Рішення

від 06.10.2011 по справі 30/245

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  30/245

06.10.11

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю “Мінеральні води України”

До                 Приватного підприємства “СА-МАКС”

Про              повернення обладнання

Суддя   Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача         ОСОБА_1 –представник за довіреністю № б/н  від 01.01.11.  

Від відповідача     не з’явився

                                           ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Мінеральні води України” до Приватного підприємства “СА-МАКС” про зобов’язання відповідача повернути позивачу обладнання, яке знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. 50 років ВЛКСМ та м. Чернігів, вул. Савчула, 9-А, а саме :

№

п/п

Найменування обладнання

К-сть

шт..

Відповідна вартість за од., грн.

Всього

1

Холодильник (з.н. 15810)

1

5000, 00

5000, 00

2

Холодильник (з.н. 15649)

1

5000, 00

5000, 00

3

Холодильник (з.н. 14157)

1

5000, 00

5000, 00

Всього

3

15000, 00

15000, 00

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежно виконує умови Договору № 17 суборенди холодильного обладнання від 11.05.10. в частині внесення суборендної плати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.11. порушено провадження у справі № 30/245, розгляд справи було призначено на 20.09.11. о 14-40.

Представник відповідача в судове засідання 20.09.11. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 09.09.11. про порушення провадження у справі № 30/245 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.11. розгляд справи № 30/245 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 06.10.11. о 11-00.

В судовому засіданні 06.10.11. позивачем на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю “Мінеральні води України” просить суд:

- розірвати Договір суборенди холодильного обладнання № 17 від 11.05.10.;

- зобов’язати відповідача повернути позивачу обладнання, яке знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. 50 років ВЛКСМ та м. Чернігів, вул. Савчула, 9-А, а саме:

№

п/п

Найменування обладнання

К-сть

шт..

Відповідна вартість за од., грн.

Всього

1

Холодильник (з.н. 15810)

1

5000, 00

5000, 00

2

Холодильник (з.н. 15649)

1

5000, 00

5000, 00

3

Холодильник (з.н. 14157)

1

5000, 00

5000, 00

Всього

3

15000, 00

15000, 00

Представник позивача в судовому засіданні 06.10.11. підтримав свої уточнені позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

В судове засідання 06.10.11. представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 20.09.11. у справі № 30/245 не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АЄ № 031265 від 20.04.11. (належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 30/245.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

                                                   ВСТАНОВИВ:

11.05.10. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Мінеральні води України” (Орендар) та Приватним підприємством “СА-МАКС” (Суборендар) укладено Договір № 17 суборенди холодильного обладнання (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендар передає Суборендареві, а Суборендар приймає у строкове платне користування холодильне обладнання, що є предметом суборенди цього Договору (далі - Обладнання).

Склад, перелік, найменування, кількість і відновна вартість з урахуванням індексації Обладнання узгоджена сторонами та наведена в акті прийому-передачі, оформленого у відповідності до п. 2.1 цього Договору.

Згідно п. 1.2 Договору передбачено, що Обладнання передається в комплекті. Склад кожного окремого комплекту узгоджується сторонами шляхом підписання акту прийому-передачі.

Пунктом 1.3 Договору визначено, що власником Обладнання є Орендодавець, який використовує амортизаційні відрахування, у відповідності до чинного законодавства, на відновлення Обладнання.

Відповідно до п. 2.1 Договору встановлено що передача  Орендарем Обладнання   Суборендареві,   а   також   повернення   Обладнання   Суборендарем Орендареві оформлюється актом приймання-передачі, який після його підписання стає невід'ємною частиною цього Договору.

На виконання умов Договору, 11.05.10. між сторонами підписано акт приймання-передачі обладнання, а саме:

№

п/п

Найменування обладнання

К-сть

шт..

Відповідна вартість за од., грн.

1

Холодильник (з.н. 15810)

1

5000, 00

2

Холодильник (з.н. 15649)

1

5000, 00

3

Холодильник (з.н. 14157)

1

5000, 00

Всього

3

15000, 00

Згідно п. 3.1, п. 3.2 Договору, сторонами погоджено, що орендна плата за користування Обладнанням узгоджена сторонами, зазначається в акті прийому-передачі. Орендна плата сплачується Суборендарем щорічно на рахунок Орендаря на умовах 100% передплати. Орендна плата сплачується за один календарний рік, а уразі дострокового розірвання цього Договору поверненню не підлягає.

Пунктом 4.1 Договору, Суборендар зобов’язався вчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

У відповідності до п. 9.1 Договору, сторонами погоджено строк його дії до 31.12.10.

Згідно п. 9.3 Договору встановлено, що якщо жодна з сторін не направить іншій стороні повідомлення про розірвання Договору до закінчення строку, вказаного в п. 9.1 Договору, строк дії Договору продовжується на тих самих умовах на один календарний рік.

Матеріали справи не містять доказів звернення будь-якої зі сторін Договору про його розірвання, в зв’язку з чим на підставі п. 9.3 Договору, його дію було пролонговано ще на один календарний рік на тих же самих умовах, тобто до 31.12.11.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідачем було порушено умови Договору в частині внесення орендної плати за користування Обладнанням, в зв’язку з чим станом на 18.08.11. відповідачем орендної плати на користь позивач сплачено не було.

Відповідно до п. 9.2 Договору передбачено, що якщо Суборендар отримає від Орендаря письмове повідомлення про припинення дії цього Договору з певної дати за 30 днів до такої дати, цей Договір вважається розірваним з зазначеної в повідомленні дати.

Позивач вказує на те, що ним на адресу відповідача було надіслано лист-повідомлення № 15 від 18.05.11. про розірвання Договору, згідно якого  позивач просив відповідача повернути Обладнання, в зв’язку з несплатою суборендної плати за користування вказаним майном.

Матеріали справи не містять доказів відповіді Приватного підприємства “СА-МАКС” на вказаний вище лист позивача.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків. Цивільні права і обов’язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 3 ст. 774 Цивільного кодексу України, до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

У відповідності до п. 7 Договору, сторонами погоджено строк його дії з 20.02.10. по 01.02.13.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Договір оренди є одним з видів зобов’язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов‘язального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов‘язків наймача, належне виконання якого вимагається законом.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Судом встановлено, що станом на 18.08.11. відповідачем не сплачено на користь позивача орендної плати за користування Обладнанням.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем зазначена вище обставина не спростована, доказів відсутності заборгованості суду не надано.

Відповідно до п. 9.2 Договору передбачено, що якщо Суборендар отримає від Орендаря письмове повідомлення про припинення дії цього Договору з певної дати за 30 днів до такої дати, цей Договір вважається розірваним з зазначеної в повідомленні дати.

Судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача було надіслано лист-повідомлення № 15 від 18.05.11. про розірвання Договору, згідно якого  позивач вимагав у відповідача повернути Обладнання, в зв’язку з несплатою суборендної плати.

Нормами чинного законодавства України одностороння відмова від договору оренди не допускається.

В силу ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 188 Господарського кодексу України визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог ст. 188 Господарського процесуального кодексу України позивачем на адресу відповідача було надіслано лист № 15 від 18.05.11.

Але в установлений законодавством строк, передбачений ст. 188 Господарського кодексу України, відповідач відповідь на пропозицію позивача про розірвання Договору суборенди не надав.

В силу вимог ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач обгрунтованих заперечень суду не навів, доказів, які б спростовували наведені позивачем обставини, не надав.

За таких обставин, суд визнає неналежне виконання відповідачем договірних зобов’язань щодо сплати суборендних платежів істотним порушенням умов Договору суборенди холодильного обладнання № 17 від 11.05.10., що є  підставою для його розірвання.

Відповідно до ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

З розірванням Договору оренди, відповідач втрачає статус орендаря, а тому позовна вимога про зобов’язання відповідача повернути позивачу обладнання, яке знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. 50 років ВЛКАСМ та м. Чернігів, вул. Савчула, 9-А, є обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.  

Враховуючи наведене та керуючись  ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

                                                В И Р І Ш И В:

1.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Мінеральні води України” задовольнити повністю.

2.          Розірвати Договір суборенди холодильного обладнання № 17 від 11.05.10., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Мінеральні води України” та Приватним підприємством “СА-МАКС”.

3.          Зобов’язати Приватне підприємство “СА-МАКС” (04053, м. Київ, вул. Артема, 21, код ЄДРПОУ 36690037) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Мінеральні води України” (01034, м. Київ,  вул. Ярославів Вал, 33-Б, код ЄДРПОУ 36001810) обладнання, яке знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. 50 років ВЛКСМ та м. Чернігів, вул. Савчула, 9-А, а саме:

№

п/п

Найменування обладнання

К-сть

шт..

Відповідна вартість за од., грн.

Всього

1

Холодильник (з.н. 15810)

1

5000, 00

5000, 00

2

Холодильник (з.н. 15649)

1

5000, 00

5000, 00

3

Холодильник (з.н. 14157)

1

5000, 00

5000, 00

Всього

3

15000, 00

15000, 00

4.          Стягнути з Приватного підприємства “СА-МАКС” (04053, м. Київ, вул. Артема, 21, код ЄДРПОУ 36690037) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Мінеральні води України” (01034, м. Київ,  вул. Ярославів Вал, 33-Б, код ЄДРПОУ 36001810) 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. –державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Після вступу рішення в законну силу видати накази.

6.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя

Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 13.10.11.