Рішення

від 04.10.2011 по справі 57/285

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  57/285

04.10.11

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕКА Україна"

До                    Приватного підприємства  "Глассо"

про                    стягнення заборгованості в розмірі 1027435,88 грн. та розірвання договору

              Суддя   Гулевець О.В.

Представники сторін:

від позивача                    ОСОБА_1 (Дов.)

від відповідача          не з‘явився

У судовому засіданні 04.10.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕКА Україна" (далі - позивач) з позовом до Приватного підприємства "Глассо" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 1269732,54 грн. та розірвання додаткової угоди № 2 від 17.03.2010р. до договору № 01/20108/0989 від 20.11.2008р.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що відповідачем не виконано умови договору № 01/20108/0989 від 20.11.2008р.та додаткової угоди № 2 від 17.03.2010р. щодо оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2011р. порушено провадження у  справі № 57/285 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 02.09.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2011р., в зв’язку з неявкою в  судове засідання представника відповідача, розгляд справи № 57/285 відкладено на 20.09.2011р.

В судовому засіданні 20.09.2011р. представник позивача надав суду клопотання про продовження строків розгляду спору відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п’ятнадцять днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2011р. продовжено строк розгляду справи.

Також в судовому засіданні 20.09.2011р. представником позивача надано суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача 1027435,88 грн.

Судом встановлено, що заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а отже  подальший розгляд справи здійснюється щодо вимог позивача зазначених в заяві про зменшення позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2011р. розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України відкладено на 04.10.2011р.

Представник позивача в судовому засіданні 04.10.2011р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними і такими, що підлягають задоволенню, з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 04.10.2011р. не з’явився, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою про порушення провадження суду документів не надав. Відповідач належним чином був повідомлений ухвалами суду від 26.07.2011р., 02.09.2011р. та 20.09.2011р. про місце і час судового засідання.

Ухвали суду, позовна заява, надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг станом на 31.08.2011р. наявний у матеріалах справи).

Відповідно до листа Вищого господарського суду від 02.06.2006, № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв’язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Аналогічна позиція викладена в листі Вищого господарського суду від 15.03.2007, № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році", в якому також зазначається, що відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвали суду від 26.07.2011р., 02.09.2011р. та 20.09.2011р. якими відповідача повідомлено про розгляд справи, повернуті поштовим відділенням з відміткою "за зазначеною адресою не проживає".

Враховуючи, що ухвали були відправлені відповідачу за адресою вказаною у витязі, то Приватне підприємство "Глассо" було належним чином повідомлено про дату і час судового засідання.

Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

20.11.2008р. між позивачем та відповідачем укладено рамочний договір постачання (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.2. Договору позивач зобов’язався постачати  відповідачу партіями в обумовлені сторонами строки віконні та дверні ПВХ - профілі, комплектуючі для виготовлення вікон та дверей, а також фрези та іншу оснастку, необхідну для обробки профілів системи VEKA, а відповідач зобов’язався прийняти та оплачувати ці товари.

17.03.2010р. сторонами підписано додаткову угоду № 2 до Договору, відповідно до п. 11 якої дана угода невід’ємною частиною Договору.

Згідно з п.п. 1, 2 Додаткової угоди № 2 від 17.03.2010р. сторони домовились, що позивач надає відповідачу товар на загальну суму 1641000,00 грн. на умовах безвідсоткового товарного кредиту. Відповідач в свою чергу зобов’язався повністю оплатити вартість товару до 17.12.2011р., згідно з графіку погодженого сторонами.

На виконання умов Договору № 01/20108/0989 від 20.11.2008р., у відповідності до заяви про зменшення позовних вимог позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 1512116,18 грн.

Відповідач в порушення умов Договору № 01/20108/0989 від 20.11.2008р. та Додаткової угоди № 2 від 17.03.2010р. здійснив часткову оплату поставленого товару, як вбачається з розрахунку позивача у розмірі 484680,30 грн.

Позивач просить розірвати Додаткову угоду № 2 від 17.03.2010р., посилаючись  на приписи ст. 651 ЦК України, на припинення дії основного договору та систематичну несплату відповідачем вартості поставленого товару у відповідності до погодженого в угоді графіку.

Відповідно до частини 2 статті 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Позивач направив на адресу відповідача лист № 91 від 27.05.2011р., в якому пропонує розірвати Додаткову угоду № 2 від 17.03.2010р. та про що підписати відповідну двохсторонню угоду.

Відповідно до п. 15.2. Договору № 01/20108/0989 від 20.11.2008р. кожна із сторін у будь-який час має право в однобічному позасудовому порядку без дотримання будь-якого строку відмовитися згідно з ст. 654 ЦК України від подальшого виконання цього Договору, якщо інша сторона суттєво порушить цей Договір.

Згідно з п. 11 Додаткової угоди № 2 від 17.03.2010р. дана угода є невід’ємною частиною Договору № 01/20108/0989 від 20.11.2008р.

Згідно з частиною 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як встановлено судом, відповідач не належним чином виконував свої зобов’язання щодо оплати поставленого товару на виконання Договору № 01/20108/0989 від 20.11.2008р. та у відповідності з графіком визначеним Додаткової угоди № 2 від 17.03.2010р.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність обставин, з якими стаття 651 ЦК України пов’язують можливість розірвання Додаткової угоди, оскільки внаслідок того, що відповідач не належним чином виконував свої зобов’язання щодо оплати товару, то відповідно позивач значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладанні Договору № 01/20108/0989 від 20.11.2008р.

Отже вимога позивача про розірвання Додаткової угоди № 2 від 17.03.2010р. визнається судом правомірною та підлягає задоволенню.

Крім того, згідно заяви про зменшення позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі 1027435,88 грн. (1512116,18 грн. - 484680,30 грн.)

Проте, судом встановлено, що як вбачається з наявних в матеріалах справи видаткових накладних, позивач поставив відповідачу товар за період з 01.05.2010р. по 21.06.2010р. на загальну суму 1201400,27 грн., а саме:

- видаткова накладна № 9600016980 від 01.05.2010р. на суму 2261,22 грн.;

- видаткова накладна № 9600017271 від 11.05.2010р. на суму 78627,40 грн.;

- видаткова накладна № 9600017065 від 14.05.2010р. на суму 119315,28 грн.;

- видаткова накладна № 9600017127 від 18.05.2010р. на суму 104392,97 грн.;

- видаткова накладна № 9600017246 від 21.05.2010р. на суму 26590,20 грн.;

- видаткова накладна № 9600017247 від 21.05.2010р.  на суму 156660,00 грн.;

- видаткова накладна № 9600017283 від 26.05.2010р. на суму 111976,81 грн.;

- видаткова накладна № 9600017416 від 31.05.2010р. на суму 3439,80 грн.;

- видаткова накладна № 9600017371 від 31.05.2010р. на суму 41,35 грн.;

- видаткова накладна № 9600017374 від 31.05.2010р. на суму 2845,75 грн.;

- видаткова накладна № 9600017375 від 31.05.2010р. на суму 96100,38 грн.;

- видаткова накладна № 9600017561 від 04.06.2010р. на суму 36966,84 грн.;

- видаткова накладна № 9600017562 від 04.06.2010р. на суму 112037,51 грн.;

- видаткова накладна № 9600017739  від 08.06.2010р. на суму 1057,06 грн.;

- видаткова накладна № 9600017780  від 18.06.2010р. на суму 2368,08 грн.;

- видаткова накладна № 9600017781 від 15.06.2010р. на суму 10529,46 грн.;

- видаткова накладна № 9600017782 від 15.06.2010р. на суму 23049,47 грн.;

- видаткова накладна № 9600017783 від 15.06.2010р. на суму 119446,54 грн.;

- видаткова накладна № 9600017784 від 15.06.2010р. на суму 39734,44 грн.;

- видаткова накладна № 9600017917 від 21.06.2010р. на суму 221,36 грн.;

- видаткова накладна № 9600017918 від 21.06.2010р. на суму 12486,40 грн.;

- видаткова накладна № 9600017919 від 21.06.2010р. на суму 142910,74 грн.;

- видаткова накладна № 9600017920 від 21.06.2010р. на суму 3341,21 грн.;

Враховуючи те, що позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 1201400,27 грн., що підтверджені перерахованими вище накладними та часткову оплату відповідачем поставленого товару у сумі 484680,30 грн., заборгованість відповідача перед позивачем становить 716719,97 грн. (1201400,27 грн. - 484680,30 грн.).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати  господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 716719,97 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 716719,97 грн. заборгованості за поставлений товар, отриманий на підставі Договору № 01/20108/0989 від 20.11.2008р.

Водночас позовні вимоги у частині стягнення 310715,91 грн. не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом встановлено, що позивачем поставлено відповідачу товар за період з 01.05.2010р. по 21.06.2010р. на загальну суму 1201400,27 грн., а не на 1512116,18 грн., як це стверджує позивач, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 1027435,88 грн. з у рахуванням часткової оплати заборгованості відповідачем, є безпідставними, і, відповідно, позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та  недоведеними.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 310715,91 грн.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський  суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Розірвати Додаткову угоду № 2 від 17.03.2010р. до рамочного договору про постачання № 01/20108/0989 від 20.11.2008р. укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕКА Україна" (07443, Київська область, Броварський район, смт. Калинівка, вул. Ігорева, буд. 2/1; ідентифікаційний код 34360838) та Приватним підприємством "Глассо" (03142, м. Київ, вул. Академіка Кримського, 4-А; ідентифікаційний код 31564084).

3.          Стягнути з Приватного підприємства "Глассо" (03142, м. Київ, вул. Академіка Кримського, 4-А; ідентифікаційний код 31564084; р/р 260010102857 Банк ЗАО "ПроКредит банк", МФО 320984, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕКА Україна" (07443, Київська область, Броварський район, смт. Калинівка, вул. Ігорева, буд. 2/1; ідентифікаційний код 34360838; р/р 26008010003291 в філії "Унікредит Банк" у м. Києві, МФО 300744) 716719 (сімсот шістнадцять тисяч сімсот дев’ятнадцять) грн. 97 коп. заборгованості, 7252 (сім тисяч двісті п’ятдесят дві) грн. 20 коп. державного мита, 164 (сто шістдесят чотири) грн. 63 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                      О.В. Гулевець

Дата підписання рішення: 10.10.2011р.