Постанова

від 05.10.2006 по справі 15/239-06

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/239-06

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "05" жовтня 2006 р.                                                          Справа №  15/239-06

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого   судді                                                  Горшкової Н.Ф.

суддів:                                                                        Голубєвої Г.К.

                                                                                   Майора Г.І.

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача: Панькевич Т.О., доручення №16/286 від 10.02.06р.,

від відповідача: Самборик Н.С., довіреність №6881/10-119/2 від 04.10.06р.,

                          Собко О.В., довіреність від 12.05.06р.,

розглянувши апеляційну скаргу Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції, м.Могилів-Подільський

на постанову господарського суду Вінницької області

від "31" травня 2006 р. у справі №  15/239-06 (суддя Курко О.П.)

за позовом Державного підприємства Могилів-Подільської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Вінницькій області №114, с. Воєводченці Могилів-Подільського району Вінницької області

до Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції, м.Могилів-Подільський

про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.10.2005 року №0002152301/0

 ВСТАНОВИВ:

  Постановою господарського суду Вінницької області від 31.05.2006 рокупозов задоволено.

Визнано протиправним та скасоване податкове рішення Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції №0002152301/0 від 19.10.2005 року про застосування  штрафних санкцій до ДП Могилів-Подільської виправної колонії №114 УДДПВП України у Вінницькій області. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3 грн. 40 коп. судових витрат  по сплаті державного мита.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою Могилів-Подільська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Вважає, що при розгляді справи було порушено норми матеріального права, а також неповно та необ'єктивно  з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Зазначає, що при проведенні комплексної перевірки позивача Могилів-Подільською ОДПІ встановлено, що підприємством на порушення п.п.2.12  п.2 Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою  Правління НБУ від 19.02.2001 року №72, при наявності податкового боргу здійснювалось  витрачання готівки з виручки  від  реалізації продукції та  інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов'язані з оплатою праці без наявності екстренних (невідкладних) на те обставин, всього за перевіряємий період було здійснено  таких виплат  в сумі 44858,60грн. У зв'язку  з цим  до підприємства були застосовані рішенням від 19.10.2005 року №0002152301/0 штрафні санкцій в розмірі 44858,60грн. на підставі Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 року №436/95.

Вважає, що штрафні санкції застосовані правомірно, оскільки у перевіряємий період діяло саме Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене 19.02.2001р., яке втратило чинність лише після набрання чинності з 14.02.2005р. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ 15.12.2004 року №637 та  зареєстрованої  в МЮ України 13.01.2005 року за №40/10320, а відповідальність підприємств за порушення норм з обігу готівки існує і на даний час.

Позивач з доводами  апеляційної скарги не згодний, посилаючись на те, що рішення Могилів-Подільської ОДПІ від 19.10.2005 року  про застосування до нього штрафних санкцій є незаконним, винесено згідно відміненого нормативно-правового акту, оскільки постанова  Правління НБУ "Про затвердження  Положення про ведення касових  операцій у національній валюті в Україні" №72 від 19.02.2001 року на момент перевірки була визнана такою, що  втратила чинність згідно постанови Правління НБУ "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" №637 від 15.12.2004 року, зареєстрованою в МЮ України 13.01.2005 року за №40/10320. Згідно Положення №637 штрафні санкції за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень  на виплати,  пов'язані  з оплатою праці, за наявності податкової заборгованості не застосовуються. Зазначає  також, що згідно ст.24 Закону України "Про оплату праці" своєчасність  та обсяги  виплати  заробітної плати  працівникам не можуть бути  поставлені  в залежність від здійснення інших  платежів  та їх черговості. Вважає постанову  господарського суду  законною та  обґрунтованою.

В судовому засіданні  представники Могилів-Подільської ОДПІ апеляційну скаргу  підтримали, просили оскаржувану постанову  господарського суду Вінницької області  скасувати та  прийняти  нову  постанову, якою в задоволенні  позову  відмовити.

Представник позивача просив залишити  постанову без змін, а апеляційну скаргу Могилів-Подільської ОДПІ  без задоволення. Представник  також підтвердив, що позивач  просив згідно позовної заяви від 03.04.2006р. скасувати саме рішення Могилів-Подільської ОДПІ від 19.10.2005 року №0002152301/0, а  не податкове повідомлення - рішення від 19.10.2005 року №0002152301/0, як зазначено  помилково в уточненій  позовній заяві,  оскільки таке податкове повідомлення - рішення  взагалі щодо  позивача не приймалось.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Могилів-Подільської ОДПІ підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Могилів-Подільською  ОДПІ у вересні - жовтні 2005 року проведена комплексна позапланова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства підприємством Могилів-Подільської виправної колонії №114 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань  у Вінницькій області за період з 01.07.2002 року по 30.06.2005 року, за результатами якої  складено акт  від 18.10.2005 року №135/23-111-08679646 (т.1, а.с.24-60), в якому зазначається, що підприємством  в порушення п.п. 2.12 п.2 Положення про ведення  касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого  постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 року №72,  при наявності податкового боргу  видавалась  заробітна плата  з виручки від реалізованої продукції  в сумі 44858,60грн.

На підставі вищевказаного акту до підприємства згідно рішення  від 19.10.2005р. №0002152301/0 Могилів-Подільської ОДПІ застосовано штрафні санкції в сумі 44858, 60грн.

Підприємством пред'явлений позов  про визнання  протиправним та скасування зазначеного рішення (а.с.5-8 та 111-114, т.1).

Господарський суд Вінницької області, задовольняючи позов, посилався на те, що штрафні санкції, встановлені Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", не  відносяться до категорії податкового зобов'язання або податкового боргу, в оскаржуваному податковому  повідомленні - рішенні про нарахування штрафних санкцій взагалі відсутні посилання на будь - який закон, відповідно до п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України №2181-ІІІ "Про порядок погашення  зобов'язань платників податків  перед бюджетами та державними цільовими фондами" не можуть бути  використані як  джерела погашення боргу платника податків власні кошти юридичної особи, що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати, а згідно статей 15, 24 Закону України "Про оплату праці" оплата праці працівників підприємства здійснюється  в першочерговому порядку.

Колегія суддів вважає доводи  господарського суду  першої інстанції  такими, що  суперечать  матеріалам справи та чинному законодавству, а саме:

За результатами перевірки позивача Могилів - Подільською ОДПІ, як вказувалось вище, було прийняте рішення по формі "С" про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 44858,60грн., а не податкове повідомлення, як зазначає господарський суд в мотивувальній частині постанови.

При цьому в рішенні зазначається, що встановлено порушення п.п.2.12 п.2  Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого  постановою НБУ за №72  від 19.02.2001 року, штрафні санкції  прийняті  на підставі  пункту 11 ст.11 Закону України  "Про державну податкову службу в Україні" та згідно з Указом Президента України "Про застосування  штрафних  санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" №436 від 12.06.1995 року (із змінами та доповненнями), а отже посилання господарського суду у мотивувальній частині постанови на відсутність посилання  в рішенні ОДПІ на будь-який закон необґрунтовані. До цього ж в рішенні ОДПІ штрафні санкції не кваліфікуються як податкове зобов'язання  і посилання на Закон 2181-ІІІ дається лише при визначенні терміну оплати. В рішенні також вказується, що у разі несплати в установлений термін суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених у цьому рішенні податковим органом, будуть вжиті заходи з її погашення  в порядку, установленому законодавством (а не в порядку, передбаченого Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ з виникненням  права податкової застави та погашенням податкового боргу за рахунок активів платника податків).

Посилання господарського суду на  п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України №2181-ІІІ, згідно якому не можуть бути використані як джерела погашення  податкового боргу платника податків власні кошти  юридичної особи, що використовуються для виплати заборгованості  з основної заробітної плати, та на статті 15, 24 Закону України "Про оплату праці" у даному випадку, на думку колегії суддів, не мають відношення до суті спору, який пов'язаний не з порядком погашення податкового зобов'язання, а з порушенням порядку ведення касових операцій.

Як вбачається  з акту перевірки  та рішення Могилів-Подільської ОДПІ штрафні санкції до позивача  застосовані  за порушення  п.п. 2.12 п. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ №72 від 19.02.2001 року та зареєстрованого в МЮ України 15.03.2001 року за №237/5428.

Згідно п.п. 2.12 п. 2 вищезазначеного Положення підприємства, що мають  податковий борг, здійснюють виплати, що пов'язані з оплатою праці (крім виплат через екстренні (невідкладні) обставини, виключно за рахунок коштів, одержаних з установ банків.

При проведенні перевірки встановлено, що підприємством  при наявності  податкового боргу видавалась заробітна плата з виручки  від реалізованої продукції без проведення її через банк в сумі 44858,60грн., період видачі заробітної плати  березень - грудень 2004 року. Наявність у позивача  податкового боргу  підтверджується витягом  з облікової картки, поданого податковим органом, і не заперечується позивачем.

В період  виплати заробітної плати (березень-грудень 2004 року) діяло Положення про  ведення касових операцій  у національній валюті в Україні, затверджене 19.02.2001 року №72.

Положення про ведення касових операцій у національній валюті  в Україні, затверджене постановою Правління НБУ 15.12.2004 року №637 та зареєстроване  в МЮ України 13.01.2005 року за №40/10320, набуло чинності з 14.02.2005 року, у зв'язку з чим  посилання позивача на це Положення необґрунтовано.

Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 року №436/95, ст.1 встановлено, що у разі порушення  юридичними особами  всіх форм власності, фізичними особами- громадянами України,  іноземними особами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької  діяльності, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті,  що встановлюються Національним банком України,  до них застосовуються  фінансові  санкції у вигляді штрафу, зокрема, за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов'язані з оплатою праці ( за винятком екстрених (невідкладних) обставин - соціальних виплат громадянам на поховання,  допомоги при народженні дитини,  одиноким  та багатодітним матерям,  на лікування  в разі хвороби, компенсації особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкової заборгованості  - в розмірі  здійснених виплат.

У даному випадку  позивачем не надано доказів, що виплати  проводились позивачем при наявності  екстренних (невідкладних) обставин.

Статтею 2 Указу встановлено, що  штрафні санкції, передбачені цим Указом,  застосовуються до осіб, зазначених у ст.1 цього Указу, органами державної податкової служби  на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку  та в розмірах, чинних на день  завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.

На день завершення перевірки розмір штрафу, встановленого зазначеним Указом, не змінювався, у зв'язку з чим посилання позивача  на вищевказану статтю Указу як на доказ необґрунтованості застосування до нього штрафних санкцій необґрунтовано.

Виходячи з вищевикладеного колегія суддів вважає, що до позивача  штрафна санкція у вигляді штрафу відповідно до Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/99 була застосована правомірно. Однак, при визначенні розміру штрафу, який по своїй суті є адміністративно-господарською санкцією, податковим органом не враховані норми статті 250 Господарського кодексу України, якою встановлено, що адміністративно - господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта підприємницької діяльності протягом  шести місяців  з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один  рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення  господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Оскільки рішення про застосування штрафних санкцій прийняте ОДПІ 19.10.2005 року штрафні санкції по цьому рішенню можуть бути застосовані за порушення, які сталися після 19.10.2004 року. З акту перевірки вбачається, що після 19.10.2004 року  здійснювались  виплати 05.11.2004 року, 11.11.2004 року, 03.12.2004 року та 09.12.2004 року на загальну суму 6519 грн. 90 коп., а  отже розмір штрафу має становити  саме цю суму (100% розміру здійснених виплат), решта штрафу  в сумі 38338,70 грн. застосована до позивача з порушенням  статті 250 ГК України.

З врахуванням викладеного постанову господарського суду Вінницької області  у даній справі слід змінити, позов задовольнити частково, рішення Могилів-Подільської ОДПІ  від 19.10.2005 року №0002152301/0 визнати протиправним та скасувати  в частині  застосування до позивача штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки  в розмірі 38338грн. 70 коп., в решті позову відмовити. Витрати по сплаті судового збору відшкодувати позивачу з Державного бюджету України в сумі 1грн.70коп.

  Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції, м.Могилів-Подільський Вінницької області задовольнити частково.

Постанову господарського суду Вінницької області від 31 травня 2006 року у справі №15/239-06 змінити, виклавши її резолютивну частину в наступній редакції:

"Позов Державного підприємства Могилів-Подільської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Вінницькій області № 114, с.Воєводченці Могилів-Подільського району Вінницької області   задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції №0002152301/0 від 19.10.2005р.  в частині застосування штрафних санкцій до Державного підприємства Могилів-Подільської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Вінницькій області № 114 за порушення норм з регулювання обігу готівки в розмірі 38338,70коп.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ДП Могилів-Подільської виправної колонії №114 УДДПВП України у Вінницькій області (24043, с. Воєводченці, Могилів-Подільський район, Вінницької обл., ЄДРПОУ 08679646, р/р 260048242 в ВОД АППБ "Аваль" м. Вінниці, МФО 302247) 1,70 грн. судового збору".

2. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на постанову Житомирського апеляційного господарського суду подається протягом одного місяця після набрання законної сили, крім випадків, передбачених Кодексом Адміністративного судочинства України, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складання постанови в повному обсязі.

3. Справу №15/239-06 повернути до господарського суду Вінницької області.

 Головуючий   суддя                                                              Горшкова Н.Ф.

 судді:

                                                                                           Голубєва Г.К.  

                                                                                           Майор Г.І.  

Віддруковано 4прим.:

---------------------------------

1 - до справи;

2 - позивачу;

3 - відповідачу;

4 - в наряд