Рішення

від 12.10.2011 по справі 51/341

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

51/341

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  51/341

12.10.11

За позовом  Приватного акціонерного товариства "МТС УКРАЇНА"

до Приватного підприємства "Плай плюс" 

про стягнення  2 589,03 грн.

Суддя  Пригунова А.Б.  

Представники :

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогами про стягнення з відповідача вартість послуг мобільного зв'язку у розмірі 2 589,03 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати за надані послуги відповідно до умов договорів про надання послуг мобільного зв'язку № 4989980/1.12145361 від 26.02.2010 р., № 4989982/1.12145361 від 26.02.2010 р., № 4991236/1.12145361 від 26.02.2010 р. та договорів про надання безпроводного доступу до мережі інтернет № 4989951/1.12145361 від 01.03.2010 р., № 4989964/1.12145361 від 01.03.2010 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 31.08.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку з нез'явленням представників відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2011 р. строк вирішення спору в даній справі продовжено на п'ятнадцять днів.

У судове засідання 12.10.2011 р. представники сторін  не з'явились, причини неявки суду не повідомили.

Суд відзначає, що відповідач повідомлявся ухвалою суду про час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву не подав, в судове засідання своїх представників не направляв; заявлені позовні вимоги не заперечив.

Частиною 2  ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців» визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи про місцезнаходження юридичної особи.

З поданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 01.09.2011 р. вбачається наступне місцезнаходження  відповідача: 03164, м. Київ, вул. Академіка Булаховського, буд.36, кв. 142.

Ухвалу про порушення провадження у справі від 05.08.2011 р. судом направлено на зазначену у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України юридичну адресу відповідача, що підтверджується відміткою відділу діловодства Господарського суду міста Києва на зворотній стороні вказаної ухвали.

Конверт із зазначеною ухвалою, що направлялися судом, на зазначену в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України юридичну адресу відповідача, було повернуто до Господарського суду міста Києва з приміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Також, на зазначену у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України адресу відповідача, судом направлено ухвали Господарського суду міста Києва від 31.08.2011 р. та від 28.09.2011 р., що підтверджується відміткою відділу діловодства Господарського суду міста Києва на зворотній стороні вказаних ухвал.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.08.2011 р.  відповідачем отримано 14.09.2011 р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.

Разом з тим, конверт із ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2011 р.  було повернуто до Господарського суду міста Києва з приміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Згідно п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 р." у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому суд зазначає, що Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" на запитання чи повинен господарський суд з'ясовувати фактичне місцезнаходження сторін у справі з метою повідомлення їх про час і місце судового засідання, зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача до Господарського суду міста Києва не надходили.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

           Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні 12.10.2011 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

Встановив:

24.02.2010 р. між Закритим акціонерним товариством «Український мобільний зв'язок» та Приватним підприємством "Плай плюс"  укладено договори  про надання послуг мобільного зв'язку № 4991236/1.12145361, № 4989980/1.12145361, № 4989982/1.12145361 та договори про надання безпроводового доступу до мережі Інтернет № 4989951/1.12145361, № 4989964/1.12145361  у зв'язку з чим відповідачу наданий особовий рахунок № 1.12145361.

З матеріалів справи вбачається, що Закрите акціонерне товариство  “Український мобільний зв'язок” на виконання Закону України “Про акціонерні товариства”  змінило своє найменування на Приватне акціонерне товариство “МТС Україна” (код ЄДРПОУ 14333937, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, скорочене найменування ПрАТ „МТС Україна"). Отже, Приватне акціонерне товариство “МТС Україна” є правонаступником Закритого акціонерного товариства “Український мобільний зв'язок.

За своєю правовою природою укладені між сторонами договора від 24.02.2010 р. є договорами про надання послуг.

           Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

           Положенням ч. 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно ст. 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо  договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

          Частиною 3 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

          Відповідно до п. 1.1. договорів про надання послуг мобільного зв'язку від 24.02.2010 р. позивач надає відповідачу послуги мобільного зв'язку в межах України. Міжнародний телефонний зв'язок здійснюється з країнами, що визначаються за вибором позивача.

          Згідно з п. 1.1. договорів про надання безпроводового доступу до мережі Інтернет від 24.02.2011 р. відповідач замовляє та оплачує, а позивач надає на платній основі послугу безпроводового доступу до мережі Інтернет.

          Пунктом 2.4.2. договорів про надання послуг мобільного зв'язку від 24.02.2010 р. та п. 4.8. договорів про надання безпроводового доступу до мережі Інтернет від 24.02.2011 р. встановлено, що відповідач зобов'язаний своєчасно оплачувати рахунки за надані послуги.

          Відповідно до п. 3.1. договорів про надання послуг мобільного зв'язку від 24.02.2010 р. та п. 6.2.  договорів про надання безпроводового доступу до мережі Інтернет від 24.02.2011 р. нарахування за надані послуги здійснюються згідно з тарифами оператора, які є невід'ємною частиною  таких договорів. Розрахунковий період становить один календарний місяць.

          Згідно з п. 3.3.  договорів про надання послуг мобільного зв'язку від 24.02.2010 р. та п. 6.5. договорів про надання безпроводового доступу до мережі Інтернет від 24.02.2011 р. розрахунки за надані послуги та авансові внески відповідач сплачує готівкою, перерахуванням на поточний рахунок позивача або кредитною карткою в національній валюті України або поповнює рахунок свого мобільного номеру за допомогою карток оплати. За наявності оплати рахунки повинні бути сплаченими в строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, але в будь-якому разі до моменту фактичного використання авансу.

          Пунктом 3.5. договорів про надання послуг мобільного зв'язку від 24.02.2010 р. та п. 6.3. договорів про надання безпроводового доступу до мережі Інтернет від 24.02.2011 р. вартість послуг, наданих абоненту за розрахунковий період, визначається відповідно до показників належних оператору технічних засобів виміру тривалості, обсягу, кількості та вартості наданих послуг.

          Відповідно до п. 2.4.6. договорів про надання послуг мобільного зв'язку від 24.02.2010 р. та п. 4.5. договорів про надання безпроводового доступу до мережі Інтернет від 24.02.2011 р. відповідач зобов'язаний у разі неодержання рахунків до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, зателефонувати до оператора для одержання інформації щодо подальших розрахунків.

          Згідно з п. 5.1. договорів про надання послуг мобільного зв'язку від 24.02.2010 р. та п. 8.1. договорів про надання безпроводового доступу до мережі Інтернет від 24.02.2011 р. дані договори набувають чинності з моменту його підписання обома сторонами.

          Пунктом 5.2. договорів про надання послуг мобільного зв'язку від 24.02.2010 р. та п. 8.2. договорів про надання безпроводового доступу до мережі Інтернет від 24.02.2011 р. в становлено, що строк даних договорів складає один рік з моменту набуття ним чинності, якщо інше не передбачене пов'язаними з цими договорами угодами та документами.

          Відповідно до п. 5.3. договорів про надання послуг мобільного зв'язку від 24.02.2010 р. та п. 8.3. договорів про надання безпроводового доступу до мережі Інтернет від 24.02.2011 р., якщо за тридцять днів до закінчення строку даних договорів жодна із сторін письмово не заявить про намір розірвати договір, то він вважається продовженим ще на один календарний рік на таких самих умовах.

          Згідно з п. 5.4. договорів про надання послуг мобільного зв'язку від 24.02.2010 р. строк даних договорів може бути достроково припинений: 1) за згодою сторін, при цьому останні зобов'язані не пізніше, ніж за 7 календарних днів повідомити одна одну, а також провести взаєморозрахунки та виконати всі фінансові зобов'язання одна перед одною з дотриманням умов такого договору; 2) за рішенням суду; 3) у випадку довготривалості (більше двох місяців) форс-мажорних обставин, при цьому сторони зобов'язуються протягом одного місяця провести фінансові взаєморозрахунки і не вправі вимагати від іншої сторони відшкодування збитків.

          Пунктом 8.4. договорів про надання безпроводового доступу до мережі Інтернет від 24.02.2011 р. при порушенні однієї із сторін умов такого договору та умов користування інша сторона має право на одностороннє розірвання договору, про що письмово за 7 календарних днів до дати розірвання повідомляє сторону, що порушила умови договору.

          Відповідно до п. 8.5. договорів про надання безпроводового доступу до мережі Інтернет від 24.02.2011 р. строк договору може бути достроково припинений: за згодою сторін, при цьому останні зобов'язані не пізніше, ніж за 7 календарних днів повідомити одна одну, а також провести взаєморозрахунки та виконати всі фінансові зобов'язання одна перед одною з дотриманням умов такого договору; за рішенням суду; на вимогу відповідача за умови попередження  позивача не пізніше, ніж за 7 календарних днів припинення договору, якщо це не протирічить додатковим угодам, якщо такі мають місце; за рішенням позивача у випадку змін и зони покриття та відсутністю у зв'язку з цим технічно можливості надання послуги, попередивши відповідача не пізніше, ніж за 7 календарних днів, при цьому сторони зобов'язуються протягом одного місяця провести фінансові взаєморозрахунки; у випадку довготривалості (більше двох місяців) форс-мажорних обставин, при цьому сторони зобов'язуються протягом одного місяця провести фінансові взаєморозрахунки і не вправі вимагати від іншої сторони відшкодування збитків.

Оскільки суду не надано відомостей про розірвання договорів про надання послуг мобільного зв'язку від 24.02.2010 р. в порядку п 5.4. таких договорів та про розірвання договорів про надання безпроводового доступу до мережі Інтернет від 24.02.2011 р. в порядку п. п. 8.4., 8.5. таких договорів, суд приходить до висновку, що вказані договори є чинними на день прийняття рішення у даній справі.  

Обов'язок споживача своєчасно сплачувати отримані телекомунікаційні послуги встановлений ст. 33 Закону України “Про телекомунікації” від 18.11.03 р. №1280-ІV. Так, відповідно до п. 5 ч. 1 зазначеної статті споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Статтею 63 Закону України від 18.11.2003, № 1280-IV “Про телекомунікації” (врегульовано порядок надання і отримання телекомунікаційних послуг. Умовою надання телекомунікаційних послуг є укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених НКРЗ та наявність оплати замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Приписами ст. 68 Закону України “Про телекомунікації” визначено, що розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо уразі одержання споживачем замовленої за передоплатою послуги.

Виходячи з п. 108 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження правил надання та отримання телекомунікаційних послуг720 від 9 серпня 2005 р. абонентна плата за користування телефоном, почасова оплата місцевих телефонних розмов, плата за міжміські та міжнародні телефонні розмови, надіслані в кредит телеграми та за інші послуги, надані по телефону, вноситься абонентом у десятиденний строк після отримання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після розрахункового періоду. Розрахунковим періодом вважається, як правило, календарний місяць, у межах якого надавалися послуги. У разі неотримання рахунка до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій (без надсилання рахунків) абонент повинен звернутися до служби розрахунків оператора для отримання інформації про належну до сплати суму.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за вищевказаними договорами, надавши відповідачу послуги мобільного зв'язку та послуги безпроводового доступу до мережі Інтернет.

Позивач стверджує, що відповідач не виконує своїх зобов'язань щодо сплати за надані послуги мобільного зв'язку та послуги безпроводового доступу до мережі Інтернет за період з 30.09.2010 р. до 01.11.2011 р. у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача вартість послуг мобільного зв'язку за вказаний період у розмірі 2 589,03  грн.

  Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказана вимога позивача підлягає  частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України  порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно  до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно  до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 2 ст. 612 ЦК України).

В ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Судом встановлено, що внаслідок неналежного виконання зобов'язань по оплаті за надані позивачем послуги за Приватним підприємством "Плай плюс"  утворилась заборгованість в розмірі 276,26 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача вартість за  надані послуги мобільного зв'язку, позивач зазначає про нарахування договірних санкцій за вищевказаними договороми.

Відповідно до ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Разом з тим, звертаючись до суду з позовом, в прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача вартість за надані послуги мобільного зв'язку у розмірі 2 589,03 грн.; вимог про стягнення з відповідача договірних санкцій позивачем не заявлено.

Відповідно до ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Під час розгляду справи клопотань про вихід за межі позовних вимог від сторін не надходило.

Між тим, суд відзначає, що  стягнення з відповідача вартості послуг мобільного зв'язку та договірні санкції за договором мають різну правову природу та не є тотожними поняттями.

Станом на час вирішення спору відповідач оплати вартості послуг мобільного зв'язку у розмірі 276,26 грн. за договорами  про надання послуг мобільного зв'язку від 24.02.2010 р. та договорами про надання безпроводового доступу до мережі Інтернет від 24.02.2011 р. не здійснив.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів погашення заборгованості за договорами  про надання послуг мобільного зв'язку від 24.02.2010 р. та договорами про надання безпроводового доступу до мережі Інтернет від 24.02.2011 р. не надав.

Оскільки позивачем заявлено до стягнення вартість за  послуги мобільного зв'язку  у розмірі 2 589,03 грн., а матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача заборгованості за надані послуги за договорами  про надання послуг мобільного зв'язку від 24.02.2010 р. та договорами про надання безпроводового доступу до мережі Інтернет від 24.02.2011 р. у розмірі 276,26 грн., суд задовольняє позовні вимоги частково, в сумі 276,26 грн.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

           2. Стягнути з Приватного підприємства "Плай плюс"  (03164, м. Київ, вул. Академіка Булаховського, буд.36, кв. 142, код - 36620750)  з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства "МТС УКРАЇНА" (01601, вул. Лейпцизька, 15, код - 14333937) 276 (двісті сімдесят шість) грн. 26 коп. ––вартість за  послуги мобільного зв'язку, 10 (десять) грн. 88 коп. - державного мита, 25 (двадцять п'ять) грн. 18 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

           3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          4. В решті вимог відмовити.

            Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                                                Пригунова А.Б.

Повне рішення складено 17.10.2011 р.