Постанова

від 10.10.2006 по справі 30/199-06-6396

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

30/199-06-6396

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"10" жовтня 2006 р. Справа № 30/199-06-6396

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Журавльова О.О.,

суддів Тофана В.М., Михайлова М.В.

при секретарі судового засідання  Друзенко К.В.  

за участю представників сторін:

від позивача (ТОВ „Бомонд”) Іщенко О.В. за довіреністю від 10.08.2006р. б/н

від відповідача (ТОВ „Фарлеп”) не з'явився

розглянувши  у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Фарлеп”

на рішення  господарського суду Одеської області від  28 серпня 2006  року

у справі №30/199-06-6396  

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Бомонд”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фарлеп”

про стягнення 51786,46 грн.

та за зустрічним позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю „Фарлеп”   

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Бомонд”

про стягнення 57986,70 грн., -

В С Т А Н О В И В:

          ТОВ „Бомонд” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ТОВ „Фарлеп” 51786,46 грн., з яких 43336,62 грн. –основний борг за надані по договору від 18.01.2005р. №07/01/2005 послуги з рекламної компанії, 5338,91 грн. –пеня, нарахована за прострочення оплати послуг на підставі п.5.3. договору  від 18.01.2005р. №07/01/2005, 2267,95 грн. –індекс інфляції та 842,98 грн. –3% річних, нарахованих на підставі ст.625 ЦК України.

          В процесі розгляду справи відповідачем поданий зустрічний позов про стягнення з позивача за первісним позовом 57986,70 грн., з яких 56177,10 грн. збитки у вигляді переплати за рекламні послуги, 1809,60 грн. –проценти за користування чужим майном, нараховані на підставі ст.ст.536, 1212, 1214 ЦК України.

          Рішенням господарського суду Одеської  області від 28 серпня  2006 року у справі №30/199-06-6396 (суддя Рога Н.В.) позов ТОВ „Бомонд” задоволений, а у задоволенні зустрічного позову ТОВ „Фарлеп” відмовлено.

          Приймаючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивач за первісним позовом належним чином виконував свої зобов'язання за договором від 18.01.2005р. №07/01/2005. Оскільки належне виконання позивачем своїх зобов'язань за  договором   від 18.01.2005р. №07/01/2005 встановлено судом при розгляді первісного позову, а відповідно до ст.624 ЦК України відшкодовувати кредиторові збитки має лише боржник, який порушив зобов'язання, то зустрічна позовна заява задоволенню не підлягає.  

          Відповідач за первісним позовом з судовим рішенням не згодний і в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ „Фарлеп” про стягнення з ТОВ „Бомонд” 57986,70 грн., з посиланням при цьому на незаконність та на несправедливість  судового рішення.

          Згідно доводів відповідача суд безпідставно визнав, що реклама експонувалася на протязі трьох місяців, та відповідно не визнав факт неналежного виконання ТОВ „Бомонд” умов договору та факт переплати ТОВ „Фарлеп” за неналежно надані послуги.

          В апеляційній скарзі відповідач наполягає, що позивач порушив умови договору та припинив виконувати свої обов'язки. В порушення умов п.2.1.3. договору, позивач не надсилав відповідачу фотозвітів по кожному рекламному носію.  У вересні 2005р. відповідачем проведено перевірку виконання обов'язків позивачем і фотофіксація підтвердила відсутність рекламних матеріалів ТОВ „Фарлеп” на усіх рекламоносіях, визначених договором, а також те, що п'ять із шістьох   рекламоносіїв не є рекламоносіями, що визначені у главі „Визначення термінів та понять” договору, оскільки представляють собою конструкції, де замість однієї статичної незмінної реклами послідовно змінюються три зображення, що не відповідає умовам договору. Відповідач вважає, що позивач надав відповідачу невідповідну інформацію стосовно технічних характеристик рекламоносіїв, а тому на  п'яти рекламоносіях  реклама відповідача експонувалася в тричі менший термін ніж встановлено умовами договору, а отже, відповідач переплатив позивачу за надані послуги 56177,10 грн., які є збитками відповідача. В порушення вимог ч.1 ст.43 ГПК України, у судовому рішенні не наведено мотивів відхилення доказів відповідача –фотофіксації проведеної перевірки. Суд безпідставно прийняв пояснення ТОВ „Бомонд” щодо якостей рекламоносіїв, нібито вказаних в додатку до договору №1, незважаючи на те, що даним додатком не встановлюється якість, тип рекламоносія. Також відповідач посилається на те, що позивач лише один раз 24.11.2005р. звернувся до відповідача з претензією стосовно сплати наданих рекламних послуг. На цю претензію позивача відповідач 25.11.2005р.  надав відповідь з зазначенням усіх підстав щодо невиконання позивачем умов договору, що унеможливлювало здійснення оплати наданих послуг. Оскільки відповідачем були виявлені факти порушення позивачем умов договору, що унеможливлювало співпрацю з позивачем, то відповідач на підставі ст.615 ЦК України відмовився від договору.   

          У судовому засіданні представник ТОВ „Бомонд” просив апеляційну скаргу ТОВ „Фарлеп” залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення –без змін, з посиланням при цьому на те, що суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини, що мають значення для справи і правильно встановив  належне виконання ТОВ „Бомонд” своїх зобов'язань за укладеним з ТОВ „Фарлеп” договором.

          Скаржник (ТОВ „Фарлеп”) про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, але у судове засідання не з'явився, тому апеляційна скарга розглянута за його відсутністю.  

Відповідно до ст.85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представника ТОВ „Бомонд”,  апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача за первісним позовом, з огляду на наступне:

Як свідчать матеріали справи, 18.01.2005р. між ТОВ „Бомонд” (Виконавець, позивач за первісним позовом) і ТОВ „Фарлеп” (замовник, відповідач за первісним позовом) укладений договір №07/01/2005р., який відповідно до п.6.1. договору, вступає  в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2005р., а в частині розрахунків –до повного їх виконання.

За умовами цього договору, Виконавець зобов'язався здійснювати рекламні компанії в інтересах Замовника на умовах, передбачених договором,   а Замовник  зобов'язався приймати і оплачувати послуги Виконавця (п.1.1. договору).

Умовами договору також встановлений порядок проведення рекламної компанії, а саме:  спочатку Замовник надає Виконавцю лист-заявку на проведення рекламної компанії, а потім сторони підписують адресну програму, яка являється додатком до договору і його невід'ємною частиною (п.п.1.2.,1.3. договору). Після підписання адресної програми Замовник надає Виконавцю контрольний макет реклами, а потім сам рекламний матеріал, який Виконавець розміщує згідно з адресною програмою,  і після розміщення направляє Замовнику фотозвіт  (п.п.2.2.1., 2.2.2., 2.1.1., 2.1.3. договору).

Після розміщення рекламного матеріалу Замовник має право здійснювати загальний контроль за виконанням умов договору, здійснювати контрольні перевірки стану рекламоносіїв у будь-який зручний для нього час, а також  зобов'язаний письмово інформувати Виконавця про виявлені недоліки рекламного матеріалу (п.п.2.2.5., 2.2.6. договору).  

Окрім того, Замовник зобов'язаний щомісячно приймати виконані роботи (надані послуги) по акту виконаних робіт. При цьому, відповідно до розділу 4-го договору, Виконавець надає акти виконаних робіт Замовнику, який зобов'язаний  на протязі 3-х робочих днів або підписати акти або письмово надати Виконавцю обґрунтовану відмову.

Відповідно до умов договору, оплата послуг здійснюється Замовником в національній валюті щомісячно на підставі виставлених Виконавцем рахунків на протязі трьох банківських днів з моменту виставлення рахунку (п.п.3.3.,3.4. договору). У п.3.1. договору встановлено, що вартість послуг по здійсненню рекламної компанії в місяць розраховується виходячи із кількості рекламоносіїв і вартості розміщення реклами на одному рекламоносії, яка визначається сторонами в Протоколі узгодження вартості послуг, який є невід'ємною частиною договору.

Згідно з умовами п.5.3. договору, у разі невиконання Замовником у встановлені строки своїх зобов'язань за договором, він сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми платежів за кожний день прострочення.

Також відповідно до умов договору, внесення змін до нього або його розірвання допускається лише за взаємною згодою сторін.

24.01.2005р. сторонами підписаний додаток №1 до договору, який являється адресною програмою,  і згідно з яким, експонування рекламних матеріалів здійснюється Виконавцем строком з 01.02.2005р. по 31.12.2005р. на рекламоносіях 6мх3м за адресою: вул. Водопроводна-пров.Високий, призма; пр-т М.Жукова –25 Чап.Дивизії, призма, ст.А;  Херсонський сквер, призма; вул. Краснова - пр-т Адміральський, призма, ст.Б; вул. Корольова,18, конструкція без підсвічування; 1 ст. Люстдорфскої дор., призма.  Вартість послуг по проведенню рекламної компанії на  одному рекламоносії становить 2407,59 грн., вартість послуг на шістьох рекламоносіях в місяць становить 14445,54 грн., а вартість послуг на шістьох рекламоносіях  в період з 01.02.2005р. по 31.12.2005р. становить 158900,94 грн.

Таким чином, у підписаній сторонами адресній програмі, яка відповідно до умов п.1.3. договору являється невід'ємною його частиною, сторони домовилися про тип (призма), розміри (6мх3м) і кількість (6-ть)  рекламоносіїв, про їх місце розташування (вул. Водопроводна –пров. Високий, пр-т М.Жукова –25 Чап.Дивизії,  Херсонський сквер, вул. Краснова - пр-т Адміральський, вул. Корольова,18, 1 ст. Люстдорфскої дор.), про строки експонування рекламних матеріалів (з 01.02.2005р. по 31.12.2005р.), а також  про вартість послуг.  Про вартість послуг сторони домовилися також і у підписаному Протоколі узгодження договірної ціни на розміщення рекламної продукції, який відповідно до п.3.1. договору являється його невід'ємною частиною. Згідно з цим Протоколом, вартість послуг  по проведенню рекламної компанії на  одному рекламоносії становить 2407,59 грн., вартість послуг на шістьох рекламоносіях в місяць становить 14445,54 грн., а вартість послуг на шістьох рекламоносіях  в період з 01.02.2005р. по 31.12.2005р. становить 158900,94 грн.

Також матеріалами справи встановлено, що після розміщення рекламного матеріалу Замовника на шістьох рекламоносіях, передбачених адресною програмою, Виконавець надіслав Замовнику фотозвіт, який отриманий Замовником 27.01.2005р., про що свідчить наявний у матеріалах справи супровідний лист (а.с.52).

В процесі виконання умов договору Замовник  підписав акти прийому-здачі виконаних робіт, послуг за лютий –серпень 2005 року та оплатив ці послуги в сумі 101118,78 грн.  При цьому, в цих актах зазначено, що роботи виконані належним чином і в повному обсязі та після підписання актів, претензії Виконавцем не приймаються.  

Таким чином наявний у матеріалах справи супровідний лист Виконавця про надсилання  фотозвіту Замовнику, підписані без жодних зауважень з боку Замовника акти виконаних робіт за  лютий –серпень 2005 року, оплата Замовником виконаних робіт, а також відсутність будь-якої обґрунтованої відмови Замовника щодо підпису актів, будь-яких письмових повідомлень Замовника про недоліки рекламного матеріалу або недоліки рекламоносіїв свідчать про належне виконання позивачем за первісним позовом своїх договірних зобов'язань щодо здійснення рекламної компанії у період з лютого по серпень 2005 року.

Разом з тим, апеляційний господарський суд вважає, що матеріалами справи встановлюється також належне виконання своїх договірних зобов'язань ТОВ „Бомонд” і в період з вересня по листопад 2005 року.   

Так, матеріали справи свідчать, що у вересні 2005 року Замовником проведений контроль за виконанням умов договору Виконавцем, про що 12.09.2005р. робітником Замовника складено службову записку. Згідно з цією службовою запискою, при здійсненні контролю виявлено, що рекламні носії не відповідають рекламоносіям, обумовленим в договорі, а саме, рекламоносії трьохсторонні, з інтервалом обігу 15-20 секунд, а також виявлено, що на рекламоносіях відсутня  реклама Замовника (а.с.114).

Але, по-перше, як вище встановлено апеляційним господарським судом,  в адресній програмі встановлено, що п'ять із шістьох рекламних носіїв є „призмою”, тобто трьохсторонніми рекломоносіями. Ця адресна програма підписна як Виконавцем так і Замовником і відповідно до умов п.1.3. договору, являється невід'ємною частиною договору, а тому  встановлені Замовником в процесі перевірки факти, що рекламні носії  трьохсторонні, з інтервалом обігу  15-20 секунд відповідають умовам укладеного між сторонами договору.

По-друге, факт відсутності на рекламних носіях реклами Замовника не підтверджений документально, а відповідно до вимог ст.34 ГПК України фотознімки рекламоносіїв, які надані первісним відповідачем до матеріалів справи,  не можуть бути належним доказом цього факту, оскільки взагалі не встановлюють місця розташування рекламних носіїв, що наявні на фотознімках Замовника.

Більш того, в порушення умов п.2.2.6. договору Замовник не проінформував Виконавця про встановлені в процесі перевірки факти. До того ж, на письмові претензії Виконавця щодо сплати боргу за послуги, надані у вересні і жовтні  2005 року (претензія від 23.09.2005р. №156 –отримана Замовником 23.09.2005р., претензія від 24.10.2005р. №170 –отримана Замовником 24.10.2005р.) Замовник відповіді взагалі не надав. Разом з тим, Замовник не надав Виконавцю обґрунтованої відмови у підписанні актів виконаних робіт за вересень і жовтень 2005 року, які отримані останнім 24.10.2005р. за вх.№1001 та 04.11.2005р. за вх.№1086, що підтверджується наявними у матеріалах справи супровідними листами (а.с.64, 68), а також не оплатив рахунки, виставлені Виконавцем (а.с.67, 62).  Лише 25.11.2005р. Замовник надав відповідь на претензію Виконавця, яку останній отримав 28.11.2005р., в якій зазначив виявлені в процесі перевірки факти і заявив про намір розірвати укладений з Виконавцем договір.

Вимогами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.  Згідно із ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вимогами ст.611 ЦК України встановлено, що сплата неустойки є одним із наслідків, встановлених договором або законом, у разі порушення зобов'язання. Умовами п. 5.3. укладеного між сторонами договору передбачено, що у разі невиконання Замовником у встановлені строки своїх зобов'язань за договором, він сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми платежів за кожний день прострочення.

Вимогами ч.2 ст.625 ЦК України  встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу  з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В матеріалах справи наявний розрахунок пені, 3% річних та індексу інфляції, який здійснений позивачем за первісним позовом у відповідності до вимог чинного законодавства, умов договору (а.с. 6-9).

З огляду на встановлені обставини щодо належного виконання позивачем за первісним позовом своїх договірних зобов'язань з лютого по листопад 2005 року, а також вищенаведені правові норми ЦК України, апеляційний господарський суд вважає обґрунтованими позовні вимоги ТОВ „Бомонд” про стягнення з ТОВ „Фарлеп” основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та пені, а  отже, і такими, що правомірно задоволені судом першої інстанції.

          Одночасно апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції правомірно і обґрунтовано відмовив ТОВ „Фарлеп” у задоволенні зустрічних позовних вимог про стягнення з ТОВ „Бомонд” збитків та процентів за користування чужими грошовими коштами.

          Як встановлено матеріалами справи заявлені зустрічним позивачем (Замовник по договору) до стягнення збитки є сумою переплати за надані зустрічним відповідачем (Виконавець по договору) рекламні послуги з лютого по серпень 2005 року, оскільки на п'яти рекламоносіях типа „призма” реклама зустрічного позивача експонувалася в тричі менший термін,  ніж встановлено договором.

          Між тим, відповідно до вимог ст.611 ЦК України, відшкодування збитків є одним із правових наслідків, передбачених законом або договором, який настає у разі порушення зобов'язання. Також вимогами ч.1 ст.623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові збитки. Аналогічні вимоги щодо відшкодування збитків саме особою, яка порушила зобов'язання передбачені і у ст.224 ГК України.

Але, як вище встановлено апеляційним господарським судом,  з лютого по серпень 2005 року зустрічний відповідач належним чином виконував свої договірні зобов'язання щодо проведення рекламної компанії зустрічного позивача. Такі обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи актами прийому-здачі виконаних робіт, послуг за лютий – серпень 2005 року, які підписані зустрічним позивачем. Більш того, в цих актах  зазначено, що роботи виконані належним чином і в повному обсязі та після підписання актів, претензії зустрічним відповідачем не приймаються.

Звідси апеляційний господарський суд дійшов висновку про безпідставність зустрічних позовних вимог ТОВ „Фарлеп”.

Доводи ТОВ „Фарлеп” про те, що в порушення умов п.2.1.3. договору ТОВ „Бомонд” не надсилало ТОВ „Фарлеп” фотозвітів не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до умов означеного пункту договору, фотозвіти направляються  ТОВ „Фарлеп” після розміщення ТОВ „Бомонд” рекламних матеріалів на рекламних носіях. Тобто, щомісячне направлення фотозвітів не входить в обов'язок   ТОВ „Бомонд”. Як вище встановлено апеляційним господарським судом, після розміщення рекламних матеріалів на рекламних носіях  ТОВ „Бомонд” направлений фотозвіт ТОВ „Фарлеп”, що підтверджується наявним у матеріалах справи супровідним листом (а.с.52).

Посилання ТОВ „Фарлеп” на те, що у договорі є визначення терміну рекламоносія, який є плоскістю рекламного щиту і не має жодного посилання на те, що реклама на рекламоносіях буде на якийсь час схована від споживача спростовуються підписаною ТОВ „Фарлеп” адресною програмою, яка є невід'ємною частиною договору і в якій визначений тип рекламоносіїв –„призма”.

Вищевикладене є підставою для залишення оскаржуваного судового рішення без змін, а апеляційної скарги ТОВ „Фарлеп” –без задоволення.

Оскільки при зверненні до апеляційного господарського суду ТОВ „Фарлеп” не в повному обсязі сплатило державне мито за розгляд апеляційної скарги, зокрема, за перегляд в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ „Фарлеп” в сумі 289,93 грн., а також не надало  докази доплати державного мита на вимогу апеляційного господарського суду, то державне мито в сумі 289,93 грн. підлягає стягненню з ТОВ „Фарлеп” до державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.99,101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

          Рішення господарського суду Одеської області від 28 серпня  2006 року у справі №30/199-06-6396 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Фарлеп” –без задоволення.

Стягнути з ТОВ „Фарлеп” (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 81, п/р 26009001030096 в КБ ТОВ „МістоБанк”, код ЄДРПОУ 20959321, МФО 328760)  до державного бюджету України (р/р31117095600008  УДК в Одеській області, МФО 828011, ЄДРПОУ 23213460, символ звітності банку 095, КБК 22090200) державне мито в сумі 289,93 грн. за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя

О.О. Журавльов

Судді

В.М. Тофан

М.В. Михайлов