Рішення

від 11.10.2006 по справі 20-10/199-7/339

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-10/199-7/339

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"11" жовтня 2006 р. справа № 20-10/199-7/339

За позовом:          Науково-виробничого підприємства “Компанія “Деметра”

          (96500, м. Саки, вул. Євпаторійське шосе, 86)

до  відповідача:          Товариства з обмеженою відповідальністю

          “Інкерманський завод марочних вин”

          (м. Севастополь, вул. Маліновського, 20)

про          усунення порушень прав на винахід: заборонити ТОВ “Інкерманський завод марочних вин” пропозиції до продажу, реалізацію, застосування, ввіз, зберігання та інше введення в господарський обіг в вищезазначених цілях тари для зберігання рідини (алкогольної продукції), виготовленої з використанням запатентованого позивачем винаходу “Пристрій для зберігання рідини” (деклараційний патент № 36593-А від 10.01.2000, постійний патент № 36593 від 15.10.2003)

Суддя: Г.П. Ілюхіна

Представники сторін:

Від позивача:          не з'явився;

Від відповідача:          Романенко Б.І., довіреність № 10-10/03 від 10.01.2005.

Суть спору:

17.06.2005 позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовними вимогами до відповідача про усунення порушень прав на винахід з посиланням на ст. ст. 462-465 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 28, 34 ЗУ “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”(арк. с. 2).

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.06.2005 порушено провадження у справі № 2-2/10529-2005 (арк. с. 1).

Відповідно до ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.07.2005 справа №2-2/10529-2005 надіслана за підсудністю до господарського суду міста Севастополя (арк. с. 25-26).

Ухвалою суду від 27.07.2005 справа прийнята до свого провадження суддею Бакумовою Л.Є., її привласнений №20-10/199 (арк. с. 28).

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням голови суду №85 від 29.08.2005 справа передана в провадження судді Ілюхіної Г.П. (арк. с. 55-57).

Ухвалою суду від 01.09.2005 справа прийнята до свого провадження суддею Ілюхіною Г.П., її привласнений №20-10/199-7/339 (арк. с. 58).

Ухвалою суду від 04.10.2005 по справі була призначена судова науково-технічна експертиза, пов'язана з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, проведення якої доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності (арк. с. 70-71).

27.09.2006 науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності повернув справу №20-10/199-7/339 до господарського суду міста Севастополя (вх. №26543) з висновком № 6 судової експертизи об'єктів права інтелектуальної власності від 22 січня 2006 року по господарській справі №20-10/199-7/339 (вх. № 7086) (арк. с. 72-97).

Позивач не виконав ухвалу суду від 04.10.2005 в частині оплати 50% вартості експертизи до прийняття рішення по справі (а.с.72, 97).

Відповідач в відзиві на позов (вх.№19423) позовні вимоги не визнав по мотивам, викладеним в ньому, основні з яких полягають в тому, що використовує в своїй господарській діяльності пристрій для зберігання рідини на підставі деклараційного патенту на корисну модель № 6171 від 15.11.2004 (Бюлетень № 4 від 15.04.2005) винахідники: Філіппов Є.А., Моісейкін О.М., власник патенту: ТОВ „УЗМВ”, який не використовував ознаки пристрою позивача і тому не порушував його прав на винахід, так як виготовляє свою тару по своєму деклараційному патенту (арк. с. 34-35).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представника відповідача, суд, -

в с т а н о в и в:

З`ясовані наступні обставини:

Позивач винайшов та запатентував пристрій для зберігання рідини (деклараційний патент № 35593 від 10.01.2000, опублікований в Бюлетені № 3 від 16.04.2001, автор Семенов Д.Д., патентоволоділець –НВП „Компанія Деметра”, постійний патент на винахід № 36593 від 15.10.2003 опублікований в Бюлетені №10 (арк. с. 6-9).

16.05.2006  позивач закупив бочонок з вином „Портвейн красний „Кримський” в магазині відповідача, що підтверджується Актом та касовим чеком (арк.с. 10-11).

16.05.2006 позивач самостійно здійснив порівняльний аналіз технічного рішення в виробі відповідача і патенті на винахід № 36593 від 10.01.2000 „Пристрій для зберігання рідини” (арк. с. 12-13).

17.08.2004 (вих.№ 42) та 23.05.2005 (вих.№ 68) позивач направив відповідачу попередження і вимогу припинити порушення прав інтелектуальної власності (а.с.14-17).

15.04.2005 в Бюлетені № 4 опубліковано Деклараційний патент на корисну модель позивача (а.с.36-38).

Згідно висновку № 6 судової експертизи Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності від 22.01.2006:

1.          продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу (корисної моделі), або ознаку, еквівалентну їй;

2.          суттєвими є ознаки, кожна з яких необхідна, а всі разом достатні для досягнення технічного результату, який забезпечує винахід (корисна модель);

3.          між винаходом „Прилад для зберігання рідини”, запатентованим НВП „Компанія „Деметра” (патент на винахід № 36593 від 15.10.2003), і корисною моделлю „Пристрій для зберігання рідини”, запатентованою ТОВ „Інкерманський завод марочних вин” (деклараційний патент на корисну модель № 6171 від 15.04.2005) є відмінності по суттєвих і несуттєвих ознаках;

4.          залучений до господарської справи разок пристрою для зберігання рідини, реалізований відповідачем, не виготовлений із застосуванням формули корисної моделі (деклараційний патент на корисну модель № 6171 від 15.04.2005); він також не виготовлений із застосуванням формули винаходу „Прилад для зберігання рідини, запатентованою НВП „Компанія „Деметра” (патент на винахід № 36593 від 15.10.2003);

5.          у зразка виробу, який використовується ТОВ „Інкерманський завод марочних вин” не використані всі суттєві ознаки за патентом на винахід № 36593 (арк.с. 90).

Спір виник із-за питання щодо правомірності використання відповідачем пристрій для зберігання рідини.

Правовідносини сторін регулюються статтями 9, 422-465 Цивільного кодексу України, статтею 154 Господарського кодексу України,  статтями 28, 34 Закону України „Про охорону прав на винаходи та корисні моделі” (далі –Закон).

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, прийнятого 16.01.03, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання Цивільним кодексом України чинності, тобто після 01.01.04.  

Відповідно до п. 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, прийнятого 16.01.03, Господарський кодекс України застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання Господарським кодексом України чинності, тобто після 01.01.04.  Щодо відносин, які виникли до набрання чинності Господарським кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Правовідносини між сторонами  виникли після 01.01.04,  тому при розгляді спору судова колегія керується  Цивільним кодексом України в редакції 2003 року  та Господарським кодексом України.

Відповідно до частини 2 статті 154 Господарського кодексу України до відносин, пов'язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

У Цивільному кодексі України положення про право інтелектуальної власності викладено у Книзі четвертій "Право інтелектуальної власності", главі 75 "Розпорядження правами інтелектуальної власності" та главі 76 "Комерційна концесія".

Згідно з частиною 2 статті 9 Цивільного кодексу України  законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

У Господарському кодексі України особливості регулювання майнових відносин у господарській діяльності щодо використання прав інтелектуальної власності викладено у главі 16 "Використання у господарській діяльності прав інтелектуальної власності".

Отже, захист прав інтелектуальної власності здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 422 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності виникає (набувається) з підстав, встановлених цим Кодексом, іншим законом чи договором.

Відповідно до статті 154 Господарського кодексу України, статті 431 Цивільного кодексу України порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цими Кодексами, іншими законами чи договором.  

Статтею 440 Цивільного кодексу України встановлено, що майновими правами інтелектуальної власності на твір є:

1) право на використання твору;

2) виключне право дозволяти використання твору;

3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Відповідно до частини п'ятої статті 28 Закону патент надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати винахід (корисну модель) без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав, що надаються патентом.

Згідно з частиною першою статті 31 Закону будь-яка особа, яка до дати подання до Установи заявки або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету в інтересах своєї діяльності з комерційною метою добросовісно використала в Україні технологічне (технічне) вирішення, тотожне заявленому винаходу (корисній моделі), чи здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, зберігає право на безоплатне продовження цього використання або на використання винаходу (корисної моделі), як це передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користування). Право попереднього користування обмежується тим обсягом використання тотожного заявленому винаходу вирішення, яким воно було на дату подання заявки.

Відповідно до статті 38 Закону Будь-яке посягання на права власника патенту, передбачені статтею 28 цього Закону, вважається порушенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.

На вимогу власника патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки.

Згідно висновку судової експертизи відповідач не використовував пристрій позивача, тому й не порушував його прав.

Одним із принципів практики Європейського Суду з прав людини є покладення обов'язку та тягаря надання доказів на того, хто стверджує, а не заперечує.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський   суд  приймає  тільки  ті  докази,  які  мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

- при задоволенні позову - на відповідача;

- при відмові в позові - на позивача;

- при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При викладених обставинах, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 422-465 Цивільного кодексу України, статтею 154 Господарського кодексу України,  статтями 28, 34 Закону України „Про охорону прав на винаходи та корисні моделі”, статтями 4, 33, 34, 41, 44, 69, 75, 79, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  суд,  –

ВИРІШИВ:

1.          В задоволенні позову відмовити повністю.

2.          Стягнути з Науково-виробничого підприємства “Компанія “Деметра” (96500, м. Саки, вул. Євпаторійське шосе, 86, 26006260899001 в Кримському відділенні РУ „Приватбанк”, МФО 384436, ідентифікаційний код 25152969) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інкерманський завод марочних вин” (м. Севастополь, вул. Маліновського, 20, п/р 260082676 в СФ АППБ „Аваль” м. Севастополь, МФО 324504, ідентифікаційний код 32367281) витрати по оплаті вартості судової експертизи в сумі 5668,00грн.

3.          Стягнути з Науково-виробничого підприємства “Компанія “Деметра” (96500, м. Саки, вул. Євпаторійське шосе, 86, 26006260899001 в Кримському відділенні РУ „Приватбанк”, МФО 384436, ідентифікаційний код 25152969) на користь Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності (м. 03115, м. Київ, вул. Святошинська, 2, п/р 35223003003165 в УДК м. Київ, МФО 820019, ідентифікаційний код 33499693) вартість судової експертизи в сумі 5668,00грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                               Г.П. Ілюхіна

Рішення оформлено і підписано,

в порядку ст. 84 ГПК України

16.10.2006