Рішення

від 06.10.2011 по справі 5023/6061/11 (н.р. 38/211-10)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5023/6061/11 (н.р. 38/211-10)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2011 р.                                             Справа № 5023/6061/11 (н.р. 38/211-10)

вх. номер 6061/11

Суддя Господарського суду Харківської області Тихий П.В.

при секретарі Михайлюк В.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Міхірьов А.Л.;

відповідача 1 - не з"явився;

відповідача 2 - Чемаков Д.В.;      

розглянувши матеріали справи за позовом: ТОВ "Інтертранслогістик", м. Харків  

до  ТОВ  "КОНЕКС, ЛТД", м. Харків

та до ВАТ "Енергомашспецсталь", м. Краматорськ;    3-я особа < Текст > 

про стягнення 1060690,99 грн.

ВСТАНОВИВ:

 ТОВ “Інтертранслогістик” звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення солідарно з ТОВ “Конекс ЛТД”  та ВАТ  “Енергомашспецсталь” 1 060 690,99 грн. у зв'язку з невиконанням ВАТ “Енергомашспецсталь” грошового зобов'язання за укладеним  цим товариством з позивачем договором транспортно-експедиційного обслуговування від 24.05.2007 № 0524/1  (далі –Договір № 0524/1) та на підставі укладеного позивачем з  ТОВ “Конекс ЛТД”   договору поруки.

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.09.2010 (залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.04.11) позов задоволено частково: стягнуто з ВАТ “Енергомашспецсталь” на користь позивача 873203,40 грн. основного боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, що додатково складає суму  59704,55 грн., 177 487, 59 грн. пені,  3 % річних в сумі 10 485, 53 грн.; стягнуто з відповідачів солідарно на користь позивача 10 000 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.07.11 рішення господарського суду Харківської області від 08.09.2010 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.04.2011 по справі № 38/211-10 скасовано в частині, що стосується часткового задоволення позову про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранслогістик" 59 704, 55 грн. інфляційних втрат, 3 % річних у сумі 26 496, 10 грн., 177 487, 59 грн. пені та в частині відшкодування судових витрат у справі, не пов'язаних із витратами на послуги адвоката. Справу у відповідній частині передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області. В решті рішення господарського суду Харківської області від 08.09.2010           та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.04.2011 по справі № 38/211-10 залишено без змін.

Позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідачів солідарно 163731,39 грн. пені, 26496,10 грн. річних, 81254,71 грн. інфляційних та судові витрати, яку було прийнято судом.

Позов позивач обґрунтовує посиланням на встановлене рішеннями суддів у справі № 38/211-10 порушення відповідачем вимог ст. 525, 526 ЦК України та умов договору транспортного експедирування щодо своєчасних розрахунків за отримані послуги, наявність підстав застосування правових наслідків неналежного виконання зобов'язань з розрахунків за ст. 610, 611 ЦК України. Представник позивача у судовому засіданні стверджує, що позивач надав на користь відповідача повний обсяг визначених договором послуг по організації відправлення вантажів відповідача залізничним та автомобільним транспортом, у межах виконання експедиційних послуг виконав зберігання вантажів відповідача. Позивач зазначає, що факт сплати відповідачем частини заборгованості після отримання претензії –вимоги про сплату заборгованості за договором підтверджений матеріалами справи та свідчить про визнання боргу шляхом зокрема вчинення конкретної конклюдентної дії, а тому вважає, що позовні вимоги заявлені у межах строків позовної давності.

19.09.11 позивач надав до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№17732) та клопотання про продовження строку вирішення спору у справі (вх.№17731), які були задоволені судом.

Відповідач - 1 проти позовних вимог не заперечує з підстав, викладених у письмових поясненнях, що надійшли через канцелярію суду та долучені до матеріалів справи.

Відповідач - 2 проти задоволення позову заперечує. У письмових запереченнях вказує, що позивач в односторонньому порядку змінив умови договору шляхом надання послуг з експедирування без передоплати, наголошує на сплив строків позовної давності по 9-ти актах виконаних робіт з надання експедиційних послуг при перевезенні вантажів автомобільним транспортом та не погоджується із санкціями за несвоєчасні розрахунку за виконаний позивачем обсяг послуг зі зберігання вантажів, стверджуючи про підписанням претензії – вимоги не повноваженою особою. Зазначені обставини на думку відповідача - 2 є підставою для звільнення від встановленої договором та законом відповідальності за несвоєчасне виконання відповідачем 2 грошових зобов'язань.

Розгляд справи було відкладено на 04.10.11р.

В судовому засіданні, яке розпочалося 04.10.11 р. було оголошено перерву до 06.10.11 р.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін судового процесу, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, враховуючи обов»язкові вказівки, викладені в постанові Вищого господарського суду України, суд встановив наступне.

24 травня 2007 р. між позивачем та ВАТ «Енергомашспецсталь» укладений Договір № 0524/1 на транспортно-експедиційне обслуговування (т.1 а.с.16-21), відповідно до умов якого (пункт 1.1.) договором врегульовано взаємовідносини та взаєморозрахунки сторін при виконанні позивачем транспортно-експедиційного обслуговування при перевезенні зовнішньо торгівельних та транзитних вантажів номенклатури 2-го відповідача, виконуваних залізничним та автомобільним транспортом по території України, країн СНГ та інших держав. Згідно п. 11.1 договору № 0524/1, він набуває сили з моменту його підписання, діє до 31.12.2007 р. та автоматично продовжується на кожний наступний рік.

Матеріалами справи, висновками Судів у справі № 38/211-10 встановлено, що позивач, ТОВ “Інтертранслогістик” у термін часу з 01.01.2009р. по 15.12.2009р. виконував свої зобов'язання за Договором належним чином та у повному обсязі, надавши на користь відповідача-2 транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажів залізничним та автомобільним транспортом на загальну суму 1.542.068,98 грн., які були прийнятті відповідачем-2 без зауважень чи претензій за обсягом, якістю, вартістю, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт: № 1124/2-ЗМСС/Пр від 12.01.2009 р., № 1124/3-ЗМСС/Пр від 14.01.2009 р.; № 0524/1/01 від 17.01.2009 р.; № 0524/1/02 від 25.02.2009 р.; № 0524/1/02/1 від 27.02.2009 р.; № 0320/1/3-ЗМСС від 20.03.2009 р.; № 0323/2/3-ЗМСС від 23.03.2009р.; № 0326/3/3-ЗМСС від 26.03.2009 р.; № 0326/4/3-ЗМСС від 26.03.2009 р.; № 0326/5/3-ЗМСС від 26.03.2009 р.; № 0326/6/3-ЗМСС від 26.03.2009 р.; № 0524/1/03 від 31.03.2009 р.; № 0524/1/04 від 09.04.2009р.; № 0422/8/3-ЗМСС від 15.04.2009 р.; № 0422/7/3-3МСС від 22.04.2009 р.; № 0524/1/04/1 від 30.04.2009 р.; № 0508/3-ЗМСС від 08.05.2009 р.; № 0524/1/05 від 09.05.2009 р.; №0610/3-ЗМСС від 10.06.2009 р.; № 0524/1/06 від 18.06.2009 р.; № 0601/3-3МСС/Пр від 01.07.2009 р.; № 0422/8/3-3МСС/Пр від 01.07.2009 р.; № 0323/2/3-ЗМСС/Пр від 01.07.2009 р.; № 0422/7/3-3МСС/Пр від 01.07.2009 р.; № 0524/1/07 від 09.07.2009 р.; № 0524/1/07/1 від 12.07.2009 р.; № 0524/1/07/2 від 30.07.2009 р.; № 0524/1/09 від 24.09.2009 р.; № 0524/1/09/1 від 25.09.2009 р.; № 0524/1/09/2 від 30.09.2009 р.; № 0524/1/11 від 06.11.2009 р. (т.1 а.с. 26-52).

Згідно п. 2.4.2. Договору № 0524/1 сторони врегулювали, що 2-й відповідач зобов'язаний здійснити сплату рахунку, виставленого позивачем у строки, обумовлені сторонами, не пізніше ніж через три робочих дні після прибуття автомобіля у пункт призначення. Згідно змісту п.п. 5.1.,5.2. Договору 2-й відповідач перераховує на рахунки позивача вартість перевезення на підставі рахунків та сплачує послуги експедитора в порядку 100% передоплати проти рахунків – фактур, що виставлені позивачем у справі.

Матеріалами справи встановлено, що в порушення умов договору 2-й відповідач, фактично отримавши та прийнявши належним чином надані послуги за договором, починаючи з грудня місяця 2009 року припинив виконувати зобов'язання щодо сплати вартості наданих послуг, сплативши такі лише частково у сумі 658.865,58 грн. що підтверджується копіями банківських виписок, що містяться у матеріалах справи.

Внаслідок таких дій з неналежного виконання 2-м відповідачем своїх зобов'язань за договором, підписаними актами виконаних-робіт, що згідно змісту останніх надані 2-му відповідачу разом з рахунками – фактурами на сплату їх вартості, що підлягали сплаті 100% передоплатою проти таких рахунків (п.п. 5.2., 5.3.,5.4. договору), утворилась заборгованість у сумі 883.203,40грн.

20 листопада 2009 року на адресу 2-го відповідача була направлена претензія - вимога № 1116.2 від 16.11.2009р.про сплату заборгованості у розмірі 1.018.723,51 грн. з урахуванням нарахованої відповідно п. 7.6. договору пені, факт направлення та отримання якої підтверджено поштовою квитанцією, описом вкладення у цінний лист, поштовим повідомленням про отримання кореспонденції з оголошеною цінністю від 25.11.2009 року.

Згідно вимог статті 929 Цивільного Кодексу України договір транспортного експедирування віднесено до категорії відплатних, за договором одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). У відповідності до вимог статей 1, 9 Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність” транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Відповідно вимог ч.2 ст. 12 Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність” клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Тобто посилання 2-го відповідача на ненастання обов'язку з розрахунків, а відповідно відсутність підстав стягнення санкцій за їх невчасне здійснення суперечать вимогам наведених норм матеріального права.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно положень пункту 7.6. договору сторони узгодили, що у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань за даним договором, 2-й відповідач (за текстом договору клієнт) сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості перед позивачем (за текстом договору Експедитором) за кожен день прострочки.

Матеріалами справи та такими, що набули законної сили судовими актами у справі № 38/211-10, у частині, що залишена без змін Постановою Вищого господарського суду України встановлена наявність заборгованості 2-го відповідача у загальній сумі 883.203,40грн. та порушення 2-м відповідачем вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Також ст. 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню за настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк встановлений договором або законом. В силу обов'язкових вимог статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Обов'язок сплати експедитору, як то зазначено вище окремо закріплений у ст. 929 ЦК України, ч. 2 ст. 12 Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність” та договором. Матеріалами справи встановлено, що у зв'язку з неналежним виконанням цього обов'язку на адресу 2-го відповідача була направлена претензія - вимога № 1116.2 від 16.11.2009р. про сплату 1.018.723,51 грн. з урахуванням нарахованої відповідно п. 7.6. договору пені, що була безпідставно залишена відповідачем-2 без відповіді та належного виконання.

У відповідності до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог, виходячи зокрема з наступного.

Згідно пункту 1.3. Договору № 0524/1 правовідносини сторін за договором регулюються, зокрема, чинним законодавством України.

Статтею 611 ЦК України унормовано, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно приписів статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пунктом п. 7.6. Договору № 0524/1 передбачено обов'язок сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості перед експедитором, тобто позивачем за кожний день прострочення.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно змісту заперечень проти позовних вимог 2-й відповідач одночасно наголошує про відсутність підстав нарахування і стягнення пені, установленого індексу інфляції та 3% річних та на тому, що за 9 актами виконаних робіт з 26.03.2009 р. по 15.05.2009 р. строк позовної даності по стягненню пені, сплив.

Зазначену позицію 2-го відповідача суд визнає необґрунтованою, оскільки матеріалами справи встановлено, що 25.11.2009 року на адресу 2-го відповідача надійшла претензія – вимога № 1116.2 від 16.11.2009р.про сплату заборгованості у розмірі 1.018.723,51 грн. з урахуванням нарахованої відповідно п. 7.6. договору пені. З моменту отримання відповідачем даної претензії – вимоги № 1116.2 від 16.11.2009р., до моменту звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості (вересень 2010 року) минуло дев'ять місяців, тобто встановлений у п.п. 1 ч. 2 статті 258 ЦК України строк позовної давності не минув.

Суд визнає такими, що не узгоджуються із вимогами закону та не підтверджені жодним належним доказом у справі посилання 2-го відповідача на необхідність звільнення останнього від зобов'язання зі сплати 3% річних та інфляційних втрат у зв'язку з підписанням претензії – вимоги не уповноваженою особою підприємства – позивача, оскільки такі доводи ґрунтуються на припущеннях.

З урахуванням наведеного, суд визнає законними та обґрунтованими та задовольняє позовні вимоги у частині стягнення пені у сумі 163731,39 грн.

В силу п. 2 ст. 625 ЦК України унормована відповідальність за порушення грошового зобов'язання у вигляді стягнення 3% річних від простроченої суми. Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав свої зобов'язання по сплаті заборгованості в термін, встановлений у претензії-вимозі № 1116.2 від 16.11.2009, отриманій 25.11.2009 року, позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних у сумі 26496,10 грн. відповідають діючому законодавству України та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 статті 625 ЦК України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, тому позовні вимоги в сумі 81254,71 грн. інфляційних обґрунтовані та підлягають задоволенню. Суд зауважує, що ці нарахування здійсненні позивачем вірно та обґрунтовано. Під час розрахунку інфляційних нарахувань враховано як позитивну, так і негативну (від'ємну) величину індексу інфляції, тобто дефляцію.

Згідно матеріалів справи 26.05.2007 року між ТОВ «Інтертранслогістик»та ТОВ фірма «КОНЕКС,ЛТД» був підписаний договір поруки про виконання ТОВ фірма «КОНЕКС,ЛТД» зобов'язань за договором транспортного експедирування від 24.05.2007 року № 0524/1. Згідно правової позиції відповідача -1 наведеної у письмових поясненнях та під час відкритого судового засідання, відповідач -1 проти позову не заперечує.

Під час судового розгляду справи, суд оглянув договір поруки від 26.05.2007року, підписаний сторонами, скріплений печатками підприємств, в силу п. 1.1. якого відповідач-1 прийняв зобов'язання відповідати за належне виконання зобов'язань відповідача-2.

Згідно вимог статті 553 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат солідарно з відповідача -1 та відповідача -2.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З урахуванням задоволення позовних вимог, судові витрати у даній справі покладаються на 1-го та 2-го відповідача в частині сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу солідарно.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

В клопотанні другого відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності до вимоги про стягнення пені відмовити.

Позов ТОВ "Інтертранслогістик" задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ" (84306, Донецька область, м. Краматорськ, код 00210602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтертранслогістик" (м. Харків, 61099, вул. Рибалко, 37, к. 10, код 31827404) – суму інфляції у розмірі 80334,71 грн., 3 % річних у розмірі 26196,10 грн., 161877,56 грн. пені, витрати по сплаті державного мита в розмірі 2684,08 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «КОНЕКС,ЛТД» (61000, м. Харків, вул. Муранова, 13, код 21177990) та Публічного акціонерного товариства "ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ" (84306, Донецька область, м. Краматорськ, код 00210602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтертранслогістик" (м. Харків, 61099, вул. Рибалко, 37, к. 10, код 31827404) солідарно - суму інфляції у розмірі 920,00 грн. грн., 3 % річних у розмірі 300 грн., 1853,83 грн. пені, витрати по сплаті державного мита в сумі 30 грн.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя                                                                                      Тихий П.В.  < Довідник >

повний текст рішення складено 11.10.11р.