Рішення

від 10.10.2011 по справі 48/331

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

48/331

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  48/331

10.10.11

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Полімерстанкопром"

доПриватного підприємства "Віковіт"

простягнення 25 070,83 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:не з'явився

від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полімерстанкопром" (надалі –ТОВ "Полімерстанкопром") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Віковіт" (надалі –ПП "Віковіт") про стягнення

32 403,37 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Автотранспортне господарство" на виконання умов договору оренди нерухомого майна №61 від 01.04.2009 р. передав відповідачу у платне користування нерухоме майно, а відповідач свого зобов'язання по сплаті орендних платежів належним чином не виконав, в зв'язку з чим за останнім виникла заборгованість у розмірі 21 550,27 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 10 853,10 грн. Право вимоги у позивача виникло на підставі договору про відступлення права вимоги №04-07/11-02 від 04.07.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.08.2011 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 29.08.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.08.2011 р. розгляд справи відкладено до 12.09.2011 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та невиконанням ним вимог ухвали суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.09.2011 р. розгляд справи відкладено до 26.09.2011 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали суду.

В судове засідання представник позивача з'явилася, вимоги ухвали суду виконала, надала уточнення позовних вимог, в яких просила стягнути з відповідача заборгованість по сплаті орендних платежів у розмірі 20 050,28 грн. та пеню у розмірі 5 020,55 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.09.2011 р. розгляд справи відкладено до 10.10.2011 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та невиконанням ним вимог ухвали суду.

Представник позивача в судове засідання 10.10.2011 р. не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується підписом представника позивача в розписці в повідомленні про перерву від 26.09.2011 р.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 6, на яку було відправлено ухвали суду підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №10939961 від 29.08.2011 р.

Згідно із абзацу 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання сторони були належним чином повідомлені, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши в попередніх судових засіданнях пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2009 р. між ТОВ "Автотранспортне господарство" (орендодавець) та ПП "Віковіт" (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №61 (надалі –"Договір").

Згідно п. 1.1 Договору орендодавець передає орендареві за плату на певний строк у користування нерухоме майно: нежитлове приміщення для розташування офісу загальною площею 32,4 кв.м. літ. "С" кім. 18 (1 поверх) склад –50,0 кв.м. літ. "Ч" кім. 8, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Канальна, 2.

Пунктом 2.1 Договору сторони погодили, що плата за користування приміщенням –орендна плата –вноситься орендарем у грошовій формі. Незалежно від наслідків своєї господарської діяльності орендар за кожен місяць користування приміщенням сплачує орендодавцю орендну плату у розмірі 4 592,00 грн. в тому числі ПДВ 20% - 765,33 грн.

Відповідно до п. 2.2 Договору орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати фактичного використання орендованого приміщення –тобто з дати підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення.

Згідно п. 2.3 Договору орендна плата за користування приміщенням сплачується орендарем, незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря, щомісячно не пізніше п'ятого числа поточного місяця на рахунок орендодавця, згідно виставлених рахунків.

Пунктом 2.6 Договору встановлено, що орендар компенсує орендодавцю вартість фактично спожитих комунальних послуг, які сплачує орендодавець по окремим договорам з відповідними організаціями (водопостачання, каналізація, газ, електрична та теплова енергія і т.п.) за встановленими тарифами, та витрати орендодавця по утриманню прибудинкової території та сплаті послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання та об'єктів оренди. Вартість вказаної компенсації не входить до складу орендної плати за користування приміщенням згідно цього договору, і сплачується орендарем окремо, згідно виставлених орендодавцем рахунків.

Відповідно до п. 3.6 Договору орендар зобов'язаний вносити визначені цим договором орендну плату та інші платежі своєчасно та у повному обсязі, незалежно від наслідків його господарської діяльності.

01.04.2009 р. на виконання умов договору ТОВ "Автотранспортне господарство" на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна в оренду передало, а ПП "Віковіт" прийняло в оренду нерухоме майно нежитлове приміщення загальною площею 32,4 кв.м. в будівлі за літ. "С" та 50,0 кв.м. - літ. "Ч".

01.08.2009 р. між ТОВ "Автотранспортне господарство" та ПП "Віковіт" було укладено Додаткову угоду №1 до Договору відповідно до п. 1 якої сторони дійшли згоди змінити п. 2.1 Договору та викласти їх в наступній редакції:

2.1 Плата за користування приміщенням (визначеним у п. 1.1 Договору №61 оренди нерухомого майна від 01.04.2009 р. - у тимчасовому користуванні перебуває нежитлове приміщення для розташування офісу загальною площею 32,4 кв.м. в будівлі за літ. "С" кім. 18 на 1 поверсі по 60,00 грн. з ПДВ за 1 кв.м., складське приміщення загальною площею 50,0 кв.м. в будівлі за літ. "Ч" кім. 8 по 35,00 грн. за 1 кв.м.) - орендна плата –вноситься орендарем у грошовій формі. Незалежно від наслідків своєї господарської діяльності орендар за кожен місяць користування приміщенням сплачує орендодавцю орендну плату у розмірі 3 694,00 грн. в тому числі ПДВ 20% - 615,67 грн.

01.11.2009 р. між ТОВ "Автотранспортне господарство" та ПП "Віковіт" було укладено Додаткову угоду №2 до Договору, відповідно до п. 1 якої сторони дійшли згоди змінити п.п. 1.1 та 2.1 Договору та викласти їх в наступній редакції:

1.1 Орендар повертає орендодавцеві з тимчасового користування нерухоме майно:

а) нежитлове приміщення загальною площею 32,4 кв.м. в будівлі за літ. "С" кім. 18 на 1 поверсі, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Канальна, 2.

Орендар приймає в тимчасове користування нерухоме майно:

б) нежитлове приміщення загальною площею 12,0 кв.м. в будівлі за літ. "С" кім. 2 на 1 поверсі, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Канальна, 2.

2.1 Плата за користування нерухомим майном (визначеним у п. 1.б. Додаткової угоди №2 від 01.11.2009 р. в тимчасовому користуванні знаходиться нежитлове приміщення загальною площею 12,0 кв.м. по розцінці 50,00 грн. з ПДВ за 1 кв.м.) –орендна плата –вноситься орендарем у грошовій формі. Незалежно від наслідків своєї господарської діяльності орендар за кожен місяць користування приміщенням сплачує орендодавцю орендну плату у розмірі 2 350,00 грн. в тому числі ПДВ 20% - 391,67 грн.

01.11.2009 р. на виконання умов Додаткової угоди №2 ТОВ "Автотранспортне господарство" на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна в оренду передало, а ПП "Віковіт" прийняло в оренду нерухоме майно нежитлове приміщення загальною площею 12 кв.м. в будівлі за літ. "С" кім. 2 на 1 поверсі.

01.04.2010 р. між ТОВ "Автотранспортне господарство" та ПП "Віковіт" було укладено Додаткову угоду №3 до Договору, відповідно до п. 1 якої сторони дійшли згоди змінити п.п. 1.1 та 2.1 Договору та викласти їх в наступній редакції:

1.1 Орендар повертає орендодавцеві з тимчасового користування нерухоме майно:

а) нежитлове приміщення загальною площею 50,0 кв.м. в будівлі за літ. "Ч", розташоване за адресою: м. Київ, вул. Канальна, 2.

Орендар приймає в тимчасове користування нерухоме майно:

б) нежитлове приміщення загальною площею 11,1 кв.м. в будівлі за літ. "С" кім. 4 на 1 поверсі, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Канальна, 2.

2.1 Плата за користування нерухомим майном (визначеним у п. 1.б. Додаткової угоди №3 від 01.04.2010 р. в тимчасовому користуванні знаходиться нежитлове приміщення загальною площею 11,1 кв.м. по розцінці 35,00 грн. з ПДВ за 1 кв.м., нежитлове приміщення загальною площею 12,0 кв.м. по розцінці 50,00 грн. з ПДВ за 1 кв.м.) –орендна плата –вноситься орендарем у грошовій формі. Незалежно від наслідків своєї господарської діяльності орендар за кожен місяць користування приміщенням сплачує орендодавцю орендну плату у розмірі 990,00 грн. в тому числі ПДВ 20% - 165,00 грн.

01.04.2010 р. на виконання умов Додаткової угоди №3 ТОВ "Автотранспортне господарство" на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна в оренду передало, а ПП "Віковіт" прийняло в оренду нерухоме майно нежитлове приміщення загальною площею 11,1 кв.м. в будівлі за літ. "С" кім. 4 на 1 поверсі.

Позивач вказує, що за відповідачем за період з квітня 2009 р. по квітень 2011 р. виникла заборгованість по сплаті орендних та комунальних платежів у розмірі 20 050,28 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачами зобов'язання по сплаті орендних та комунальних платежів.

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Матеріалами справи підтверджується передача у користування відповідача нежитлового приміщення та наявність у відповідача заборгованості по сплаті орендних та комунальних платежів у розмірі 20 050,28 грн.

04.07.2011 р. між ТОВ "Автотранспортне господарство" (первісний кредитор) та ТОВ "Полімерстанкопром" (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги №04-07/11-02 (надалі –"Договір №2").

Згідно 1.1 Договору №2 первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором оренди нерухомого майна №61 від 01.04.2009 р. на загальну суму боргу 32 403,37 грн., укладеним між первісним кредитором та ПП "Віковіт".

Відповідно до п. 1.2 Договору №2 новий кредитор займає місце первісного кредитора в зобов'язаннях, що виникли з основного договору в обсязі та на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. 2.1.2 Договору №2 первісний кредитор зобов'язався не пізніше п'яти робочих днів після набуття чинності цим договором сповістити боржника про укладення цього договору.

Пунктом 4.1 Договору №2 встановлено, що даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

В даному випадку, ані законом, ані договором не були встановлені обмеження щодо здійснення уступки права вимоги за Договором оренди, в тому числі не передбачалось одержання згоди боржника на таку уступку.

14.07.2011 р. ТОВ "Автотранспортне господарство" направило на адресу ПП "Віковіт" повідомлення по заміну кредитора у зобов'язанні з ТОВ "Автотранспортне господарство" на ТОВ "Полімерстанкопром".

Таким чином, право вимоги заборгованості за Договором перейшло від ТОВ "Автотранспортне господарство" до ТОВ "Полімерстанкопром".

Відповідно до п. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Згідно із ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті орендних та комунальних платежів у розмірі 20 050,28 грн. на підставі Договору та настання строку виконання такого зобов'язання. В той же час, відповідачем не надано доказів на спростування наявності заборгованостей чи доказів її погашення.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ПП "Віковіт" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "Полімерстанкопром" про стягнення з ПП "Віковіт" заборгованості по сплаті орендних та комунальних платежів у розмірі 20 050,28 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 5 020,55 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 06.04.2009 р. по 07.06.2010 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно п. 6.1 Договору за несвоєчасну сплату платежів по цьому договору орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України від суми прострочених платежів за кожний день прострочки.

З урахуванням п. 1.2 Договору №2 та положень ст. 514 Цивільного кодексу України до позивача перейшло право вимоги не лише щодо стягнення основної заборгованості, а й право нарахування та стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором.

За перерахунком суду розмір пені за прострочення виконання грошового зобов'язання складає 4 933,31 грн. В іншій частині –87,24 грн. пеню нараховано безпідставно (без врахування ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України), а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ПП "Віковіт" на користь ТОВ "Полімерстанкопром" заборгованості у розмірі 20 050,28 грн. та пені у розмірі 4 933,31 грн.

У задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 111,81 грн. необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерстанкопром" задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Віковіт" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 6; ідентифікаційний код 30043593) на користь а користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерстанкопром" (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 30; ідентифікаційний код 32981471) заборгованість у розмірі 20 050 (двадцять тисяч п'ятдесят) грн. 28 коп., пеню у розмірі 4 933 (чотири тисячі дев'ятсот тридцять три) грн. 31 коп., державне мито у розмірі 249 (двісті сорок дев'ять) грн. 84 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 235 (двісті тридцять п'ять) грн. 18 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                               Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –14.10.2011 р.