Постанова

від 26.10.2011 по справі 26/54-10-1508

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2011 р. Справа № 26/54-10-1508

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

Черкащенка М.М., - головуюч ого,

Дерепи В.І.,

Студенця В.І.,

розглянувши касаційну ска ргу ЗАТ "Ізмаїльський винзаво д"

на постанову

та

на рішення Одеського апеляційного г осподарського суду від 06.09.2011 ро ку

господарського суду Одесь кої області від 06.12.2010 року

у справі господарського су ду Одеської області

за позовом ТОВ "Південна пакувальна компанія"

до ЗАТ "Ізмаїльський винзаво д"

про стягнення 289 096,65 грн.,

в засіданні взяли участь п редставники:

- позивача: Каштальян Л.В.,

- відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2010 року ТОВ "Півден на пакувальна компанія" звер нулось до господарського суд у Одеської області з позовом до ЗАТ "Ізмаїльський винзаво д" про стягнення заборговано сті в розмірі 245 765,35 грн., з яких: 1934 18,76 грн. - основний борг, 23 668,78 грн. - і нфляційні втрати, 6067,59 грн. - 3% річ них та 22610,22 грн. пені (з врахуван ням заяви про зменшення позо вних вимог).

Рішенням господарського с уду Одеської області від 06.12.2010 р оку позов задоволено. Стягну то на користь ТОВ "Південна па кувальна компанія" 193418,76 грн. осн овного боргу, 23668,78 грн. інфляцій них втрат, 6067,59 грн. 3% річних, 22610,22 гр н. пені, 2457,65 грн. витрат по сплат і державного мита та 236,00 грн. ви трат на інформаційно-технічн е забезпечення судового проц есу.

Постановою Одеського апел яційного господарського суд у від 06.09.2011 року рішення місцево го господарського суду від 06.1 2.2010 року залишено без змін, а ап еляційну скаргу - без задово лення.

Не погоджуючись з прийнято ю постановою, ЗАТ "Ізмаїльськ ий винзавод" подало касаційн у скаргу, в якій просить поста нову Одеського апеляційного господарського суду від 06.09.2011 р оку скасувати та прийняти но ве рішення, яким в задоволенн і позову відмовити повністю.

В обґрунтування своїх вимо г скаржник посилається на те , що судом неправильно застос овані норми матеріального та процесуального права, що при звело до прийняття незаконно го судового рішення.

Судова колегія, розглянувш и наявні матеріали, обговори вши доводи касаційної скарги , перевіривши юридичну оцінк у обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування н орм матеріального та процесу ального права вважає, що каса ційна скарга підлягає задово ленню частково з наступних п ідстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судам и попередніх інстанцій, пози вач протягом квітня 2008 року - серпня 2008 року здійснював пос тавку товару відповідачу, за який останній розрахувався частково, внаслідок чого, у нь ого виникла заборгованість в розмірі 193418,76 грн. Зазначена обс тавина підтверджена наявним и у справі видатковими накла дними (т.2 а.с.25-39), копіями виписо к з банківського рахунку поз ивача (т.2 а.с.40-74) які були дослід жені судами попередніх інста нцій.

Судами також було встановл ено та підтверджується матер іалами справи, що 09.12.2008 року поз ивачем на адресу відповідача було направлено претензію п ро сплату заборгованості, пе ні та інфляційних витрат на з агальну суму 220138,25 грн., яка відп овідачем була отримана згідн о повідомлення про вручення поштового відправлення 17.12.2008 р оку.

25.12.2008 року позивачем був отри маний від відповідач лист (фа ксограма) від 25.12.2008 року №18/1, згід но якого, останній пропонува в розстрочити заборгованіст ь, яка виникла у нього перед по зивачем у сумі 194 923,50 грн. згідно запропонованого графіку.

Відповідно до ст.509 ЦК Україн и та ст.173 ГК України, зобов'язан ням є правовідношення, в яком у одна сторона (боржник) зобов 'язана вчинити на користь дру гої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплат ити гроші тощо), або утриматис я від певної дії, а кредитор ма є право вимагати від боржник а виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з пі дстав, встановлених статтею 11 ЦК України та ст.174 ГК України .

Названі норми передбачают ь, що господарські зобов'язан ня можуть виникати безпосере дньо з господарського догов ору та інших угод, передбачен их законом, а також угод, не пе редбачених законом, але таки х, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 530 ЦК Ук раїни, якщо у зобов`язанні вст ановлено строк (термін) його в иконання, то воно підлягає ви конанню у цей строк (термін). Я кщо строк (термін) виконання б оржником обов'язку не встано влений або визначений момент ом пред'явлення вимоги, креди тор має право вимагати його в иконання у будь-який час. Борж ник повинен виконати такий о бов'язок у семиденний строк в ід дня пред'явлення вимоги, як що обов'язок негайного викон ання не випливає із договору або актів цивільного законо давства.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК Укр аїни, зобов'язання має викону ватися належним чином відпов ідно до умов договору та вимо г цього Кодексу, інших актів ц ивільного законодавства, а з а відсутності таких умов та в имог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших в имог, що звичайно ставляться ; одностороння відмова від зо бов`язання або одностороння зміна його умов не допускаєт ься.

Враховуючи, що відповідач п овністю не оплатив вартість поставленого товару, в наслі док чого утворилась заборгов аність в розмірі 193418,76 грн., яка н им була визнана, але не сплаче на, суди попередніх інстанці й дійшли вірного висновку пр о наявність підстав для стяг нення з відповідача даної су ми боргу.

Відповідно до ст.599 ЦК Україн и, ст.202 ГК України, господарськ е зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належ ним чином.

Згідно зі ст.610 ЦК України, по рушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ненале жне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст.625 ЦК Укра їни, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`я зання, на вимогу кредитора зо бов`язаний сплатити суму бор гу з урахуванням встановлено го індексу інфляції за весь ч ас прострочення, а також три п роценти річних від простроче ної суми, якщо інший розмір пр оцентів не встановлений дого вором або законом.

Тобто, за переконанням судо вої колегії, якщо зобов'язанн я не виконано або виконано не належним чином, то воно не при пиняється, а навпаки, на сторо ну, яка допустила неналежне в иконання, покладаються додат кові юридичні обов'язки, у том у числі передбачені ст.625 ЦК Ук раїни, оскільки остання пере дбачає, що боржник не звільня ється від відповідальності з а неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками попередніх суд ових інстанцій про стягнення з відповідача 23668,78 грн. інфляці йних збитків та 6067,59 грн. трьох в ідсотків річних, нарахованих позивачем за період з 13.02.2009 рок у по 30.03.2010 року.

Водночас, судова колегія не може погодитись з висновкам и судів попередніх інстанцій про стягнення з відповідача 22610,22 грн. пені враховуючи насту пне.

Стаття 611 ЦК України встанов лює такий правовий наслідок порушення зобов`язання, як сп лата неустойки. Неустойкою (ш трафом, пенею) є грошова сума а бо інше майно, які боржник пов инен передати кредиторові у разі порушення боржником зоб ов`язання (ч. 1 ст.549 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК Укра їни, штрафними санкціями у ць ому Кодексі визнаються госпо дарські санкції у вигляді гр ошової суми (неустойка, штраф , пеня), яку учасник господарсь ких відносин зобов'язаний сп латити у разі порушення ним п равил здійснення господарсь кої діяльності, невиконання або неналежного виконання го сподарського зобов'язання.

Частина 2 ст.549 ЦК України виз начає, що штрафом є неустойка , яка обчислюється у відсотка х від суми невиконаного або н еналежно виконаного зобов`яз ання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встан овлюється договором або акто м цивільного законодавства ( ч.2 ст. 551 ЦК України).

Відповідно до ч.4 ст.231 ГК Укра їни, у разі якщо розмір штрафн их санкцій законом не визнач ено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому дог овором.

З наведеного вбачається, що законодавець поділяє неусто йку на законну і договірну.

Тобто, за переконанням коле гії суддів, необхідною умово ю виникнення права на неусто йку є визначення у законі чи у договорі управненої та зобо в`язаної сторони, вид правопо рушення за який вона стягуєт ься і конкретний її розмір.

Водночас, задовольняючи по зовну вимогу про стягнення п ені, суди не врахували ту обст авину, що поставка товару за с пірними накладними здійснюв алась позивачем поза межами договору купівлі-продажу №37 в ід 15.10.2007 року, оскільки, як було в становлено судами попередні х судових інстанцій, цей дого вір припинив свою дію 31.12.2007 року (п.12.1 договору).

Оскільки, спірні правовідн осини виникли не на підставі письмового договору, колегі я суддів дійшла висновку, що с торонами не було погоджено к онкретного розміру пені за н евиконання або неналежне вик онання зобов`язань. Іншими ак тами цивільного законодавст ва конкретний розмір санкцій за вчинення зазначеного цив ільного правопорушення тако ж не встановлено. З огляду на т е, що невиконане відповідаче м зобов`язання має саме грошо вий характер, висновок судів про наявність підстав для ст ягнення пені є невірним.

На підставі вищевикладено го, судова колегія дійшла вис новку, що рішення господарсь кого суду Одеської області в ід 06.12.2010 року та постанова Одесь кого апеляційного господарс ького суду від 06.09.2011 року в част ині стягнення 22610,22 грн. пені під лягають скасуванню, а в позов і в цій частині має бути відмо влено. В іншій частині судові рішення мають бути залишенн і без змін.

Щодо доводів скаржника, вик ладених у касаційній скарзі, то вони не приймаються судом касаційної інстанції до ува ги, оскільки не спростовують висновків суду, покладених в основу оскаржуваної постано ви, а лише зводяться до переоц інки досліджених судами дока зів та встановлених обставин справи.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Госп одарського процесуального к одексу України, Вищий господ арський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задов ольнити частково.

Постанову Одеського апеля ційного господарського суду від 06.09.2011 року та рішення госпо дарського суду Одеської обла сті від 06.12.2010 року у справі № 26/54-10-1508 в частині стягнення пені в сумі 22610,22 грн. скасувати.

Прийняти в цій частині нове рішення.

В задоволенні позову про ст ягнення 22610,22 грн. пені відмовит и.

В іншій частині постанову О деського апеляційного госпо дарського суду від 06.09.2011 року та рішення господарського суду Одеської області від 06.12.2010 року з даної справи залишити без з мін.

Доручити господарському с уду Одеської області видати відповідні накази згідно ст. 122 ГПК України.

Головуючий, суддя М.М.Черкащенко

Судді В.І.Дерепа

В.І.Студенець