Рішення

від 05.10.2011 по справі 51/326

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

51/326

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 Справа №  51/326

05.10.11

За позовом Приватного підприємства «Кібар»           

до Державного підприємства Міністерства оборони України «Українська авіаційна транспортна компанія»  

про стягнення 76 440,88 грн.

                                                                                                                  Суддя Пригунова А.Б.

Представники: не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про зобов'язання Державного підприємства Міністерства оборони України «Українська авіаційна транспортна компанія»повернути Приватному підприємству «Кібар»грошову суму в розмірі 76 440,88 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору № UCA/B/376-07 від 21.12.2007 р. щодо поставки товару на суму 76 440,88 грн., попередня оплата за який здійснена позивачем, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення попередньої оплати, яка відповідачем залишена без задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 17.08.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У судовому засіданні 17.08.2011 р. представник проти позову заперечував, та подав відзив на позовну заяву у якому зазначив, що до отримання позовних матеріалів від Приватного підприємства «Кібар»відповідач не мав у своєму розпорядженні договору  купівлі-продажу № UCA/В/376-07 та інших доданих до позовної заяви документів, на які посилається позивач, а також відповідач просив застосувати наслідки спливу позовної давності та відмовити Приватному підприємству «Кібар»у задоволенні позову.  

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2011 р. продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів за клопотанням сторін.

У судових засіданнях 17.08.2011 р. та 07.09.2011 р. судом на підставі ст. 77 ГПК України оголошувались перерви до 07.09.2011 р. та 05.10.2011 р. відповідно.

01.09.2011 р. до канцелярії суду позивачем подано додаткові пояснення до відзиву, відповідно до якого просив у зв'язку з наявною заборгованістю відповідача з посиланням на положення Цивільного кодексу України стягнути суму в розмірі 76 440,88 грн. в судовому порядку. Крім того, позивач зазначив, що позовна заява про захист порушених прав подана ним в межах строків позовної давності, оскільки строк дії договору № UCA/B/376-07 від 21.12.2007 р., на виконання якого ним було здійснено попередню оплату у заявленій до стягнення сумі, сплив 31.12.2008 р., тому відповідно строк позовної давності спливає 01.01.2012 р.

У дане судове засідання сторони повноважних представників не направили.

Згідно зі ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Згідно з частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Частиною першою ст. 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня отримання позовної заяви.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 –69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Згідно з п. 3.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р.              № 02-5/289 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що нез'явлення представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 05.10.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

В ході планової ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «Українська авіаційна транспортна компанія» Головним контрольно-ревізійним управлінням в м. Севастополі з 10.12.2010 р. по 17.12.2010 р. проведено зустрічну звіку у ПП «Кібар»з питань взаєморозрахунків Державного підприємства «Українська авіаційна транспортна компанія»з Приватним підприємством «Кібар»за період 2008, 2009 років та 9 місяців 2010 року.

В результаті проведеної зустрічної звірки встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 21.12.2007 р. № UCA/B/376-07 ПП «Кібар»(покупець) зобов'язався своєчасно прийняти і оплатити, а ДП «Українська авіаційна транспортна компанія»(продавець)  відвантажити товар, що поставляється окремими партіями в міру накопичення. Товар являє собою брухт та відходи чорних та кольорових металів та сплавів, а також списані машини, агрегати, механізми, металоконструкції –амортизаційний брухт, що утворився в результаті виробничо-господарської діяльності продавця, в кількості та по цінах, зазначених у специфікаціях до додаткових угод, що є невід'ємною частиною цього договору.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір від 21.12.2007 р. № UCA/B/376-07 є договором купівлі-продажу.

Статтею 655  Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

З матеріалів справи вбачається, що додатковими угодами №№ 1-4 до договору від 21.12.2007 р. № UCA/B/376-07 сторони погодили найменування, кількість та ціну товару, всього вказаними угодами обумовлено поставку на суму 2 588 801,04 грн. Умовами вказаних додаткових угод передбачено, що  відповідач в міру накопичення партії металобрухту повідомляє позивача про необхідність приймання металобрухту та вивозу його з території гарнізону. Після одержання повідомлення про необхідність приймання металобрухту покупець здійснює приймання та вивіз металобрухту.

Судом встановлено, на виконання умов вказаного договору, в порядку п.п. 2.1, 4.3 останнього, відповідачем здійснено поставку позивачу товару на суму 1 780 659,12 грн., що підтверджується накладними та актами прийому-передачі.

Частиною 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний  сплатити  продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до п. 3.2 договору розрахунки за поставлену партію товару здійснюються шляхом 100% перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом трьох банківських днів з дня надання продавцем рахунку-фактури.

Згідно з умовами додаткових угод № 1-4 до договору від 21.12.2007 р.                          № UCA/B/376-07, обумовлена такими угодами вартість металобрухту оплачується попередньо у розмірі 100%  в термін до 3 банківських днів після надання продавцем рахунку-фактури.

Як вбачається з матеріалів справи (банківські виписки по рахунку позивача), та підтверджено довідкою Головного контрольно-ревізійного управління в м. Севастополі від 17.12.2010 р. ПП «Кібар»сплатило відповідачу за поставку товару 1 857 100,00 грн. (25.01.2008 р. –245 700,00 грн., 14.02.2008 р. –120 000,00 грн., 15.02.2008 р. –125 700,00 грн., 03.03.2008 р. –125 000,00 грн., 05.03.2008 р. –120 700,00 грн., 27.03.2008 р. –270 000,00 грн., 03.04.2008 р. –280 000,00 грн., 18.04.2008 р. –285 000,00 грн., 21.04.2008 р. –120 000,00 грн., 22.04.2008 р. –165 000,00 грн.). Також у вказаній довідці Головне контрольно-ревізійне управління в м. Севастополі зазначило, що ПП «Кібар»згідно наданої до зустрічної звірки оборотної відомості по рахунку 63 «Розрахунку з постачальниками та підрядниками»рахує за ПП «Українська авіаційна транспортна компанія» дебіторську заборгованість у сумі 76 440,88 грн. станом на 16.12.2010 р.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526  ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно  до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно  до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

          Згідно зі статтею 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Тож, оскільки позивачем здійснено попередню оплату товару відповідачу на суму 76 440,88 грн., тому в силу зазначених положень та умов договору відповідач був зобов'язаний в частині поставки позивачу товару на зазначену суму протягом строку дії договору.

Натомість, суд зазначає, що відповідно до п. 6.1 договору купівлі-продажу від 21.12.2007 р. № UCA/B/376-07 останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2008 року. Доказів пролонгації вказаного договору сторонами до суду не надано.

Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Додатковими угодами до договору купівлі-продажу від 21.12.2007 р. № UCA/B/376-07 відповідач зобов'язався протягом 2008 року поставити позивачу визначений сторонами товар на суму 2 588 801,04 грн.

За вимогами п. 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар. Договором може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

При цьому, покупець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України).

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується поставка відповідачем товару позивачу на суму 1 780 659,12 грн., при цьому, позивач протягом строку дії договору з вимогами про поставку обумовленого додатковими угодами товару до відповідача не звертався, доказів протилежного до суду не надано.

Тож, оскільки строк дії договору від 21.12.2007 р. № UCA/B/376-07 сплив 31.12.2008 р., тому відповідач позбавлений можливості виконати зобов'язання відповідно до умов такого в частині поставки обумовленого ним товару, оскільки підстави щодо такої відпали.

Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З матеріалів справи вбачається, що листами № 47 від 13.07.2010 р. № 50 від 09.08.2010 р. позивач звертався до відповідача з вимогами щодо перерахування 76 440, 88 грн. Натомість такі відповідачем залишені без задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Згідно з п.п. 2, 3, 4 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

За таких обставин, відповідач зобов'язаний повернути суму отриманих в якості попередньої оплати коштів, на яку не здійснено відповідачем поставки обумовленого договором товару протягом строку його дії, та оскільки правова підстава володіння такими коштами відпала з урахуванням закінчення строку дії договору від 21.12.2007 р.  № UCA/B/376-07.

Відповідачем у відзиві на позов заявлено про застосування позовної давності щодо вимог позивача про стягнення 76 440,88 грн., у звя'зку зі сплином трирічного строку, встановленого для звернення до суду з вимога про захист порушених прав чи інтересів.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність –це строки, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність застосовується тривалістю у три роки.

Частиною 3 ст. 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вже зазначалося, строк дії договору від 21.12.2007 р. № UCA/B/376-07 закінчився 31.12.2008 р., тож, протягом дії останнього відповідач був зобов'язаний поставити оплачений позивачем товар та міг виконати такі зобов'язання перед позивачем, таким чином, відповідно після закінчення строку дії договору почала перебіг позовна давність. Таким чином, позовна давність щодо вимог позивача про стягнення 76 440,88 грн. не сплинула.

З огляду на вищенаведене, беручи до уваги наявні у справі докази, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача щодо зобов'язання Державного підприємства Міністерства оборони України «Українська авіаційна транспортна компанія»повернути Приватному підприємству «Кібар»грошову суму в розмірі 76 440,88 грн. у межах позовної даності.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог та відповідність їх чинному законодавству, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись  ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд  міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.    Позов Приватного підприємства «Кібар» задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Державне підприємство Міністерства оборони України «Українська авіаційна транспортна компанія»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, б. 19/21, код 24964464)) повернути Приватному підприємству «Кібар»(99007, м. Севастополь, вул. Гоголя, б. 55, кв. 32, код 33179839) грошову суму в розмірі 76 440 (сімдесят шість тисяч чотириста сорок) грн. 88 коп.

3. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Українська авіаційна транспортна компанія»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, б. 19/21, код 24964464) на користь Приватного підприємства «Кібар»(99007, м. Севастополь, вул. Гоголя, б. 55, кв. 32, код 33179839) 764 (сімсот шістдесят чотири) грн. 41 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.    Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяПригунова А.Б.

Дата підписання рішення: 17.10.2011 р.