Рішення

від 14.10.2011 по справі 22/321

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  22/321

14.10.11

За позовом          Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

в особі            Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

до                            Житлово-будівельного кооперативу «Хімік-18»

про                          стягнення заборгованості  

                                                                                                                        Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:             ОСОБА_1. (довіреність № Д07/2011/04/22-17 від 22.04.2011р.);

від відповідача:         не з’явились;

В судовому засіданні 14.10.2011р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(надалі позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «Хімік-18»(надалі відповідач) 301 665, 82 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 40 879, 72 грн. інфляційної складової боргу, 3% річних сумою 11 047, 61 грн., пеню сумою 11 968, 21 грн..

В ході розгляду справи, при врахуванні сплати боргу в сумі 77 040, 34 грн., яка здійснена відповідачем протягом липня –вересня 2011р., позивачем подано заяву, згідно з якою позивач просив припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу сумою 77 040, 34 грн., та стягнути з відповідача основний борг сумою 224 625, 48 грн., інфляційну складову боргу сумою 40 879, 72 грн., 3% річних сумою 11 047, 61 грн. та пеню сумою 11 968, 21 грн..  

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за відповідачем згідно укладеного договору № 1640294 від 01.10.2001р. рахувалась заборгованість по оплаті за використану теплову енергію, яка станом на 01.07.2011р. становила 301 665, 82 грн. та частково була сплачена на час розгляду справи судом. З посиланням на положення договору, керуючись нормами Цивільного кодексу, враховуючи допущене прострочення в оплаті, позивачем заявлені до стягнення в судовому порядку сума боргу, пеня, 3% річних та інфляційні збитки.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу організації згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій (довідка станом на 17.08.2011р. наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвала суду, якою відповідача повідомлено про розгляд справи, що надсилалась за адресою вказаною у довідці була повернута поштовим відділенням з відміткою про «закінчення терміну зберігання», що відповідно підтверджує належне виконання судом обов’язку щодо надіслання процесуального документу у встановленому процесуальним законом порядку.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.  

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

          01 жовтня 2001р. між АЕК «Київенерго»та Житлово-будівельним кооперативом «Хімік-18»укладено договір № 1640294 на постачання теплової енергії у гарячій воді предмет якого визначений у розділі 1 договору і таким є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах передбачених договором.

Згідно з п. 2.2.1. договору енергопостачальна організація зобов'язується постачати  теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону; гарячого водопостачання –протягом року; в кількостях та обсягах згідно з додатком №1 до договору, вартість якої згідно з п. 2.3.1 договору споживач зобов’язаний своєчасно сплачувати.

Відповідно до п. 2 додатку № 4 до договору абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду. Строки сплати за фактично спожиту теплову енергію передбачені п. 3 додатку № 4 (Порядок розрахунків за теплову енергію), і такі відповідачем у відношенні суми боргу, що виникла за період з 01.11.2009р. по 01.07.2011р. порушені.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2001 року (п. 8.1. договору). В силу положень п. 8.4 договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Поданим позивачем розрахунком, що проведений у відповідності з умовами договору на підставі зазначених даних облікових карток (табуляграм) стверджується  факт поставки позивачем відповідачу протягом  спірного періоду за договором теплової енергії на суму 1 309 661, 59 грн. (в т.ч. ПДВ), а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію та наявності заборгованості у останнього перед позивачем за спожиту теплову енергію, з урахуванням зарахованої оплати в погашення боргу в сумі 1 085 036, 11 грн., який станом на час вирішення спору складає 224 625, 48 грн..

Сума боргу в розмірі 17 040, 34 грн. згідно представленого суду розрахунку боргу за теплову енергію по договору № 1640294 була погашена відповідачем протягом періоду серпень (5 533, 71 грн.) –вересень 2011р. (11 506, 63 грн.), що позивачем не заперечується та є свідченням відсутності спору між сторонами в цій частині.

У відповідності до п.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Станом на час прийняття рішення у справі спору між сторонами в частині стягнення заборгованості в розмірі сплачених коштів не існує, провадження по розгляду заявлених позивачем вимог в цій частині підлягає припиненню саме внаслідок дій вчинених відповідачем щодо погашення боргу.

В свою чергу по сумі сплачених коштів 60 000 грн., що мало місце ще до звернення позивача до суду, провадження у справі не може бути припиненим, оскільки заявлення таких вимог при поданні позову свідчить про завищення позивачем розміру позовних вимог та є наслідком відмови у задоволенні позову в цій частині.

Підставами для припинення провадження у справі, у зв’язку з відсутністю предмету спору (п. 1-1 ст. 80 ГПК України), зокрема є припинення існування предмета спору, а в даному випадку по сумі боргу 60 000 грн. права позивача не були порушені станом на 16.08.2011р. (дата звернення до суду з позовом за яким порушено провадження у справі 22/321) через сплату боргу відповідачем, відповідно спір заявлений на розгляд суду в цій частині вже не може бути припинений, розгляд таких вимог здійснюється судом по суті.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

З урахуванням умов договору (додаток № 4) строки сплати вартості спожитої теплової енергії у відношенні заборгованості по якій виник спір у даній справі,  з боку відповідача були порушені, що є підставою для задоволення вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 224 625, 48 грн., що виник в періоді з 01.11.2009р. по 01.07.2011р. (при врахуванні часткової сплати).

У вказаному періоді для нарахування плати за  відпуск теплової енергії застосовувались тарифи згідно Розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), інформація щодо встановлених тарифів залучена до справи.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно з п. 3.5 Додатку № 4 у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п. 3 додатку), енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0, 5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем у відношенні суми заборгованості за обліковою ставкою встановленою Постановою НБУ від 09.08.2010р. № 377 в межах строку встановленого законом (не більше ніж за 6 місяців) та складає 11 968, 21 грн. (розрахунок суми пені є додатком до позовної зави).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність прострочення в перерахуванні коштів за споживання теплової енергії, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 40 879, 72 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 11 047, 61 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Факту прострочення перерахування позивачу коштів по договору № 1640294 від 01.10.2001р. у спірному періоді відповідачем не спростовано, у зв’язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 3 655, 61 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 3 230, 03 грн..

Згідно частини другої п.5 Інформаційного листа 01-8/453 від 26.06.1995р. «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів»якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати пов’язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 ГПК України, що є підставою для покладення на відповідача витрат по сплаті державного мита понесених з поданням позову про стягнення боргу, який частково в сумі 17 040, 34 грн. був сплачений відповідачем після порушення провадження у справі (у серпні –вересні 2011).

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження в частині розгляду вимог про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «Хімік-18»боргу в сумі 17 040, 34 грн..

3. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Хімік-18»(02232, м. Київ, просп. Маяковського 89, р/р 26002301380219 у Ватутінському відділенні Промінвестбанку України м. Київ, МФО 322283, з рахунків виявлених під час виконання судового рішення, ідент. код 22893151) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(на рахунок 26000033002300 у АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», МФО 320627; 01001, м. Київ, пл. І. Франка 5, ідент. код юрид. особи 00131305) 224 625, 48 грн. (двісті двадцять чотири тисячі шістсот двадцять п’ять гривень 48 копійок) боргу за спожиту теплову енергію.

3. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Хімік-18»(02232, м. Київ, просп. Маяковського 89, р/р 26002301380219 у Ватутінському відділенні Промінвестбанку України м. Київ, МФО 322283, з рахунків виявлених під час виконання судового рішення, ідент. код 22893151) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(ідент. код юрид. особи 00131305) в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(на рахунок 26008013002300 у АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ»МФО 320627; 04050, м. Київ, вул. Мельникова 31, ідент. код 26187763)  11 968, 21 грн. (одинадцять тисяч дев’ятсот шістдесят вісім гривень 21 копійку) пені, 40 879, 72 грн. (сорок тисяч вісімсот сімдесят дев’ять гривень 72 копійки) інфляційних збитків, 11 047, 61 грн. (одинадцять тисяч сорок сім гривень 61 копійку) 3% річних,  3 230, 03  грн. (три тисячі двісті тридцять гривень 03 копійки) судових витрат.

4. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                            Р.І. Самсін

                                                                                             дата підписання рішення 17.10.2011