Постанова

від 29.09.2011 по справі 5015/2064/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5015/2064/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

          ПОСТАНОВА

                                                            ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                                      

29.09.11                                                                                           Справа  № 5015/2064/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді                                                Орищин Г.В.

суддів                                                                       Галушко Н.А.

                                                                      Краєвської М.В.

при секретарі судового засідання Петрик К.О.

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Громіс»

на рішення господарського суду Львівської області  

від 05.05.2011 року  у справі  № 5015/2064/11

за позовом Прокурора Личаківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, уповноважений орган: управління комунальної власності департаменту економічної політики, м.Львів

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Громіс», м.Львів

про спонукання до повернення об'єкта оренди та стягнення неустойки

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Громіс», м.Львів

до управління комунальної власності департаменту економічної політики, м.Львів

про внесення змін до договору оренди

          за участю представників сторін:

          від прокурора Панькевич Р.В.

          від позивача за первісним позовом  Гусак Ю.І.

          від відповідача за первісним позовом Балаєв Ф.Д.

          Права і обов'язки сторін, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України,  роз'яснено.

Рішенням господарського суду Львівської області від 05.05.2011р. у  справі   №5015/2064/11 (суддя Фартушок Т.Б.) частково задоволено позов прокурора Личаківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради - уповноваженого органу - управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради,   зобов'язано  товариство з обмеженою відповідальністю (далі-ТзОВ)  “Громіс” звільнити та повернути орендодавцеві за договором оренди №Л-5754-7 від 14.11.2007р. нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Ковельська, 50, загальною площею 117,8м2, згідно акту здачі-приймання; присуджено до стягнення з ТзОВ “Громіс”:  на користь управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради  61 283,36грн. неустойки;  в дохід державного бюджету 85грн. та 612,83грн. державного мита за подання позовної заяви до господарського суду, 236рн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в господарських справах; в решті позовних вимог первісного позову –відмовлено; у зустрічному позові ТзОВ «Громіс»до управління комунальної власності департаменту економічної політики про внесення змін до договору оренди №Л-5754-7 від 14.11.2007р. - відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що орендовані приміщення підлягають поверненню позивачу за первісним позовом як орендодавцю таких приміщень у зв?язку з припиненням дії договору оренди з 13.11.2009р., відтак, за відсутності доказів виконання ТзОВ «Громіс»обов?язку щодо повернення орендованого майна позов підлягає задоволенню; окрім того, з посиланням на ст.785 ЦК України, присуджена до стягнення неустойка у розмірі подвійної плати за користування майном, обчислена  за період з 19.12.2007р. по 01.02.2011р.; в частині відмови в зустрічному позові суд зазначив, що ТзОВ «Громіс»пропозицію про внесення змін до договору та додатки надіслано управлінню комунальної власності департаменту економічної політики  Львівської міської ради 01.07.2010р., тобто після припинення договору оренди.

Дане рішення оскаржується ТзОВ «Громіс», оскільки, на його думку, таке прийнято за невідповідністю висновків суду дійсним обставинам справи та з порушенням норм матеріального права; просить рішення скасувати і прийняти нове, яким в первісному позові відмовити, а зустрічний позов задоволити. Зокрема, скаржник зазначає, що судом безпідставно зроблено висновок, що договір оренди припинив свою дію 13.11.2009р., не взявши до уваги докази, якими підтверджується, що договір оренди продовжив свою дію на 2009, 2010, 2011 роки в порядку ст.764 ЦК України, що підтверджується рахунками орендодавця на оплату орендних платежів, сплатою даних рахунків ТзОВ «Громіс», актами про надання послуг по оренді нежитлових приміщень з листопада 2009 року - по березень 2011року. Окрім того, скаржник просить долучити до матеріалів справи повідомлення позивача за первісним позовом за №2302-вих-2498 від 29.11.2010р. про припинення дії договору оренди №Л-5754-7 з 13.11.2010р., яким підтверджується, що договір оренди діяв до 13.11.2010р. Щодо зустрічних позовних вимог, то скаржник зазначає, що на підставі п.3 ст.2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»пропозиція про внесення змін до  договору оренди була надіслана орендодавцю 01.07.2010р., тобто, до закінчення терміну дії договору, однак, не отримавши відповіді на вказане звернення в порядку ст.188 ГК України, звернувся із зустрічним позовом.

          Представник скаржника, який брав участь в судовому засіданні, підтримав доводи апеляційної скарги.

Позивач заперечив доводи скаржника з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (а.с.82-83)  та усними пояснення представника в судових засіданнях, просить оскаржуване рішення залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

          Прокурор, який брав участь в судовому засіданні заперечив доводи скаржника, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

14.11.2007р. між управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець по договору, позивач за первісним позовом) та ТзОВ «Громіс»(орендар по договору, відповідач за первісним позовом) було укладено договір оренди №Л-5754-7, відповідно до умов якого, орендодавець  зобов'язався передати, а орендар - прийняти в строкове платне користування приміщення, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Ковельська, 50, загальною площею 117,8м2 (а.с.10-11, 55-56).

Відповідно до п.4.1 договору, термін договору оренди визначений на 364 дні з 14.11.2007р. по 13.11.2008р. включно. Згідно п.4.3 договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які передбачені договором. Відповідно до п. 4.8. договору, чинність його припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до п.п.9.1.-9.5. договору, повернення орендодавцю об'єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії договору, або дострокового його припинення; сторони повинні приступити до передачі об'єкта оренди протягом 5 днів з моменту закінчення терміну оренди; об'єкт оренди повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем (чи за його дорученням балансоутримувачем) протягом 15 днів з моменту настання однієї з подій, вказаних у п.9.1. договору; при передачі об'єкта оренди складається акт здачі-приймання, який підписується сторонами; об'єкт оренди вважається переданим орендодавцю з моменту підписання акту здачі-приймання.  

Факт надання в оренду приміщення підтверджується матеріалами справи та не заперечується ТзОВ «Громіс».

Як стверджує позивач за первісним позовом, ним надіслано відповідачу за первісним позовом за адресою його місцезнаходження (79056, м.Львів, вул.Польова, 29Б) повідомлення №2302-4371 від 26.11.2009р. про припинення договірних відносин у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди №Л-5754-7 від 14.11.2007р., з 13.11.2009р., та про повернення предмету договору оренди балансоутримувачу по акту приймання-передачі. На підтвердження  направлення такого повідомлення позивачем долучено до матеріалі справи поштову квитанцію від 30.11.2010р. зі списком  згрупованих поштових відправлень і рекомендованих листів з відбитком поштового штемпеля від 30.11.2010р. (а.с.12, 15-18).

У зв?язку з відмовою ТзОВ «Громіс»повертати орендоване приміщення, прокурор Личаківського району м.Львова, в порядку ст.121 Конституції України, п.6 ст.20, ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру”, ст.2 ГПК України,  звернувся з позовом в інтересах держави в особі управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Громіс»про спонукання до повернення об'єкта оренди та стягнення  61283,36грн. неустойки, обчисленої  за період з 01.12.2009р. по 01.02.2011р.

До початку розгляду справи по суті, ТзОВ «Громіс»подано зустрічний позов про внесення змін до п.4.1 договору оренди №Л-57-54-7 від 14.11.2007р. у редакції проекту змін, наданих ТзОВ «Громіс»та встановити термін дії договору до 14.11.2017р. Підставою зустрічних позовних вимог визначено, що договір оренди продовжував свою дію на 2009, 2010, 2011роки в порядку ст.764 ЦК України, що підтверджується рахунками орендодавця на оплату орендних платежів, сплатою даних рахунків ТзОВ «Громіс», актами про надання послуг по оренді нежитлових приміщень за період з листопада 2009року по березень 2011року, відтак, на підставі п.3 ст.2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»ТзОВ «Громіс»звернувся до орендодавця з пропозицією про внесення змін до  договору оренди, яка  була надіслана орендодавцю 01.07.2010р., тобто, до закінчення терміну дії договору, однак, не отримав відповіді на вказане звернення в порядку ст.188 ГК України.

Судова колегія, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що  підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення - відсутні, з огляду на наступне:

Відносини, пов?язані з орендою комунального майна регулюються главою 58 Цивільного кодексу України, параграфом 5 глави 30 Господарського кодексу України, Законом України «Про оренду державного та комунального майна», іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов?язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст.759 ЦК України).

Відповідно до п.3.3. договору оренди №Л-5754-7, у зв'язку з фактичним використанням відповідачем об'єкта оренди за попереднім договором, приміщення вважається переданим  в оренду з моменту підписання даного договору. Відтак, факт передачі відповідачу в платне користування приміщення, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Ковельська, 50, загальною площею 117,8м2,  підтверджується  умовами договору, матеріалами справи та не заперечується сторонами.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч.1 ст.760 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, договір оренди від 14.11.2007р. укладений між сторонами строком на 364 дні, тобто до 13.11.2008р., включно.

Відповідно до п.4.3. договору оренди №Л-5754-7, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця  після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які передбачені даним договором.

В матеріалах справи відсутні докази звернення сторін щодо припинення дії договору з 13.11.2008р., відтак, судова колегія зазначає, що договір оренди продовжив свою дію на новий строк, тобто, до 13.11.2009р. Даний факт не заперечується сторонами у справі.

Позивач за первісним позовом стверджує, що договір оренди припинив свою дію 13.11.2009р., оскільки на адресу відповідача було надіслано повідомлення №2302-4371 від 26.11.2009р. про припинення договірних відносин у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди №Л-5754-7 від 14.11.2007р. та про повернення предмета договору оренди балансоутримувачу по акту приймання-передачі (а.с.12). На підтвердження  направлення такого повідомлення позивачем долучено до матеріалів справи поштову квитанцію від 30.11.2010р. та список  згрупованих поштових відправлень і рекомендованих листів з відбитком поштового штемпеля від 30.11.2010р. (а.с.15-18).

Судова колегія вважає недоведеним факт направлення повідомлення №2302-4371 від 29.11.2009р. про припинення дії договору оренди відповідачу, оскільки   поштова квитанція від 30.11.2010р. та список  згрупованих поштових відправлень і рекомендованих листів з відбитком поштового штемпеля від 30.11.2010р. не можуть бути належним та допустимим доказом направлення такого повідомлення у 2009році.

Окрім того, відповідачем за первісним позовом долучено до матеріалів справи повідомлення управління комунальної власності від 29.11.2010р. №2302-2498 про припинення договірних відносин у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди №Л-5754-7 від 14.11.2007р., з 13.11.2010р. та про повернення предмету договору оренди балансоутримувачу по акту приймання-передачі (а.с.79).

З огляду на викладене, судова колегія зазначає, що за відсутності згоди орендодавця на продовження дії договору оренди №Л-5754-7 від 14.11.2007р.,  договір припинив свою дію 13.11.2010р.

Посилання скаржника на ту обставину, що він на момент розгляду справи користується  орендованим майном, сплачує орендну плату по виставлених рахунках, відтак, договір оренди є продовженим на наступний строк, вважається судовою колегією безпідставним, оскільки, як вбачається з виставлених рахунків за листопад 2010р.-березень 2011р.,  ТзОВ «Громіс»сплачувало «за фактичне використання об'єкта оренди»(а.с.48-54).

У відповідності до частини другої статті 291 Господарського кодексу України однією з підстав припинення договору оренди є закінчення строку, на який його було укладено.   

Згідно п.п.9.1.-9.5. договору, повернення орендодавцю об'єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії договору, або дострокового його припинення; сторони повинні приступити до передачі об'єкта оренди протягом 5 днів з моменту закінчення терміну оренди; об'єкт оренди повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем (чи за його дорученням балансоутримувачем) протягом 15 днів з моменту настання однієї з подій, вказаних у п.9.1. договору; при передачі об'єкта оренди складається акт здачі-приймання, який підписується сторонами; об'єкт оренди вважається переданим орендодавцю з моменту підписання акту здачі-приймання.  

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується сторонами в судовому засіданні, відповідач на момент розгляду справи продовжує користуватись спірними приміщеннями, відтак, за відсутності акту передачі орендованого майна орендодавцю, факт неповернення орендодавцем майна вважається судовою колегією доведеним.

Відповідно до ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов?язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов?язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів повернення об?єкта оренди, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про  відсутність правових підстав для перебування відповідача в орендованому приміщенні та про порушення права позивача як орендодавця, відтак, підставно задоволив позов в частині зобов?язання ТзОВ «Громіс»повернути орендодавцеві нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Ковельська, 50, загальною площею 117,8м2, згідно акту здачі-приймання.

Однак, в частині стягнення з ТзОВ «Громіс» неустойки рішення місцевого господарського суду слід частково скасувати, оскільки як вже зазначалось вище, договір оренди припинив свою дію 13.11.2010р., відтак, в врахуванням п. 9.3. договору оренди, а також зважаючи, що повідомлення позивача №2302-2498 від 29.11.2010р. про припинння дії було надіслано на адресу відповідача 30.11.2010р., до стягнення підлягає неустойка, обчислена за період з 01.12.2010р. по 01.02.2011р. в сумі 8 569,76грн., відтак, рішення в частині стягнення 52 713,60грн. неустойки слід скасувати.

З огляду на викладене,  заява скаржника про застосування позовної давності до заявленої до стягнення неустойки  судовою колегією відхиляється.

Що стосується зустрічних позовних вимог про внесення змін до договору оренди №Л-5754-7 від 14.11.2007р. в частині терміну дії договору, зокрема, визначити термін дії договору оренди на 10 років з 14.11.2007р. до 14.11.2017р., то судова колегія зазначає наступне:

Згідно ст. 654 ЦК України, зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відносини щодо оренди державного майна регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна". Відповідно до ч.1 ст.2 вказаного Закону, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. За змістом ст.10  Закону України "Про оренду державного та комунального майна" однією з істотних умов договору оренди є, зокрема, термін, на який укладається договір оренди. Частиною 1  ст.17 даного Закону (в редакції  Закону України від 15.12.2009 р. N 1759-VI) встановлено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

Згідно п.п.4.3., 4.8. договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які передбачені договором. Чинність договору припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в межах зазначеного строку, ТзОВ «Громіс»направлено повідомлення про закінчення строку дії договору оренди, тобто орендарю було відмовлено у продовженні строку оренди. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про припинення договору оренди 13.11.2010р.

Відповідно до п.13.1. договору оренди №Л-5754-7, сторони домовились, що після закінчення строку дії даного договору, його переоформлення буде здійснюватись у порядку, передбаченому Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Аналогічне положення містить ст. 777 ЦК України, якою визначено, що наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ «Громіс»запропоновано  внести зміни до договору оренди (викладені у проекті змін до договору оренди від 30.06.2010р.), які передбачають зміни терміну договору оренди  з одного року на десять років, а саме,  з 14.11.2007 року до 14.11.2017 року.

Звертаючись до суду з зустрічними вимогами, що є предметом спору у даній справі, ТзОВ «Громіс»обґрунтовує їх порушенням п.3 ст.2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»,  яким передбачено можливість  надання в оренду власникам приватизованих об'єктів будівлі на строк не менше 10 років. Однак, судова колегія зазначає, що ТзОВ «Громіс»скористалося своїм правом на довгострокову оренду  згідно договору оренди №1734 від 29.11.1996р., який був укладений на 10 років, а спірний договір був укладений через рік після закінчення договору оренди №1734.

Доказів звернення ТзОВ «Громіс»до управління  комунальної власності з вимогою продовжити строк дії договору на новий термін чи на укладення договору оренди на новий термін  після закінчення договору оренди №1734 від 29.11.1996р., матеріали справи не містять.

Разом з цим, судова колегія не пов'язує встановлення факту переважного права на продовження договору оренди з предметом та підставою зустрічних позовних вимог, які визначені ТзОВ «Громіс», відтак,  прийшла до висновку  про відсутність правових підстав для задоволення зустрічних позовних вимог.

З огляду на викладене, судова колегія зазначає, що оскаржуване рішення підлягає  скасуванню в частині стягнення  52 713,60грн. неустойки, в решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги, відповідно до ст.49 ГПК України, слід віднести на скаржника.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

          Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Громіс»задоволити частково.

  Рішення господарського суду Львівської області від 31.05.2011р. у справі №5015/2064/11 скасувати в частині стягнення 52 713,60грн. неустойки, 527,13грн. державного мита та 203грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в цій частині в позові відмовити.

  В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Громіс»263,56грн. державного мита, сплаченого  за подання апеляційної скарги.

Місцевому господарському суду видати наказ на виконання даної постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

 Справу повернути в місцевий господарський суд.

 Головуючий           суддя                                                              Орищин Г.В.

                          суддя                                                              Галушко Н.А.

                         суддя                                                              Краєвська М.В.