Постанова

від 30.11.2011 по справі 5015/4398/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.11 Справа № 5015/4398/11

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Галушко Н.А.

суддів Краєвської М.В.

ОСОБА_1

розглянув апеляційну скаргу ПП В«КригаВ» , м.Львів б/н б/д (Вх.2194 від 06.10.2011р.)

на рішення господарського суду Львівської області від 20.09.2011 р.

у справі № 5015/4398/11

за позовом: Львівського міського управління Головного управління міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, м.Львів

до відповідача: ПП В«КригаВ» , м.Львів

про звільнення приміщення

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - представник

від відповідача : ОСОБА_3-представник

Права та обов'язки представникам сторін відповідно до ст.ст.20, 22 ГПК України роз'яснено.

В судовому засіданні, за клопотанням скаржника, здійснювався технічний запис судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 81-1 ГПК України.

Рішенням господарського суду Львівської області від 20.09.2011р. у справі №5015/4398/11 (суддя Гоменюк З.П.) (з врахування ухвали про виправлення описки господарського суду Львівської області від 29.09.2011р.) позов задоволено повністю. Зобов'язано ПП В«КригаВ» , м.Львів звільнити приміщення площею 71,1 м.кв., яке знаходиться за адресою: м.Львів,вул.С.Бандери,2 та передати його по акту-прийому передачі ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, м.Львів, вул.С.Бандери,1 (ідентифікаційний код 23949066) відповідно до п.2.3 договору від 17.09.2008р.; стягнено з ПП В«КригаВ» , м.Львів на користь ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, м.Львів 85,00грн. виплат по сплаті державного мита та 236,00грн. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

ПП В«КригаВ» подано апеляційну скаргу б/н б/д (Вх.2194 від 06.10.2011р.), в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким відмовити в позові, посилаючись на те, що рішення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства та при неповному дослідженні всіх обставин справи. Зокрема, скаржник посилається на те, що справу розглянуто судом за відсутності представників скаржника, які не були повідомлені належним чином про дату засідання суду. Окрім того скаржник вважає, що сторони договору визначили терміни та порядок повідомлення стороною про своє небажання продовжувати виконувати умови договору. Оскільки позивачем за один місяць до закінчення дії договору не було повідомлено відповідача при припинення дії договору з 17.09.2011р. то, на думку скаржника, такий договір є продовженим. Посилання суду на те, що позивач надсилав скаржнику листи про своє небажання продовжувати виконувати умови договору є необгрунтованим, оскільки в цих листах не йшлося про припинення дії договору з 17.09.2011р.

Зокрема, скаржник зазначає, що заява скаржника про відкладення розгляду справи залишена судом без задоволення, що позбавило останнього можливості прийняти участь у розгляді справи та подати зустрічну позовну заяву, вимоги якої пов»язані із первісним позовом, оскільки звільнення приміщення передбачає складення акту прийому-передачі орендованого приміщення із зазначенням ступеню вартості приміщення, його пошкоджень чи покращень на момент повернення та стосовно визначення вартості виконаних робіт, що позивачем зроблено не було.

Львівське міське управління Головного управління міністерства внутрішніх справ України у Львівській області у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Скаржником заявлялось клопотання про залучення до розгляду справи ОСОБА_4 (інвестора) для повного з»ясування обставин по справі. Дане клопотання судовою колегією залишено без задоволення як необгрунтоване.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, судовою колегією встановлено наступне.

між Львівським міським управлінням Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області та ПП В«КригаВ» укладено договір від 17.09.2008р. (а.с.11-13), відповідно до п.1.1 якого позивач передає відповідачу в користування, а відповідач приймає, користується службовим приміщенням площею 71,1 м.кв., яке знаходиться за адресою: м.Львів, вул.С.Бандери,2.

Відповідно до п.1.2 договору відповідач зобовВ»язується протягом терміну дії цього договору перераховувати позивачу щомісячно оплату за користування майном в розмірі 1,60 грн. за год. користування.

З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджується та правомірно встановлено судом першої інстанції, що фактично договір від 17.09.2008р., укладений між Львівським міським управлінням Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області та ПП В«КригаВ» , є договором оренди.

Відповідно до ч.1 ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч.1 ст.763 ЦК України термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до п.7.1. договору, останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 17.09.2009р. (один рік).

Як зазначено у п.7.4. договору, його чинність припиняється внаслідок:

- закінчення терміну договору на який його було складено ;

- дострокового його розірвання з ініціативи однієї із сторін у порядку, передбаченому ст. 188 ГК України.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції, встановлено, що позивачем листом від 10.11.2010р. №16/10027 повідомлено відповідача про розірвання договору від 17.09.2008р. з 01.12.2010р.

З метою продовження дії договору, позивач пропонував відповідачу прибути в ЛМУ ГУМВС України у Львівській області не пізніше 20.11.2010р. (а.с.10).

Як вбачається із листа позивача від 28.03.2011р. № 16/2895 відповідач звертався до нього з листом про надання дозволу для покращення (реконструкції) використовуваного приміщення по вул. С.Бандери, 2 у м.Львові, в якому позивач зазначив, що листом від 10.11.2010р. № 16/10027 (а.с.10) направляв офіційне попередження про розірвання договору про передачу в користування службового приміщення від 17.09.2008р., оскільки відповідно до п.7.4.1 вказаного договору, останній втратив свою чинність, а також в термін до 04.04.2011р. звільнити зазначене приміщення (а.с.9).

Як встановлено судом першої інстанції, відповідач 01.04.2011р. письмово заперечив можливість розірвання договору на підставі пунктів 7.5,7.6 договору від 17.09.2008р.

Позивач листом №16/В-12 від 14.04.2011р. на пропозицію відповідача від 31.03.2011р. про продовження терміну дії угоди про використання приміщення по вул.С.Бандери,2 у м.Львові, повідомив відповідача про необхідність звільнення вказаного приміщення добровільно, оскільки відповідно до п.7.4.2 угоди від 17.09.2008р. вона може бути розірвана з ініціативи однієї сторони у порядку, передбаченому ст. 188 ГК України (а.с.8).

Відповідно до ст.26 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і з тих самих підстав, які були передбачені договором (ст.17 Закону).

Матеріалами справи підтверджується, що позивач листами неодноразово, попереджав відповідача про небажання продовжувати існуючий між сторонами договір оренди, що спростовує твердження скаржника, викладені в апеляційній скарзі щодо того, що в цих листах не йшлося про припинення дії договору.

Також, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що попередження про розірвання договору заздалегідь, тобто раніше ніж передбачено в Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» , а не протягом місяця після закінчення цього строку, не є порушенням права орендаря, як суб'єкта господарювання чи позбавлення його законних прав чи інтересів.

За загальним правилом строк дії договору є підставою для припинення договору.

Відповідно до ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Враховуючи вищенаведену норму Закону, правомірним є висновок суду першої інстанції, що наймодавець який не бажає продовжувати такий договір, повинен попередити про це наймача не пізніше одного місяця після закінчення терміну дії договору. Однак, законодавець не встановлює обмежень, щодо повідомлень наймача заздалегідь до закінчення строку договору, про бажання наймодавця не продовжувати договір після закінчення його строку.

Вищезазначене підтверджується п.12 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 25.05.2000р. №02-5/237 із змінами, внесеними роз'ясненням президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002р. № 02-5/609 в якому зазначено: В« ...таку заяву заінтересована сторона може подати і до закінчення строку дії договору оренди.В»

З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджується належним чином попередження відповідача про небажання продовжувати строк дії договору оренди.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що договір від 17.09.2008р. припинив свою дію 17.09.2011р.

Згідно із п.2.3 договору у разі припинення чинності цього договору майно повертається відповідачем позивачу протягом 30 днів. Майно вважається поверненим позивачу з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Скаржником не надано суду достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Не беруться до уваги посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що справу розглянуто судом за відсутності представників скаржника, які не були повідомлені належним чином про дату засідання суду. Заява скаржника про відкладення розгляду справи залишена судом без задоволення, оскільки сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Відповідач мав право після одержання ухвали про порушення провадження у справі надати (надіслати поштою) всі необхідні на думку відповідача документи, а також в процесі розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що рішення суду прийняте із дотриманням норм законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 20.09.2011р. у справі №5015/4398/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити у господарський суд Львівської області.

Головуючий-суддя Галушко Н.А.

Суддя Краєвська М.В.

Суддя Орищин Г.В.