Рішення

від 07.10.2011 по справі 8/132/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/132/16

07.10.11   

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000,   м. Чернігів                                                                                                      тел.698-166

проспект Миру , 20                                                                                                          тел.678-853

===========================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

04 жовтня 2011 року                                                                         Справа №8/132/16

За позовом:          Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»,  вул. Горького, 127, м. Київ, 03150 (Філія Відкритого акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»в м. Чернігові, пр-кт Миру, 80, м. Чернігів, 14005)

До відповідача:          Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Фотон»,  юридична адреса: пр.Миру, 53, м. Чернігів, 14000; (поштова адреса: вул.Петровського, буд.59, м. Чернігів, 14027)

За участю  Першого заступника прокурора м. Чернігова в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», м.Київ (Філія Відкритого акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»в м. Чернігові, м. Чернігів)

Про стягнення 17652610грн.52 коп.

                                                                                                                      Суддя  Т.Г. Оленич

ПРЕДСТАВНИКИ   СТОРІН:

від позивача: Дахновський В.М. –керівник юридичної служби, довір.пост. №010-01/4947 від 20.07.10р.

від відповідача: не  з'явився

        У судовому засіданні  приймала участь Курило Я.М. –ст.помічник прокурора м.Чернігова.

         В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 16000000грн. боргу по кредиту, наданого на підставі кредитного договору №7609К25 від 31.12.2009р., 1155489грн.76коп. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами, нарахованими за період з 01.06.2010р. по 30.09.2010р., 7680грн. заборгованості по сплаті комісії за управління кредитною лінією, яка виникла за період з червня по серпень, 465111грн.12коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту, нарахованої за період з 30.06.2010р. по 04.10.2010р., 24129грн.25коп. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом, нарахованої за період з 07.07.2010р. по 04.10.2010р., 200грн.39коп. пені за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитною лінією, нарахованої за період з 07.07.2010р. по 04.10.2010р.

В судовому засіданні, яке відбулося 04.10.11р., позивачем подано заяву про сплату відповідачем в рахунок погашення боргу 11050000грн.

В даному ж судовому засіданні позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог:

на 93099грн.31коп. в частині стягнення заборгованості по відсотках, нарахованих за період з 01.09.11р. по 03.10.11р.;

на 1129668грн.35коп. пені за прострочення повернення кредиту, нарахованої за період з 05.10.10р. по 21.02.10р. та з 18.08.11р. по 03.10.11р.;

на  88228грн.87коп.  пені за прострочення сплати процентів, нарахованої за період з 05.10.10р.  по 21.02.11р. та з 07.09.11р. по 27.09.11р.;

на 462грн.93коп. пені за прострочення плати за управління кредитом, нарахованої за період з 05.10.10р. по 21.02.11р.

Приймаючи до уваги, що відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, судом вказана заява приймається до розгляду і спір вирішується з її урахуванням.

Прокурор, який бере участь у справі, підтримав позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав. Справа розглядається на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Ухвала суду від 28.09.11р., яка направлялася на юридичну адресу відповідача, повернута  без вручення з відміткою працівника поштового відділення про відсутність адресата за вказаною адресою. Приймаючи до уваги, що ухвала суду, в якій зазначалося про час та місце розгляду справи, направлялася відповідачу за адресою місцезнаходження юридичної особи,  яка відповідає відомостям, зазначених у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тому в силу приписів Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що відповідач  повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи. З огляду на вищевикладене, з урахуванням закінчення встановленого строку вирішення спору, суд вважає за доцільне розглядати  справу  у відсутності відповідача.

Фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснюється на підставі поданих сторонами клопотань, які задоволені судом.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення та доводи представника позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

15 травня 2008 року між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України»(позивач у справі, Банк –за умовами договору) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ньювел»(позичальник за умовами договору)  укладено Генеральну угоду №7608N1 (далі за текстом –генеральна угода), за умовами якої відповідач зобов'язався проводити кредитні операції в межах визначених цією угодою лімітів, на підставі та з урахуванням умов кредитного договору, укладеного в рамках Генеральної угоди.

Як зазначено у п.п.4.5.1. генеральної угоди загальний ліміт заборгованості позичальника за кредитом за цією Генеральною угодою не може перевищувати 25000000грн.

Згідно з п.4.3. Генеральної угоди термін користування кредитом визначений до 14.05.2013р.

31 грудня 2009р. в рамках і на умовах Генеральної Угоди  від 15.05.08р. №7608N1 між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ньювел»укладено кредитний договір  №7609К25 (т.1, а.с.20-28).

Як вбачається із п.1.2. Статуту ТОВ «Торгова компанія «Фотон», в редакції, затвердженій загальними зборами 11.10.2010р. (протокол №11/10), державна реєстрація якої проведена 12.10.2010р. за номером запису 10641050019000451, товариство було зареєстроване 24 грудня 2002 року виконкомом Чернігівської міської ради (розпорядження Чернігівського міського голови №486-р) як Товариство з обмеженою відповідальністю «Ньювел». У зв'язку зі зміною найменування та місцезнаходження товариства статут викладено у новій редакції. Аналіз вищенаведених положень Статуту ТОВ «Торгова компанія «Фотон»свідчить, що вказане товариство є правонаступником прав та обов'язків ТОВ «Ньювел».

Отже, відповідач у даній справі є стороною кредитного договору №76709К25 від 31.12.09р.   

Відповідно до укладеного між сторонами кредитного договору (далі за текстом –кредитний договір) відповідач  зобов'язувався надати позивачу кредит шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 16000000 (шістнадцять мільйонів) грн.  на умовах цього договору, а позивач зобов'язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі, встановлені договором, кінцевим  терміном погашення кредиту –30 вересня 2010р., та зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 24,5% річних.

29 вересня 2010р. між сторонами укладено додаткову угоду №7609К25-1 до кредитного договору №7609К25,  відповідно до умов якої сторонами з 01.09.10р. зменшено розмір процентної ставки за користування кредитом до 13% річних, а також вилучено з тексту Договору п.п.3.2.6 та 5.1.3.7  (щодо порядку сплати  комісії за управління кредитною лінією і порядку спрямування грошових надходжень на рахунки позичальника).

Згідно з абз.4 п.3.3.1. кредитного договору надання кредиту проводиться на підставі наданих  позичальником платіжних доручень та/або отриманих  від позичальника засобами програмно-технічного комплексу “Клієнт-Банк” електронних заяв на перерахування кредитних коштів у гривнях відповідно до умов укладених контрактів, у тому числі шляхом перерахування кредитних  на поточний рахунок позичальника з одночасним утворенням заборгованості за кредитом на позичковому  рахунку позичальника.

Як визначено у п.3.3.2. кредитного договору кредит надається банком  відповідно до графіка надання та погашення  кредиту.

В силу п.3.4.1 кредитного договору позичальник  прийняв на себе зобов'язання погасити кредит  у валюті кредиту згідно з графіком надання та погашення.  

Всі вище наведені договори підписані сторонами та скріплені їх печатками, що не заперечується останніми.

        Отже, на підставі генеральної угоди та кредитного договору між сторонами виникли кредитні відносини, які регулюються ст.ст.345,346 Господарського кодексу України, ст.1054 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договору передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк  зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення Цивільного кодексу України, які регулюють відносини за договором позики, якщо інше не встановлено § 2 гл.71 ЦК України, або не випливає із суті кредитного договору.

        На виконання умов договору позивач у спосіб,  встановлений п.3.3.1. кредитного договору від 31.12.09р.,  на підставі заявок позивача на переказ кредитних коштів, переданих по системі “Банк-Клієнт”, у період з 05.01.2010р. по 23.03.2010р.  надав позивачу кредитні кошти у сумі 16000000грн., що підтверджується наданими відповідачем копіями таких заявок (т.1., а.с.81-175) та випискою по позичковому рахунку (т.1., а.с.30-38).  

Як встановлено судом, відповідач зобов'язувався погасити кредит у валюті кредиту  в строк до 30 вересня 2010р. згідно з графіком надання та погашення кредиту (п.3.4.1 кредитного договору).

Відповідно до графіку надання та погашення кредиту, який підписаний представниками сторін договору, та який є невід'ємною частиною цього договору, погашення кредиту має проводитися рівними частинами по 4000000грн. щомісяця, починаючи з 01.06.10р. по 30.09.10р.

В порушення прийнятих на себе зобов'язань за договором в частині своєчасного повернення кредиту відповідач кредитні кошти у передбачені графіком строки  не повернув. Станом на день звернення позивача до господарського суду з позовом, який розглядається в межах даної справи, заборгованість відповідача по кредиту становила 16000000грн.

Згідно з п.3.5.1 кредитного договору позичальник зобов'язувався сплачувати банку проценти за користування кредитом у розмірі 24,5% річних, які нараховуються щомісяця, в останній банківський день місяця, на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості періоду нарахування процентів за користування кредитом на  основі банківського року, і підлягають сплаті з 1 по 7 число кожного місяця (у січні та травні –до 15 числа).

В абзаці 2 п.3.2.5 кредитного договору сторонами передбачено, що у разі невиконання позичальником  умов щодо спрямування грошових надходжень на рахунки останнього протягом кварталу в сумах, що є не менше частки кредитної заборгованості за результатами такого кварталу, процентна ставка за кредит збільшується на 2 % річних, на період, починаючи з першого дня місяця, наступного за місяцем/кварталом, в якому порушені зобов'язання.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема із виписки по позичковому рахунку відповідача (т.1., а.с.41-42,45-46) зобов'язання по сплаті процентів за користування кредитом відповідач належним чином виконував до червня місяця 2010р. Нараховані проценти за користування кредитом за червень 2010р. в сумі 353333грн.33коп. відповідачем сплачені 09.07.10р. частково в сумі 101399грн.11коп. Заборгованість по процентах, нарахованих за червень 2010р., становила 251934грн.22коп. За період з 01.07.10р. по 30.09.10р., позивачем нараховані проценти за користування кредитом в сумі 903555грн.54коп.

При цьому, аналіз наданого позивачем розрахунку заборгованості свідчить, що проценти обчислювалися, виходячи із розміру процентної ставки, встановленої п.3.2.5. кредитного договору з урахуванням її збільшення на 2% річних, а починаючи з 01.09.10р. проценти нараховувалися із застосуванням  процентної ставки в розмірі 13% річних, яка передбачена додатковою  угодою від 29.09.10р.  до кредитного договору.

Нараховані за період з 01.06.10р. по 30.09.10р. проценти за користування кредитом відповідачем у строки, встановлені договором, не сплачені.

Таким чином, на день звернення позивача з даним позовом, заборгованість відповідача по процентах, нарахованих за період з 01.06.10р. по 30.09.10р. становила 1155489грн.76коп.

На підставі  п.3.2.6. кредитного договору, відповідач зобов'язувався щомісяця сплачувати комісію за управління кредитною лінією  в розмірі 0,016% від ліміту кредитної лінії. Згідно з п.4.1.2. кредитного договору комісія нараховується  в останній банківський день місяця і підлягає сплаті щомісяця з 1 по 7 число місяця наступного за розрахунковим (у січні та травні –до 15 числа).

Як вбачається із наданої позивачем виписки з позичкового  рахунку відповідача, комісія за управління кредитною лінією відповідачем сплачено до травня місяця 2020р. включно. За період з 01.06.10р. по 31.08.10р. позивачем нараховано 7680грн. комісії, яка на день звернення до суду з даною позовною заявою відповідачем не сплачена.  Отже, заборгованість по сплаті комісії за управління кредитною лінією становила 7680грн.

Позивачем в судовому засіданні, яке відбулося 04.10.11р.,  надано заяву про сплату відповідачем у період з липня 2011р. по вересень 2011р. в рахунок погашення заборгованості 11050000грн.

Факт сплати грошових коштів в сумі 11050000грн. по кредитному договору №7609К25 від 31.12.2009р.  підтверджується копіями платіжних доручень №1 від 29.07.11р., №1 від 25.08.11р., №6 від 28.09.11р.

Згідно з меморіальними ордерами вказана сума розподілена позивачем наступним чином: 2032965грн.33коп. направлені на погашення заборгованості по прострочених процентах за користування кредитом, 9009354грн.67коп. направлені на погашення суми основного боргу та 7680грн. направлено на погашення боргу по сплаті комісії за управління кредитною лінією. Приймаючи до уваги, що розподілення сплачених коштів здійснено банком відповідно до  п.3.7.5 договору щодо черговості погашення вимог банку по платежах, суд приходить до висновку, що станом на день вирішення спору відповідачем сплачено заявлена до стягнення сума боргу по процентах за період з 01.06.10р. по 30.09.10р. –1155489грн.76коп., сума боргу по платі за управління кредитною лінією за період з 01.06.10р. по 31.08.10р. – 7680грн., а також 9009354грн.67коп. суми кредиту.

За таких обставин в цій частині спір між сторонами врегульований, предмет спору щодо вказаних платежів відсутній, в зв'язку з чим провадження у справі в частині стягнення 9009354грн.67коп. боргу по кредиту, 1155489грн.76коп. боргу по відсотках та 7680грн.  боргу по платі за управління кредитною лінією підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи факт часткової оплати відповідачем боргу по кредиту, що підтверджується матеріалами справи, на день вирішення спору по суті заборгованість по кредиту становить 6990645грн.33коп.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Відповідно до ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (кредит) у строк та у порядку, що встановлені договором.

Відповідач належним чином зобов'язання за договором не виконав, доказів повернення кредиту в повному обсязі не надав, а тому з нього підлягає стягненню 6990645грн.33коп.  боргу по кредиту.

В силу ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що згідно з ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України проценти за договором позики виплачуються щомісяця до дня повернення позики, в кредитному договорі відсутні будь-які застереження щодо припинення сплати відсотків після настання строку повернення кредиту, тому суд приходить до висновку по правомірність нарахування позивачем відсотків після закінчення строку повернення кредиту,  в тому числі за період з 01.09.11р. по 03.10.11р. Як вбачається із наданого позивачем розрахунку процентів, за вказаний період відповідачу нараховано процентів за користування кредитом в сумі 93099грн.31коп. Доказів сплати нарахованих процентів відповідач суду не надав, а тому з нього підлягає стягненню 93099грн.31коп. боргу по процентах, нарахованих за період з 01.09.11р. по 03.10.11р. включно.

Відповідно до п.п.7.2., 3.2.7.  кредитного договору у разі невиконання  зобов'язань по своєчасному поверненню кредиту та своєчасній сплаті процентів та комісій за кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки.

На підставі вказаної умови договору з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача:

пеню в сумі  465111грн.12коп. за несвоєчасне повернення частини кредиту,  яка нарахована за період з 30.06.2010р. по 04.10.2010р., 964444грн.45коп. пені за прострочення повернення кредиту, нараховану за період з 05.10.10р. по 21.02.11р., 165223грн.90коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, яка нарахована за період з 18.08.11р. по 03.10.11р. Всього загальна сума пені за несвоєчасне повернення кредиту, яка  заявлена до стягнення становить 1594779грн.47коп.  

Також позивач просить стягнути з відповідача 24129грн.25коп. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом, нарахованої за період з 07.07.2010р. по 04.10.2010р., 87817грн.69коп. пені за прострочення сплати процентів, нарахованої за період з 05.10.2010р. по 21.02.11р., 411грн.18коп. пені за прострочення сплати процентів за період з 07.09.11р. по 27.09.11р. Всього загальна сума пені за прострочення спліти  процентів становить 112358грн.12коп.

За прострочення сплати комісії за управління кредитною лінією позивач просить стягнути 200грн.39коп. пені, нарахованої за період з 07.07.2010р. по 04.10.2010р., та 462грн.93коп. пені нарахованої за період з 05.10.10р. по 21.02.11р. Всього загальна сума пені за прострочення сплати комісії  становить663грн.32коп.

Загальна сума нарахованої пені за прострочення сплаті всіх платежів, передбачених договором, становить 1707800грн.91коп.

Відповідно до положень ст.ст.610,611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Порушення боржником взятих на себе зобов'язань призводить до настання певних правових наслідків, які полягають у застосуванні встановлених законом та договором мір відповідальності, зокрема і у сплаті неустойки.

Відповідно до ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем строків повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, та строків сплати комісії за управління кредитною лінією, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені є обґрунтованими.

Разом з тим, дослідивши наданий позивачем  розрахунок пені, суд приходить до  висновку, що при обчисленні пені за прострочення повернення кредиту позивачем не враховано приписи ч.6 ст.232 Господарського кодексу України щодо припинення нарахування штрафних санкції через шість місяців від дня, коли  зобов'язання мало бути виконано. Приймаючи до уваги, що строк повернення кредиту настав 30 вересня 2010р., тому нарахування пені за прострочення повернення кредиту припиняється 30 березня 2011р. За таких обставин нарахування пені за порушення зобов'язання в частині повернення кредитних коштів у період  з 18.08.11р. по 03.10.11р. в сумі   165223грн.90коп.  є безпідставним.  Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 1429555грн.57коп. пені за прострочення повернення кредиту, нарахована за період з 30.06.10р. по 21.02.10р.  

Оцінка та перевірка розрахунку пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом та сплати комісії за управління кредитною лінією свідчить, що при обчисленні суми пені позивачем враховано облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який нарахована пеня, фактичну заборгованість по платежах, періодичність сплати процентів та комісії,  а тому вимога позивача щодо стягнення з відповідача  112358грн.12коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків, нарахованої за період з 07.07.10р. по 21.02.11р. та з 07.09.11р. по 27.09.11р.,  а також 663грн.32коп. пені за несвоєчасну сплату комісії, нарахованої за період з 07.07.10р. по 21.02.11р. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Отже, всього сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 1542577грн.01коп.

          З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача.

          Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.549,610,611, 1048,1049,1050,1054  Цивільного кодексу України, ст.ст.22,49,75,80 п.1-1,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В  И  Р  І  Ш  И В:   

           Позов  задовольнити  частково.

      Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Фотон», м.Чернігів, пр.Миру, 53 (ідентифікаційний код 32284635, р/р 2600000016724 в філії «Укрексімбанк»м.Чернігова, МФО 353649)  на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»м.Київ, вул..Горького, 127  (ідентифікаційний код 25571287, відомості про номери банківських рахунків відсутні) 6990645грн.33коп. боргу по кредиту, 93099грн.11коп. боргу по процентам за користування кредитом, 1542577грн.01коп. пені, 25500грн. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

           Наказ видати після набрання рішенням законної сили.  

    Провадження у справі в частині стягнення 9009354грн.67коп. боргу по кредиту, 1155489грн.76коп. боргу по відсотках та 7680грн.  боргу по платі за управління кредитною лінією припинити.                  

 В решті позову відмовити.

                               Суддя                                                                               Т.Г. Оленич

Повне рішення складено та підписано 07 жовтня 2011р.

                               Суддя                                                                               Т.Г. Оленич