Постанова

від 22.05.2012 по справі 24/261/10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2012 р. Справа № 24/261/10

Вищий господарський суд України у складі: суддя Бенедисюк І.М. -головуючий, судді Львов Б.Ю. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ВВС", м. Дніпропетровськ (далі -ТОВ фірма "ВВС"),

на рішення господарського суду Запорізької області від 23.05.2011 та

постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.10.2011

зі справи № 24/261/10

за позовом ТОВ фірма "ВВС"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Азов.Сервіс", смт Кирилівка Якимівського району Запорізької області (далі -ТОВ "Азов.Сервіс"),

про зобов'язання повернути майно.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

ТОВ фірма "ВВС" - Смирнова О.В.,

ТОВ "Азов.Сервіс" -Мелюка П.Й.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ТОВ фірма "ВВС" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про зобов'язання ТОВ "Азов.Сервіс" повернути майно: капітальну споруду громадської вбиральні вигрібного типу з підсобним приміщенням площею 46 кв. м. (літера "В-1") та ємність для води емаліровану об'ємом 8 куб. м. Позовні вимоги мотивовано тим, що це зобов'язання є наслідком закінчення строку дії поданого позивачем в обґрунтування своїх вимог договору безоплатного користування майном від 30.06.2002, за змістом якого ТОВ фірма "ВВС" передало ТОВ "Азов.Сервіс" в безоплатне користування на п'ять років зазначене майно.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.05.2011 (суддя Азізбекян Т.А.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.10.2011 (колегія суддів у складі: суддя Калантай М.В. -головуючий, судді Богатир К.В., Дучал Н.М.), у задоволенні позову відмовлено. Судові рішення обґрунтовано неподанням відповідачем витребуваних господарським судом оригіналів договору безоплатного користування майном з додатками та акта передачі майна до цього договору, на які посилається позивач.

ТОВ фірма "ВВС" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на невірне застосування названими судовими інстанціями норм матеріального права та порушення пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України).

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та не спростовано скаржником, свої вимоги щодо повернення спірного майна позивач мотивував лише закінченням строку договору від 30.07.2002, на підставі якого воно було передано відповідачу.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Оскільки відповідачем взагалі оспорювалось укладення договору від 30.07.2002 на підставі якого було передано спірне майно, судом у позивача було витребувано оригінал цього договору, який до суду першої інстанції надано не було. Отже, належних доказів виникнення спірних правовідносин між сторонами позивачем доведено не було.

Відповідно до статті 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Отже, висновок оскаржуваних судових актів про те, що неподання позивачем витребуваних господарським судом доказів є підставою для відмови в позові, відповідає чинному законодавству.

За таких обставин у Вищого господарського суду України відсутні підстави для скасування законних та обґрунтованих судових рішень.

Керуючись статтями 111 9 -111 12 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Запорізької області від 23.05.2011 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.10.2011 зі справи № 24/261/10 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ВВС" -без задоволення.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Б. Львов

Суддя В. Харченко