Постанова

від 10.10.2011 по справі 2а-9527/11/0170/4

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

  вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

  ПОСТАНОВА

Іменем України

10 жовтня 2011 р. о 10:05

Справа №2а-9527/11/0170/4

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого суддіЦиганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Шевцовій Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом   прокурора м. Армянська   в інтересах держави в особі   Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ АР Крим   

до   Центральної міської лікарні м. Армянська             

про стягнення

Суть спору: Прокурор м. Армянська (далі - прокурор), діючи в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ АР Крим (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Центральної міської лікарні м. Армянська  (далі - відповідач) про стягнення 19496,70 грн. Позов мотивовано наявністю у відповідача заборгованості зі сплати сум штрафних санкцій і пені, застосованих за несвоєчасну сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Ухвалами суду від 03.08.2011 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження адміністративну справу призначено до судового розгляду.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача направив клопотання про розгляд справи за його відсутності, представник відповідача причин неявки не повідомив, клопотань про відкладення судового розгляду справи не надав. Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, відповідно до вимог ст. ст. 122, 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу за відсутністю представників сторін за наявними у матеріалах справи документами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд, -   

ВСТАНОВИВ:

  Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 14 Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (у редакції, чинній до 01.01.2011 року, далі – Закон №1058) страхувальниками визнаються роботодавці, в тому числі юридичні особи, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону №1058 визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону №1058.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач є юридичною особою, ідентифікаційний код 02773410, є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і страхувальником в розумінні Закону №1058.

Відповідно до пунктів 4, 6 частини другої статті 17 Закону №1058 страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до пункту 2 частини дев'ятої статті 106 Закону №1058 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Суд встановив, що у зв'язку із несвоєчасною сплатою страхових внесків позивачем зі строком сплати 20.01.2011 року (за грудень 2010 року), на підставі пункту 2 частини дев'ятої статті 106 Закону №1058, позивачем прийнято рішення від 29.06.2011 року №155 про застосування штрафних санкцій на суму 7817,73 грн. і нарахування пені у розмірі 11678,97 грн. Вказане рішення отримано відповідачем 30.06.2011 року.

Про стягнення сум штрафних санкцій і пені, застосованих за вищевказаним рішенням заявлені позовні вимоги.

Надаючи оцінку спірним відносинам суд встановив таке.

Пунктом 10 розділу VIII "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (якій набрав чинності з 01.01.2011 року) частину дев'яту статті 106 Закону №1058 визнано такою, що втратила чинність.

Водночас пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

При застосуванні пункту 7 Перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” в частині регулювання відповідальності за вчинення порушень щодо сплати страхових внесків, допущених до 01.01.2011 року, суд враховує норми статті 58 Конституції України та дію нормативних актів у часі.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Як слідує з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно, правомірність поведінки особи, зокрема, дотримання нею норм законодавства про сплату обов’язкових страхових внесків, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

В свою чергу, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Виходячи з викладеного, якщо певне діяння було правопорушенням на момент його вчинення і за таке діяння до особи було застосовано заходи відповідальності, передбачені чинним на той час нормативним актом, відповідні санкції підлягають стягненню з особи і після втрати чинності нормативним актом, що визначав зміст відповідальності.

В той же час, якщо діяння перестало бути порушенням в зв’язку зі втратою чинності нормативним актом, що регулював відповідальність за таке порушення, то і санкції, передбачені нечинним нормативним актом, не можуть бути застосовані.

Таким чином, органи пенсійного фонду з 01.01.2011 року не вправі за порушення, вчинені до 01.01.2011 року, нараховувати штрафи та пені, визначені статтею 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, оскільки передбачені відповідними нормами склади правопорушень та санкції втратили чинність, і їх застосування з 01.01.2011 року суперечить статті 58 Конституції України незважаючи на зміст пункту 7 Перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.

Слід зазначити, що санкції, аналогічні за розміром і підставами нарахування тим, які визначалися статтею 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, передбачені статтею 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”. Наприклад, обома нормативними актами передбачено пеню за несвоєчасну сплату своїх зобов’язань у розмірі 0,1 % за кожен день прострочення. Водночас, санкції, передбачені статтею 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” застосовуються виключно до платників єдиного внеску і стосуються порушень правил сплати саме цього обов’язкового платежу. Тому ці санкції, хоча і співпадають за змістом із заходами відповідальності до порушників правил сплати страхових внесків з пенсійного страхування, не можуть бути застосовані після 01.01.2011 року. Адже не можна застосувати до порушників правил сплати страхових внесків (які з 01.01.2011 року скасовані) відповідальність за порушення правил сплати іншого платежу, який запроваджений лише з 01.01.2011 року.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що рішення позивача від 29.06.2011 року №155 не відповідає положенням статті 58 Конституції України.

Таким чином у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови,  а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.     

  Суддя                                Циганова Г.Ю.