ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
Справа № 13/323
12.10.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Ленд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-4"
про стягнення заборгованості
Суддя Курдельчук І.Д.
Представники:
від позивача ОСОБА_1 –дов. № 2 від 25.08.2011 р.
від відповідача не з’явився
В судовому засіданні 12.10.2011 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну і резолютивну частини рішення
ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мега Ленд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-4" про стягнення заборгованості в розмірі 20 784,72 грн.
Позов мотивований наявністю заборгованості, яка утворилася у відповідача перед позивачем у зв’язку з неповною сплатою відповідачем поставленого позивачем товару за Договором поставки № К/К/09 від 23.06.2009 року.
30.08.2011 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі № 13/323.
Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.
Відповідно до положень ст.ст.64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Господарський суд визнав представлені позивачем документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Дослідивши і з’ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -
ВСТАНОВИВ:
07.12.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мега Ленд (надалі –позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-4" (надалі –відповідач, покупець) було укладено договір поставки № К/К/09 від 07.12.2009 року (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов’язується передати (поставити) в зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно п. 4.1 Договору, договір поставки вступає в дію з дати його укладення і діє до 31.12.2009 року, а в частині розрахунків дії до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.
Розділом 8 Договору сторони передбачили порядок та строки розрахунків, згідно якого, покупець повинен оплатити отриманий товар не пізніше 14 днів з дати його відвантаження. Оплата здійснюється у розмірі повної вартості товару, форма розрахунку безготівкова.
На виконання умов Договору,у період з 07.12.2009 року по лютий 2010 року позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 34 414,86 грн., що підтверджується підписаною та скріпленою печатками обох сторін видатковими накладними № КИ 10-011478 від 07.12.2009 року, № КИ 10-002864 від 11.01.2010 року, № КИ 10-000400 від 01.02.2010 року та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей (належним чином засвідчені копії накладних та довіреності долучені до матеріалів справи).
Проте, відповідач свої зобов’язання щодо оплати поставленого позивачем товару виконав не в повному обсязі, перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача 28 848,39 грн.
Таким чином, станом на дату звернення позивача до суду з позовом заборгованість відповідача перед позивача складала 17 586,21 грн.
22.03.2011 року з метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості. Проте, зазначена вимога залишена відповідачем без належного реагування та задоволення.
Зважаючи на викладене, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ст. ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Отже, враховуючи викладене та зважаючи на те, що факт поставки позивачем продукції відповідачу документально підтверджено, господарський суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу за поставлену, але частково неоплачену відповідачем продукцію в розмірі 17 586,21 грн., є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Надані позивачем докази відповідачем спростовані не були.
Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем передбачених Договором зобов’язань, позивач нарахував та просив стягнути з відповідача 805,52 грн. 3 % річних та 2 392,99 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перерахунок розміру інфляційних втрат по періодах з застосуванням індексів інфляції у 2010-2011 році за даними Державного комітету статистики України та 3% річних, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 805,52 грн. 3 % річних та 2 392,99 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.
Отже, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення 17 586,21 грн. суми основного боргу, 805,52 грн. 3 % річних та 2 392,99 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.
Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-4" (02125, м. Київ, бульвар Перова, 26-Б, код ЄДРПОУ 35182445) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Ленд" (02094, м. Київ, вул.. Магнітогорська, 1Б, каб. 406 А, код ЄДРПОУ 32770030) 17 586,21 грн. суми основного боргу, 805,52 грн. 3 % річних та 2 392,99 грн. інфляційних втрат, 207 (двісті сім),85 грн. державного мита, 236 (двісті тридцять шість),00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя І.Д. Курдельчук
дата складення 12.10.2011
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 12.10.2011 |
Оприлюднено | 27.10.2011 |
Номер документу | 18758889 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Курдельчук І.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні