Постанова

від 22.09.2011 по справі 22/173

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

  ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2011                                                                                           № 22/173

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Коршун Н.М.

суддів:           

за участю представників:

Від  позивача:  представник – ОСОБА_1 - за довіреністю.

Від відповідача-1: представник  - не з’явився.

Від відповідача-2: представник  - не з’явився.

Від відповідача-3: представник  - не з’явився.

Від відповідача-4: представник  - не з’явився.

Від відповідача-5: представник  - ОСОБА_2 – за довіреністю.

Від відповідача-6: представник  - не з’явився.

Від третьої особи: представник - не з’явився

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства „Базіс-Пром”

ВСТАНОВИВ :

У червні 2011 року Відкритого акціонерного товариства „Готель „Славутич” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до 1. Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк”, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю „Жасмін-Тур”, 3. Відкритого акціонерного товариства „Готельний комплекс „Либідь”, 4. Корпорації “Калістер Трейдінг Лімітед”, 5. Приватного підприємства „Базіс-Пром” про визнання недійсним з моменту укладення договору відступлення прав за іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 03.11.2005 року, зареєстрованим за реєстровим № 6891, із змінами та доповненнями, внесеними згідно з Додатковим договором, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 14.04.2006 року, зареєстрованим за реєстровим № 2325, та Додатковим договором, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 17.10.2006 року, зареєстрованим за реєстровим № 6886,

від 24.12.2008, посвідчений приватним нотаріусом міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 5621;

-  витребувати у Приватного підприємства "БАЗІС-ПРОМ" будівлю готелю "Славутич" з тамбуром загальною площею 16567,20 кв. м., що розташована за адресою м. Київ, вул. Ентузіастів, буд.1, яка була придбана за договором купівлі-продажу посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 від 15 січня 2009 року, зареєстрованим в реєстрі за реєстровим №86 та зареєстрованого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна в реєстрову книгу №Зз-70 за реєстровим №326-з, реєстраційне посвідчення №025718 на користь Відкритого акціонерного товариства "Готель "Славутич";

-  зобов'язати Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" перереєструвати право власності з Приватного підприємства "БАЗІС-ПРОМ" на будівлю готелю "Славутич" з тамбуром загальною площею 16567,20 кв. м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Ентузіастів, буд.1, яка була придбана за договором купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 від 15 січня 2009 року, зареєстрованого в реєстрі за реєстровим № 86 та зареєстрованого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна в реєстрову книгу № Зз-70 за реєстровим № 326-3, реєстраційне посвідчення № 025718 на Відкрите акціонерне товариство "Готель "Славутич".

 Одночасно із поданням позову позивач звернувся із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на нерухоме майно - будівлю готелю «Славутич» з тамбуром загальною площею 16 567,20 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул.. Ентузіастів, будинок 1; заборони Приватному підприємству «БАЗІС - ПРОМ» (04053, Україна, місто Київ, вул.. Артема, буд. 37-41, ідентифікаційний код 35134962 ті іншим особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження та розпорядження будівлею готелю «Славутич» з тамбуром загальною площею 16 567,20 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул.. Ентузіастів, будинок 1; заборони Комунальному підприємству «Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна» (01011, м. Київ, вул.. Трьохсвятительська, 4-В, ідентифікаційний код 03359836) вчиняти будь-які дії щодо реєстрації прав будь-яких осіб на будівлю готелю «Славутич» з тамбуром загальною площею 16 567,20 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул.. Ентузіастів, будинок 1, заборонити вчиняти будь-які дії, що можуть мати наслідком відчуження або розпорядження будівлею готелю «Славутич» з тамбуром загальною площею 16 567,20 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул.. Ентузіастів, будинок 1, зокрема видавати витяги про реєстрацію права власності на об’єкт нерухомого майна, видавати витяги з реєстру прав власності на об’єкти нерухомого майна.

 В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що відчуження будівлі відбулось без участі Відкритого акціонерного товариства « Готель «Славутич», всупереч інтересів товариства шляхом укладення незаконних правочинів особами, які не мали та не мають жодного стосунку до вказаного нерухомого майна, з відома керівництва Відкритого акціонерного товариства «Готель «Славутич», яке з перевищенням визначених статутними документами позивача умисно приховувало вчинення дій, спрямованих на відчуження основного засобу господарської діяльності Відкритого акціонерного товариства «Готель «Славутич» - будівлю готелю. Необхідність вжиття вказаних заходів обумовлена тим, що незаконний володілець будівлі готелю «Славутич» матиме можливість безконтрольно відчужувати будівлю готелю «Славутич» як цілком так і частинами, що у подальшому неодмінно утруднить процес віндикації будівлі у різних осіб, або навіть зробить такі дії при виконанні судового рішення неможливими.

 Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.07.2011 року у справі № 22/173 заяву позивача про забезпечення позову задоволено повністю.

                     Не погоджуючись із прийнятою ухвалою суду, Приватне підприємство „Базіс-Пром” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що позивачем не подані докази наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування заходу до забезпечення позову.

          Відповідачем-1, відповідачем-2, відповідачем-3, відповідачем-4, відповідачем-6 та третьою особою не використано наданого їм законом права на участь своїх представників у судових засіданнях.

 Учасники спору вважаються повідомленими про час і місце розгляду справи судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (абз. З п. 3.6 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

 Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

 Згідно п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердження належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

 Поштові відправлення з ухвалою Київського апеляційного господарського суду  у справі № 22/173 були направлені відповідачу-1, відповідачу-2, відповідачу-3, відповідачу-4, відповідачу-6 та третій особі за адресами, вказаними у позовній заяві. Підтвердженням надсилання відповідачу-1, відповідачу-2, відповідачу-3, відповідачу-4, відповідачу-6 та третій особі ухвал суду є відповідні відмітки на зворотньому боці цієї ухвали та поштові повідомлення про повернення поштової кореспонденції.

 Разом з тим, судова колегія зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом саме згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про вказане,  Вищим господарським судом України зазначалося в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23), від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" (пункт 19).

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача-1, відповідача-2, відповідача-3, відповідача-4, відповідача-6 та третьої особи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, судова колегія встановила, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заяви про забезпечення позову, враховуючи наступне.

 За приписами ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або за своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За змістом цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

 Відповідно до ст. 67 Господарського процесуального кодексу України суд вправі забезпечити позов також забороною іншим особам вчинять дії, що стосуються предмета спору.

Таким чином, із змісту вищенаведеної статті вбачається, що необхідною умовою вжиття  заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які  свідчать про те, що в  разі  невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття  заходів є саме забезпечення виконання  рішення.

 Відповідний висновок міститься в роз’ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. №02-5/611 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” в пункті 3 якого та пункті 4 листа Вищого арбітражного суду України №01-8/516 від 22.09.2000 “Про практику вирішення окремих категорій спорів” зазначено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову, є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду.

         У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступного: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Вибір способу забезпечення позову залежить від суті позовної вимоги та повинен бути співрозмірним, а заборона на вчинення дій може стосуватися лише предмета позову.

 Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з вимогами про визнання недійсним з моменту укладення договору відступлення прав за іпотечним договором; витребувати у Приватного підприємства "БАЗІС-ПРОМ" будівлю готелю "Славутич" з тамбуром загальною площею 16567,20 кв. м., що розташована за адресою м. Київ, вул. Ентузіастів, буд.1 та зобов'язати Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" перереєструвати право власності з Приватного підприємства "БАЗІС-ПРОМ" на будівлю готелю "Славутич"з

тамбуром загальною площею 16567,20 кв. м., що розташована за адресою м. Київ, вул. Ентузіастів, буд.1.

 В той же час, оскаржуваною ухвалою місцевого господарського суду вжито заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на будівлю готелю «Славутич» з тамбуром    загальною площею 16567,20 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Ентузіастів, будинок 1, шляхом заборони Приватному підприємству «БАЗІС - ПРОМ» та іншим особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження та розпорядження будівлею готелю «Славутич» з тамбуром загальною площею 16 567,20 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Ентузіастів, будинок 1та шляхом заборони Комунальному підприємству «Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна» вчиняти будь-які дії щодо реєстрації прав будь-яких осіб на будівлю готелю «Славутич» з тамбуром загальною площею 16 567,20 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул.. Ентузіастів, будинок 1, заборонити вчиняти будь-які дії, що можуть мати наслідком відчуження або розпорядження будівлею готелю «Славутич» з тамбуром загальною площею 16 567,20 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул.. Ентузіастів, будинок 1, зокрема видавати витяги про реєстрацію права власності на об»єкт нерухомого майна, видавати витяги з реєстру прав власності на об’єкти нерухомого майна, що повністю пов’язано з вищезазначеним предметом позову та є співрозмірним способом забезпечення позову.

 Судова колегія не погоджується з доводами апелянта стосовно того, що позивачем не подані докази наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування заходу до забезпечення позову, оскільки це спростовується наступним.

 Обставини справи свідчать про те,  що відчуження будівлі готелю «Славутич», з тамбуром загальною площею 16 567,20 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул.. Ентузіастів, будинок 1, відбулося без участі Відкритого акціонерного товариства «Готель «Славутич», будівля готелю «Славутич», у зв’язку з тим, що зазначена будівля готелю «Славутич» належить відповідачу-5, то останній матиме можливість відчужити будівлю готелю «Славутич» на момент виконання рішення, що в свою чергу може утруднити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог щодо витребування у Приватного підприємства "БАЗІС-ПРОМ" будівлю готелю "Славутич" з тамбуром загальною площею 16567,20 кв. м., що розташована за адресою м. Київ, вул. Ентузіастів, буд.1, яка була придбана за договором купівлі-продажу на користь Відкритого акціонерного товариства "Готель "Славутич".

 Таким чином, позивачем доведено належними та допустимими доказами те, що невжиття заходів до забезпечення позову саме в спосіб, що визначений заявником, утруднить виконання або не виконання рішення господарського суду в даній справі.

 За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про те, що існує ймовірність утруднення виконання або фактичного невиконання рішення в разі задоволення позову; заява про забезпечення позову у зазначений спосіб відповідає вимогам розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, а отже, є такою, що підлягає задоволенню.

 Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

 Доводами апеляційної скарги не спростовано зазначені вище обставини та висновки місцевого господарського суду.

 Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є безпідставною та задоволенню не підлягає, а оскаржувану ухвалу про забезпечення позову слід залишити без змін.

 На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

  ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Базіс-Пром” на ухвалу Господарського суду м. Києва від 26.07.2011 року залишити без задоволення.

            2.   Ухвалу Господарського суду м. Києва від 26.07.2011 року у справі № 22/173 – без змін.

            3. Матеріали справи № 22/173 повернути до Господарського суду м. Києва.

 Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

  Головуючий суддя

  Судді