Постанова

від 07.07.2011 по справі 5015/742/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5015/742/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                            ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.11                                                                                 Справа  № 5015/742/11

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді                                                             Процика Т.С.

суддів                                                                                Дубник О.П.

                                                                                Скрипчук О.С.

при секретарі судового засідання          Юрчук О.В.

розглянувши           у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Галичина –Нова»від 05.05.2011р.

на рішення          Господарського суду Львівської області від 26.04.2011р. (рішення підписано 04.05.2011р.)

у справі           № 5015/742/11

за позовом           Дочірнього підприємства «Логос –Системи вимірювань»ТОВ ІВП «Логос», м. Львів

до відповідача           Закритого акціонерного товариства «Галичина –Нова», Львівська область, Кам'янка-Бузький район, с. Ременів

про           стягнення 40 372,38 грн.

за участю представників:

від позивача           - Коцюбинська Л.С. –представник;

від відповідача –не з'явився.

          Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.04.2011 року у справі № 5015/742/11 позов Дочірнього підприємства «Логос –Системи вимірювань»ТОВ ІВП «Логос» задоволено повністю, стягнуто з Закритого акціонерного товариства «Галичина-Нова»на користь Дочірнього підприємства «Логос – Системи вимірювань»ТОВ «Інженерно-виробничого підприємства «Логос»суму боргу 22 289,20 грн., пеню у сумі 1 647,62 грн., 3% річних від простроченого платежу у сумі 313,83 грн. та інфляційні втрати  у сумі 980,72 грн., а також державне мито у розмірі 252,31 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  у сумі 236.00 грн. і оплату послуг адвоката у сумі 2 750,00 грн.

          Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ЗАТ «Галичина-Нова» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 26.04.2011 року у цій справі скасувати та прийняти нове рішення, в якому повністю відмовити в задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства «Логос –Системи вимірювань»ТОВ «Інженерно-виробничого підприємства «Логос»про стягнення з ЗАТ «Галичина-Нова»по сплаті заборгованості в розмірі 40 372,38 грн., зобов'язання відшкодувати вартість сплаченого державного мита в розмірі 403,72 грн., вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн., стягнення сплаченої правової допомоги в розмірі 2750,00 грн.

          В обгрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що рішення Господарського суду Львівської області є незаконним та таким, що неповно та поверхово відображає обставини і неправильно встановлює юридичну сутність і характер спірних правовідносин. Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням або неправильним застосуванням норм матеріального чи процесуального права, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду.

          Також відповідач посилається на те, що ЗАТ «Галичина-Нова»не має прострочення виконання грошових зобов'язань у зв'язку з виконанням позивачем робіт на суму, яка є меншою суми авансу. Крім того відповідач вказує, що акт приймання виконаних підрядних робіт на суму 36737,60 грн. не містить дати підписання, не містить дати оплати за актом. Таким чином не визначено строк (термін) виконання зобов'язання, з чого слідує що відсутня дата прострочення виконання грошового зобов'язання. Тому, як вказує апелянт, позивач безпідставно вказує в розрахунку кількість днів прострочення –843 дні, посилаючись на період з жовтня 2008 року по лютий 2011 року.

          Позивач у відзиві просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги повністю, оскільки вона є необґрунтованою, ґрунтується на недостовірних обставинах справи та ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.

          Апелянт не скористався правом участі в судовому засіданні, передбаченому ст.ст.22, 28 ГПК України, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

          Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, суд встановив наступне.

          У лютому 2011 року Дочірнє підприємство «Логос –Системи вимірювань»ТОВ ІВП «Логос»звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Закритого акціонерного товариства «Галичина –Нова» про стягнення 40 372,38 грн.

          В процесі розгляду справи, 20.04.2011р., позивачем подано із супровідним листом, зокрема, уточнення позовних вимог від 20.04.2011р. (а.с. 73-75), у яких позивач просив винести рішення, яким зобов'язати Відповідача сплатити на користь Позивача суму основного боргу в розмірі 22289,20 грн., пені в розмірі 1647,62 грн., інфляційних втрат в розмірі 980,72 грн., а також три проценти річних з простроченої суми в розмірі 313,83 грн. (загальна сума 25231,37 грн. (двадцять п'ять тисяч двісті тридцять одна грн., 37 коп.).

          03 березня 2008 року між позивачем (підрядником) та відповідачем (замовником) укладено Договір №3/03, відповідно до умов якого (п.1) Позивач зобов'язався виконати (за замовленням Відповідача) підрядні будівельні роботи з реконструкції систем управління, безпеки та автоматики котлів (на котельні Відповідача у с. Ременів), яка передбачала монтажні і налагоджувальні роботи, а також –виготовлення щита управління котла №1.

          Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

          Відповідно до п. 2 Договору ціна роботи становить 45789, 20 грн. і включає вартість налагоджувальних робіт (9051,60 грн.), виконання яких підтверджує двосторонній Акт приймання підрядних робіт за вересень 2008 року №8 4-1 (на суму 9051,60 грн.), а також вартість щита управління (виготовленого для котла №1) та монтажних (і інших додаткових) робіт , виконання яких підтверджує двосторонній Акт приймання підрядних робіт за вересень 2008 р. №7 4-1 ( на суму 36 737,60 грн.).

          Відповідно до п.2.2 Договору остаточна ціна робіт фіксується Сторонами в Акті прийняття виконаних робіт, тому Акт №7 4-1 (на суму 36 737,60 грн.) є належним доказом вартості фактично виконаних Позивачем робіт, яка повністю відповідає договірним цінам на роботи, передбаченим пунктом п.2.1 Договору.

          Як правильно досліджено і з'ясовано судом першої інстанції, позивачем дотримано договірні зобов'язання і виконано роботи в належному обсязі за погодженою вартістю: вартість робіт за Актами №7 4-1 та №8 4-1 складає 45 789,20 грн., що відповідає договірній ціні (п.2.1 Договору).

          За твердженням Позивача, договірна ціна (зазначена у п.2.1 Договору) визначена Сторонами на підставі кошторису робіт, затвердженого Відповідачем, який залишився у Замовника (кошторис Позивачу (Підряднику) Замовником не повертався).

          Згідно з нормами ч.4 ст.882 ЦКУ та п.91 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005р. зі змінами внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 601 від 17.06.2009р., факт прийняття  Замовником виконаних Підрядником робіт підтверджується двостороннім Актом, який (згідно  з п.96 Загальних умов) є підставою для проведення остаточних розрахунків.

          Апелянт зазначає, що відповідно до п. 4.1. Договору він (замовник) до початку робіт перерахував аванс в сумі 23 600,00 грн., а підрядник провів налагодження системи безпеки, автоматики і управління котлів № 1, 3, котельні ЗАТ «Галичина-Нова»с. Ременів згідно з актом приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2008 року на суму 9 051,60 грн. Проте, слід відзначити, що грошового зобов'язання щодо остаточного розрахунку за підрядні роботи (передбаченого п.4.1 Договору) – не виконано: двосторонні Акти за вересень 2008 р. підписано, проте у 10-денний строк ( з часу підписання Актів) кошти не перераховано.

          Як правильно констатується в оскарженому рішенні місцевого господарського суду, в Актах приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2008р. сторонами не зазначено дати їх підписання, відсутня можливість чіткого визначення 10 - денного строку, встановленого Відповідачу для оплати робіт. Тому, Позивачем , керуючись нормами ст. 530 ЦКУ, заявлено письмову вимогу Відповідачу про сплату суми боргу, яку викладено у Претензії №2 від 14.10.2010(отриману Відповідачем 18.10.2010).

          Тобто, фактично прострочення платежу настало після спливу 7-денного строку, встановленого на виконання заявленої вимоги Позивача, тобто, - 26.10.2010р.,тому, нарахування Позивачем сум пені, 3% річних та інфляційних втрат ( за прострочення платежу) з 26.10.2010 відповідає обставинам справи.

          Відповідачем допущено порушення грошового зобов'язання з оплати підрядних робіт, тому вимога Позивача про стягнення сум пені (згідно з нормами ст.ст.546-551, 611 ЦКУ та умовами п.7.1 Договору) та інфляційних втрат  і 3% річних від простроченого платежу (згідно з нормами ч.2 ст.625 ЦКУ) повністю обґрунтована та відповідає нормам закону. За час прострочення оплати (з 26.10. 2010 до 20.04.2011) сума пені складає 1647,62 грн., 3% річних –313,83 грн., інфляційних втрат –980,72 грн. Норми ч.ч.1,2,5 ст. 49 ГПКУ є підставою для покладення на Відповідача судових витрат у справі, у тому числі  і витрат Позивача на оплату послуг адвоката у сумі 2 750 грн. (які підтверджено належними доказами).

          З огляду на вищевикладене, оскаржуване рішення місцевого господарського суду ґрунтується на чинному законодавстві,  відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

          Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно  до  умов договору та вимог  цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

          Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

          Керуючись ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1.          Залишити рішення Господарського суду Львівської області від 26.04.2011р. у справі № 5015/742/11 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.          Витрати по сплаті державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                                     Процик Т.С.

Суддя                                                                                                           Дубник О.П.

Суддя                                                                                                           Скрипчук О.С.