Постанова

від 15.11.2011 по справі 5015/4661/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.11 Справа № 5015/4661/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючої-судді ОСОБА_1

суддів Процика Т.С.

ОСОБА_2

при секретарі Гуньці О.П.

розглянув апеляційну скаргу Приватного підприємства В«Галс трансВ» б/н та дати

на рішення Господарського суду Львівської області від 28.09.2011 року

у справі № 5015/4661/11

за позовом Приватного підприємства (надалі -ПП) В«Галс трансВ» , м. Київ

до Приватне підприємство (надалі -ПП) В«ОСОБА_3 ЛогістикВ» , м. Львів

про стягнення 23105,05 грн. та зобовґязання вчинити дії.

Представники сторін:

від позивача -не зявився (належно повідомлений);

від відповідача -не зявився (належно повідомлений).

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 15.11.2011 року, яке знаходиться в матеріалах справи, змінено склад колегії суддів, що розглядає дану апеляційну скаргу.

Новим складом розпочато розгляд справи спочатку та завершено її розгляд з прийняттям постанови

Відводів складу суду сторонами в порядку ст. 20 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України) не заявлялось.

Заяв про технічну фіксацію судового процесу не надходило.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 28.09.2011 року у справі № 5015/4661/11 (суддя Сухович Ю.О.) позов задоволено частково: стягнуто з ПП В«ОСОБА_3 ЛогістикВ» на користь ПП В«Галс ТрансВ» 8952,00 грн. основного боргу, 798,32 грн. 3% річних, а також 97,50 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 99,59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні решти позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду в частині відмови в позові про стягнення 3262,90 грн. інфляційних втрат та 5086,30 грн. пені, ПП В«Галс ТрансВ» (надалі апелянт, скаржник) оскаржило його в апеляційному порядку. Зокрема, в апеляційній скарзі зазначає про те, що при прийнятті оскарженого рішення, судом першої інстанції безпідставно відмовлено в задоволенні позову про стягнення даних коштів, посилаючись на норми ч.ч. 1, ст. 549, ст.ст. 610, 6111, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

ПП В«ОСОБА_3 ЛогістикВ» письмового відзиву на апеляційну скаргу суду не подало, явку представника в судове засідання не забезпечило.

Надіслана на вказану в апеляційній скарзі поштову адресу відповідача ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 03.11.2011 року повернулась з відміткою відділення ДП «Укрпошта» про те, що «за зазначеною адресою вибула». За таких обставин, враховуючи норми ст.ст. 64, 98 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційним судом повідомлено належним чином відповідача про час та місце розгляду справи.

Від позивача надійшла телеграма (вх. № 808 від 14.11.2011 року), яка містить клопотання про розгляд справи за відсутності його представника в судовому засіданні.

Колегія судів апеляційного господарського суду, враховуючи вищенаведене клопотання повідомлення сторін належним чином про час та місце розгляду справи, необовґязковість явки представників сторін в судовому засідання згідно ухвали апеляційного суду від 03.11.2011 року, вважає, що судом забезпечено право відповідача на участь в судовому засіданні, а тому, виходячи з достатності матеріалів справи для здійснення апеляційного провадження, керуючись нормами ст. 101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції та ст. 102 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.

Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, та дослідивши наявні докази у справі, зробив висновок, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. При цьому, апеляційний суд встановив наступні обставини та виходив з таких мотивів.

11.07.2008 року між ПП В«Галс ТрансВ» (перевізник) та ПП В«ОСОБА_3 ЛогістикВ» (експедитор) через факсимільний звґязок було укладено заявку договір № 001/ю на надання транспортно-експедиційних послуг, згідно якої експедитор надає перевізнику експедиційні послуги з перевезення вантажу за маршрутом 97 753 Karlstad (D)-Блоне(PL)-Київ(UA), адреса завантаження 97-753 Karlstad Wurzburger Str.10 (D)-Pass 20. Budynek K.05870 Blonіe (PL), дата завантаження 15.07.2008р. (9:00 год), адреса замитнення 22-600 Tomaszow Lubelski, ul.Larzczowiecka 12 Agencia celna LECH, митний перехід Ягодин, адреса розмитнення п/г Ягодин, адреса розвантаження м.Київ. Сума фрахту 2400,00 євро готівкою. ОСОБА_4 д.р.н. АА 9706НС, водій ОСОБА_5

Внаслідок непорозумінь, які виникли при перевезенні вантажу, відповідач через факсимільний звґязок передав позивачу претензію про неможливість подальшого виконання заявки-договору № 001/ю від 11.07.2008 року

У звґязку з вищенаведеним, відповідач надав заявку-договір № 001/ю від 11.07.2008 року на надання транспортно-експедиційних послуг в іншій редакції, згідно якої було змінено суму фрахту за перевезення, оскільки доставку було призупинено в м.Tomaszow Lubelski, ul.Larzczowiecka 12, вартість за перевезення було зменшено до суми 1800,00 євро в гривні по курсу НБУ станом на 24.07.2008 року.

Позивач доставив вантаж до пункту митного оформлення на експедицію 22-600 Tomaszow Lubelski, ul.Larzczowiecka 12 Agencia celna LECH згідно договору-заявки в новій редакції, що підтверджується CMR №0137205 та №0364900 від 21.07.2008 року.

Факт виконання позивачем перевезення підтверджується CMR № 0137205 та № 0364900 від 21.07.2008 року, № 0137205 від 21.07.2008 року. Окрім цього, позивачем було надано також посвідчення про відрядження водія-екпедитора, який здійснював перевезення та подорожній лист.

Як вбачається з пояснень позивача, ним визнається, що відповідачем було оплачено частково вартість наданих йому послуг по перевезенню в сумі 1000,00 євро, однак доказів сплати не подано, посилаючись на те, що оплата проводилась готівкою.

Відповідачем було надано гарантійний лист № 001 від 23.08.2008 року, в якому він зобовґязувався сплатити 800,00 євро за умови виконання позивачем заявки-договору № 001/ю від 11.07.2008 року.

Відповідно до ч. 1 ст. ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У заявці-договорі № 001/ю від 11.07.2008 року (нова редакція) було вказано, що оплата в сумі 1800,00 євро повинна бути проведена готівкою: 1000,00 євро 23.07.2008 року, а решту 800,00 євро - 25-28.07.2008 року.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що прострочення оплати відповідачем наданих йому позивачем транспортно-експедиційних послуг в розмірі 800 євро (8 956,33 грн. за курсом НБУ) почалось з 29.07.2008 року.

За таких обставин, враховуючи норми ст.ст. 174, 181, 193 ГПК України, ч. 2 ст. 192, ч.ч. 2, 3 ст. 533, ст.ст. 526, 610, 612, 627-629, 908-909 Цивільного кодексу України, ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»у відповідача з 29.07.2008 року виникло зобов'язання щодо оплати позивачу 800 євро, що складає 8 956,33 грн. за курсом НБУ станом на 19.07.2011 року. Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач вказаного зобов'язання не виконав, доказів протилежного відповідно до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України не подав.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позову про стягнення 8956,33 грн. основного боргу.

Також апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову в частині стягнення з відповідача 798,32 грн., що складають 3% річних з простроченої суми основного боргу за період з 29.07.2008 року по 19.07.2011 року, оскільки їх нарахування відповідає вимогам ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, та відмову в позові про стягнення 3% річних за 28.07.2008 року, оскільки, як встановлено вище, прострочення відповідача виникло лише з 29.07.2008 року.

Щодо рішення Господарського суду Львівської області від 28.09.2011 року в частині відмови в позові про стягнення 291,45 євро, що складає в перерахунку НБУ станом на 19.07.2011 року - 3262,90 грн. інфляційних втрат в зв'язку з неповерненням відповідачем суми основного боргу за період з 28.07.2008 року по 19.07.2011 року, то колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

При цьому, місцевий господарський суд правильно зазначив про відсутність передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України підстав для стягнення вказаних коштів, оскільки офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти. В даному випадку, як встановлено судами обох інстанції, розрахунки між сторонами по договору та заборгованість відповідача перед позивачем є у євро, а тому відповідач не поніс жодних інфляційних втрат від знецінення гривні.

Також колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в позові про стягнення 454,32 євро, що в перерахунку по курсу НБУ складає 5086,30 грн., пені за прострочення оплати наданих послуг за період з 28.07.2008 року по 19.07.2011 року, оскільки як правильно зазначив суд першої інстанції, з посиланням на норми ст. 547, ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, ст.ст. 180, ч. 1 ст. 230, ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», сторонами не було в договірному порядку визначено конкретний розмір пені, а законом для даного виду договірних відносин та суб'єктів господарювання розмір пені не встановлено. При цьому, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»встановлено лише обмеження розміру нарахування пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, а не визначено сам розмір пені.

Окрім цього, суд апеляційної інстанції також погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в позові про стягнення 5000 грн. моральної шкоди, оскільки позивачем відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4-3, 33 ГПК України не доведено суду доказів наявності причинного зв'язку між невиконання відповідачем зобов'язань перед позивачем по договору та приниженням престижу та ділової репутації позивача, підриву довіри до його діяльності з боку інших суб'єктів господарювання, спричинення погіршення ділового іміджу, та самого факту наявності вказаних обставин.

Також місцевим господарським судом правильно відмовлено в позові позивача про зобов'язання відповідача видати негативну інформацію, розповсюджену в Інтернеті, яка шкодить його діловій репутації, оскільки позивачем не доведено, що саме відповідач розмістив вказану інформацію, чи є власником або адміністратором сайту, на якому ця інформація розміщена.

Враховуючи наведене, рішення Господарського суду Львівської області від 28.09.2011 року у справі № 5015/4661/11 є законним та обгрунтованим, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства В«Галс трансВ» без задоволення.

Також суд апеляційної інстанції враховуючи положення ст.ст. 49, 105 ГПК України, зробив висновок про те, що витрати за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 103, 105 ГПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 28.09.2011 року у цій справі без змін.

Судові витрати покласти на Приватне підприємство В«Галс трансВ» .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-І Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий - суддя Дубник О.П.

Судді Процик Т.С.

ОСОБА_6

Повне рішення складено

28.11.2011 року