Постанова

від 20.10.2011 по справі 24/261/10

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

18.10.2011 р.           справа №24/261/10

Донецький апеляційний господарський суд  у складі колегії суддів:

головуючого:

Калантай М.В.    

суддів:

Богатиря  К.В.

Дучал Н.М.

за участю  представників сторін:                                                                             

від позивача:

не з’явився

від відповідача:

ОСОБА_1. –дов. від 22.11.10

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ВВС"                       м. Дніпропетровськ

на рішення

господарського суду

Запорізької області

від

23.05.2011 року

у справі

№24/261/10                                          

за позовом:

до відповідача:

Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ВВС"                     м. Дніпропетровськ

Товариства з обмеженою відповідальністю "Азов.Сервис"           смт. Кирилівка

про

зобов’язання повернути майно

                                                          У судовому засіданні з 28.09.2011 року по 04.10.2011 року

                                                          була оголошена перерва.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.05.2011 року у справі №24/261/10 (суддя Азізбекян Т.А.) відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ВВС" м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азов.Сервіс" смт. Кирилівка про зобов’язання повернути капітальну будівлю громадської вбиральні вигрібного типу з підсобними приміщеннями, площею 46кв.м, літера "В-1"; ємність для води емальовану об’ємом  8куб.м.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ВВС" м. Дніпропетровськ,  звернувся з апеляційною скаргою про скасування даного рішення, оскільки вважає, що воно прийняте з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, з недоведеністю обставин, які суд визнав встановленими, з невідповідністю висновків обставинам справи та з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Позивач просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення –скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Азов.Сервис"                          смт. Кирилівка, проти апеляційної скарги заперечує, вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим. Відповідач вказує на безпідставність мотивів, наведених позивачем в апеляційній скарзі, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду –без змін.

У відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв‘язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення  місцевого господарського суду у повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила наступне.

Позивач, ТОВ "ВВС" звернувся із позовом до ТОВ "Азов.Сервіс" про зобов’язання  повернути майно, передане за договором безоплатного користування від 30.07.2002 року (далі –договір), укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "ВВС" (власник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Азов.Сервіс" (користувач). За умовами цього договору власник передає, а користувач приймає в користування майно, зокрема, капітальну будівлю громадської вбиральні вигрібного типу з підсобними приміщеннями, площею 46 кв.м., літера "В-1" (п. 1.1.1.); ємність для води емальовану об’ємом 8 кум. м (п. 1.1.8.).  

Відповідно до п. 1.4. договору, місце розташування майна власника, переданого користувачу за даним договором: Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, коса Пересип, база відпочинку "Діана".

Власник передає користувачу майно, зазначене в пунктах 1.1.1-1.1.9 даного договору в тимчасове користування, право власності на це майно зберігається за власником (п. 1.5.).

Згідно з п. 2.2, 2.4 договору, власник та користувач визначають стан кожної одиниці майна, що передається, узгоджують його вартість та фіксують ці дані в акті прийому –передачі. Протягом всього строку дії даного договору передане  власником майно перебуває в строковому користуванні та володінні користувача та повертається власнику протягом 20 днів після закінчення дії або дострокового розірвання даного договору.      

Відповідно до п. 3.3.7 договору, у разі розірвання договору або припинення строку дії даного договору, протягом 20 календарних днів користувач зобов’язаний повернути майно власнику, відповідно до даного договору.

Пунктом 5.1 договору визначено, що даний договір укладено строком на 5 років з моменту підписання Акту приймання –передачі майна.      

До матеріалів справи надана копія акту приймання–передачі до договору безоплатного користування майном від 30.07.2002 року, згідно з яким 08.08.2002 року спірне майно було передано ТОВ фірма "ВВС" в користування ТОВ "Азов. Сервіс".

Листом від 06.08.2007 року №2/201 позивач звернувся до відповідача з повідомленням про закінчення строку дії договору від 30.07.2002 року та проханням повернути майно за вказаним договором у строк до 01.09.2007 року. Однак, вказаний лист залишено відповідачем без відповіді.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі відповідає вимогам матеріального і процесуального права та не підлягає скасуванню з наступних підстав.

У відповідності до статті 324 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, який діяв на момент укладення договору від 30.07.2002 року, за договором безоплатного користування майном одна сторона зобов'язується передати або передає майно у безоплатне тимчасове користування другій стороні, а остання зобов'язується повернути те ж майно.

До договору безоплатного користування майном відповідно застосовуються правила статті 257, частини першої статті 259, статей 260 і 262, пунктів другого - п'ятого статті  265  і  статей 271 і 272 цього Кодексу.

Згідно з п. п. 9, 10 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України  до договорів, що були укладені до 1 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.

Правила Цивільного кодексу України про відповідальність за порушення договору застосовуються в тих випадках, коли відповідні порушення були допущені після набрання чинності цим кодексом, крім випадків, коли в договорах, укладених до 1 січня 2004 року, була встановлена інша відповідальність за такі порушення.

Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими і речовими доказами .  

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 ГПК України).    

У відповідності до приписів статті 36 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.  

Як вбачається із матеріалів справи судом першої інстанції розгляд даної справи неодноразово відкладався, відповідними ухвалами суду від позивача були витребувані, в т.ч., оригінал договору безоплатного користування майном від 30.07.2002р. у повному обсягу з усіма додатками, доповненнями та додатковими угодами, оригінал акту приймання-передачі майна від 08.08.2002р.

Однак, до прийняття оскаржуваного рішення вищезазначені оригінали документів суду першої інстанції позивачем надані не були, тобто матеріали справи не містять належні докази, які б свідчили про виникнення між сторонами господарських зобов’язань.

Відповідач наполягає на тому, що договір від 30.07.2002р. у нього відсутній, оскільки такий договір ТОВ “Азов.Сервіс” не підписувався.  

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України встановлені правила вирішення спору при неподанні витребуваних судом матеріалів. Так, якщо витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, неподання позивачем доказів в обґрунтування заявлених вимог є підставою для відмови в позові.

Виходячи з вищевикладеного, беручи до уваги, що позивачем не надано оригіналу договору, який підтверджує виникнення цивільних прав та обов'язків та не надано документів, що підтверджують факт передачі майна (оригіналу акту приймання - передачі майна), судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову   в задоволенні позову, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

У відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Заявником апеляційної скарги до Донецького апеляційного господарського суду надані додаткові докази, зокрема, нотаріально посвідчені копії договору безоплатного користування майном від 30.07.2002р. та акту приймання-передачі до цього договору від 08.08.2002 року, однак, при цьому заявником не було обґрунтовано та не надано доказів, в підтвердження неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що від нього не залежали.

Судовою колегією Донецького апеляційного господарського суду були витребувані у позивача докази надання до суду першої інстанції оригіналу договору від 30.07.2002 року або належним чином засвідченої копії цього договору до прийняття рішення у справі.

Заявник апеляційної скарги  надав суду апеляційної інстанції клопотання №2/057 від 22.05.2011 року, в якому просив господарський суд Запорізької області долучити до матеріалів справи №24/261/10 нотаріально завірені копії договору безоплатного користування майном від 30.07.2002 року та акту приймання-передачі від 08.08.2002 року.

Судова колегія критично оцінює цей документ та вважає, що він не є належним доказом надання позивачем витребуваних судом першої інстанції документів до ухвалення оскаржуваного рішення у справі. Вказане клопотання позивача містить штамп канцелярії господарського суду Запорізької області із зазначенням дати –23 травня 2011 року, тобто наявна відмітка суду про надходження цього клопотання  до канцелярії. Спірне рішення у справі також прийняте 23.05.2011 року. Із наданого клопотання не можливо зробити висновок про те, що відповідні документи були надані позивачем до початку судового засідання та ухвалення рішення у справі. Крім того, із матеріалів справи вбачається, що її розгляд неодноразово судом відкладався, строк  розгляду був тривалим, тому позивач не був позбавлений можливості своєчасно, до прийняття рішення у справі надати суду необхідні документи.

Інші доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі та доповненнях до неї, судовою колегією до уваги не приймаються як безпідставні.

З огляду на наведені приписи чинного законодавства та надані до матеріалів справи документи, судова колегія вважає, що господарський суд дійшов правомірного висновку про відмову в задоволенні позову.

Таким чином, не можуть бути прийняті до уваги мотиви скаржника, викладені в апеляційній скарзі, оскільки вони спростовуються вищевказаним та наданими до матеріалів справи доказами.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не є підставою для її задоволення та для скасування рішення у даній справі.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

                                                    П  О  С  Т  А  Н  О  В  И  В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ВВС"                         м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Запорізької області від 23.05.2011 року у справі №24/261/10 –залишити без задоволення.        

Рішення господарського суду Запорізької області від 23.05.2011 року у справі №24/261/10 –залишити без змін.    

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у встановленому законодавством порядку в касаційну інстанцію.

Повний текст постанови підписаний 21.10.11.

Головуючий                                                                                                М.В.Калантай

Суддя                                                                                                           К.В.Богатир

Суддя                                                                                                           Н.М.Дучал    

                                          Надруковано 6 прим.:

                                                      1 прим. –у справу;

                                                      2 прим. - сторонам;

                                                      1 прим. –ГСЗО;

                                                                                                                                                                                                                                                                                     2 прим. –ДАГС.