Рішення

від 14.10.2011 по справі 3542-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИ М

Автономна Республіка К рим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Нев ського/Річна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

14.10.2011 Справа №5002-32/3542-2011

За позовом Товариства з об меженою відповідальністю «С пецмонтажбуд» (99057, м. Севастопо ль, Гагарінський район, просп ект Жовтневої Революції, 52, кв . 349)

До відповідача Відкритого акціонерного товариства «Кр имгідроспецбуд» (95006, м. Сімферо поль, вул. Карла Лібкнехта, буд инок 39/41)

Про визнання договору дійс ним.

За участю представників:

Від позивача - ОСОБА_1, пр едставник, дов. №1 від 10.05.2011 р.

Від відповідача - не з' яв ився

Представникам роз'яснено п рава і обов'язки передбачені ст. 22 Господарського процесуа льного кодексу України, зокр ема право відводу судді, відп овідно до статті 20 Господарсь кого процесуального України . Заяв та клопотань про відвід судді не подано.

Обставини справи: Товарист во з обмеженою відповідальні стю «Спецмонтажбуд» звернул ося до Господарського суду А втономної Республіки з позов ом до Відкритого акціонерног о товариства «Кримгідроспец буд» про визнання дійсним ук ладеного 20.12.2010 р. між сторонами у справі договору купівлі-пр одажу №91.

Ухвалою господарського су ду від 18.08.2011 року порушено прова дження у справі та розгляд сп рави призначено на 25.08.2011 року, п ро що сторони були своєчасно та належним чином повідомле ні.

З підстав, зазначених в ухва лах господарського суду від 25.08.2011 р., 12.09.2011 р., 27.09.2011 р. розгляд справ и відкладався, про що сторони у справі були повідомлені ві дповідно до п.3.17 Інструкції з д іловодства в господарських с удах України, затвердженої н аказом Голови ВГСУ від 19.12.2002 р. № 75 - рекомендованою поштою.

Обґрунтовуючи свої вимоги , Товариство з обмеженою відп овідальністю «Спецмонтажбу д» посилається на те, що на під ставі спірного договору йому у власність був переданий об ' єкт нерухомості - підпірн а стіна літ. №4 довжиною 51,1 м., яка знаходиться за адресою: м. Сев астополь, Камишове шосе, 18-Б. ТО В «Спецмонтажбуд» зазначає, що договір був виконаний сто ронами, проте відповідач ухи ляється від нотаріального по свідчення цього договору, у з в' язку з чим позивач просит ь суд визнати цей договір дій сним у порядку статті 220 Цивіл ьного кодексу України.

Відповідач явку повноважн ого представника в судове за сідання не забезпечив, не зва жаючи на те, що був належним чи ном повідомлений про день, ча с та місце розгляду даної спр ави рекомендованою поштою.

Відповідно до пункту 3.6 Роз' яснень Вищого арбітражного с уду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 ( зі з мінами та доповненнями) особ и, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими пр о час і місце її розгляду судо м, якщо ухвалу про порушення п ровадження у справі надіслан о за поштовою адресою, зазнач еною у позовній заяві. Отже, в ідповідач вважається повідо мленим про час та місце судов ого розгляду справи.

Адреса, зазначена в позовні й заяві повністю співпадає і з адресою, вказаною у Витягу з ЄДРЮОФОП на відповідача, зал ученому до матеріалів справи ( а.с. 20-22).

В пункті 11 Інформаційного л иста «Про деякі питання прак тики застосування норм Госпо дарського процесуального ко дексу України, порушені у доп овідних записках про роботу господарських судів у 2006 році » Вищий господарський суд Ук раїни зазначив, що до повнова жень господарських судів не віднесено установлення факт ичного місцезнаходження юри дичних осіб або місця прожив ання фізичних осіб - учасникі в судового процесу на час вчи нення тих чи інших процесуал ьних дій. Тому відповідні про цесуальні документи надсила ються господарським судом зг ідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справ и. З цього приводу див. також п ункт 4 інформаційного листа В ищого господарського суду Ук раїни від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі пи тання практики застосування норм Господарського процесу ального кодексу України, пор ушені у доповідних записках про роботу господарських суд ів у 2005 році".

Крім того, в матеріалах спра ви міститься картка поштовог о повідомлення із підписом в ідповідача, що свідчить про о повіщеність його про розгляд справи у суді. (а.с. 27).

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового зас ідання.

Стаття 22 Господарського про цесуального кодексу України зобов' язує сторони добросо вісно користуватись належни ми їм процесуальними правами .

Відповідач не скористував ся своїм правом подання відз иву на позовну заяву та надан ня доказів в порядку статті 33 Господарського процесуальн ого кодексу України.

Враховуючи те, що норми стат ті 38 Господарського процесуа льного кодексу України щодо обов' язку господарського с уду витребувати у сторін док ументи і матеріали, необхідн і для вирішення спору, коресп ондуються з диспозитивним пр авом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Кон ституції України визначає од ним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведе нні перед судом їх переконли вості, суд вважає, що господар ським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування сво єї правової позиції.

У зв' язку з тим, що відпові дач не використав наданого з аконом права на участь у судо вому засіданні, подання відз иву на позов та доказів, а мате ріали справи в достатній мір і характеризують взаємовідн осини сторін і неявка відпов ідача не перешкоджає вирішен ню спору, суд вважає за можлив е розглянути справу в порядк у статті 75 Господарського про цесуального кодексу України - за наявними у ній матеріал ами.

Розглянувши матеріали спр ави, дослідивши в сукупності представлені докази, заслух авши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

20.12.2010 р. між Відкритим акціоне рним товариством «Кримгідро спецбуд» (Володілець) та Това риством з обмеженою відповід альністю «Спецмонтажбуд» (По купець) був укладений догові р купівлі-продажу майна №91, пу нктом 1.1 якого передбачено, що Володілець продає Покупцеві майно бази БМУ-624 ВАТ «Кримгід роспецбуд», що належить Воло дільцеві, а саме: підпірну сті ну літ. №4 довжиною 51,1 м.

Відповідно до пункту 2.1 Дого вору Володілець зобов' язує ться передати у власність По купця належне Володільцеві м айно бази БМУ-624 ВАТ «Кримгідр оспецбуд», а Покупець зобов' язується прийняти це майно т а оплатити його.

Згідно з пунктом 3.1 Договору вартість майна, що продаєтьс я (ціна договору), складає 1500,00 гр н.

Оплата за договором Покупц ем здійснюється протягом трь ох днів з моменту підписання договору (п. 3.3 Договору).

В пункті 4.1 Договору сторони передбачили, що він вступає в силу з дня його підписання та діє до повного виконання сто ронами своїх зобов' язань.

Матеріали справи свідчать , що вартість придбаного майн а була сплачена позивачем в п овному обсязі, що підтверджу ється квитанцією до прибутко вого касового ордеру від 20.12.2010 р . (а. с. 12).

В цей же день, 20.12.2010 р., між сторо нами був підписаний акт прий мання-передачі підпірної сті ни літ. №4 довжиною 51,1 м., розташо ваної по Камишовому шосе, 18-б в м. Севастополі (а. с. 17).

Листами №11 від 10.05.2011 р. (а. с. 13) та № 12 від 13.05.2011 р. Товариство з обмеже ною відповідальністю «Спецм онтажбуд» зверталося до Відк ритого акціонерного товарис тва «Кримгідроспецбуд» з про ханням забезпечити явку свог о представника до нотаріальн ої контори для нотаріального посвідчення укладеного дого вору купівлі-продажу.

Проте, бездіяльність відпо відача та неотримання будь-я кої відповіді на вищевказані листи стали підставою для зв ернення до суду з позовом про визнання дійсним укладеного договору купівлі-продажу в п орядку статті 220 Цивільного ко дексу України.

Позов не підлягає задоволе нню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що с пірний договір №91 від 20.12.2010 р. за своєю правовою природою є до говором купівлі-продажу неру хомого майна.

У відповідності до статті 65 5 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продаж у одна сторона (продавець) пер едає або зобов'язується пере дати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'я зується прийняти майно (това р) і сплатити за нього певну гр ошову суму.

Статтею 658 Цивільного кодек су України визначено, що прав о продажу товару, крім випадк ів примусового продажу та ін ших випадків, встановлених з аконом, належить власникові товару. Якщо продавець товар у не є його власником, покупец ь набуває право власності ли ше у випадку, якщо власник не м ає права вимагати його повер нення.

Отже, зі змісту цієї статті вбачається, що на момент прод ажу об' єкту нерухомого майн а право Продавця на продаж ма йна має бути підтверджено ві дповідним правовстановлююч им документом, перелік яких н аведений, зокрема, в статті 19 З акону України «Про державну реєстрацію речових прав на н ерухоме майно та їх обмежень » та в Додатку 1 до Тимчасового положення про порядок держа вної реєстрації права власно сті та інших речових прав, зат вердженого наказом Міністер ства юстиції України від 7 лю того 2002 р. N 7/5 (у редакції наказу М іністерства юстиції України від 28.07.2010 N 1692/5). Крім того, право пр одавця має бути зареєстрован е, оскільки згідно з частиною 6 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх о бмежень» правочини щодо неру хомого майна вчиняються, якщ о право власності на це майно зареєстровано відповідно до цього Закону.

Проте, в матеріалах справи в ідсутні належні докази того, що на момент укладення спірн ого договору купівлі-продажу №91 від 20.12.2010 р. власником нерухом ості було Товариство з обмеж еною відповідальністю «Кри мгідроспецбуд».

Так, акт приймання-передачі від 20.12.2010 р. свідчить, що відчуже не майно знаходиться за адре сою: м. Севастополь, Камишове ш осе, 18-б, у той час зі свідоцтва про право власності на нерух оме майно від 03.03.2011 р. (а. с. 51) та вит ягу про державну реєстрацію №29229216 від 09.03.2011 р. (а. с. 50) вбачається , що ВАТ «Кримгідроспецбуд» є власником комплексу нежитло вих будівель та споруд за адр есою: м. Севастополь, Камишове шосе, 18.

Докази наявності у Відкрит ого акціонерного товариства «Кримгідроспецбуд» станом н а 20.12.2010 р. (дата укладення спірно го договору) зареєстрованого права власності на споруди, р озташовані по Камишовому шос е, 18-б в м. Севастополі, суду над ані не були, у той час як відпо відно до приписів статей 33, 34 Го сподарського процесуальног о кодексу України кожна стор она повинна довести суду ті о бставини, на які вона посилає ться як на підставу своїх вим ог та заперечень, способом, пе редбаченим чинним законодав ством для доведення фактів т акого роду.

Отже, суд зазначає, що в розу мінні норм чинного законодав ства України на момент уклад ення спірного договору купів лі-продажу №91 від 20.12.2010 р. Відкрит е акціонерне товариство «Кри мгідроспецбуд» не було власн иком спірної підпірної стіни літ. №4 довжиною 51,1 м., яка знаход иться за адресою: м. Севастопо ль, Камишове шосе, 18-Б.

Крім того, суд звертає увагу на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 209 Цивільного кодексу України п равочин, який вчинений у пись мовій формі, підлягає нотарі альному посвідченню лише у в ипадках, встановлених законо м або домовленістю сторін.

Згідно зі статтею 657 Цивільн ого кодексу України договір купівлі-продажу земельної ді лянки, єдиного майнового ком плексу, житлового будинку (кв артири) або іншого нерухомог о майна укладається у письмо вій формі і підлягає нотаріа льному посвідченню та держав ній реєстрації.

Судом встановлено, що сторо нами не здійснено нотаріальн ого посвідчення та державної реєстрації Договору.

Частиною 1 статті 220 Цивіль ного кодексу України визначе но, що у разі недодержання сто ронами вимоги закону про нот аріальне посвідчення догово ру такий договір є нікчемним .

Відповідно до частини 2 стат ті 215 Цивільного кодексу Украї ни недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлен а законом (нікчемний правочи н). У цьому разі визнання таког о правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України н едійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім ти х, що пов' язані з його недійс ністю.

З огляду на зазначене, сторо ни нікчемного правочину не з обов' язані виконувати його умови, одна сторона має право відхилити вимоги другої сто рони щодо вчинення певних ді й навіть тоді, коли він судом н е визнаний недійсним.

Однак, при цьому відповідно до частини 2 статті 215 Цивільно го кодексу України у випадка х, встановлених цим Кодексом , нікчемний правочин може бут и визнаний судом дійсним.

Так, зокрема, частиною 2 стат ті 220 цього Кодексу передбачен о, що, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов дого вору, що підтверджується пис ьмовими доказами, і відбулос я повне або часткове виконан ня договору, але одна із сторі н ухилилася від його нотаріа льного посвідчення, суд може визнати такий договір дійсн им. У цьому разі наступне нота ріальне посвідчення договор у не вимагається.

При цьому суд звертає увагу на те, що статтею 210 Цивільного кодексу України передбачено , що правочин підлягає держав ній реєстрації лише у випадк ах, встановлених законом. Так ий правочин є вчиненим з моме нту його державної реєстраці ї.

Крім того, статтею 640 Цивільн ого кодексу України визначен о, що договір є укладеним з мом енту одержання особою, яка на правила пропозицію укласти д оговір, відповіді про прийня ття цієї пропозиції. Якщо від повідно до акта цивільного з аконодавства для укладення д оговору необхідні також пере дання майна або вчинення інш ої дії, договір є укладеним з м оменту передання відповідно го майна або вчинення певної дії. Договір, який підлягає но таріальному посвідченню або державній реєстрації, є укла деним з моменту його нотаріа льного посвідчення або держа вної реєстрації, а в разі необ хідності і нотаріального пос відчення, і державної реєстр ації - з моменту державної реє страції.

Таким чином, правила ст. 220 Ци вільного кодексу України не поширюються на правочини, як і підлягають нотаріальному п освідченню та державній реєс трації, оскільки момент вчин ення таких правочинів відпов ідно до статей 210, 640 ЦК пов'язуєт ься з державною реєстрацією, тому вони є неукладеними і та кими, що не породжують для сто рін права та обов'язки. Така по зиція викладена, зокрема, Вер ховним судом України в пункт і 13 Постанови Пленуму Верховн ого суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочин ів недійсними» №9 від 06.11.2009 р. та в Листі від 24.11.2008 р. «Узагальненн я практики розгляду судами ц ивільних справ про визнання правочинів недійсними».

З урахуванням цього, у суду відсутні правові підстави дл я задоволення позову та визн ання дійсним договору купівл і-продажу №91 від 20.12.2010 р.

Судові витрати суд залишає за позивачем відповідно до п оложень статті 49 Господарськ ого процесуального кодексу У країни.

З урахуванням викладеного , керуючись статями 82-84 Господа рського процесуального коде ксу України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

У судовому засіданні 14.10.2011р. о голошено вступну і резолютив ну частини рішення. Мотивува льна частина рішення оформле на відповідно до статті 84 Госп одарського процесуального кодексу України та підписана 17.10.2011р.

Рішення може бути оскаржен о в порядку та строки передба чені статтями 91-93 Господарськ ого процесуального кодексу У країни. Рішення набирає зако нної сили відповідно до стат ті 85 Господарського процесуа льного кодексу України.

Суддя Господарськ ого суду

Автономної Республіки Кр им Бар сукова А.М.