Рішення
від 14.09.2011 по справі 9/83
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/83

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

14.09.11 р.                                                                                 Справа № 9/83                               

         Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Харькіної  К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Приватного акціонерного товариства „Донецьксталь - металургійний завод”, м.Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Фосстис”, м.Донецьк

про стягнення 222 756 грн.05коп.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство „Донецьксталь - металургійний завод”, м.Донецьк (далі – позивач) звернулося до господарського суду Донецької області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фосстис”, м.Донецьк (далі – відповідач) про стягнення 222'756грн.05коп., з яких 101'921грн. 05коп. – сума основного боргу, 93'882грн. 77коп. – інфляційні, 26'952грн. 23коп. – 3% річних.

Ухвалою від 25.05.2011р. судом (суддя Марченко О.А.) порушено провадження по справі.

Розпорядженням голови господарського суду від 15.07.2011р. справа № 9/83 передана на розгляд судді Макарової Ю.В.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати суми в розмірі 86000грн.00коп., що виникла на підставі укладеного між сторонами договору відступлення права вимоги № 18213дс від 05.02.2009р., яка в подальшому у зв'язку з проведенням сторонами взаємозаліку зустрічних вимог була зменшена до 101'921грн.05коп., яка і заявлена позивачем до стягнення. Крім того, неналежне виконання відповідачем взятого на себе зобов'язання стало підставою для нарахування індексу інфляції у розмірі 93'882грн.77коп. та 3% річних у розмірі 26'953грн.23коп.

На підтвердження свої позиції позивачем надані засвідчені копії: договору відступлення права вимоги № 18213дс від 05.02.2009р., угода про припинення зобов'язання заліком від 30.09.2009р., від 31.12.2009р., від 30.04.2010р., заява про припинення зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог від 30.03.2010р., акту звірки розрахунків станом на 01.01.2011р., договір № 15289дс від 28.01.2008р.

Заявою № 17/17-1825юр від 17.06.2011р., наданою через канцелярію суду 23.06.2011р. позивач збільшив позовні вимоги, у зв'язку з чим просив суд стягнути з відповідача інфляційні нарахування в розмірі 94'759грн.29коп. та 3% річних у розмірі 27'410грн.38коп. Докази направлення заяви на адресу відповідача, сплати державного мита наявні в матеріалах справи.

Клопотанням № 17/17-1905юр від 08.08.2011р. позивач надав двосторонній акт звірки розрахунків з відповідачем від 01.07.2009р., згідно з яким кінцеве сальдо на користь позивача становить 1'218'826грн.75коп., та односторонній акт звірки від 01.08.2011р., згідно з яким за відповідачем станом на 31.07.2011р. значиться заборгованість у розмірі 101'921грн.05коп.

Справа слуханням відкладалась у зв'язку з неявкою відповідача та з метою надання йому права на захист, востаннє на 14.09.2011р., але відповідач у судові засідання не з'явився.  

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судових засідання. В матеріалах справи міститься витяг з ЄДР серії АЕ № 739492 станом на 01.06.2011р., з якого вбачається, що місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю „Фосстис”, м.Донецьк, ідентифікаційний код 31714943, значиться за адресою: 83054, м. Донецьк, пр. Київський, будинок 11. За цією адресою суд направляв відповідачу ухвали у даній справі, крім того ухвали суду направлялися також за адресою, зазначеній в позовній заяві, а саме: м. 83050, м. Донецьк, пр. Б. Хмельницького, 71Б. Проте ухвали суду повернулися органом поштового зв'язку у зв'язку з відсутністю адресату за вказаними адресами.

Тому поштова кореспонденція з повідомленнями, повернута органами зв'язку з позначками "адресат не зареєстрований", з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

        Під час судових засідань представник позивача підтримав позовні вимоги.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, неявка відповідача істотним чином не впливає на таку кваліфікацію та не є перешкодою для вирішення спору.

Відповідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи норми зазначеної статті, суд розглядає остаточні вимоги позивача в редакції поданої позивачем  заяви 17/17-1825юр від 17.06.2011р.про збільшення позовних вимог.

Вислухавши під час судових засідань представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

23.02.2007р. між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „НВФ „Дніпротехсервіс” був укладений договір № 302051, згідно з яким продавець (позивач) зобов'язується передати, а покупець - Товариство з обмеженою відповідальністю „НВФ „Дніпротехсервіс” зобов'язується прийняти та оплатити згідно умовам даного договору металопродукцію, іменовану в подальшому товар, номенклатура, кількість, ціна та строки поставки якого обумовлюються сторонами в додатках, що є невід'ємною частиною договору.

Як вбачається із виставленого позивачем рахунку – фактури № 91025D8 від 14.10.2008р. та квитанцій про приймання вантажу № 51293387, № 51293388 позивачем був поставлений товар вартістю 930336грн.32коп.

Однак, Товариство з обмеженою відповідальністю „НВФ „Дніпротехсервіс” належним чином не виконало взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманого товару.

В подальшому, між Закритим акціонерним товариством „Донецьксталь - металургійний завод” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фосстис” був укладений договір відступлення права вимоги № 18213дс від 05.02.2009р., згідно з яким кредитор (позивач) передає, а новий кредитор (відповідач) приймає право вимоги боргу на суму 860000грн.00коп. за договором 302051 від 23.02.2007р., укладеного між Кредитором та Боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю „НВФ „Дніпротехсервіс”.

Відповідно п. 2 кредитор при підписанні даного договору зобов'язується передати новому кредитору копії належним чином засвідчених документів, що свідчать про наявність заборгованості боржника, а саме договір № 302051 від 23.02.2007р. та рахунок № 91025D8 від 14.10.2008р. на суму 930336грн.32коп.

Згідно п. 4 дія даного договору розповсюджується на зобов'язання боржника по оплаті частини поставленої кредитором металопродукції, згідно умовам договору № 302051 від 23.02.2007р.

Пунктом 6 сторони погодили, що новий кредитор зобов'язаний протягом 5 календарних днів зі вступу в силу даного договору здійснити оплату в безготівковій формі на поточний рахунок кредитора.

Однак, відповідач в строк, встановлений договором належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання по оплаті суми в розмірі 860000грн.00коп.

Претензією № 17/17-723юр від 10.09.2009р. позивач просив відповідача погасити виниклу відповідно п. 6 договору заборгованість, попереджаючи про необхідність звернення до господарського суду за захистом порушеного права.

Крім того, між сторонами був укладений  договір  № 15289дс від 28.01.2008р., за яким відповідач – продавець зобов'язується виготовити та передати, а покупець – позивач зобов'язується прийняти та оплатити  згідно умовам даного договору металоконструкції каркаса для виконання будівельно – монтажних робіт по реконструкції прокатного виробництва „Ділянка ад'юстажної обробки сортового прокату (креслення № 27473 КМ), іменований в подальшому товар, загальною масою 877тонн.

Враховуючи неналежне виконання позивачем по справі умов договору № 15289дс від 28.01.2008р. щодо своєчасної та повної оплати товару та наявність у відповідача боргу за договором № 18213дс від 05.02.2009р., сторони 30.09.2009р. уклали угоду про наступне: позивач має невиконанні грошові зобов'язання перед відповідачем у відповідності з договором № 15289дс від 28.01.2008р. за металоконструкції каркаса в сумі 210523грн.03коп., відповідач має невиконанні зобов'язання перед позивачем у відповідності з договором відступлення № 18213дс від 05.02.2009р. в сумі 860000грн.00коп., у зв'язку з чим сторони п. 3 угоди припинили заліком зустрічні однорідні вимоги на суму 210523грн.03коп. по вищезазначеним договорам, внаслідок чого залишилась за відповідачем заборгованість у розмірі 649476грн.97коп.

Угодою від 31.12.2009р. сторони припинили заліком зустрічні однорідні вимоги на суму 364332грн.05коп. по вищезазначеним договорам, сума боргу відповідача на користь позивача становить 285144грн.92коп.

У позові позивач посилається на те, що 18.03.2010р. відповідач здійснив поставку металоконструкцій за договором від 28.01.2008р. № 15289дс на суму 82'404грн. 32коп., яку прийнято в рахунок оплати за договором відступлення права вимоги. Так, позивачем складена заява про припинення з 30.03.2010р. зустрічних зобов'язань заліком на суму 82'404грн.32коп., докази направлення відповідачу наявні в матеріалах справи.

Оскільки відповідач має невиконані грошові зобов'язання перед позивачем відповідно до договору уступки № 18213дс від 05.02.2009р. у розмірі 202740грн.60коп., угодою від 30.04.2010р. сторони припинили зобов'язання за вищезазначеними договорами на суму 100'819грн.55коп.

       Однак, станом на час розгляду справи, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за договором, сума заборгованості в розмірі 101'921грн.05коп. не погашена, що підтверджується наданим позивачем двостороннім актом звірки розрахунків станом на 01.01.2011р. та одностороннім актом звірки станом 01.08.2011р.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором (своєчасно та повному обсязі не заплатив обумовлену сторонами за договором суму), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими,  що підлягають  задоволенню повністю, враховуючи наступне:

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як вбачається із змісту позовної заяви предметом даного позову є стягненні з відповідача суми заборгованості у розмірі 101'921грн.05коп. у зв'язку з неналежним виконанням умов договору відступлення права вимоги № 18213дс від 05.02.2009р., що стало підставою для нарахування індексу інфляції у розмірі 94759грн.29коп. та 3% річних у розмірі 27410грн.38коп. Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своєю правовою природою містить усі необхідні та істотні умови договору поставки.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 512 ч. 1 п. 1 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Як зазначалось вище, позивач відступив відповідачу за договорм відступлення права вимоги № 18213дс від 05.02.2009р. свої право вимагати від Товаристваз обмеженою відповідальністю „НВФ „Дніпротехсервіс” оплати суми в розмірі 860000грн.00коп. за договором № 302051 від 23.02.2007р. Однак, у відповідача за зазначеним договором виникло в свою чергу зобов'язання протягом 5 календарних днів зі вступу в силу даного договору здійснити оплату в безготівковій формі на поточний рахунок позивача суми 860000грн.00коп.  

Відповідно ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Аналізуючи зміст наведеної статті можна дійти висновку, що зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому). Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо); строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Як зазначалось вище, позивач є боржником за договором поставки № 15289дс від 28.01.2008р. та кредитором за договором № 18213дс від 05.02.2009р. про відступлення права вимоги, навпаки відповідач є боржник за договором № 18213дс від 05.02.2009р. та кредитором за договором № 15289дс від 28.01.2008р., таким чином укладені між сторонами угоди про припинення грошових зобов'язань за вищезазначеними договорами шляхом заліком однорідних вимог в повній мірі відповідають вимогам діючого законодавства.

Крім того, зазначені угоди мають підписи та відбитки печатки обох сторін, чим останні надали згоди на припинення взаємних зобов'язань взаємозаліком.

Заява позивача про припинення 30.03.2010р. зобов'язання заліком зустрічних однорідних вимог у сумі 82'404грн. 32коп. також не викликає сумнівів в дійсності, оскільки ч. 2 ст. 601 Цивільного кодексу України встановлено, що зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Отже, можна дійти висновку, що це означає, що заяви однієї сторони достатньо для проведення зарахування. Саме таким чином сформульовані і  Господарського кодексу щодо припинення зарахуванням господарських зобов'язань (ч. 3 ст. 203 ГКУ).

Подібної думки дотримується і Вищий господарський суд України, який в постанові від 22.07.2004 р. N 15-03/186 зазначає, що "за правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги це - одностороння угода, яка оформляється заявою однієї з сторін, і, якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, вона вправі на підставі статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду".

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Сторони у п. 6 договору № 18213дс від 05.02.2009р. про відступлення права вимоги передбачили здійснення оплати протягом 5 календарних днів з моменту вступу в силу данного договору.

Відповідно ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Про досягнення згоди щодо всіх суттєвих умов свідчить підписання та скріплення печатками договору обома сторонами.

Договір набирає чинності з моменту його укладання (ст. 631 Кодексу).

На підставі вищевикладеного, граничним днем оплати суми в розмірі 860000грн.00коп. є 10.02.2009р.

Отже, на час звернення позивача до суду право вимагати від відповідача оплати суми в розмірі 101921грн.05коп., з урахуванням часткового припинення зобов'язання відповідача за договором шляхом взаємозаліком зустрічних вимог, наступило та почалося прострочення виконання зобов'язання по здійсненню оплати.

Доказів погашення боргу в сумі 101921грн.05коп. суду не представлені, у зв'язку з чим суд вважає, що на момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача всупереч нормам законодавства та умовам договору перед позивачем залишилося невиконаним, в результаті чого виникла заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 101921грн.05коп., в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

        Посилаючись на несвоєчасне виконання грошового зобов'язання відповідачем щодо оплати поставленої продукції позивач на підставі п. 7 договору просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 27410грн.38коп. за період з 11.02.2009р. по 29.06.2011р. та індекс інфляції у розмірі 94759грн.29коп., нарахований за період з лютого 2009р. по травень 2011р., з урахуванням зменшеннями суми боргу на підставі угод про припинення зобов'язань заліком зустрічних вимог від 30.09.2009р., 31.12.2009р., 30.03.2010р., 30.04.2010р.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції  та трьох процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок  в частині позовних вимог про сплату інфляційних витрат та 3% річних за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Законодавтво”, з урахуванням Рекомендацій Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” Лист ВСУ від 03.04.97р. № 62-97р, за заявлені періоди встановив, що заявлені позивачем сума інфляційних нарахувань у розмірі 94759грн.29коп. та 3% у сумі 27410грн.38коп., не перевищують розмір, який може бути нарахований за заявлені періоди, а отже,  підлягають стягненню з відповідача у заявленому розмірі  (враховуючи межі позовних вимог). Позовні вимоги в цій частині суд вважає такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу  господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд, розглянувши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням подані позивачем докази, дійшов висновків, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при  повному задоволенні позову покладається на відповідача

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Приватного акціонерного товариства „Донецьксталь - металургійний завод”, м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фосстис”, м.Донецьк про стягнення 224090грн.72коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 101'921грн.05коп., інфляційних нарахувань - 94759грн.29коп., 3% річних – 27410грн.38коп. задовольнити в повному обсязі..

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фосстис” (юридична адреса: 83054, м. Донецьк, проспект Київський, будинок 11, код ЄДРПОУ 31714943) на користь Приватного акціонерного товариства „Донецьксталь - металургійний завод” (юридична адреса: 83062, м. Донецьк, вул. Івана Ткаченка, будинок 122, код ЄДРПОУ 30939178) суму основного боргу в розмірі 101'921грн.05коп., інфляційних нарахувань - 94759грн.29коп., 3% річних – 27410грн.38коп., витрати на оплату державного мита в сумі 2240грн. 91коп., інформаційно – технічного забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

У судовому засіданні 14.09.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

                                                        Повний текст рішення складено та підписано 19.09.2011р.

          

Суддя                                                               Макарова Ю.В.           

< Список >                                                                  < Довідник >     

< Список >                                                                  < Довідник >    

< Текст >

СудГосподарський суд Донецької області
Дата ухвалення рішення14.09.2011
Оприлюднено03.11.2011
Номер документу18824586
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —9/83

Ухвала від 03.06.2020

Господарське

Господарський суд Луганської області

Лісовицький Є.А.

Ухвала від 26.05.2020

Господарське

Господарський суд Луганської області

Лісовицький Є.А.

Ухвала від 04.12.2019

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Миханюк М.В.

Ухвала від 20.11.2019

Господарське

Господарський суд Волинської області

Дем`як Валентина Миколаївна

Ухвала від 13.11.2019

Господарське

Господарський суд Волинської області

Дем`як Валентина Миколаївна

Ухвала від 04.11.2019

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Миханюк М.В.

Ухвала від 15.10.2019

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Миханюк М.В.

Ухвала від 16.09.2019

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Коломис В.В.

Ухвала від 30.07.2019

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Марач В.В.

Ухвала від 03.07.2019

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Марач В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні