Рішення

від 10.10.2011 по справі 5015/4214/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5015/4214/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.11                                                                                           Справа№ 5015/4214/11

За позовом: Заступника прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Львівгаз”, м. Львів

         до відповідача: Соколянської сільської ради, с. Соколя Мостиського району Львівської області

        про  стягнення 40 717, 84 грн.                    

          Суддя  Манюк П.Т.      

          При секретарі Альховській І.Б.

          Представники:

          прокурор: не з”явився

          від позивача: Білий Н.Ю - представник

          від відповідача: не з”явився

Зміст ст.22 ГПК України представнику позивача роз'яснено.

Суть позову:

        Розглядається справа за позовом Заступника прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Львівгаз” до Соколянської сільської ради про стягнення 40 717, 84 грн.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

За клопотанням позивача розгляд справи продовжено в порядку ст.69 ГПК України.

Представник прокуратури в судові засідання не з»явився

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судові засідання не з”явився, причин неявки не повідомив, хоча був належно повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, вимоги суду не виконав, позовні вимоги не заперечив.

Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, суд встановив наступне.

Заступник прокурора м. Львова звернулася в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Львівгаз” (позивач)  із позовом до Соколянської сільської ради  (відповідач) про стягнення суми в розмірі 40 717, 84 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що 23.06.2009 р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Львівгаз” та Соколянською сільською радою укладено договір підряду № 10, відповідно до умов якого позивач зобов‘язався на власний ризик виконати роботи по монтажу ШРП с.Качмарі, а відповідач зобов‘язався здійснювати оплату за виконані роботи по будівництву вуличного газопроводу.

Незважаючи на виконання позивачем своїх зобов‘язань щодо виконання робіт, відповідач свої зобов‘язання перед позивачем  не виконав, оплату за  виконані роботи не здійснив.

На  час розгляду справи, сума основного боргу відповідача  становить  20 701,20 грн.

Крім стягнення основного боргу, прокурор та позивач просять стягнути з відповідача пеню, відповідно до п.8.1. договору в розмірі 14 842,76 грн. та відповідно до ст.625 ЦК України інфляційні в розмірі 3 953,93 грн. та 3% річних –1 219,95 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з  мотивів, що відповідно до ст. 526 ЦК України зобов‘язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок –відповідно  до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов‘язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов‘язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як встановлено судом, 23.06.2009 року між позивачем та відповідачем укладено договір підряду № 10 на виконання робіт по монтажу ПІРП с.Качмарі Мостиського району.

Пунктом 3.1. договору, передбачено, що повна кошторисна вартість робіт визначається динамічною ціною і складає 20 701,20 грн.

Відповідно до п.3.3. даного договору, оплата  підряднику роботи передбачені п.1.1. договору здійснюється замовником шляхом оплати грошовими коштами на рахунок підрядника в наступному порядку:

- протягом 5-ти днів з моменту підписання Договору проводиться попередня оплата в розмірі 30% кошторисної вартості запланованих робіт, що складає 6 210,36 грн., в тому числі ПДВ 1 242,07 грн.;

- поточні розрахунки за виконані роботи здійснюється щомісячно в термін до 5-ти днів з моменту підписання сторонами актів виконаних робіт (форми КБ-2в і КБ-3);

- остаточний розрахунок здійснюється протягом 5-ти днів з моменту здачі-приймання робіт.

Відповідно до 1.2. договору, замовник зобов‘язується приймати обсяг виконаних робіт на підставі актів КБ-2 та КБ-3 щомісячно в термін до 25 числа поточного місяця та проводити оплату.

Як вбачається з акту приймання виконаних робіт за договором від 23.06.2009 року № 10, який складений у червні 2009 р. та підписаний уповноваженими представниками сторін, позивач виконав та здав роботи, а відповідач прийняв виконані роботи по монтажу ШРП с.Качмарі Мостиського району на загальну суму 20 701,20 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання (неналежне виконання)

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов‘язання у строк, встановлений договором.

Відповідач свої зобов‘язання перед позивачем  не виконав, оплату за  виконані роботи не здійснив, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 20 701,20 грн.

Представник відповідача в судові засідання не з‘явився, хоча був належно повідомлений про час та місце розгляду справи, позовні вимоги не заперечив, доказів  погашення основного боргу в розмірі 20 701,20 грн. не подав, тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 14 842,76 грн. суд виходить з наступного.

Згідно ст. 611 ЦК України правовими наслідками порушення зобов”язання є припинення зобов‘язання, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Відповідно до ст.546 ЦК України виконання зобов‘язання може забезпечуватися неустойкою.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов‘язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом  8.1. договору, передбачено що за порушення умов договору підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від залишкової вартості виконання робіт  за кожен день прострочення.

Згідно ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов‘язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов‘язання має бути виконано.

Як вбачається з позовної заяви, прокурором та позивачем розраховано пеню, відповідно до п.8.1. договору за період з 06.7.2009 року по 22.06.2011 р., тобто за 717 днів.

Задовольняючи  позовні вимоги в частині стягнення пені частково, суд виходить з того, що Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов‘язань», передбачено, що розмір пені  обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Таким чином до стягнення підлягає сума пені в розмірі  1 573, 85 грн.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В частині позовних вимог про стягнення інфляційних в розмірі 3 953,93 грн. та 3% річних в розмірі 1 219,95 грн.  грн., суд вважає, що розраховані вони відповідно до ст.625 ЦК України, тому позовні вимоги в цій чатсині підлягають до задоволення.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 611, 612, 625, 837 ЦК України,  ст.ст. 43, 47-1, 49, 75, ст.ст. 82-85 ГПК України,  суд,-

        в и р і ш и в :

1.          Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Соколянської сільської ради ( 80674, Львівська область, Мостиський район, с.Соколя, код ЄДРПОУ 04371590) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Львівгаз” (79066, м.Львів, вул. Золота, 42, код ЄДРПОУ 03349039) суму у розмірі 27 882,50 грн., з них :

   - 20 701,20 грн. основного боргу;

   - 1 573,85 грн. пені;

-          3 953,93  грн. 3 % річних;

- 1 219,95 грн. інфляційних втрат;

   -  274,48  грн. державного мита;

-          159,09 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

          4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Манюк П.Т.