Рішення

від 20.09.2011 по справі 5015/4398/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5015/4398/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.11                                                                                           Справа№ 5015/4398/11

За позовом: Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства “Крига”, м. Львів

про звільнення приміщення

                                                                                            Суддя: Гоменюк З.П.

                                                                              Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від позивача: Цебрівський Р.В.

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме його процесуальні права та обов'язки, зокрема, права заявляти відводи.

Суть спору: Позов заявлено Львівським міським управлінням Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області до Приватного підприємства “Крига” про зобов'язання звільнити приміщення площею 71,1 м.кв., яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. С. Бандери, 2 у зв'язку із розірванням договору та передати його по акту прийому –передачі Львівському міському управлінню Головного управління МВС України у Львівській області; зобов'язання повернути вказане приміщення.

Ухвалою суду від 03.08.2011р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 07.09.2011р. За клопотанням представника позивача, ухвалою суду від 07.09.2011р. розгляд справи відкладено на 20.09.2011р.

В судовому засіданні 20.09.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання 20.09.2011р. явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки суду не повідомив. В судовому засіданні 07.09.2011р. проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених в відзиві на позовну заяву, зокрема покликається на те, що відповідно до ст. 188 ГК України, розірвання договорів в односторонньому порядку не допускається.

 Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд  встановив наступне:

  17.09.2008р. між Львівським міським управлінням Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області  та Приватним підприємством “Крига” укладено договір, відповідно до п.1.1 якого позивач передає відповідачу  в користування, а відповідач приймає, користується службовим приміщенням площею 71,1 м.кв., яке знаходиться за адресою: м.Львів, вул.С.Бандери,2. Відповідач зобов”язується протягом терміну дії цього договору перераховувати позивачу щомісячно оплату за користування майном в розмірі 1,60грн. за год.користування.

  Таким чином, виходячи із змісту вказаного договору, суд прийшов до висновку про те, що фактично договір від 17.09.2008р., укладений між Львівським міським управлінням Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області та Приватним підприємством “Крига”, є договором оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до п.7.1. договору, він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 17.09.2009р. (один рік).

п.7.4. договору від 17.09.2009р. передбачено, що його чинність припиняється внаслідок:

-          закінчення терміну договору на який його було складено ;

         -          дострокового його розірвання з ініціативи однієї із сторін у порядку, передбаченому ст. 188 ГК України.

          Позивачем листом від 10.11.2010р. №16/10027 повідомлено відповідача про розірвання договору від 17.09.2008р.  з 01.12.2010р. З метою продовження дії договору, позивач пропонував відповідачу прибути в ЛМУ ГУМВС України у Львівській області не пізніше 20.11.2010р.

Як вбачається із листа позивача від 28.03.2011р. № 16/2895  відповідач звертався до нього з листом про надання дозволу для покращення (реконструкції) використовуваного приміщення по вул.С.Бандери, 2 у м.Львові. В даному листі позивач зазначив, що листом  від 10.11.2010р. № 16/10027 направляв офіційне попередження про розірвання договору про передачу в користування службового приміщення від 17.09.2008р., оскільки відповідно до п.7.4.1 вказаного договору, останній втратив свою чинність та є недійсним. Також вказаним листом позивач просив в термін до 04.04.2011р.  звільнити зазначене приміщення.

Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач 01.04.2011р. письмово заперечив можливість розірвання договору на підставі пунктів 7.5,7.6 договору від 17.09.2008р. На пропозицію відповідача від 31.03.2011р. про продовження терміну дії угоди про використання приміщення по вул.С.Бандери,2 у м.Львові, позивач листом  від 14.04.2011р. № 16/В-12 повідомив відповідача про необхідність звільнення вказаного приміщення добровільно, оскільки відповідно до п.7.4.2 угоди від 17.09.2008р. вона може бути розірвана з ініціативи однієї сторони у порядку, передбаченому ст. 188 ГК України.

Також позивач в позовній заяві покликається на те, що відповідачем в порушення п.п.4.2.1,4.2.5 договору від 17.09.2008р. незаконно було проведено ремонтно-реставраційні та відновлювальні роботи за адресою: м.Львів, вул.С.Бандери, 2 без письмового на це дозволу керівництва позивача.

Відповідно до ст.26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. Виходячи із вимог ст. 17 вказаного Закону, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і з тих самих підстав, які були передбачені договором.

Як вбачається із матеріалів справи (копії листів долучено до матеріалів справи), позивач неодноразово, попереджав відповідача про небажання продовжувати існуючий між сторонами договір оренди.

Крім того, попередження про розірвання договору заздалегідь, тобто раніше  ніж передбачено в ст. 17 Закону, а не протягом місяця після закінчення цього строку, не може бути розцінене судом як порушення права орендаря, як суб'єкта господарювання чи позбавлення його законних прав чи інтересів. За загальним правилом строк дії договору є підставою для припинення договору. У ст. 764 ЦК України  встановлюється виняток з цього загального правила. Так, у разі продовження наймачем  користуватись майном  після закінчення строку за відсутності заперечень наймодавця договір не припиняється

І відповідно, наймодавець який не бажає продовжувати такий договір, повинен попередити про це наймача не пізніше одного місяця після закінчення терміну дії договору. Однак, законодавець не встановлює обмежень, щодо повідомлень наймача заздалегідь до закінчення строку договору, про бажання наймодавця не продовжувати договір після закінчення його строку.

Вище зазначене підтверджується п.12 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 25.05.2000р. № 02-5/237 із змінами, внесеними роз'ясненням президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002р. № 02-5/609 в якому зазначено: “...таку заяву заінтересована сторона може подати і до закінчення строку дії договору оренди.”

Отже, позивачем належним чином попереджено відповідача про небажання продовжувати строк дії договору оренди.

 Крім того, п.7.6 договору передбачено, що якщо одна із сторін за один місяць до закінчення терміну договору не заявить про своє небажання продовжувати виконувати умови договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

 Таким чином, суд прийшов до висновку про те, що договір від 17.09.2008р. закінчив свою дію 17.09.2011р.

 п.2.3 договору від 17.09.2011р. передбачено, що у разі припинення чинності цього договору майно повертається відповідачем позивачу протягом 30 днів. Майно вважається поверненим позивачу з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню повністю.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.526,629,763,764 ЦК України, ст.ст.283 України, ст.ст.33,43,49,82,84 ГПК України, суд -                                                                

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2. Зобов”язати Приватне підприємство “Крига”, м.Львів, вул.Кульпарківська, 123/61 (ідентифікаційний код 25237269) звільнити приміщення площею 71,1 м.кв., яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. С. Бандери, 2 та передати його по акту прийому –передачі Львівському міському управлінню Головного управління МВС України у Львівській області, м.Львів, вул.С.Бандери, 1 ( ідентифікаційний код 23949066). Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

3. Стягнути з Приватного підприємства “Крига”, м.Львів, вул.Кульпарківська, 123/61 (ідентифікаційний код 25237269) на користь Львівського міського управління Головного управління МВС України у Львівській області, м.Львів, вул.С.Бандери, 1 (ідентифікаційний код 23949066) 85грн. 00коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн. 00коп. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 26.09.2011р.

Суддя                                                                                             Гоменюк З.П.