Постанова

від 12.10.2006 по справі ас17/510-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС17/510-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД   СУМСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.06           Справа №АС17/510-06.

За позовом Закритого акціонерне товариство «Інженерно-технічний центр Екотранспал»

до відповідача Державної податкової інспекції в м. Суми

  Про визнання протиправними та нечинними податкових повідомлень – рішень

                                                                                            Суддя Коваленко О.В.

          Представники:

        Від позивача     Гордієнко Л.В.

        Від відповідача Сумцова С.В.

        У засіданні брали участь секретар судового засідання Котенко Н.М.

СУТЬ СПОРУ: Позивач просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000282302/0/9917 від 20.02.2006р.,  №0000282302/1/9917 від 20.03.2006р. та №0000282302/2/9917 від 19.05.2006р. якими йому визначено суму податкового зобов'язання 60 305 грн. 00 коп., з яких: 43 075 грн. донарахованого податку на додану вартість та 17 230 грн. 00 коп. штрафних (фінансових) санкцій, оскільки вважає, що вони винесені неправомірно з порушенням законодавства про оподаткування та є такими, що порушують його інтереси.

Відповідач в письмовому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечує, вважає, що податкові повідомлення-рішення були прийняті у відповідності з чинним законодавством, штрафні санкції застосовані до позивача правомірно.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача та відповідача, суд  встановив:

На підставі акту про результати виїзної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Закритого акціонерного товариства “Інженерно-технічний центр Екотранспал” за період з 01.10.02р. по 30.09.05.р. №632/235/30845800/14 від 03.02.2006р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000282302/0/9917 від 20.02.2006р., яким позивачу донараховано податкове зобов‘язання за податку на прибуток підприємств на загальну суму 60627 грн. 00 коп., з яких 43305 грн. 00 коп. – основного платежу, 17322 грн. 00 коп. – штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами розгляду первинної скарги позивача №14907/10/25-013-1/87/СК від 14.03.2006 р. відповідачем видано податкове повідомлення - рішення №0000282302/1/9917 від 20.03.2006р. на ту ж суму.

10.04.2006 р.  позивач подав повторну скаргу до ДПА у Сумській області за №5980/10/25-005-50/55СК/62СК, за результатами розгляду якої відповідачем проведено позапланову перевірку, що підтверджується актом №2899/235/30845800 від 27.04.2006 р., частково скасоване первинне податкове повідомлення-рішення від 20.02.2006 р. та прийнято нове - №0000282302/2/9917 від 19.05.2006 р. на загальну суму 60305 грн. 00 коп., з яких 43075 грн. 00 коп. основного платежу та 17230 грн. 00 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Підставами для донарахування ПДВ та штрафних санкцій, як вважає відповідач, стали порушення позивачем п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п. 5.6.1 п. 5.6 ст. 5, п.п. 5.7.1 п. 5.7 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2  ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємству” №383/97-ВР від 22.05.1997р зі змінами і доповненнями, а саме – витрати по веденню господарської діяльності за 2003 рік та за 2004 рік у загальній сумі 219200 грн. включило до складу валових витрат не у відповідних звітних періодах, а в І кварталі 2005р. в рядку 05.2 «Самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів» декларації з податку на прибуток підприємства, внаслідок чого на 219200 грн. завищено скориговані валові витрати за І квартал 2005 року (за І півріччя 2005року та за 3 квартали 2005 року).

При цьому орган податкової служби зазначає, що під час перевірки підприємством було надано податковий облік валових доходів та валових витрат, в якому всі витрати по придбанню товарів (робіт, послуг) та реалізації товарів були відображені у звітних періодах по мірі нарахування (сплати).

Крім того, відповідач вважає, що згідно з даними декларації з податку на прибуток підприємств за 2002 рік позивач мав збитки 202,2 тис. грн. Згідно з даними бухгалтерського та податкового обліку позивач в 2003 році мав валовий дохід у сумі - 831,8 тис. грн., валові витрати у сумі 803,2 тис. грн, об'єкт оподаткування – у сумі 25,2  тис.грн.  В рядку 04 «Валові витрати» декларації з податку на прибуток підприємств за 2003 рік позивач відобразив витрати у сумі 625,6 тис.грн., чим занизив на 177,6 тис.грн. скориговані валові витрати. Відповідно сума непокритих збитків за 2002 рік станом на 1 січня 2004 року становить 177,0 тис.грн. Відповідно до даних бухгалтерського та податкового обліку за 2004 рік позивач мав валовий дохід у сумі 215,9 тис.грн, валові витрати у сумі 259,1 тис.грн. В декларації з податку на прибуток підприємств за 2004 рік позивач відображає валові витрати у сумі 213,0 тис.грн, чим занижує скориговані валові витрати на 46,1 тис.грн. З урахуванням зазначених показників позивач за результатами діяльності за 2004 рік отримало збитки у сумі 45,9 тис.грн., які враховано перевіркою при визначенні валових витрат у І кварталі 2005 року.

В декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2005 року позивач проводить коригування валових витрат у сумі 219,2 тис.грн, які не врахував у 2003-2004 роках, та визначає об'єкт оподаткування у сумі 76,8 тис.грн. Згідно даними бухгалтерського обліку позивача за І квартал 2005 року об'єкт оподаткування складає  250,00 тис.грн. З урахуванням самостійно визначеного податку на прибуток за 1 квартал 2005 року у сумі 19,2 тис. грн., позивачу донараховано податку на прибуток у сумі 43,1 тис. грн.

Свою позицію відповідач обґрунтовує тим, що згідно з Податковим роз'ясненням “Щодо застосування другого речення другого абзацу  пункту 5.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними  цільовими фондами"   платниками податку на прибуток», затвердженого  Наказом ДПА України від 10.09.2001  № 360, подання  платником податку нової декларації не змінює суми нарахованого податкового зобов'язання за особовим рахунком платника податку, а використовується виключно з метою здійснення якісної та повної перевірки податкової декларації за звітний період, в якій і виправляється помилка в установленому Законом порядку.

Отже, від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у позивача  протягом 2002 року і не перекрилось прибутками 2003 року  станом на 01.01.2005 року у сумі 177,00 тис. грн., не враховано відповідачем у зменшення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2005 рік, у відповідності  до  вимог  ст. 89 Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України» № 2505-IV  від 25.03.2005 р.  

Відповідно до пункту 5.1 статті  5  Закону  України  "Про  порядок  погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. N 2181-III, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.”

Податковим роз'ясненням  “Щодо застосування другого речення другого абзацу    пункту 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними  цільовими фондами" платниками податку на прибуток», затвердженого Наказом ДПА України від 10.09.2001 № 360, встановлюється, що виправлення помилок, допущених при складанні декларації про прибуток підприємства у попередніх періодах, здійснюється шляхом коригування валових доходів та/або валових витрат, відображених у декларації за звітний квартал.

Як вбачається з матеріалів справи, в I кварталі 2005 року позивач виявив помилки, які мали місце в протягом 2003-2004 р.р., і у зв'язку з таким виявленням,  надав до органів податкової служби декларацію з податку на прибуток підприємства за I квартал 2005 року (вхідний N 41535) в якій зазначені помилки відобразив в  рядку 05.2 «Самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів» на загальну суму 219,2 тис. грн. Крім того, перевіркою підтверджено, що зазначені витрати не були враховані під час розрахунку податкових зобов'язань протягом 2003-2004 років. Наведені вище самостійно виявлені помилки враховані при розрахунку податкового зобов'язання за I квартал 2005 року.  

Судом встановлено, що факт самостійного виявлення помилок,  не  може  бути  визнаний таким, що змінює розмір узгодженого протягом 2003 – 2004 року податкового зобов'язання позивача за вказаний період, виходячи з того, що підпунктом 5.2.7 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №383/97-ВР від 22.05.1997р. зі змінами та доповненнями передбачено, що до складу валових витрат звітного періоду включаються суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок, виявлених у звітному податковому періоді.

Тобто, виправлення  валових витрат за попередні періоди 2003-2004 років впливає на оподаткований прибуток 1 кварталу 2005 року.

Пунктом  17.2 статті 17 Закону  України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000  № 2181-III передбачено, що  якщо платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання, а також самостійно погашає суму недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків суми такої недоплати, штрафи, визначені підпунктами 17.1.2 - 17.1.7 пункту 17.1 цієї статті, а також адміністративні штрафи, які відповідно до законодавства накладаються на платника податків (його посадових осіб) за відповідні правопорушення, не застосовуються.

Отже, порядок виправлення помилок згідно  п.п. 5.2.7 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємству” №383/97-ВР від 22.05.1997р. та п. 17.2  ст. 17  Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000  № 2181-III не є порушенням вимог податкового законодавства, і відповідно не тягне за собою притягнення до будь – якої відповідальності.

Відповідно до п. п.  5.11. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємству” №383/97-ВР від 22.05.1997р. зі змінами та доповненнями,  установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Крім того, підпункт 5.2.7 п. 5.2 ст. 5  Закону України “Про оподаткування прибутку підприємству” №383/97-ВР від 22.05.1997р., щодо дати виникнення валових витрат у разі самостійного виявлення помилок, як спеціальна норма, має пріоритет перед загальними нормами п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 наведеного вище закону, що встановлюють дату виникнення валових витрат за першою з подій – дата списання  коштів  з  рахунків або дата  оприбуткування  платником  податку  товарів.

На підставі викладеного, розглянувши податкові декларації з податку на прибуток підприємств №54549 за 1 квартал 2003р.,  №96610 за півріччя 2003р., №38846 за 3 квартали  2003р.,  №185789 за рік 2003р.,  №54242 за 1 квартал 2004р., №207610 за півріччя 2004р., №156969 за 3 квартали 2004р., №211018 за рік 2004р. та  №41535 за 1 квартал 2005р. суд вважає, що висновки відповідача є безпідставними та необґрунтованими, оскільки позивач правомірно відніс до складу валових витрат 1 кварталу 2005 року суми витрат, які не були ним  враховані  у  минулих  податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та  виявлених  у  звітному податковому періоді, враховуючи, що зазначене коригування валових витрат, впливає на оподаткований прибуток 1 кварталу 2005 року і  не змінює податкових зобов'язань попередніх звітних періодів.  

Крім того, було встановлено, що протягом 2003-2004 років позивач  мав позитивний об'єкт оподаткування податком на додану вартість.

Статтею  89   Закону України від 25.03.2005р. №2505-IV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України», встановлено, що в 2005 році при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток від'ємне значення об'єкта оподаткування (балансові збитки), яке обліковувалось у платника податку станом на 1 січня 2003 року і не було погашено на 1 січня 2005 року в порядку, визначеному пунктом 11 розділу II "Перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не враховується у зменшення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за наслідками податкових періодів (кварталів) 2005 податкового року.

Як свідчать матеріали справи, що протягом 2003-2004 років позивач, згідно декларації з податку на прибуток підприємств,  мав позитивний об'єкт оподаткування податком на додану вартість.

Отже, за результатами 2003р. позитивним об'єктом оподаткування на суму 202,8 тис.грн. було повністю погашено балансові збитки не компенсовані прибутками до 01.01.03р. на суму 202,2 тис.грн. Таким чином, балансові збитки, які обліковувались у платника податку станом на  1 січня 2003 року, було повністю  погашено станом на 1 січня 2005 року і у зменшенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток за наслідками податкових періодів (кварталів) 2005 податкового року не враховувалось, у повній відповідності зі статтею 89 Закону України від 25.03.2005р. №2505-IV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України».

Відповідно до п.2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства,  затвердженого Наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 р., за кожним відображеним  в  акті  фактом  порушення податкового законодавства у разі виявлення розбіжностей зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

ДПІ в м. Суми, як в акті планової перевірки №632/235/30845800/14 від 03.02.2006р.,так і в акті позапланової перевірки №2899/235/30845800 від 27.04.2006р., не було зазначено, назви, дати і номеру первинного  документа,  на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку стосовно витрат які відображались по мірі нарахування в 2003-2004р. і помилково були визначені підприємством, як самостійне виправлення помилок 2003-2004р.р. в 1 кварталі 2005р. рядок 05.2 “Самостійно виправлені помилки за результатами минулих періодів” на загальну суму  219,2 тис. грн.

Наведені недоліки актів перевірок 632/235/30845800/14 від 03.02.2006р. та №2899/235/30845800 від 27.04.2006р.  унеможливлюють для позивача спростування чи доведення помилковості такого донарахування, як цього вимагає п.п. 4.2.3 статті 4 Закону  України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  № 2181-III від 21.12.2000р.  

Таким чином, відповідач не мав ніяких достатніх підстав для нарахування позивачу суми податкових зобов'язань та фінансових санкцій.

Згідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини,  на  яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, але відповідач, з урахуванням всіх обставин справи, не подав суду належних доказів, які б об'єктивно, і у визначеному законом порядку, підтвердили його позицію.

Таким чином, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 87, 94, 98 КАС України судові витрати по справі покладаються на державний бюджет м. Суми.

Керуючись ст. ст. 87, 94, ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.  Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкові повідомлення – рішення Державної податкової інспекції в м. Суми №0000282302/0/9917 від 20.02.2006р., №0000282302/1/9917 від 20.03.2006р.  та №0000282302/2/9917 від 19.05.2006р.

3. Стягнути з державного бюджету м. Суми (р/р 31115095600002 в УДК в Сумській області, МФО 837013, код ЗКПО 23636315, код 22090200, символ 095) на корить акціонерного товариства «Інженерно-технічний центр Екотранспал» (40030, м. Суми, вул. Садова, 33, код 30845800) 3 грн. 40 коп. судових витрат по сплаті державного мита.

Заява про апеляційне оскарження постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга   на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                        О.В. КОВАЛЕНКО