Постанова

від 20.10.2011 по справі 5016/1956/2011(16/154)

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5016/1956/2011(16/154)

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"20" жовтня 2011 р. Справа № 5016/1956/2011(16/154)

 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді В.Б. Туренко

суддів Л.І. Бандури (згідно розпорядження голови суду від 18.10.2011 р. №613), Л.В. Поліщук

при секретарі судового засідання: О.О. Довбиш

від прокуратури –О.А. Лянна

представники позивача та відповідачів у судове засідання не з'явились, про день, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради

на рішення господарського суду Миколаївської області від 03.08.2011 р.

у справі № 5016/1956/2011(16/154)

за позовом Прокурора м.Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради  

до відповідачів:

1) Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради

2) Миколаївського регіонального відділення Асоціації міст України

про визнання незаконним розпорядження та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину

ВСТАНОВИВ:

В червні 2011 р. Прокурор м.Миколаєва звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради до Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради, Миколаївського регіонального відділення Асоціації міст України про визнання незаконним розпорядження Фонду комунальної власності Миколаївської міської ради від 24.07.2002 р. №129-р про передачу у безкоштовне користування нежитлових приміщень по вул.Потьомкінській, 48 у м.Миколаєві, застосування наслідків недійсності нікчемного правочину –договору №2 від 03.02.2003 р., укладеного між відповідачами, повернення нерухомого майна власнику –Миколаївській міській раді із посиланням на вимоги ст.ст. 203, 215, 216, 220, 793, 828 ЦК України (а.с.2-4).

Заперечуючи проти позову, перший відповідач зазначив, що оспорюване розпорядження є законним, прийнято в межах наданих йому повноважень, вищевказаний договір №2 укладений відповідно до вимог чинного законодавства і не є нікчемним (а.с.35).

Відзив на позов другий відповідач не надав.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 03.08.2011 р. (суддя Фролов В.Д.) позов задоволено з підстав обґрунтованості заявлених вимог (39-41).

Не погодившись з даним рішенням, Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради 12.09.2011 р. звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило його скасувати, в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення і неправильне застосування судом норм процесуального та матеріального права. Одночасно скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку подання апеляційної скарги, яке задоволено судовою колегією відповідно до ст.ст.53, 93 ГПК України, про що зазначено в ухвалі суду апеляційної інстанції від 19.09.2011 р.

Заявою від 13.10.2011 р. Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради підтримало доводи апеляційної скарги, просило розглянути справу без участі його представника.

Заявою від 13.10.2011 р. Миколаївська міська рада просила залишити рішення без змін, апеляційну скаргу без задоволення, розглянути справу без участі її представника.

Заслухавши представника прокуратури, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.

Миколаївське Регіональне відділення Асоціації міст України відповідно до Статуту, затвердженого рішенням Правління Асоціації міст України 02.06.2001 р., є добровільним об'єднанням органів місцевого самоврядування, метою діяльності якого є захист існування, становлення та розвиток місцевого самоврядування в Україні, а  також координація та взаємодія з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, політичними партіями та громадянськими об'єднаннями для виконання програм перетворення України в країну з ефективною соціальною орієнтованою ринковою економікою, розвинутою та збалансованою інфраструктурою громадських послуг в містах, високим рівнем соціального захисту громадян (а.с.10-12).

23.07.2002 р. Миколаївське регіональне відділення Асоціації міст України звернулось до Фонду комунальної власності міської ради із заявою про передачу приміщення, розташованого за адресою: вул.Потьомкінська, 48, м.Миколаїв в безкоштовне користування (а.с.8).

На підставі розпорядження Фонду комунальної власності Миколаївської міської ради від 24.07.2002 р. №129-р, ст.ст.2, 4, 31, ч.2 ст. 32, ст.35 Закону України "Про власність", п.5 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", між Фондом комунальної власності міської ради (Власник), правонаступником якого є Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради, та Миколаївським регіональним відділенням Асоціації міст України (Користувач) укладено договір №2 від 03.02.2003 р. про передачу об'єкта комунальної власності територіальної громади міста в безкоштовне користування, за умовами якого Власник передав, а Користувач прийняв в безстрокове безкоштовне користування нежитлові приміщення загальною площею 134,00 кв.м, розташовані за адресою: вул.Потьомкінська, 48, м.Миколаїв, залишковою вартістю 11524,00 грн. станом на 17.10.2002 р. для використання під адміністративні потреби. Передача комунального майна підтверджена відповідним актом від 03.02.2003 р. (а.с.5-7).

Заявляючи вимоги про визнання незаконним розпорядження Фонду комунальної власності Миколаївської міської ради №129-р від 24.07.2002 р. "Про використання нежитлових приміщень міської комунальної власності" прокурор не зазначив з яких правових підстав заявлені ці вимоги та не обґрунтував їх. Більш того, до позовної заяви доданий витяг із вказаного розпорядження в якому зазначено п.1: "Розірвати договір оренди з Головним управлінням контролю на приміщення по вул.Потьомкінській, 48 площею 134 кв.м у зв'язку із ліквідацією підприємства згідно з рішенням сесії №1/11 від 27.04.2002 р. "Про затвердження структури Миколаївської міської ради та її управлінь", що не має відношення до даної справи (а.с.9).

З приводу прийняття виконавчим органом міської ради розпоряджень щодо передачі комунального майна в безкоштовне користування судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до п.5 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 р. №280/97-ВР (із змінами) органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в т.ч. виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Виконавчим органом міської ради, який реалізує політику міської ради щодо володіння, користування та розпорядження майном комунальної власності, на день прийняття оспореного розпорядження був Фонд комунальної власності Миколаївської міської ради.

Приписами п.2 роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними  актів державних чи інших органів" від 26.01.2000 р. №02-5/35, встановлено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та / або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства організації –позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

          Прокурором не надано жодного доказу на підтвердження того, що розпорядження про передачу в безкоштовне користування комунального майна не відповідає чинному законодавству, прийнято Фондом комунальної власності за межами його компетенції та порушує права позивача –Миколаївської міської ради у зв'язку із прийняттям такого розпорядження, тому немає правових підстав для визнання його незаконним.

Не доведено прокурором і відсутність у Фонда комунальної власності права на укладання в 2003 р. договору безоплатного користування майном на невизначений строк. На той час за такими договорами відносини сторін регулювались гл.27 ЦК УРСР (1962 р.), а також рядом статей Цивільного кодексу про майновий найом. 31.01.2004 р. набрав чинність Цивільний кодекс України, відповідно до п.4 Прикінцевих та Перехідних положень якого до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

          Порядок укладання договорів позички регламентуються главою 60 ЦК України.  

Відповідно до ст.827 ЦК України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовились про це або якщо це випливає із суті відносин між ними. До договору позички застосовуються положення глави 58 цього кодексу ("Найм (Оренда)").

Згідно ч.3 ст.828 ЦК України договір позички будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у формі, яка визначена відповідно до статті 793 цього Кодексу.

Статтею 793 ЦК України передбачено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню при його укладанні строком на три роки і більше.

Згідно ч.1 т.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Відповідно до ст.831 ЦК України якщо сторони не встановили строку користування річчю, він визначається відповідно до мети користування нею.

Згідно ч.2 ст.763 ЦК України якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.

Пунктом 5.1 договору №2 передбачено, що його укладено на невизначений термін. Договір може бути припинено за згодою сторін, а також на вимогу Власника у встановленому законом порядку. Користувач зобов'язаний у 10-денний термін, з дня отримання заяви Власника повернути наданий йому в безкоштовне користування об'єкт без відшкодування витрат, пов'язаних з поліпшенням його стану.

Укладання договору позички на невизначений строк не суперечить вимогам ст. 831 ЦК України, якою передбачено, якщо сторони не встановили строку користування річчю, то він визначається відповідно до мети користування нею.

Отже, укладення договору позички на невизначений строк не суперечить чинному законодавству і може бути розірваний у будь-який час.

При зверненні з позовом прокурором не враховано, що Миколаївське регіональне відділення Асоціації міст України є організацією, яка повністю фінансується з міського бюджету, отже в разі укладання оплатного договору міська рада буде змушена виділяти цій організації кошти для сплати орендних платежів. Крім того, згідно до Положення про Управління з використання та розвитку Миколаївської міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 23.06.2006 р. №2/4, яке є правонаступником Фонду комунальної власності Миколаївської міської ради, Управління створено міською радою і є його виконавчим органом, підзвітним і підконтрольним міській раді, підпорядкованим виконавчому комітету, міському голові та його першому заступнику, в своїй діяльності керується рішеннями міської ради, її виконкому та розпорядженнями міського голови, у зв'язку з чим міська рада, її виконком, або міський голова в будь-який момент мають право прийняти відповідне рішення чи розпорядження, яким зобов'язати Управління в порядку п.5.1. договору №2 від 03.02.2003 р. звернутись до Миколаївського регіонального відділення Асоціації міст України з заявою про припинення спірного договору, після чого останній в 10-денний термін повинен повернути наданий йому в безоплатне користування об'єкт, у зв'язку з чим доводи прокурора про те, що спірний договір ослаблює економічні основи місцевого самоврядування є помилковими, не ґрунтуються на матеріалах справи та умовах оскарженого договору.

          За таких обставин позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Вищевикладене не було враховано судом першої інстанції при вирішенні спору, що призвело до прийняття неправильного рішення і є підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 103- 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради задовольнити.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 03.08.2011 р. у справі № 5016/1956/2011(16/154) скасувати, у позові відмовити.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

          Головуючий суддя                                                            В.Б. Туренко

          Суддя                                                                                Л.І. Бандура

          Суддя                                                                                Л.В. Поліщук

Повний текст постанови підписано 24.10.2011 р.