ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" жовтня 2011 р. Справа № 5016/2842/2011(17/113)
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль С.М.,
при секретарі Кондратова О.В.,
з участю представників сторін:
від позивача –ОСОБА_1, довіреність № 531 від 01.03.2011 року,
від відповідача –представник не з‘явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5016/2842/2011(17/113)
За позовом: Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», 83001, м.Донецьк, вул. Університетська,2-А; поштова адреса: 54017, м. Миколаїв, вул. Чкалова, б.20,
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Рік-Миколаїв», 54014, м. Миколаїв, вул. Південна, 49-А, кв.72
про:стягнення боргу за кредитним договором у розмірі 119 873,18 грн.,-
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк»звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рік-Миколаїв»про стягнення заборгованості за кредитним договором № 05-562/07 від 24.10.2007р. в загальному розмірі 119 873,18 грн., в тому числі заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 70 005,00 грн.; заборгованість за відсотками за користування кредитом, нарахованими станом на 11.08.2011р. в розмірі 35 195,52 грн.; заборгованість зі сплати адміністративної комісії станом на 11.08.2011р. у розмірі 700,05 гривень; заборгованість за нарахованою пенею за порушення строків повернення основної суми кредиту та сплати відсотків за користування ним станом на 11.08.2011р. в розмірі 13 972,61 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі кредитного договору № 05-562/07 від 24.10.2007 р., платіжного доручення на видачу кредитних коштів, вимоги –претензії від 20.03.2009 р. № 109/487/119, норм ст.ст. 509, 526, 503, 1050, 1048, 1049, 1054, 525, 526 Цивільного кодексу України, та мотивовані тим, що за час дії кредитного договору відповідач неналежним чином виконував свої кредитні зобов’язання.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Про час і місце судового засідання сторін повідомлено належним чином. Проте відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, позов не заперечив і не спростував, відзив на позовну заяву не надав. При цьому, направлена на юридичну адресу відповідача ухвала суду з повідомленням про день, час і місце розгляду справи повернута органами зв'язку з позначкою «адресат вибув». Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, то повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, що повернуто органами зв'язку з позначкою «адресат вибув»з урахуванням конкретних обставин цієї справи, суд вважає належними доказами виконання судом обов'язку щодо повідомлення відповідача про вчинення судом певних процесуальних дій, а тому визнає можливим розглянути справу за відсутності представника останнього.
За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК України, спір розглядається за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, при цьому суд виходив з такого:
Між Закритим акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (надалі за текстом - Позивач, Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рік- Миколаїв»(надалі за текстом -Відповідач,) був укладений кредитний договір № 05-562/07 від 24 жовтня 2007 року, відповідно до якого позивач зобов'язався надані відповідачу кредит у розмірі 120 000,00 грн., а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти кредит та використати його за цільовим призначенням, сплатити позивачу відсотки за користування кредитом та повернути кредит в повному обсязі не пізніше 25 жовтня 2010 року.
Згідно пунктів 1.1, 10.1.1 кредитного договору позивач зобов‘язаний надати відповідачу обумовлену кредитним договором суму кредиту.
Відповідач, в свою чергу, у відповідності до пунктів 1.1.. 6.1., 7.1.. 7.5. кредитного договору, зобов'язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, своєчасно повернути в повному обсязі надану суму кредиту, сплатити плату за кредит та адміністративну комісію.
Статтею 7 кредитного договору встановлені наступні умови нарахування і сплати відсотків:
Відсотки за користування кредитом нараховуються за ставкою у розмірі 14,8 % річних із розрахунку 365 днів на рік (пункт 7.2.1. Кредитного договору);
Нараховані відсотки повинні сплачуватися відповідачем щомісячно не пізніше 1 (одного) банківського дня, наступного за 24 числом кожного місяця (пункт 7.2.2. Кредитного договору).
Також, у пункті 7.2.2. кредитного договору передбачено, що відсотки нараховуються щоденно на фактичну суму і за весь час користування кредитом.
Відповідно до п. 7.2.1.1. кредитного договору, у випадку не виконання чи неналежного виконання з будь-яких підстав зобов‘язань, встановлених п.п 10.3.6.1 та 10.3.6.2 та 10.3.6.3 цього договору, починаючи з першого дня такого невиконання чи неналежного виконання зобов‘язання , проценти за користування кредитом збільшуються таким чином: на 5 % процентів річних у випадку не виконання чи неналежного виконання зобов‘язання, та на 2 % проценти у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов‘язання і будуть нараховуватись банком за такою підвищеною ставкою до тієї дати, коли банк визначить, що зазначені зобов‘язання виконанні належним чином.
На виконання умов договору позивач відкрив відповідачу позичковий рахунок та надав обумовлені кредитним договором грошові кошти у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 24.10.2007р., а також випискою операцій та оборотів за позичковим рахунком ТОВ "Рік-Миколаїв".
Але відповідач взяті на себе договірні зобов‘язання не виконав належним чином, так відповідач до 24.02.2009р. належним чином виконував свої зобов'язання та здійснював відповідні платежі, проте, починаючи з 24.02.2009р. останній припинив погашення кредиту та не здійснив жодного платежу.
Таким чином, починаючи з 24.02.2009р. у відповідача виникла прострочена заборгованість за основною сумою кредиту за Кредитним договором та станом на момент розгляду справи складає 70 005,00 грн.
Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Стаття 202 Господарського Кодексу України передбачає, що господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечуються заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин.
У відповідності до положень статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Так, частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачений обов'язок кожної сторони вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій.
Відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини боргу позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.
Відповідно до пункту 1 статті 1048 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК) розмір і порядок отримання процентів за договором позики встановлюється договором. Правила статті 1048 ЦК поширюються й на кредитні правовідносини (пункт 2 статті 1054 ЦК).
Як зазначалось раніше, у зв'язку з невиконанням п. 10.3.6.3 та згідно п. 7.2.1.1. кредитного договору з 13.08.2009р. проценти за користування кредитом збільшуються на 2 % (два проценти) річних і нараховуються банком за ставкою у розмірі 16,8% (шістнадцять цілих вісім десятих процентів) річних (із розрахунку 365 (триста шістдесят п'ять) днів на рік) та у зв'язку з невиконанням п. 10.3.6.2 та згідно п. 7.2.1.1. кредитного договору з 17.11.2009р. проценти за користування кредитом збільшуються на 5 % (п'ять процентів) річних і нараховуються банком за ставкою у розмірі 21,8% (двадцять один цілий вісім десятих процентів) річних (із розрахунку 365 (триста шістдесят п'ять) днів на рік).
До 25.01.2009 р. відповідач належним чином виконував взяті на себе зобов'язання зі сплати відсотків, так нараховані відсотки за період з 24.10.2008р. по 25.01.2009 р. були погашені ТОВ «Рік - Миколаїв», але починаючи з 25.02.2009 р. і по теперішній час відповідач не сплачував відсотки за користування кредитом, що є порушенням ст. 7 Кредитного договору.
Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем зі сплати процентів за користування кредитними коштами за кредитним договором станом на 11.08.2011р. складає 35 195,52 грн.
Пунктом 7.5. кредитного договору встановлено, що відповідач повинен сплатити позивачу адміністративну комісію у розмірах та у строки передбачені п. 7.5.1. Проте, адміністративну комісію, у розмірі 700,05 гривень, що складає 1% від суми заборгованості, яку має бути сплачено в не пізніше 24.10.2009р. відповідач не сплатив. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати адміністративної комісії станом на 11.08.2011р. складає 700,05 гривень (сімсот гривень 05 копійок).
Відповідно до статті 610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Статтею 611 ЦК зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).
За змістом статті 549 ЦК під пенею розуміється грошова сума, яка встановлюється у відсотковому відношенні до простроченої суми за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України (надалі за текстом - ГК) штрафні санкції (штраф, пеня) за порушення грошового зобов'язання встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.
Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 543/96-ВР від 22.11.96 р. (стаття 3) передбачено, що розмір пені за прострочення платежу обмежений подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пункт 12.1. кредитного договору встановлює, що у разі порушення відповідачем строків виконання будь-якого з боргових зобов'язань відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Нарахування пені здійснюється на суму простроченого виконанням Боргового зобов'язання за весь час прострочення.
Загальна сума пені за порушення відповідачем зобов'язання з повернення основної суми кредиту за кредитним договором складає 9 958, 93 гривень.
Загальна сума пені за порушення відповідачем строку виконання зобов'язання зі сплати відсотків за користування кредитом складає 3 914,09 грн.
Загальна сума пені за порушення відповідачем строку виконання зобов'язання зі сплати адміністративної комісії складає 99,59 гривень.
Отже, загальна сума пені за порушення відповідачем строків виконання зобов'язань з повернення основної суми кредиту та сплати відсотків за користування ним станом на 11.08.2011 р. складає 13 972,61 гривні .
Пунктом 2 статті 258 ЦК встановлено, щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлений строк позовної давності в один рік.
Позивач, керуючись даною нормою, заявляє до стягнення пеню, яка несплачена відповідачем за кредитним договором: пеня за порушення строку сплати основної суми кредиту - за період з 11.09.2010р. по 11.08.2011р.; пеня за порушення строку сплати процентів за період з 11.09.2010 р. по 11.08.2011р;, пеня за порушення строку сплати адміністративної комісії - за період з 11.09.2010р. по 11.08.2011р., отже - строк позовної давності повністю дотримується.
Судом також перевірено правильність нарахування суми пені за порушення строків сплати суми кредиту, відсотків та адміністративної комісії за користування кредитом за допомогою програми «Законодавство»версія 2.8.1; сума пені за порушення строків сплати суми кредиту становить 5 380,78 грн., яка підлягає задоволенню за рахунок відповідача.
Таким чином, після здійсненого судом перерахунку, заборгованість відповідача за кредитним договором № 05-562/07 від 24.10.2007р. складає суму у розмірі 115 295,03 грн., з яких 70 005,00 грн. –заборгованість за основною сумою кредиту , 35 195,52 грн.- заборгованість за відсотками за користування кредитом, 700,05 грн.- заборгованість зі сплати адміністративної комісії, 5 380,78 грн.- пеня за порушення строків сплати суми кредиту, 3 914,09 грн.- пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, 99,59 грн.- пеня за порушення строків сплати адміністративної комісії за користування кредитом.
Відповідно до п. 1 п. 5.1. кредитного договору, несплата відповідачем будь-якої суми, що належить до сплати на користь позивача згідно даного договору є несприятливою подією, а згідно п. 5.4. кредитного договору в разі настання будь-якої несприятливої події позивач має право вимагати від відповідача достроково повернути кредит, а відповідач, незважаючи на положення п. 6.1. договору, повинен виконати дану вимогу і повернути отриманий кредит в повному обсязі разом із платою за кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті на користь позивача в строк не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги.
Зважаючи на викладене вище, позивач 23.03.2009 р., керуючись п.2 ст.1050 ЦК та п. п. 5.1., 5.4. кредитного договору, направив відповідачу рекомендованим листом, на адресу зазначену у кредитному договорі, повідомлення про дострокове повернення кредиту № 109/487/119 від 20.03.2009р. в якому вимагав достроково повернути всю суму кредиту, нараховані відсотки за користування кредитом та нараховану пеню за порушення строків сплати відсотків, в строк не пізніше 3-х днів з дня отримання листа.
Але, в даній справі відсутні документальні докази, які свідчать про належне реагування відповідачем на вищезазначені вимоги кредитора та сплати загальної заборгованості перед банком.
За загальним правилом, на особу покладається обов'язок вжити всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання взятого на себе зобов'язання (абзац 2 пункту 1 статті 614 ЦК, пункт 2 статті 218 ГК). Неналежне ставлення до виконання цього обов'язку свідчить про вину особи, яка є безумовною підставою для накладення відповідальності за порушення зобов'язання.
Так, статтею 629 ЦК зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Крім того, статтею 526 ЦК передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до умов договору.
Згідно пункту 1 статті 530 цього Кодексу; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань зі своєчасної і належної сплати відсотків за користування кредитними коштами позивача та повернення основної суми кредиту є порушенням не тільки умов кредитного договору, але й вищенаведених норм Цивільного кодексу України і Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідач не надав суду належних доказів виконання умов кредитного договору № 05-562/07 від 24.10.2007 року, позовні вимоги банку не спростував.
З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на Договорі сторін, чинному законодавстві, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не заперечені і не спростовані отже, підлягають задоволенню частково.
Керуючись ст. ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рік-Миколаїв»(54014, м. Миколаїв, вул. Південна, 49-А, кв.72; код 34034472) на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк»(83001, м.Донецьк, вул. Університетська,2-А; поштова адреса: 54017, м. Миколаїв, вул. Чкалова, б.20; код ЄДРПОУ 14282829) заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 70 005,00 грн. (сімдесят тисяч п‘ять грн.. 00 коп.), заборгованість за відсотками за користування кредитом в розмірі 35 195,52 грн. (тридцять п‘ять тисяч сто дев‘яносто п‘ять грн.. 52 коп.), заборгованість зі сплати адміністративної комісії у розмірі 700,05 грн. (сімсот грн. 05 коп.), заборгованість за нарахованою пенею за порушення строків повернення основної суми кредиту та сплати відсотків за користування ним в розмірі 9 394,46 грн. ( дев‘ять тисяч триста дев‘яносто чотири грн.. 46 коп.), 1 152,95 грн. (одна тисяча сто п‘ятдесят дві грн.. 95 коп. )- держмита та 226,99 грн. (двісті двадцять шість грн. 99 коп.) –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити в повному обсязі.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.М.Коваль
Оформлене відповідно до статті 84 цього Кодексу, рішення підписано 17.10.2011 року.
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 12.10.2011 |
Оприлюднено | 27.10.2011 |
Номер документу | 18760052 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Коваль С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні