Рішення

від 28.09.2011 по справі 5015/4661/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВС ЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківськ а, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.11 С права№ 5015/4661/11

Господарський суд Львівсь кої області у складі судді Су хович Ю.О., при секретарі судов их засідань Олійник Ю.О., розгл янувши матеріали справи

за позовом Приватн ого підприємства «ГАЛС-ТРАНС », м.Київ

до відповідача Приватн ого підприємства «Авто Інтер Логістик», м.Львів

про стягнення 23 105,05 грн. та зобов' язання вчинити дії.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник (довіреність б /н від 01.11.2010р.).

Від відповідача: не з' я вився.

Права та обов' язки сторі н передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК Укр аїни роз' яснено, заяви про в ідвід судді не поступали, кло потання про технічну фіксаці ю судового процесу не надход или. В судовому засіданні ого лошено вступну та резолютивн у частини рішення.

Суть спору: Приватне під приємство «ГАЛС-ТРАНС»зверн улось із позовною заявою до П риватного підприємства «Авт о Інтер Логістик»про стягнен ня 23 105,05 грн. та зобов' язання в чинити дії, а саме: видалити не гативну інформацію про прива тне підприємство в мережі Ін тернет.

Ухвалою суду від 18.08.2011р. прийн ято позовну заяву до розгляд у, порушено провадження у спр аві та призначено її до судов ого розгляду на 07.09.2011р. В судово му засіданні 07.09.2011р. розгляд спр ави було відкладено на 28.09.2011р.

Представник позивача позо вні вимоги підтримав повніст ю, просив позов задоволити з п ідстав викладених у позовній заяві. Підтримав заяву про за безпечення позову, просив на класти арешт на майно відпов ідача, що знаходиться за адре сою: вул.Шафарика, 14 кв.14 та грош ові кошти, що знаходяться на р озрахунковому рахунку 2600212195 в З АТ Райффайзен банк «АВАЛЬ», М ФО 325570.

Представник відповідача в судове засідання не з' явив ся. На адресу суду повернулис ь поштові конверти з рекомен дованим відправленням відпо відачу ухвали про відкладен ня розгляду справи, які були н адіслані на адреси вказані п озивачем у позовній заяві, а с аме: юридична: 79032, м. Львів, вул.Ш афарика,14/14 та поштова: 79035, м. Льв ів, вул.Зелена, 149, 4 повер х. До конвертів долучено дові дки відділу поштового зв»язк у про те, що - причиною поверн ення є відсутність юридичної особи за адресою: 79032, м. Львів, в ул.Шафарика,14/14 та вибуття юрид ичної особи із адреси: 79035, м. Льв ів, вул.Зелена, 149, 4 поверх. Інші адреси відповідача ні позив ачу ні суду не відомі.

Згідно наданого представн иком позивача витягу з Єдино го дежавного реєстру юридичн их осіб та фізичних осіб-підп риємців № 10548312 місцезнаходженн ям ПП «Авто Інтер Логістик»є адреса: 79032, м.Львів, вул.Шафарик а, 14/14.

До повноважень господарсь ких судів не віднесено встан овлення фактичного місцезна ходження юридичних осіб або місця проживання фізичних ос іб - учасників судового проце су на час вчинення тих чи інши х процесуальних дій. Тому при мірники повідомлень про вруч ення рекомендованої кореспо нденції повернуті органами з в'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретн их обставин справи можуть вв ажатися належними доказами в иконання господарським судо м обов'язку щодо повідомленн я учасників судового процесу про вчинення цим судом певни х процесуальних дій (п.4 Інформ аційного листа Вищого господ арського суду України “Про д еякі питання практики застос ування норм Господарського п роцесуального кодексу Украї ни, порушені у доповідних зап исках про роботу господарськ их судів у 2005 році” від 02.06.2006 р. N 01-8/12 28).

Відтак, суд виконав вимоги Г осподарського процесуально го кодексу України щодо нале жного повідомлення відповід ача про дату, час та місце пров едення судового засідання.

Дослідивши матеріали спра ви, оцінивши зібрані докази, с уд вважає за можливе розглян ути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами я ких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали спр ави, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення пре дставника позивача, суд вс тановив:

11.07.2008р. між ПП «ГАЛС-ТРАНС»(пе ревізник) та ПП «Авто-Інтер Ло гістик»(експедитор) через фа ксимільний зв»язок було укла дено заявку договір № 001/ю на на дання транспортно-експедиці йних послуг, згідно якої експ едитор надає перевізнику екс педиційні послуги з перевезе ння вантажу за маршрутом 97 753 Karl stad (D)-Блоне(PL)-Київ(UA), адреса заван таження 97-753 Karlstad Wurzburger Str.10 (D)-Pass 20. Budynek K.05870 Blonі e (PL), дата завантаження 15.07.2008р. (9:00 г од), адреса замитнення 22-600 Tomaszow Lubelsk i, ul.Larzczowiecka 12 Agencia celna LECH, митний перехід Я годин, адреса розмитнення п/г Ягодин, адреса розвантаженн я м.Київ. Сума фрахту 2 400,00 євро г отівкою. Автомобіль Вольво д .р.н. НОМЕР_1, водій ОСОБА_2

Внаслідок непорозумінь, як і виникли при перевезенні ва нтажу, відповідач через факс имільний зв»язок передав поз ивачу претензію про неможлив ість подальшого виконання за явки-договору № 001/ю від 11.07.2008р.

У зв»язку з вищенаведеним в ідповідач надав заявку-догов ір №001/ю від 11.07.2008р. на надання тра нспортно-експедиційних посл уг в іншій редакції, згідно як ої було змінено суму фрахту з а перевезення, оскільки дост авку було призупинено в м.Tomaszow Lu belski, ul.Larzczowiecka 12, вартість за перевезе ння було зменшено до суми 1 800,00 г рн. євро в гривні по курсу НБУ станом на 24.07.2008р.

Позивач доставив вантаж до пункту митного оформлення н а експедицію 22-600 Tomaszow Lubelski, ul.Larzczowiecka 12 Agencia celna LECH згідно договору-заявки в н овій редакції, що підтверджу ється CMR №0137205 та №0364900 від 21.07.2008р.

Відповідач оплатив частко во вартість наданих йому пос луг по перевезенню в сумі 1000,00 є вро., на суму 800 євро відповідач через факсимільний зв»язок надав гарантійний лист від 23 .08.2008р. №001, але борг не сплатив.

Через розповсюдження відп овідачем в мережі Інтернет ч ерез систему ЛАРДІ-ТРАНС нег ативної інформації, позивач просить стягнути з відповіда ча 5 000,00 грн. моральної шкоди зав даної його діловій репутації та зобов»язати відповідача видалити негативну інформац ію про позивача в мережі Інте рнет на транспортних сайтах.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 800,00 євро (8 956,33 грн. за курсом НБУ, пен ю в сумі 454,32 євро (5 086,30 грн. за курс ом НБУ), інфляційні нарахуван ня в сумі 291,45 євро (за курсом НБУ 3 262,90 грн.), 3% річних в сумі 71,41 євро (за курсом НБУ 799,46 грн.), 5000,00 грн. гр н. моральної шкоди та зобов»я зати відповідача видалити не гативну інформацію про позив ача в мережі Інтернет на тран спортних сайтах.

Проаналізувавши усі обста вини та матеріали справи, зас лухавши пояснення представн ика позивача, суд дійшов висн овку, що позовні вимоги підля гають до задоволення частков о.

При прийнятті рішення суд виходив із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного коде ксу України, однією з підстав виникнення цивільних прав т а обов' язків, зокрема є дого вори та інші правочини. Згідн о ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав вин икнення господарського зобо в' язання є господарський до говір та інші угоди, передбач ені законом, а також угоди не п ередбачені законом, але такі , які йому не суперечать.

Згідно ч.1 ст.181 ГК України гос подарський договір за загаль ним правилом викладається у формі єдиного документа, під писаного сторонами та скріпл еного печатками. Допускаєтьс я укладення господарських до говорів у спрощений спосіб, т обто шляхом обміну листами, ф аксограмами, телеграмами, те лефонограмами тощо, а також ш ляхом підтвердження прийнят тя до виконання замовлень, як що законом не встановлено сп еціальні вимоги до форми та п орядку укладення даного виду договорів.

До виконання господарськи х договорів застосовуються в ідповідні пложення ЦК Україн и з урахуванням особливостей , передбачених ГК України.

За умовами ст.ст.627-629 ЦК У країни сторони є вільними в у кладенні договору, виборі ко нтрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимо г цього Кодексу, інших актів ц ивільного законодавства, зви чаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливост і. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на р озсуд сторін і погоджені ним и, та умови, які є обов'язковим и відповідно до актів цивіль ного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.908 ЦК України перев езення вантажу, пасажирів, ба гажу, пошти здійснюється за д оговором перевезення. Загаль ні умови перевезення визнача ються цим Кодексом, іншими за конами, транспортними кодекс ами (статутами), іншими нормат ивно-правовими актами та пра вилами, що видаються відпові дно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу о кремими видами транспорту, а також відповідальність стор ін щодо цих перевезень встан овлюються договором, якщо ін ше не встановлено цим Кодекс ом, іншими законами, транспор тними кодексами (статутами), і ншими нормативно-правовими а ктами та правилами, що видают ься відповідно до них.

За умовами ст.909 ЦК України за договором перевезення ванта жу одна сторона (перевізник) з обов'язується доставити дові рений їй другою стороною (від правником) вантаж до пункту п ризначення та видати його ос обі, яка має право на одержанн я вантажу (одержувачеві), а від правник зобов'язується сплат ити за перевезення вантажу в становлену плату.

Майново-господарські відн осини автотранспортного під приємства і замовників автот ранспорту регулюються глава ми 64,65 ЦК України з врахуванням особливостей встановлених г лавою 32 ГК України, Законом Ук раїни „Про транспортно-експе диторську діяльність”.

Відповідно до ч.1 ст.307 ГК України за договором переве зення вантажу одна сторона (п еревізник) зобов'язується до ставити ввірений їй другою с тороною (вантажовідправнико м) вантаж до пункту призначен ня в установлений законодавс твом чи договором строк та ви дати його уповноваженій на о держання вантажу особі (вант ажоодержувачу), а вантажовід правник зобов'язується сплат ити за перевезення вантажу в становлену плату.

Згідно ст.929 ЦК України за д оговором транспортного експ едирування одна сторона (екс педитор) зобов' язується за плату і за рахунок другої сто рони (клієнта) виконати або ор ганізувати виконання визнач ених договором послуг, пов' язаних з перевезенням вантаж у. Договором транспортного е кспедирування може бути вста новлено обов' язок експедит ора організувати перевезенн я вантажу транспортом і за ма ршрутом, вибраним експедитор ом або клієнтом, зобов' язан ня експедитора укласти від с вого імені або від імені кліє нта договір перевезення вант ажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також ін ші зобов' язання, пов' язані з перевезенням. Умови догово ру транспортного експедирув ання визначаються за домовле ністю сторін, якщо інше не вст ановлено законом, іншими нор мативно-правовими актами. Ан алогічні положення містить с т.316 ГК України.

Згідно ст.9 Закону України „ Про транспортно-експедиторс ьку діяльність” перевезення вантажів супроводжується то варно-транспортними докумен тами, складеними мовою міжна родного спілкування залежно від обраного виду транспорт у або державною мовою, якщо ва нтажі перевозяться в Україні .

Відповідно до ч.2 ст. 533 Ц К України, якщо у зобов' язан ні визначено грошовий еквіва лент в іноземній валюті, сума , що підлягає сплаті у гривнях , визначається за офіційним к урсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший поря док її визначення не встанов лений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Іноземна валюта може в икористовуватися в Україні у випадках і в порядку, встанов лених законом (частина друга статті 192 ЦК України). Частина т ретя статті 533 ЦК України визн ачає, що використання інозем ної валюти, а також платіжних документів в іноземній валю ті при здійсненні розрахункі в на території України за зоб ов' язаннями допускається у випадках, порядку та на умова х, встановлених законом.

Відтак вимоги щодо зас тосування заходів за порушен ня грошових зобов' язань, ви значених в іноземній валюті, мають заявлятися в націонал ьній валюті України (гривнях ) за офіційним курсом Націона льного банку України на день заявлення відповідної вимог и.

Факт виконання позивачем перевезення підтверджуєтьс я CMR №0137205 та №0364900 від 21.07.2008р., № 0137205 від 21 .07.2008р. Позивачем було надано та кож посвідчення про відрядже ння водія-екпедитора, який зд ійснював перевезення та подо рожній лист.

Оскільки доставку було при зупинено в м.Tomaszow Lubelski, ul.Larzczowiecka 12, сторо нами було погоджено зменшенн я суми фрахту з 2 400,00 євро до 1800,00 є вро шляхом підписання заявки -договору № 001/ю від 11.07.2008р. в іншій редакції.

Як стверджує позивач, відпо відачем було оплачено частко во вартість наданих йому пос луг по перевезенню в сумі 1 000,00 є вро., доказів сплати ним не над ано, оскільки сплата проводи лась шляхом готівкового розр ахунку.

Відповідачем було надано г арантійний лист від 23.08.2008р. вих. №001, в якому він зобов»язувавс я сплатити 800,00 євро за умови ви конання позивачем заявки-дог овору №001/ю від 11.07.2008р.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов' язанні встановлени й строк (термін) його виконанн я, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У заявці-договорі №001/ю від 1 1.07.2008р. (нова редакція) було вказ ано, що оплата в сумі 1 800,00 євро п овинна бути проведена готівк ою: 1000,00 євро 23.07.2008р., а 800,00 євро 25-28.07.2008р.

Відтак прострочка по оплат і наданих відповідачу та не о плачених повністю послуг є з 29.07.2008р., сума боргу становить 800,00 євро (8 956,33 грн. за курсом НБУ).

У відповідності із ст.193 ГК Ук раїни зобов'язання повинні в иконуватися належним чином в ідповідно до закону, інших пр авових актів, договору, а за ві дсутності конкретних вимог щ одо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певн их умовах звичайно ставлятьс я. Аналогічно відповідно до с т.526 ЦК України зобов'язання ма є виконуватись належним чино м відповідно до умов договор у та вимог цього кодексу, інши х актів цивільного законодав ства, а за відсутності таких у мов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту аб о інших вимог, що звичайно ста вляться.

Згідно ст.610 ЦК України поруш енням зобов'язання є його нев иконання або виконання з пор ушенням умов, визначених змі стом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України бо ржник вважається таким, що пр острочив, якщо він не присту пив до виконання свого зобов ' язання або не виконав його у строк, встановлений догово ром або законом.

Як вбачається із наданого п озивачем розрахунку позовни х вимог, обчислюючи заборгов аність у гривнях станом на 19.07.2 011р. позивач не вказав курс НБУ по якому здійснювався розра хунок.

Враховуючи, що станом на 19.07.201 1р. курс гривні до євро встанов лений Національним банком Ук раїни становив 11,19 грн., судом з дійснено перерахунок суми бо ргу в гривнях, відтак основни й борг становить 8 952,00 грн. (пози вачем вказана сума 8 956,33 грн.).

У матеріалах справи відсут ні та відповідачем суду не по дані докази, які б свідчили пр о погашення основного боргу, або ж спростовували позовні вимоги чи сам факт надання тр анспортних послуг.

Відтак, суд враховуючи вище наведені норми Цивільного ко дексу України та Господарськ ого кодексу України дійшов в исновку про те, що вимога пози вача про стягнення основного боргу підлягає до задоволен ня частково, в сумі 8 952,00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України бор жник, який прострочив викона ння грошового зобов' язання , на вимогу кредитора зобов' язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого і ндексу інфляції за весь час п рострочення, а також три проц енти річних від простроченої суми, якщо інший розмір проце нтів не встановлений договор ом або законом.

Як вбачається із поданого п озивачем розрахунку суми поз овних вимог, ним невірно визн ачено перший день прострочен ня. Зважаючи на умови заявки-д оговору №001/ю від 11.07.2008р. повністю оплата повинна бути сплачен а 25.07.2008р.- 28.07.2008р., відтак перший ден ь прострочення є 29.07.2008р., а не 28.07.2008 р., як вважає позивач.

З відповідача правомірно п ідлягає до стягнення 3% річних , але зважаючи на вищенаведен і обставини, судом здійснено перерахунок суми 3% річних, як а підлягає до стягнення з від повідача, з врахуванням того , що офіційний курс гривні до є вро встановл ений НБУ 19.07.2011р. складає 11,19 грн. а прострочення настало з 29.07.2008р.

Згідно здійсненого судом р озрахунку до стягнення з від повідача підлягає 798,32 грн. 3% річних за пер іод з 29.07.2008р. по 19.07.2011р.

Щодо вимоги позивача про ст ягнення з відповідача втрат він інфляції слід зазначити наступне:

Згідно п.11 Постанови правлі ння Національного банку Укра їни «Про затвердження Положе ння про встановлення офіційн ого курсу гривні»від 12.11.2003, № 496 і з змінами та доповненнями оф іційний курс гривні до інозе мних валют та банківських ме талів використовується рези дентами та нерезидентами Укр аїни для здійснення бухгалте рського обліку операцій з ін оземною валютою та банківськ ими металами, а також для здій снення Національним банком в алютних операцій з Державним казначейством України.

У разі зміни валютно го курсу виникає курсова різ ниця. Курсова різниця - це різн иця, яка є наслідком перераху нку однакової кількості один иць іноземної валюти в націо нальну валюту України при рі зних валютних курсах.

Офіційний індекс інфляці ї, що розраховується Державн им комітетом статистики Укра їни, визначає рівень знеці нення національної грошової одиниці України, тобто зм еншення купівельної спромож ності гривні, а не іноземної в алюти.

Як вбачається із укладеної між сторонами заявки-догово ру ціна визначена сторонами у іноземній валюті - євро, ві дтак позивач неправомірно на рахував інфляційні втрати в сумі 291,45 євро (3 262,90 грн. по курсу Н БУ). Позивач не довів у встанов леному Господарським процес уальним кодексом України зас обами доказування факту знец інення євро - валюти, в якій в иражене зобов»язання згідно заявки-договору і за якою обр аховується борг за договором (дана позиція викладена Вищи м господарським судом Україн и в оглядовому листі від 26.07.2002р. № 01-8/870, який є чинним станом на 28. 09.2011р.).

Відтак, вимога позивач а про стягнення з відповідач а інфляційних втрат в сумі 291,45 євро (3 262,90 грн. по курс у НБУ) задоволенню не підляга є.

Щодо позовних вимог про ст ягнення з відповідача пені, с уд зазначає наступне.

Відповідно до ст.611 ЦК Україн и, у разі порушення зобов»яза ння настають правові наслідк и, встановлені договором або законом, зокрема сплата неус тойки.

За визначенням частини тре тьої статті 549 ЦК України пеня - це вид неустойки, що забезпе чує виконання виключно грошо вого зобов' язання і обчислю ється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошов ого зобов' язання за кожний день простроченого виконанн я.

Згідно ч.1 ст.546 ЦК України вик онання зобов'язання може заб езпечуватися неустойкою, пор укою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

За умовами ст.547 ЦК України пр авочин щодо забезпечення вик онання зобов'язання вчиняєть ся у письмовій формі. Право чин щодо забезпечення викона ння зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової фор ми, є нікчемним.

Як вбачається із змісту укл аденої між сторонам заявки-д оговору, в ній не передбачено відповідальності за простро чення виконання грошового зо бов»язання шляхом сплати пен і.

З урахуванням змісту ст. 547 ЦК України, а також ст. 1 Закону Ук раїни "Про відповідальність за несвоєчасне виконання гро шових зобов' язань", якщо сто рони у відповідному договорі не встановили конкретного р озміру пені, остання стягнен ню не підлягає, за винятком ви падків, коли розмір пені вста новлений чинними актами зако нодавства.

Відтак, позовні вимоги в час тині стягнення з відповідача пені в сумі 454,32 євро (за курсом Н БУ 5 086,30 грн.) задоволенню не під лягають.

Щодо позовних вимог про стя гнення з відповідача моральн ої шкоди в сумі 5000,00 грн. завдано ї діловій репутації позивача слід зазначити наступне.

Згідно ч. 1 ст.1167 ЦК України, мо ральна шкода, завдана фізичн ій особі або юридичній особі неправомірними рішеннями, д іями чи бездіяльністю, відшк одовується особою, яка її зав дала.

Відповідно до чинного зако нодавства під моральною (нем айновою) шкодою заподіяною ю ридичній особі, слід розуміт и втрати немайнового характе ру, що настали у зв»язку з прин иженням її ділової репутації , посяганням на фірмове найме нування, товарний знак, вироб ничу марку, розголошення ком ерційної таємниці, а також вч инення дій, спрямованих на зн иження престижу чи підрив до віри до її діяльності.

Загальними підставами зас тосування мір цивільно-право вої відповідальності та зокр ема, відшкодування моральної (немайнової) шкоди є наявніст ю такої шкоди, протиправніст ь діяння її заподіювача, наяв ність причинного зв»язку між шкодою і протиправними діян нями заподіювача та вини ост аннього в її заподіянні.

Позивачем в даному випадку доведено вину відповідача, т обто неналежне виконання ним свого зобов»язання, однак не доведено причинний зв»язок між неналежним виконанням зо бов»язання відповідачем та п риниженням престижу та ділов ої репутації позивача, підри вом довіри до його діяльност і з боку інших юридичних осіб , спричинення погіршення діл ового іміджу.

Крім того, позивач не надав доказів в підтвердження суми 5 000,00 грн. завданої йому моральн ої шкоди, пояснив, що ця сума б ула визначена як справедлива .

Щодо позовної вимоги про зо бов»язання відповідача вид алити негативну інформацію р озповсюджену у мережі Інтерн ет, яка шкодить діловій репут ації позивача при здійсненні транспортних послуг слід за значити, що у позовній заяві п озивач жодним чином норматив но не обґрунтовує цю вимогу. Н аявність негативної інформа ції на сайті не підтверджує, щ о саме відповідач розмістив її. Позивачем не надано доказ ів, що сайт на якому було розмі щено негативну інформацію на лежить саме відповідачу, або доказів того, що відповідач є адміністратором цього сайту .

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вищевказаної по зовної вимоги.

Суд, розглянувши подану поз ивачем заяву про забезпеченн я позову шляхом накладення а решту на майно відповідача, щ о знаходиться за адресою: вул .Шафарика, 14 кв.14 та грошові кош ти, що знаходяться на розраху нковому рахунку 2600212195 в ЗАТ Райф файзен банк «АВАЛЬ», МФО 325570, ді йшов висновку відмовити у її задоволенні. При цьому суд ви ходить з наступного.

Відповідно до ст. 66 ГПК госпо дарський суд за заявою сторо ни, прокурора чи його заступн ика, який подав позов, або з св оєї ініціативи має право вжи ти передбачених статтею 67 цьо го Кодексу заходів до забезп ечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-я кій стадії провадження у спр аві, якщо невжиття таких захо дів може утруднити чи зробит и неможливим виконання рішен ня господарського суду.

В обґрунтування заяви про з астосування заходів до забез печення позову позивач поси лається на те, що оскільки від повідач добровільно не сплач ує борг у позивача є підстави вважати, що він намагатиметь ся відчужити належне йому ма йно, що знаходиться за адресо ю: м.Львів, вул.Шафарика, 14 кв.14 аб о може зняти кошті із свого ра хунку, що зробить неможливим виконання рішення суду.

Оскільки законодавцем не п ередбачено переліку господа рських спорів або обставин, з а яких вживаються заходи до з абезпечення позову, то госпо дарський суд у кожному конкр етному випадку оцінює обстав ини справи для прийняття обґ рунтованого рішення.

Обгрунтування необхідност і забезпечення позову поляга є в доказуванні обставин, з як ими пов»язано вирішення пита ння про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позов у повинна довести адекватніс ть засобу забезпечення позов у, надати докази в підтвердже ння обставин, якими обґрунто вана заява.

Як зазначається в п.4 інформ аційного листа Вищого господ арського суду України від 09.04.20 09р. № 01-08/204 «Про деякі питання пр актики застосування у виріше нні спорів окремих норм проц есуального права», у вирішен ні питання про вжиття заході в до забезпечення позову гос подарський суд має здійснюва ти оцінку обґрунтованості до водів заявника щодо необхідн ості вжиття відповідних захо дів з урахуванням наявності зв»язку між конкретним заход ом до забезпечення позову і з містом позовних вимог, а тако ж обставинами, на яких ґрунту ються позовні вимоги, доказа ми, які наведені на їх підтвер дження, та положеннями закон одавства, якими позивач обґр унтовує свої права, подаючи п озов.

В даному випадку позивачем не подано доказів в підтверд ження обставин викладених ни м у заяві, яка ґрунтується лиш е на припущеннях.

Дослідивши матеріали спра ви, заслухавши представника позивача, суд дійшов висновк у, що позов підлягає до частко вого задоволення.

Відповідно до ст.43 ГПК Укра їни судочинство у господарс ьких судах здійснюється на засадах змагальності. Стор они та інші особи, які беру ть участь у справі, обґрунт овують

свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст.32 ГПК України док азами у справі є будь-які факт ичні дані, на підставі яких го сподарський суд у встановлен ому законом порядку встановл ює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуютьс я вимоги і заперечення сторі н, а також інші обставини, які мають значення для правильно го вирішення господарського спору.

За умовами ст.33 ГПК України к ожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона поси лається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази по даються сторонами та іншими учасниками судового процесу .

Згідно із ст.34 ГПК України го сподарський суд приймає тіль ки ті докази, які мають значен ня для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК Украї ни, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім п ереконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в судовом у процесі всіх обставин спра ви в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мают ь для господарського суду за здалегідь встановленої сили .

Дослідивши матеріали спра ви та оцінивши представлені докази, суд вважає що позов пі длягає задоволенню частково , а саме до стягнення підлягає основний борг в сумі 8 952,00 грн. т а 798,32 грн. 3% річних.

Судові витрати слід стягну ти з відповідача пропорційно задоволеній сумі позову ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.9 Закону Україн и „Про транспортно-експедито рську діяльність”, ст. ст. 11, 526, 530, 533, 610, 612, 627-629, 908, 909, 929 ЦК України , ст.ст. 174, 193, 316 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частк ово.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Авто Інтер Лог істик»(юридична адреса: 79032, м.Л ьвів, Личаківський район, вул .Шафарика, 14/14, фактична адреса: 79035, м.Львів, вул.Зелена, 149, 4 повер х; р/р2600212195 в ЗАТ Райффайзен банк «АВАЛЬ», МФО 325570, код ЄДРПОУ 33562707) на користь Приватного підпри ємства «ГАЛС-ТРАНС»(02232, м.Київ, пр.-т.Маяковського, 54/9 кв.27; п/р 260083 010321 у від.№8451 ОБУ Деснянське МФО 320230, код ЄДРПОУ 32203535) 8 952,00 грн. основ ного боргу, 798,32 грн. 3% річних, 97,50 гр н. державного мита та 99,59 грн. ви трат на інформаційно-технічн е забезпечення судового проц есу.

3. Наказ видати після на брання судовим рішення в зак онної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. У задоволенні решти по зову відмовити.

5. Рішення набирає з аконної сили відповідно до с т.85 ГПК України, може бути оска ржене до Львівського апеляці йного господарського суду в порядку і строки, передбачен і ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.

Повний текст рішення

підписано 03.10.2011р.