп. основний борг, 590 грн. 00 коп. інфляційні втрати, 160 грн. 27 коп. 3% річних задовольнити частково.

          Стягнути з Приватного підприємства “Трансгалбуд”  (вул. В. Стуса, 5/42, м. Бурштин, 77111; код 34658997) на користь Публічного акціонерного товариства “Львівобленерго” (вул. Козельницька, 3, м. Львів, 79026; код  00131587) –10000 (десять тисяч)грн. 00 коп. основного боргу,  460(чотириста шістдесят) грн. 00 коп. інфляційних втрат, 160 (сто шістдесят)грн. 27 коп. 3% річних, 106 (сто шість) грн. 69 коп.  витрат по сплаті державного мита та 233 (двісті тридцять три) грн. 14 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

          Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

          В частині позову Публічного акціонерного товариства “Львівобленерго” до Приватного підприємства “Трансгалбуд”  про  стягнення  130 грн. 00 коп. інфляційних втрат відмовити.

          Рішення господарського  суду  набирає  законної  сили   після   закінчення  строку  подання  апеляційної  скарги,  якщо апеляційну скаргу не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо  його  не  скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                   І.П. Кавлак

          Повне рішення складено 18.10.11

Виготовлено в КП "Документообіг  госп. судів"